Ухвала суду № 53797211, 26.11.2015, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1724/15-ц

4-с/467/6/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Арбузинський районний суд

Миколаївської області

у складі: головуючого судді Кірімової О.М.,

при секретарі Сіваченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника та зняття арешту з рахунків боржника,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2015 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до Арбузинського районного суду із скаргою, в якій просив поновити строки звернення до суду, скасувати постанову про арешт коштів боржника від 10 вересня 2015 року, зобовязати відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції зняти арешт з рахунків боржника та зупинити стягнення за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 31847305 до розгляду даної скарги.

Свою скаргу скаржник мотивував тим, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області знаходився виконавчий лист про стягнення із нього на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» боргу у розмірі 1030 299 грн. 60 коп., виданий Арбузинським районним судом Миколаївської області 07.12.2011 року.

В рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Арбузинського РУЮ у Миколаївській області Дерій М.А. винесено постанову від 10.09.2015 року про арешт коштів боржника, які знаходяться на рахунках філії Южноукраїнського відділення АТ Ощадбанк м. Южноукраїнська р/р 2600850016335, філії Миколаївського АТ Ощадбанк м. Миколаєва р/р 26009170083094, АТ «ОТП ОСОБА_2» р/р 26052041345666, р/р 26007201345666, р/р26203455076370, р/р 26204455076409, р/р 26254455051344 в межах суми 1030 299 грн. 60 коп.

Вказану постанову скаржник отримав 21 вересня 2015 року тому простив поновити строки звернення до суду з даною скаргою.

При цьому зазначив, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Вважає, що державний виконавець, арештовуючи кошти на всіх рахунках, керувався лише інформацією про відкриті рахунки в установах банку, наданої Державною податковою службою України, при цьому не перевірив залишок коштів на рахунках, не визначив даних рахунків, не встановив порушення його інтересів та інтересів інших осіб, оскільки арештовані рахунки використовуються для розрахунків з бюджетом, оплачуються податки на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

За такого арешт коштів на рахунку призведе до заборгованості перед бюджетом, а нарахування пені та недоїмки ускладнить і так непросту ситуацію.

Також зазначив, що дружина скаржника не працює, і всі кошти належних йому на рахунках, є основним доходом сім»ї, оскільки він є основним годувальником сімї.

На підставі викладеного просить суд просив поновити строки звернення до суду, скасувати постанову про арешт коштів боржника від 10 вересня 2015 року, зобов»язати відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції зняти арешт з рахунків боржника та зупинити стягнення за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 31847305 до розгляду даної скарги, оскільки порушуються інтереси ОСОБА_1, його сім»ї, найманих працівників та блокує роботу підприємтсва.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 06 жовтня 2015 року у відкритті провадження в частині вимог про зупинення стягнення за виконавчим листом у виконавчому провадженні № 31847305 до розгляду даної скарги відмовлено.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала вимоги скарги, однак уточнила, та просила суд скасувати три постанови про арешт коштів боржника від 10 вересня 2015 року, які знаходяться на рахунках філії Южноукраїнського відділення АТ Ощадбанк м. Южноукраїнська р/р 2600850016335, філії Миколаївського АТ Ощадбанк м. Миколаєва р/р 26009170083094, АТ «ОТП ОСОБА_2» р/р 26052041345666, р/р 26007201345666, р/р26203455076370, р/р 26204455076409, р/р 26254455051344 в межах суми 1030 299 грн. 60 коп.

Просила суд задовольнити вимоги скарги з підстав, викладених у скарзі та зазначила, що фізична особа не може відповідати за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю.

Представник відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки винесені державним виконавцем три постанови про арешт коштів боржника від 10 вересня 2015 року є законними, винесені в межах законодавства та в межах повноважень, наданих державному виконавцю.

До початку судового засідання представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність та просив суд відмовити в задоволенні вимог скарги.

Вислухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та надані докази, суд доходить висновку про необхідність задовольнити скаргу частково з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України порушено їх права та обовязки.

Відповідно до ст.. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 отримав оскаржувані постанови, винесені державним виконавцем 10 вересня 2015 року 21 вересня 2015 року.

За такого суд вважає вимоги заявника про поновлення строку звернення до суду задовольнити, оскільки такий пропущений з поважної причини.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-219/11 виданого на підставі рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» боргу в розмірі 1030299 грн. 60 коп. Рішення набрало чинності.

