Ухвала суду № 53792802, 20.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 153/738/14 Провадження № 22-ц/772/3109/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 57Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Медвецького С.К.

Секретар Франчук О.П.

За участю : представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та зобовязання банку належним чином виконувати умови кредитно-заставного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2015 року, встановила :

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.09.2015 р. у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись, позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову, зокрема: зобовязати банк видати кредит відповідно до кредитно-заставного договору від 01.07.2008 р.; стягнути пеню в сумі еквівалентній 25725,2449 доларів США, а судові витрати покласти на ПАТ КБ «ПриватБанк».

У стислому вигляді доводи скарги обґрунтовуються тим, що судом не звернуто уваги на наявні підстави для призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи, як наслідок для задоволення вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.09.2015 р. вказаним вимогам закону відповідає.

У квітні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 01.07.2008 р. між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», був підписаний кредитно-заставний договір, з цільовим призначенням на власні потреби, у розмірі кредиту в сумі 12168,99 доларів США, яких банк повинен був, але не видав позивачу через касу готівкою. У захист порушеного права споживача та на виконання умов зазначеного договору, позивач просила зобовязати банк видати кредит; стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно виданої суми кредиту за кожний день прострочення виконання зобовязання, а саме за період з 01.07.2008 р. по 15.04.2014 р., - в сумі еквівалентній 25725,2449 доларів США, а також покласти на відповідача судові витрати.

Заявою від 08.07.2015 р. ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги тим, що просила зобовязати банк виплатити додатково неустойку згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення, за 2563 днів, в сумі 800774,3646 доларів США, а також передбачену умовами договору пеню, за 449 днів з 15.04.2014 р. по 08.07.2015 р., в сумі 5463,87651 доларів США, а загалом суму еквівалентну 806238,24111 доларів США (т.1 а.с.246).

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», 01.07.2008 р. укладений кредитно-заставний договір № VIW3A800000165. Мета кредиту власні потреби. Розмір кредиту становить 12168,99 доларів США. Позивач виконала попередні домовленості та інші, передбачені договором, а саме : надала заяви та запевнення, що автомобіль Skoda Octavia, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, є в її власності, придбаний на законних підставах, претензій третіх осіб щодо майна не має, згоду співвласників майна (ОСОБА_3І.) надано (а.с.5-17 т.1).

Згідно із висновком експерта № 308-П від 20.05.2015 р., під час проведення експертизи не представилось можливим встановити підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на видатковому ордері № 1 від 02.07.2008 р. до договору № VIW3A800000165 у звязку : з різною транскрипцією досліджуваного підпису та зразків підпису ОСОБА_2; відсутністю вільних зразків підпису ОСОБА_2; відсутнім комплексом ознак, достатнім для будь-якого висновку та у звязку з відсутністю науково-обґрунтованої методики (а.с.232-235 т.2).

Із розрахунку заборгованості, до якої додано меморіальні ордери та виписку про рух коштів (погашення) убачається, що позивач ОСОБА_2 сплачувала кредит, починаючи з серпня 2008 р. по вересень 2009 р. (а.с.62-63 т.1).

Також судом досліджені у якості письмових доказів судові рішення, які приймались в інших справах із спору по кредитно-заставному договору № VIW3A800000165 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Так, рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03.07.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3, до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та визнання кредитно-заставного договору недійсним, було скасовано рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.03.2014 р. і ухвалено нове, яким у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.02.2015 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 01.04.2015 р., у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6, за участю третьої особи ОСОБА_2, про звернення стягнення, вирішено в тому числі, вилучити у ОСОБА_6 предмет застави автомобіль Skoda Octavia 1.6 LX, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (АВ5521 АХ), що належить на праві власності ОСОБА_6 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIW3A800000165 від 01.07.2008 р. в сумі 42612,71 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.10.2013 р. звернути стягнення на цей автомобіль, який є предметом застави.

Пунктом 2.1. кредитно-заставного договору передбачено, що банк зобовязується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору.

У пункті 3 договору викладені умови та механізм видачі кредиту та сплати банком чергових страхових платежів.

Під час розгляду цивільної справи № 153/1905/13-ц, у якій виносились згадані рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.03.2014 р. та апеляційного суду Вінницької області від 03.07.2014 р., яке набрало законної сили, встановлено порядок, умови надання кредиту та факт отримання кредиту ОСОБА_2, а тому з огляду положень ст. 61 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.

Висновком експерта №308-П від 20.05.2015 р. не спростовано, що підпис на видатковому ордері № 1 від 02.07.2008 р. до договору № VIW3A800000165 не належить ОСОБА_2 або її представнику ОСОБА_3

Як убачається з розяснень експерта, викликаного апеляційним судом у звязку з клопотанням представника позивача стосовно призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи, вирішити поставлені судом питання щодо приналежності ОСОБА_2 підпису у видатковому касовому ордері № 1 02.07.2008 р. на отримання готівки є не можливим внаслідок того, що вільних зразків (рукописні тексти, записи та підписи) на дослідження не було надано, яких було б достатньо у кількості десяти, хоча у відповідності до «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, має бути у змозі надано не менше ніж на 15 документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобовязані подати свої докази суду.

У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд незалежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для зясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ч. 1 ст. 146 ЦПК України).

Ураховуючи ту обставину, що позивач, заявивши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, разом з тим ненаданням вільних зразків у необхідній кількості фактично унеможливив експертне вирішення поставленого питання, зазначене клопотання представника про призначення додаткової експертизи є неконструктивним та спрямованим на затягування у розгляді справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд визнає необґрунтованими.

Приймаючи до уваги й інші обставини справи, зокрема, не спростований і документально доведений факт погашення ОСОБА_2 кредиту у періоді з серпня 2008 р. по вересень 2009 р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову внаслідок його недоведеності, якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_7

Судді : /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом вірно: