Рішення № 53799295, 30.07.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 2-341/10

Номер провадження 2-341/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2010 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Чхайло О. В.,

при секретарі Сивоконь А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської області про визнання дій управління пенсійного фонду протиправними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС1 категорії та є інвалідом 3 групи, захворювання якого повязане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської області. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено звязок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що розмір пенсії нарахованої і виплаченої йому відповідачем значно менший, ніж встановлено спеціальним Законом. А тому він звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі по нарахуванню та виплаті йому вказаної пенсії, зобовязати відповідача перерахувати та виплачувати в подальшому пенсію в належному розмірі та стягнути з УПФУ на його користь щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю за період з 01.04.2009 р. по 30.04.2010 р. в сумі 3711,50 грн. та пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (інваліду ІІІ групи) за період з 01.04.2009 року по 30.04.2010 року в сумі 30271,20 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник змінили позовні вимоги, а саме просили визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати позивачеві основної та додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зобовязати відповідача здійснити перерахунок даної пенсії у відповідності до вимог ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.04.2009 року та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1

є інвалідом третьої групи по захворюванню, повязаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Разом із цим відповідач вважає, що посилання позивача на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах, зокрема інвалідам третьої групи 50 % мінімальної пенсії за віком, а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено звязок із захворювання, повязаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче: зокрема по третій групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком є необґрунтованими. Розмір мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", якою зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідачем не застосовувався, так як відповідно до ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому нарахування позивачу пенсії проводилось відповідно до порядку, визначеного Кабінетом міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Положення Закону України «Про Державний бюджету України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян", якою чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок із Чорнобильською катастрофою.

Тому представник відповідача вважає, що УПФУ діяло у межах наданих їм повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача та вивчивши матеріали справи,суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, пов'язані із соціальними виплатами, а позовні вимоги підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом третьої групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і починаючи з 03.04.2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської області, що підтверджується посвідченням (а.с.9, 9 на звороті).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по третій групі інвалідності, як 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобовязання, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Статтею 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , встановлено, що інвалідам третьої групи призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, нарахування позивачу пенсії проводилось відповідно до порядку, визначеного Кабінетом міністрів України, постановою якого № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

А тому, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення п. 28 Розділу II зазначеного Закону, яким було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення Конституційного Суду України має приюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обовязковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із цим судом встановлено, що позивачу призначено пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» положення ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ні зупинені, ні змінені не були.

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, враховуючи положення ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку про необхідність зобовязати управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивачу згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.04.2009 року, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

Разом з тим, суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 ч 2 ЦК України до майнових відносин, застосованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Ураховуючи вищенаведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносинах, що носять публічно - правових характер, суд може визнати дії відповідача незаконними та у разі незаконності цих дій - зобовязати провести нарахування (перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону.

Тому суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі по не виконанню приписів ст. ст. 49, 50, 51, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов»язати відповідача здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивача, починаючи з 03.04.2009 року та провести відповідні виплати за виключенням фактично виплачених сум.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в силу ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 15, 60, 109, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 1, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської області про визнання дій управління пенсійного фонду протиправними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі Сумської здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 03.04.2009 року та провести відповідні виплати за виключенням фактично отриманих сум.

Стягнути з УПФУ в Лебединському районі Сумської області на користь держави судовий збір, в розмірі 51 грн. на р/р 31413537700010 код 22090100, ідентифікаційний код отримувача 23636456, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на р/р 31218259700214 ОКПО отримувача 23636456 Банк ГУ ДКУ в Сумській області одержувач Лебединський район код 22050000 МФО 837013.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Чхайло О. В.