Постанова № 53804657, 21.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2011 року 13:39 № 2а-18974/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2009р. № 20), відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 23.12.2010р. № 10599/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києвапро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25 листопада 2009 року № 0000702350/0, від 29 грудня 2009 року № 0000702350/1, від 30 березня 2010 року № 0000702350/2, -В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2010 року ТОВ «Екопрогрес»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25 листопада 2009 року № 0000702350/0, від 29 грудня 2009 року № 0000702350/1, від 30 березня 2010 року № 0000702350/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним, оскільки за наслідками перевірки йому не було донараховано податок на прибуток.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що застосування до позивачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є таким, що відповідає вимогам законодавства з урахуванням заниження податку на прибуток в одному періоді та завищення в іншому.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ДПІ у Подільському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Екопрогрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року пол. 30 червня 2009 року, за результатами якої було складено акт № 186/23-504/34576361 від 13 листопада 2009 року.

В ході перевірки було встановлено порушення підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено валові витрати в розмірі 3 272 898, 00 грн. в І кварталі 2009 року і занижено валові витрати в ІІ кварталі 2009 року в розмірі 3 272 898, 00 грн.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 818 224, 00 грн., в тому числі в І кварталі 2009 року на 818 224,00 грн., та завищено податок на прибуток на загальну суму 818 224, 00 грн., в тому числі в ІІ кварталі 2009 року на 818 224, 00 грн.

25 листопада 2009 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі акт перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000702350/0, яким згідно з підпунктом 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Екопрогрес»суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 245 467, 00 грн., у тому числі 245 467, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення рішення від 29 грудня 2009 року № 0000702350/1, від 30 березня 2010 року № 0000702350/2.

З оскаржуваних податкових повідомлень рішень вбачається, що ними до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (який діяв на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 2181-ІІІ) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В силу підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

В розумінні Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Аналіз зазначених положень свідчить, що відповідальність, передбачена підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, застосовується до платника податку у випадку, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання за наслідками виявлення заниження податкового зобовязання, що призвело до недоплати податку, що також підтверджується тим, що розмір штрафу визначається у відсотковому відношенні саме до суми недоплати податку, та сплачується за кожний період установлений для такого податку, починаючи з періоду, в якому мала місце недоплата та закінчуючи періодом, в якому платник податку отримує податкове повідомлення про донарахування суми податку на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ.

В розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 334/94-ВР) податок податок на прибуток.

Згідно з п. 16.2 ст. 16 Закону № 334/94-ВР податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону № 334/94-ВР визначено, що обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підставою для застосування штрафу до позивача стали висновки акта перевірки про завищення позивачем валових витрат в розмірі 3 272 898, 00 грн. в І кварталі 2009 року і заниження валових витрати в ІІ кварталі 2009 року в розмірі 3 272 898, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 818 224, 00 грн., в тому числі в І кварталі 2009 року на 818 224,00 грн., та завищення податку на прибуток на загальну суму 818 224, 00 грн., в тому числі в ІІ кварталі 2009 року на 818 224, 00 грн.

Водночас, зазначені обставини не призвели до недоплати податку на прибуток та донарахування позивачу податковим органом суми податкового зобовязання з податку на прибуток на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25 листопада 2009 року № 0000702350/0, від 29 грудня 2009 року № 0000702350/1, від 30 березня 2010 року № 0000702350/2.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірних податкових повідомлень рішень і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним та документально підтверджені витрати у розмірі 10, 20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 25 листопада 2009 року № 0000702350/0, від 29 грудня 2009 року № 0000702350/1 та від 30 березня 2009 року № 0000702350/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»(місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12а, ідентифікаційний код 34576361) 10 (десять) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_3Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 25 січня 2011 року.