Постанова № 53804704, 10.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2011 року 08:55 № 2а-16137/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, за участю представників: позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 08.11.2010р. б/н), відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 03.11.2010р. б/н), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»доРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській областіпроскасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11 жовтня 2010 року № 060460/32, - В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2010 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Адвентіс»з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Житомирській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11 жовтня 2010 року № 060460/32.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним не було допущено порушення, зафіксоване в акті перевірки, а тому застосування спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій до нього є безпідставним.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивачем було допущено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що свідчить про правомірність спірного рішення.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Житомирській області провело позапланову виїзну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими и виробами, магазину, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77, - та належить ТОВ «Адвентіс», за результатами якої було складено акт № 162/32-2/35275230 від 28 вересня 2010 року.

В ході перевірки було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв імпортного виробництва з марками акцизного збору невстановленого зразка, на яких зазначена сума акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає суми, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності та місткості тари, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

11 жовтня 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Житомирській області на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 060469/32, яким згідно з абзацом пятнадцятим ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосувала до ТОВ «Адвентіс»фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 40 834, 74 грн.

Відповідно до п. 15 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 19990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) Державна податкова адміністрація забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, повязану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Порядок маркування алкогольних та тютюнових виробів визначений в ст. 11 Закону № 481/95-ВР.

В силу абзацу третього ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР).

Частиною першою ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

В силу абзацу пятнадцятого ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до субєктів господарювання застосовується 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Буквальне тлумачення зазначеної норми дає підстави вважати, що відповідальність, передбачена цієї норми, застосовується до субєктів господарювання, які здійснюють зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які марковані підробленими марками акцизного збору, немаркованих або маркованих марками, що не відповідають встановленому зразку.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання субєктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обовязкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок субєкта підприємницької діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання субєктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В ході перевірки не було встановлено факту зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного збору або взагалі немаркованих алкогольних напоїв.

Відсутнє також в акті перевірки посилання на те, що марки акцизного збору, якими були марковані алкогольні напоїв, за своє формою (наявність обовязкових реквізитів) не відповідали їх встановленому законодавчому зразку.

Водночас, в акті перевірки зафіксований факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками, на яких зазначена сума акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає суми, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності та місткості тари.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР (далі Закон № 329/95-ВР), який діяв на момент спірних правовідносин і визначав особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтею 2 Закону № 329/95-ВР визначено, що платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є субєкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту.

Частиною другою ст. 7 Закону № 329/95-ВР встановлено, що наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам.

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 329/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, повинні зареєструватись у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного збору заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату акцизного збору (ч. 9 ст. 7 Закону № 329/95-ВР).

Відповідно до ч. 10 ч. 16 ст. 7 Закону № 329/95-ВР сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно виходячи з вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до Державного бюджету України.

Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на алкогольні напої або тютюнові вироби.

У разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановленого Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України не дозволяється.

Статтею 8 Закону № 329/95-ВР встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В силу ст. 9 Закону № 329/95-ВР контроль за сплатою акцизного збору на території України з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється державними податковими інспекціями.

Державні податкові інспекції організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про надходження акцизного збору до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають їм посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ, а під час ввезення цих товарів на митну територію України - митні органи. У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору зазначені контролюючі органи складають і передають державним податковим органам протокол та опис товарів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, для прийняття відповідної постанови.

Відповідно до абзацу восьмого п. 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567, яке діяло на момент спірних правовідносин, вважаються немаркованими алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного збору попереднього зразка, що не відповідають виду продукції та місткості тари; алкогольні напої з марками акцизного збору нового зразка, на яких зазначення суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари.

Пунктом 24 вищезгаданого Положення встановлено, що у разі порушення порядку маркування імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів, установленого цим Положенням, або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення (проведення митних процедур).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, який діяв на момент спірних правовідносин, встановлено, що митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обовязок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обовязкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

В розумінні вказаного Закону контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу (п. 1.12 ст. 1).

Аналіз вищевикладених положень свідчить, що відповідачем не було доведено будь-якими доказами наявність фактів, встановлених в акті перевірки, з урахуванням також того, що відповідач не відноситься до органів, які здійснюють контроль за сплатою акцизного збору при ввезенні імпортних алкогольних напоїв на митну територію України, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішення є протиправним.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та на підставі положень ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 11 жовтня 2010 року № 060460/32, яке

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати відповідно до задоволених йому позовних вимог в розмірі 3, 40 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській області про застосування фінансових санкцій від 11 жовтня 2010 року № 060460/32.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»(місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, ідентифікаційний код 35275230) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_4Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 17 січня 2011 року.