Рішення № 53795772, 25.11.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.11.2015

Справа № 337/5878/15-ц

Провадження № 2/337/2390/2015р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Латій В.О.

розглянувши цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ІІРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110047 від 02.08.2007 року у загальному розмірі 485823,59 грн., також просить стягнути з відповідача сплачені судові витрати.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, заперечень на позов не надала, від отримання судової повістки відмовилась не зявившись до органів пошти за її отриманням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, які є достатніми для постановлення рішення, та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.

Відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом на підставі наданих документів встановлено, що 02.08.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ІІРИВАТБАНК» правонаступником якого виступає ПАТ КБ «ІІРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір №DN81AR03110047, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 112058 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2014 року.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2012 року, з ОСОБА_3 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором №DN81AR03110047 від 02.08.2007 року, яка утворилась станом на 30.01.2012 року в сумі 274476,22 грн., оскільки відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, чим порушила свої зобовязання за укладеним між сторонами кредитним договором.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до копії заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2012 року, вбачається, що заборгованість в сумі 274476,22 грн., яка стягнута з ОСОБА_3 та ПАТ «Акцент-Банк», утворилась станом на 30.01.2012 року і складалася з заборгованості за кредитом 84854,88 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 90659,45 грн., заборгованості по комісії 16688,34 грн., пені 82273,55 грн. та 10000 грн. розмір відповідальності поручителя перед кредитором.

З позовної заяви позивача у даній цивільній справі вбачається, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобовязань за кредитним договором, у звязку з чимстаном на 20.08.2015 року заборгованість відповідачки становить 760299,81 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 85591,88 грн., заборгованості по процентам 163557,23 грн., заборгованості за комісією 25475,16 грн., пені 485675,54 грн. Але з урахуванням суми заборгованості в розмірі 274476,22 грн., яка була стягнута з ОСОБА_3 заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2012 року, розмір заборгованості, про стягнення якої просить позивач, становить 485823,59 грн.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК). Такі підстави, зокрема, визначені у ст.599-601,604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.526,599 ЦК.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зясувавши повно, всебічно та обєктивно обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд виходить з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, вже була стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором, в т.ч. уся заборгованість по тілу кредиту та заборгованість за відсотками на час звернення до суду, що свідчить про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору, на дострокове повернення позики у звязку з порушенням позичальником обовязку по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними.

Таким чином, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2012 року про задоволення вимог кредитора були припинені правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі від 02.08.2007 року, зокрема, щодо сплати чергових платежів, нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, штрафів. У звязку з цим вимоги позивача про стягнення залишку заборгованості за кредитним договоромв загальній сумі 485823,59 грн., після ухвалення судового рішення про дострокове повернення позики є безпідставними та необґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає, що невиконання відповідачем грошового зобовязання по поверненню кредитних коштів, відсотків за користування ним та інших передбачених договором платежів тягне відповідальність, передбачену ст.625 ЦК України. Однак вимог про стягнення з відповідачки 3% річних та інфляційного збільшення, нарахованих на суму простроченого грошового зобовязання за вищевказаним кредитним договором, позивач не заявляв і суд на підставі ст.11 ЦПК України позбавлений права їх розгляду в межах даної цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 224-233 ЦПК України, ст. 610, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110047 від 02.08.2007 року у загальному розмірі 485823,59 грн., та судових витрат - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, протягом 10 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів.

Суддя: