Вирок № 53794309, 26.11.2015, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3472/15-к

Провадженя№ 1-кп/266/249/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді Шишиліна О.Г.

за участю секретаря - Маросіної Є.М.

прокурора - Голінко І.І.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі Донецької області кримінальне провадження №42015051020000001 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, українця, працюючого ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» вантажником, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимий, інвалід війни 3 групи, має неповнолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 272 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно наказу № 131-14к від 30 квітня 2014 року ОСОБА_2 перебуваючи па посаді вантажника складу готової продукції ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (код ЄДРПОУ 31419401), розташованого по пр. Адмірала Луніна, 50 м. Маріуполь Донецької області, 22.08.2014 року приблизно в 13:45 годин нехтуючи встановленими правилами безпеки та легковажно розраховуючи на ненастання наслідків, без вказівки та без нагляду керуючої особи, не маючи відповідного посвідчення на право керування електронавантажувачем марки ЕВ 717.33.73 держ. № НОМЕР_3 та не пройшовши спеціального навчання, в порушення вимог статті 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 5.7, 6.5 Інструкції з охорони праці №01П, пунктів 2.3, 3.1, 3.26 Інструкції з охорони праці №19, почав виконувати роботи, які згідно вказівкам пункту 2 Додатку 2 «Переліку видів робіт підвищеної небезпеки» та пункту 19 Додатку 3 «Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відносяться до робіт підвищеної небезпеки, а саме сів за кермо електронавантажувача, який стояв на естакаді автовідпуска складу підприємства, та не переключивши до кінця передачу «назад» натиснув на газ, в результаті чого електронавантажувач поїхав вперед та затиснув піддоном праву ногу ОСОБА_1, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта у вигляді відкритого багатоуламкового перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя у момент заподіяння, але спричинили за собою тривалий розлад здоров'я. З технічної точки зору, порушення допущенні ОСОБА_2, перебували у прямому причинному зв'язку з подією травмування ОСОБА_1

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю та показав, що 22.08.2015р., після 12 години, точний час не пам'ятає, на роботі він розвантажував пусту мішкотару. В процесі розвантажування йому було потрібно електронавантажувачем від'їхати назад, для чого він сів за кермо навантажувача і увімкнув задню передачу, але оскільки передача не доувімкнулася, навантажувач поїхав у перед де стояв потерпілий ОСОБА_1 і якому металевим піддоном придавило ногу, від чого у потерпілого стався перелом і якого увезла «швидка», а він продовжив роботу. Навчання по керуванню електронавантажувачем він не проходив і відповідних документів на керування у нього не мається. Наказів на керування йому ніхто не віддавав. Висновок експерта, щодо тілесних ушкоджень у потерпілого не оспорює.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що в процесі розвантажування мішкотари ОСОБА_2 придавив йому навантажувачом ногу, від чого у нього стався перелом кісток ноги. Підтримав свій позов про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн.. Свої моральні страждання обґрунтував тим, що внаслідок переламу кісток ноги він тривалий час лікувався, в процесі лікування він відчував сильного фізичного болю, від якого вживав знеболюючі медичні препарати. Внаслідок отримання травми, у нього погіршилася працездатність.

У зв'язку з тим, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину, в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, суд за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалення вироку відповідно до ст.349 КПК України.

Суд вважає, що події злочину мали місце, вина ОСОБА_2 доведена повністю, його винні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного злочину, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, інвалід 3 групи, має на утриманні неповнолітню дитину, що судом враховується як обставини які пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжує покарання не виявлено.

ОСОБА_2 на обліку в наркологічному диспансері та психлікарні не перебуває, працює, раніше не судимий, характеризується задовільно, скоїв злочин невеликої тяжкості.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити покарання в мінімальних межах санкції статті закону. Оскільки вчинене злочинне діяння не було безпосередньо пов'язано із посадовими обов'язками ОСОБА_2 суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання.

Прокурором у справі заявлено позов про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 11102 грн., що підтверджені довідкою лікувальної установи №730 від 10.06.2015р (т.2 а.с.116). Зазначений позов визнано обвинуваченим в повному обсязі, тому відповідно до ст.1166 ЦК України підлягає задоволенню.

У справі потерпілим заявлено позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 50000 грн., свої вимоги обґрунтовує тим, що в наслідок вчиненого злочину йому завдано фізичного болю та душевних страждань.

В судовому засіданні обвинувачений не оспорюючи свою вину у вчиненому злочині, причинного зв'язку із отриманими потерпілим травмами вважає, що розмір шкоди у сумі в якій просить потерпілий є великим, тому просив суд визначити справедливу суму на відшкодування моральної шкоди потерпілому.

Згідно ст. 16 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та інше. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так в судовому засіданні встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому завдано внаслідок протиправної винної поведінки обвинуваченого в порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві і наявні тілесні ушкодження знаходяться у причинному зв'язку з цими діяннями, які у своїй сукупності свідчать, що потерпілий тривалий час знаходився на лікуванні, зазнавав тривалого часу фізичного болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та душевних страждань, що підтверджується повідомленням про наслідки про нещасний випадок, листом міськлікарні №5 від 16.06.2015р. №502 та довідкою міськлікарні №9 від 10.06.2015р. №730 (т.2 а.с. 58, 114, 116) з яких вбачається, що потерпілий з 22.08.2014р. по 17.10.2014р. знаходився на стаціонарному лікуванні в МЛ №9, а з 20.10.2014р. по 06.04.2015р. на амбулаторному лікуванні, встановлено МСЕК 25% регресу.

З урахуванням вищенаведених вимог діючого законодавства, характеру правопорушення, глибини та тривалості фізичних та душевних страждань внаслідок отриманих фізичних ушкоджень, співмірності та справедливості суд приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню завданої моральної шкоди покладається на відповідача ОСОБА_2 і визначає її в сумі 10000 грн.

Судових витрат по справі прокурором не заявлено.

Як на підставу відшкодування процесуальних витрат потерпілим пред'явлено суду договір на надання правових послуг адвокатом від 09.11.2015р. та Акт №1 від 09.11.2015р. на суму 400 грн. за складання позовної заяви (т.1 а.с.33, 34), отже ці витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, 84, 88 ЦПК України.

Запобіжні заходи до ОСОБА_2 не застосовувались, клопотань про обрання запобіжного заходу від сторін не надходило.

Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 272 ч.1 КК України та призначити покарання у виді 1700 грн. штрафу.

Позов прокурора -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, (іпн НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради (р/р № 35418004003006 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄРДПОУ 05480826) витрати на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 11102 грн.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, (іпн НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2) у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., витрати на правову допомогу 400 грн.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення сторонам.

Суддя: Шишилін О. Г.