Постанова № 53804168, 02.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 листопада 2015 року 19 год. 14 хв. № 826/19431/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправними дій.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 02 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, ПАТ НАК "Нафтогаз України") до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни (далі - відповідач, Уповноважений) про:

- визнання незаконним та скасування подання Уповноваженого від 13 липня 2015 року №1.-1667/243707.15-30 (далі - оскаржуване подання);

- визнання протиправними дій Уповноваженого щодо витребування пояснень та інформації про персональні дані заступника голови правління ПАТ НАК "Нафтогаз України" Коновця О.С. для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови у запиті на інформацію від 24 березня 2015 року №324/15-1 голови наглядової ради Спілки підприємців та промисловців Кременеччини Онишкевича О.В.

В обґрунтування позову зазначено, зокрема, що дії відповідача є незаконними, а оскаржуване подання - таким, що оформлене безпідставно, оскільки висновки відповідача щодо статусу позивача є помилковими. Відповідачем невірно розтлумачено норми права.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/19431/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 26 жовтня 2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Присутні у судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

До ПАТ НАК "Нафтогаз України" надійшов письмовий запит голови наглядової ради Громадської організації "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини" (далі - ГО "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини") Онишкевича В.О. (далі - Онишкевич В.О.) від 24 березня 2015 року №324/15-1 про надання інформації про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК "Нафтогаз України" (голові правління, заступникам голови правління, членам правління).

Вказаний запит зареєстровано у ПАТ НАК "Нафтогаз України" 30 березня 2015 року за №194/32-15.

Листом від 03 квітня 2015 року №14-2462/1.8-15 заступник голови правління ПАТ НАК "Нафтогаз України" С. Коновець повідомив ГО "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини" про те, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон), ПАТ НАК "Нафтогаз України" може бути визнано розпорядником інформації, який зобов'язаний надавати інформацію у порядку, передбаченому цим Законом, тільки щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Відомості про заробітну плату та інші виплати голови правління ПАТ НАК "Нафтогаз України" містяться у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік Коболєва А.В., опублікованої на офіційному сайті ПАТ НАК "Нафтогаз України" www.naftogaz.com.

Враховуючи вище викладені обставини, голова наглядової ради ГО "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини" Онишкевич В.О. звернувся до Уповноваженого із листом від 21 квітня 2015 року №421/15-1, у якому, зважаючи на не отримання від ПАТ НАК "Нафтогаз України" запитуваної інформації, просив провести перевірку по даному факту, за результатами якої скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП стосовно службових осіб ПАТ НАК "Нафтогаз України".

Вказаний лист Секретаріатом Уповноваженого отримано 23 квітня 2015 року та зареєстровано за №243707.15/19.

У процесі розгляду вказаного листа, 13 липня 2015 року Уповноваженим оформлено оскаржуване подання, яке ПАТ НАК "Нафтогаз України" отримано 16 липня 2015 року та зареєстровано за №187/1-15.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного подання, Уповноважений прийшов до висновку, що ПАТ НАК "Нафтогаз України" створене та діє на основі державної власності. Відповідно, запитувана заявником інформація є інформацією про розпорядження державним майном, яка, у свою чергу, є суспільно-необхідною інформацією, а тому ПАТ НАК "Нафтогаз України" є її розпорядником згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 13, ч. 5 ст. 6 Закону, до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном.

В оскаржуваному поданні Уповноваженим також повідомлено, що згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

На підставі, зокрема, вище викладеного, керуючись ст. 101 Конституції України, ст.ст. 13, 15, 22 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та ст. 17 Закону, Уповноважений в оскаржуваному поданні просив голову правління ПАТ НАК "Нафтогаз України" Коболєва А.В.:

- надати Онишкевичу В.О. запитувану інформацію, а саме інформацію про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які були здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК "Нафтогаз України" (голові правління, заступникам голови правління, членам правління) з урахуванням вимог Закону та наданого роз'яснення;

- для вирішення питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечити надання на бланку, що додається, письмових пояснень заступника голови правління С. Коновеця та наступні персональні дані щодо нього: дату та місце народження, місце проживання та номер телефону, дату призначення на посаду, паспортні дані (вид, серія, номер, ким і коли виданий) або довідку кадрової служби/витяг з особової справи, відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків.

За результатами розгляду оскаржуваного подання, листом від 05 серпня 2015 року №14-3298/1/ВР-15 голова правління ПАТ НАК "Нафтогаз України" Коболєв А.В. повідомив Уповноваженого, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та будь-які інші виплати, які здійснені ПАТ НАК "Нафтогаз України" протягом 2014 року його керівництву, не може бути інформацією про розпорядження державним майном та, відповідно, не може розглядатися як суспільно необхідна інформація за цим критерієм.

У подальшому, вважаючи оскаржуване подання незаконним, а вище описані дії Уповноваженого протиправними, представник ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернувся із даним позовом до суду.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - постанова №747), утворено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" (далі - Компанія) у формі відкритого акціонерного товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України), акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та

Згідно зі ст. 85 ГК України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що акціонерне товариство як суб'єкт господарювання утворюється на майновій основі, що складається із вкладів акціонерів у його статутний капітал. Таке майно належить самому акціонерному товариству на праві власності. Засновники акціонерного товариства з моменту передачі товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції, емітовані товариством та, відповідно, корпоративні права щодо такого товариства.

Крім того, згідно з п.п. 21, 22, 27-30 статуту ПАТ НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою №747, засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Акціонерами Компанії є: держава в особі Міненерговугілля - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій Компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій Компанії, визначеного для продажу згідно з рішенням про приватизацію; фізичні та юридичні особи, що набули право власності на акції Компанії відповідно до законодавства.

Майно Компанії складається з основних засобів, обігових коштів, акцій (часток, паїв) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, а також інших активів, відображених у бухгалтерському балансі Компанії.

Майно Компанії формується за рахунок: 1) майна, переданого засновником; 2) кредитів, позик; 3) доходів, отриманих у результаті провадження господарської діяльності; 4) дивідендів за акціями, які належать Компанії; 5) продукції, виробленої Компанією у результаті провадження господарської діяльності; 6) коштів, майнових і немайнових прав, цінних паперів, іншого майна, що надходять від оплати акцій; 7) доходів, отриманих від реалізації цінних паперів; 8) надходжень від провадження господарської діяльності дочірніх підприємств; 9) іншого майна, набутого на законних підставах.

Здійснюючи право власності, Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону та меті діяльності Компанії.

Компанія несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що є її власністю.

Компанія використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Компанії у користування, включається до її активів.

Оскільки ПАТ НАК "Нафтогаз України" є акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі, то держава, набувши корпоративні права, має право брати участь в управлінні ПАТ НАК "Нафтогаз України" та отримувати дивіденди від його діяльності. При цьому, власником майна, яке передано до статутного капіталу, є саме ПАТ НАК "Нафтогаз України", а не держава, окрім майна, яке передано державою у користування та не увійшло до його статутного капіталу.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Господарського суду міста Києва від 27 червня 2013 року у справі №910/10255/13 за позовом ПАТ "Укргазвидобування" до ПАТ НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним рішення №3 від 26 квітня 2013 року та за зустрічним позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Укргазвидобування" про зобов'язання направити суму у розмірі 30% чистого прибутку товариства за 2012 рік до Державного бюджету України, а також у рішенні Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2013 року у справі №910/18227/13 за позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Укртрансгаз" про зобов'язання направити суму у розмірі 30% чистого прибутку товариства за 2012 рік до Державного бюджету України.

Державне підприємство та господарське товариство - це різні організаційно-правові форми та навіть, якщо 100% акцій товариства належить державі, твердження про те, що майно такого товариства державне, суд вважає хибним, оскільки державі належать тільки корпоративні права щодо такого товариства, які посвідчені акціями.

У зв'язку з вище викладеним, інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та інші виплати, що здійснені протягом 2014 року голові правління ПАТ НАК "Нафтогаз України", його заступникам та членам правління, за переконанням суду, не є інформацією про розпорядження державним майном.

Відповідно до розділу "Доступ до інформації" Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки, затверджених Законом України "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки", до інформації, яка становить суспільний інтерес віднесено: відомості про використання публічних коштів, розпорядження державним або комунальним майном, особисті доходи, майно, видатки та зобов'язання фінансового характеру публічних службовців.

Однак, вказані відомості не охоплюють інформацію про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та інші виплати, що здійснені протягом 2014 року голові правління ПАТ НАК "Нафтогаз України", його заступникам та членам правління.

Зокрема, згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці", основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тобто, виплати, про які йдеться у запиті голови наглядової ради ГО "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини" Онишкевича В.О., є структурними елементами заробітної плати (основної, додаткової, інших заохочувальних та компенсаційних виплат).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оплату праці", джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.

Тобто, відомості про використання публічних коштів та розпорядження державним або комунальним майном не є інформацію про оплату праці робітників ПАТ НАК "Нафтогаз України".

Крім того, згідно з п. 15 ст. З КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Трудова діяльність працівників ПАТ НАК "Нафтогаз України" не підпадає під наведене у КАС України визначення публічної служби, тому суд вважає, що голова правління ПАТ НАК "Нафтогаз України", його заступники та члени правління не є публічними службовцями.

Отже, враховуючи вище викладені норми та з'ясовані обставини, за переконанням суду, інформація про доходи працівників ПАТ НАК "Нафтогаз України" не є інформацією про доходи публічних службовців, а тому інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та інші виплати, що здійснені протягом 2014 року голові правління ПАТ НАК "Нафтогаз України", його заступникам та членам правління не є інформацією, яка становить суспільний інтерес.

Стосовно посилання Уповноваженого в оскаржуваному поданні на ст. 6 Закону суд зазначає, що вказана норма не зобов'язує ПАТ НАК "Нафтогаз України" надати запитувану інформацію, оскільки під час оплати праці робітників ПАТ НАК "Нафтогаз України" розпорядження бюджетними коштами, державним або комунальним майном не відбувається.

Відповідно до ст. 101 Конституції України, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону, парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 15, ст. 1 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, підсумовуючи усі вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправними дій є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни від 13 липня 2015 року №1.-1667/243707.15-30.

3. Визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни щодо витребування пояснень та інформації про персональні дані заступника голови правління публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Коновця О.С. для вирішення питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови у запиті на інформацію від 24 березня 2015 року №324/15-1 голови наглядової ради громадської організації "Спілка підприємців та промисловців Кременеччини" Онишкевича В.О.

4. Присудити на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) здійснений ним судовий збір у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень двадцять чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 09 листопада 2015 року