Згідно інформації Державної податкової служби України наданої на адресу відділу ДВС від 09.09.2015 року про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками встановлено, що у ОСОБА_1 відкриті рахунки: в АТ «ОТП банк» рахунки №№ 26007201345666, 26052041345666, 26203455076370, 26204455076409, 26254455051344; в філії Миколаївське обласне АТ Ощадбанку м. Миколаєва рахунок № 26009170083094, в філії Южноукраїнське відділення в АТ Ощадбанку м. Южноукраїнська рахунок № 2600850016335.

Постановами державного виконавця ВП № 31847305 від 10 вересня 2015 року накладено арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках філії Южноукраїнського відділення АТ Ощадбанк м. Южноукраїнська р/р 2600850016335 (т. 2 а.с. 49), філії Миколаївського АТ Ощадбанк м. Миколаєва р/р 26009170083094 (т. 2 а.с. 50), АТ «ОТП ОСОБА_2» р/р 26052041345666, р/р 26007201345666, р/р26203455076370, р/р 26204455076409, р/р 26254455051344 (т. 2 а.с. 48) в межах суми 1030299 грн. 60 коп.

Учасники процесу не заперечували того факту, що з дня винесення рішення по теперішній час, ОСОБА_1 не вживав заходів щодо погашення боргу жодним чином.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на коштиборжника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (зі змінами та доповненнями) на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.

Так, згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Правовий статус фізичної особи-підприємця передбачено главою 5 ЦК України.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори, на тій підставі, що вона не є підприємцем (ч.ч. 2, 3 ст. 50 ЦК).

Відповідно до положень ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і частково у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Системний аналіз вище наведених норм права свідчить про наявність у фізичної особи-підприємця зобов'язань майнового характеру, які має сама фізична особа.

У відповідності до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлені ст. 34 ЦК України.

Цивільним кодексом не встановлено обмежень щодо того, що відповідальність фізичної особи за невиконання цивільних обов'язків обмежується майном, яке належить боржнику лише як фізичній особі. Правовий інститут відповідальності фізичної особи є ширшим від правового інституту відповідальності фізичної особи-підприємця, оскільки фізична особа-підприємець відповідає усім своїм майном лише за зобовязаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, а фізична особа відповідає усім своїм майном не тільки за зобовязаннями, повязаними із підприємницькою діяльністю, але й за усіма іншим зобовязаннями.

Встановивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що доходами боржника є кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, а тому накладення на них арешту відповідає вимогам статей 52 та 68 Закону України «Про виконавче провадження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанов державного виконавця по накладенню арешту на рахунки ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця

Відповідно до статті 325 ЦК України закон визнає суб'єктами права власності фізичних та юридичних осіб.

Зміст цієї норми свідчить про те, що право приватної власності на майно, в тому числі грошові кошти, належить фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю. Право власності фізичної особи невіддільне від права власності фізичної особи-підприємця.

Такий же висновок випливає і зі змісту статті 52 ЦК України, за якою фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, під яким мається на увазі його майно як фізичної особи, незалежно від його використання в господарської діяльності.

Отже, звернення стягнення боргу фізичної особи на кошти, які належать боржнику, в тому числі і як субєкту підприємницької діяльності, відповідає вимогам цивільного права та виконавчого провадження.

Крім того, звертаючись до суду із даною скаргою, ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження, що такими діями порушено його права та свободи як фізичної особи.

Також, кошти, що використовуються для розрахунків з бюджетом, в тому числі сплата податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску не є підставою для зняття арешту з рахунків та скасування постанови про арешт коштів боржника в розумінні ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначений перелік виплат, на які державним виконавцем не може бути звернено стягнення при виконанні рішення.

Не передбачені такі підстави, на які посилається скаржник для зняття арешту з майна п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а також п.п. 1-4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслуговують на увагу і доводи представника відділу ДВС про те, що виконавче провадження № 31847305 не закінчене. Разом з тим, за таких обставин, передбачені законом підстави для зняття арешту, накладеного на майно боржника відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог скарги в частині скасування трьох постанов про арешт коштів боржника від 10 вересня 2015 року, які знаходяться на рахунках філії Южноукраїнського відділення АТ Ощадбанк м. Южноукраїнська р/р 2600850016335, філії Миколаївського АТ Ощадбанк м. Миколаєва р/р 26009170083094, АТ «ОТП ОСОБА_2» р/р 26052041345666, р/р 26007201345666, р/р26203455076370, р/р 26204455076409, р/р 26254455051344 в межах суми 1030299 грн. 60 коп.

Вимоги скарги в частині зобовязання відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції зняти арешт з рахунків боржника також задоволенню не підлягають, оскільки такі є похідними від попередньої вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 52, 57, 63, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника та зняття арешту з рахунків боржника, задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

В задоволенні інших вимог скарги, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_3