Ухвала суду № 53794795, 30.10.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/3277/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Бисаги Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргу ОСОБА_2 та Хустської міської ради на рішення Хустського районного суду від 03 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Хустської міської ради, реєстраційної служби Хустського РУЮ, про визнання недійсними рішення міської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Хустського районного суду від 03.07.2015 року, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Хустської міської ради від 03.07.2012 року щодо затвердження технічної документації, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га в с.Чертеж по вул.Червоногірській, 8, на території Хустської міської ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку №8 по вул. Червоногірська у м.Хуст, кадастровий номер 2110800000:01:076:0037, на імя ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що до ділянки ОСОБА_3 існує два підїзди, через її дворогосподарство та з боку вул. Волошина. Під час розробки технічної документації їй пояснили, що для узаконення цього проїзду необхідно укласти з сусідами договір сервітуту, що нею було зроблено, але такий договір не зареєстровано. Вважає, що через її двір не проходить дорога загального користування згідно Генплану. Посилається на те, що суд неправомірно відмовив у задоволенні її клопотання про призначення судової експертизи стосовно питання існування іншого заїзду до дворогосподарства позивача. Вважає, що права позивача жодним чином не порушено.

В апеляційній скарзі Хустська міськрада також просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та не обґрунтоване та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 В скарзі зазначають, що суд невірно витлумачив докази по справі, зокрема технічну документацію із землеустрою, та інші наявні письмові докази та прийшов до хибного висновку, що субєктивні права позивача порушенні виданим державним актом на підставі рішення Хустської міської ради. Наводить й інші мотиви, з яких на думку апелянта рішення суду підлягає скасуванню із відмовою в позові ОСОБА_3

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та цивільної справи і обговоривши підстави апеляційних скарг обох апелянтів вважає, що такі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га. в м. Хуст вул. Червоногірська № 4 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель.

Суміжним землекористувачем, та власником земельної ділянки площею 0,1000 га. в м. Хуст по вул. Червоногірська № 8 відповідно до оспорюваного свідоцтва про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2110800000:01:076:0037, реєстраційний № 17707084 є відповідач ОСОБА_2

Зазначена земельна ділянка надана ОСОБА_2 відповідно рішення Хустської міської ради № 712 від 03.07.2012 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,1000 га. в с. Чертеж вул. Червоногірська № 8 на території Хустської міської ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до земельної ділянки відповідачки включено землі загального користування зокрема, частина земельної ділянки під підїзною дорогою до ділянки позивача чим порушено права позивача ОСОБА_3

З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах матеріального права та фактичних обставин справи встановлених в суді.

Зокрема згідно п. а) ч.4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Судом першої інстанції вірно встановлено, із таким висновком погоджується колегія суддів, що під час виготовлення технічної документації та оформлення права власності до земельної ділянки відповідачки на порушення пункту «а» ч.4 ст. 83 ЗК України включено земельну ділянку по які проходить підїзна дорога до ділянки ОСОБА_3 та відноситься згідно з вимогами ЗК України до земель загального користування населених пунктів.

Вказана обставина підтверджується складеним Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.08.2012 року (а.с.8) та викопіюванням з Генерального плану (а.с.88), що спростовує відповідні доводи апелянта. При цьому в технічній документації відповідачки даний проїзд вказаний як сервітут.

Та обставина, що вказана земельна ділянка включена до оспорюваного державного акту ОСОБА_2 визнається і відповідачами по справі (ч.2 ст.60 ЦПК України),

Таким чином, під час оформлення відповідачкою права власності на земельну ділянку було порушено імперативні приписи п. а) ч.4 ст. 83 ЗК України, що в свою чергу порушує субєктивні права позивача ОСОБА_3 на користування його садибою (ст. 381 ЦК України) в тому числі щодо можливості підїзду до такої, а відтак суд першої інстанції прийшов до правомірно висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

При цьому та обставина, що існує чи ні ще один підїзд до садиби ОСОБА_3 не має правового значення для даної справи, оскільки включення до ділянки відповідачки частини земель загального користування є самостійною підставою для скасування таких правовстановлюючих документів, за встановлених обставин що таке включення порушує субєктивне право позивача ОСОБА_3 на користування вказаною дорогою. За таких обставини суд першої інстанції також правомірно відхили клопотання відповідача щодо призначення по справі судової експертизи, щодо виявлення наявності іншої підїзної дороги до садиби ОСОБА_3

Таким чином доводи обох апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Хустської міськради - відхилити.

Рішення Хустського районного суду від 03 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: Судді: