Рішення № 53803487, 20.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26365/13-ц

Провадження № 2/127/5141/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

20 листопада 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Ан О.В.

при секретареві Тронт М.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні при заочному розгляді в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, 3-ті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, служба у справах дітей виконавчого комітету Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, мотивуючи тим, що 05.06.2007 року, між сторонами було укладено кредит ний договір № VIH0GK06271412 відповідно до якого ОСОБА_2, отримав кредит у розмірі 45506,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 03.06.2037 року. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом,яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, 05.06.2007 року було укладено договір іпотеки квартири №VIH0GK06271412, відповідно до якого відповідач передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру (яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу) загальною площею 33,60 кв.м., житловою площею 17,30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2 Договору іпотеки, встановлено що за цим договором забезпечується виконання зобовязань Іпотекодавця за кредитним договором, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом не виконував належним чином, тому станом на 11.10.2013 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 38614,56 доларів США.

Тому позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів із вказаним цивільним позовом.

18.12.2013 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача ОСОБА_2

Представник позивача в судовому засіданні уточнену позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач та його представник до судового засідання не зявились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку. За таких обставин у відповідності до ст. 224 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради ОСОБА_5 до судового засідання не зявилась, проте подала заяву та просила суд розгляд справи провести у її відсутність, оскільки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття 14.05.2015 року, а відповідно до чинного законодавства України залучення представника Служби у справах дітей є обовязковим лише у справах що стосуються захисту інтересів дітей.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3В, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, місце та час розгляду справи, були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 05.06.2007 року, між сторонами було укладено кредитний договір №VIH0GK06271412 відповідно до якого ОСОБА_2, отримав кредит у розмірі 45506,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 03.06.2037 року. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору (а.с. 12-14).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника ОСОБА_2, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, 05.06.2007 року було укладено договір іпотеки квартири № VIH0GK06271412, відповідно до якого відповідач передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру (яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 05.06.2007 року) загальною площею 33,60 кв.м., житловою площею 17,30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

Відповідно до п.33.4 договору іпотеки, сторони визнали, що вартість предмета іпотеки складає 221190,00 грн.

Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом не виконав належним чином, тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 38614,56 доларів США.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1054 ЦК України, яка вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України.

Національний банк України станом на 20.11.2015 року встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти в тому числі за 1 долар США 23,8391 грн.

38614,56 31,29 (штраф (фіксована частина) 31,29 х 7,99 = 250,00) = 38583,27 х 23.8391 = 919790,43 + 250,00 = 920040,43 грн.

Грошова сума у вигляді штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,29 доларів США підлягає переведенню в українську за курсом, встановленим Національним банком України на час укладення кредитного договору, оскільки вказана сума є сталою та визначена умовами кредитного договору та не змінювалась під час виконання кредитного договору.

Тому, станом на 20.11.2015 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 920040,43 грн.

30.08.2013 року позивачем була надіслана відповідачу вимога про звільнення квартири №174 в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги. Як вбачається з поштового повідомлення відповідачем дану вимогу було отримано 03.09.2013 року, у зазначений строк відповідач квартиру не звільнив (а.с. 10-11).

Відповідно до акту мешканців будинку по вул. Ватутіна, 56 в м.Вінниці мешканці будинку підтвердили, що по вул. Ватутіна, 56/174 в м.Вінниці, дійсно проживає ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с. 67 том 1).

Відповідно до довідки Приватного підприємства «Бокуд» від 27.03.2014 року №1137 в квартирі АДРЕСА_2 з 11.07.2007 року зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 83 том 1).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії I-АМ № 258435 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 18.06.1995 року, актовий запис №3 (а.с. 113 том 1).

Згідно свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що батьком є ОСОБА_2, а матір'ю ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії I-АМ № 026669 (а.с. 114 том 1).

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта від 11.08.2014 року № 25436426 вбачається, що за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

Із інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.08.2014 року №25436633 вбачається, що у реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо ОСОБА_2 (а.с. 138-139 том 1).

Із довідки Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» від 23.07.2014 року №1633 вбачається, що згідно облікових даних по м. Вінниці станом на 29.12.2012 року в реєстрі прав власності на об'єкти нерухомості майна за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано квартиру ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 141 том 1).

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст. 38 цього Закону.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо сплати кредиту позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна вимога позивача про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зміст ст. 109 ЖК України зазначає, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками,встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою ст. 9, ст. 109 ЖК УРСР, ст. ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

На підставі вищенаведеного та зважаючи та ті обставини, що відповідач ОСОБА_2, був повідомлений про добровільне звільнення іпотечного майна згідно вимоги про звільнення квартири №174 в тридцятиденний строк, яку ним було отримано 03.09.2013 року, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку в територіальному підрозділі державної міграційної служби України.

В частині позовних вимог про виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в вказаній квартирі, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки суду не надано доказів письмової вимоги іпотекодержателя добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги такими особами.

При подачі позову до суду та подачі апеляційної та касаційної скарги позивачем понесено судові витрати в розмірі 6902 гр-ні 37 коп., тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 575, 585, 589, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК Української РСР, ст.ст. 7, 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 217, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIN0GK06271412 від 05.06.2007 року в розмірі 38614,56 (долар США), що за курсом Національного банку України становить 23,8391 грн. за 1 долар на момент винесення рішення 20.11.2015 року складає 920040,43 гр-н. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 33,60 кв.м, житловою площею 17,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № VIN0GK06271412 від 05.06.2007 року) Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50 ЄРДПОУ 143605570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку в територіальному підрозділі державної міграційної служби України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 6902 гр-ні 37 коп. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, поданої протягом 10 днів з моменту отримання копії .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів позивачем з моменту винесення, відповідачем після процедури перегляд заочного рішення.

Суддя: О.В. Ан