Рішення № 53792741, 23.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/784/15-ц Провадження № 22-ц/772/3385/2015Головуючий в суді першої інстанції Задорожна Л. І.Категорія 19 Доповідач Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М. , Пащенко Л.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом Вінницького національного медичного університету ім..М.І. Пирогова до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання , -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання. Позов мотивовано тим, що між сторонами було укладено угоду про підготовку лікаря №353 від 30 вересня 2007 року, відповідно якої відповідач взяв на себе зобов'язання прибути після закінчення вищого навчального закладу за місцем направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати вартість навчання. В свою чергу позивач згідно укладеної угоди взяв на себе зобов'язання забезпечити відповідну якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою. Взяті на себе зобов'язання позивач виконав належним чином та у строки визначені угодою. 26 червня 2014 року відповідач успішно закінчив навчання та отримав диплом спеціаліста, тобто отримав за рахунок державного бюджету повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря. Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання - на роботу за місцем направлення не з'явився та не відпрацював три роки. Просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 200257 грн. 14 коп. в рахунок відшкодування витрат на навчання, що включає: 126482 грн. 36 коп. основна сума боргу, 69438 грн. 82 коп. збитки від інфляції, 4335 грн. 96 коп. 3% річних від простроченої суми заборгованості, та понесені судові витрати.

У вересні 2015 року позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на позивача основну суму боргу за навчання разом із виплаченою стипендією в розмірі 126594 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування за навчання, суму збитків від інфляції в розмірі 69500 грн. 30 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 4339 грн. 80 коп., а всього 200434 грн. 46 коп..

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати як незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2007 року між Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова та ОСОБА_3 було укладено угоду про підготовку лікаря №353, термін дії якої визначено до червня 2013 року.

Згідно умов даної угоди позивач зобов'язався забезпечити якісну теоретичну та практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця та після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де відповідач зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років. Студент в свою чергу зобов'язався оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою фахівця за напрямом підготовки лікувальна справа; прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

У 2014 році ОСОБА_3 закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.

26 червня 2014 року відповідач був ознайомлений з пропозицією щодо працевлаштування в ДОЗ та курортів Вінницької ОДА Теплицький РМЦПМСД, Теплицька АЗПСМ на посаду лікаря загальної практики - сімейний лікар та погодився з даною пропозицією.

У листі №07-3396 від 20 серпня 2014 року Департаменту охорони здоров»я та курортів Вінницької ОДА зазначено, що ОСОБА_3, направлений лікарем ЗПСМ в Теплицький РЦПМСД не прибув до місця направлення.

Згідно п. п. 1, 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року за №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» установити, що вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням). Установити, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Відповідно до п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Постановою КМУ №992 від 22 серпня1996 року у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, за порушення дисципліни протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

В п. 19 цього Порядку визначено, що вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу (додаток N 3) та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу. Оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню, а саме, в частині відшкодування витрат понесених позивачем на навчання ОСОБА_3 в сумі 126 482, 36 грн. В задоволенні решти позовних вимог, колегія суддів вважає, слід відмовити, оскільки це не передбачено у даному випадку, а ні чинним законодавством, а ні угодою з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому, на користь позивача слід стягнути з відповідача кошти витрачені на оплату судового збору в сумі 2 656,10 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова задоволити частково.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року скасувати.

Позов Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова кошти на навчання в сумі 126 482 грн. 36 коп. (сто двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят дві гривні тридцять шість копійок) та витрати з оплати судового збору в сумі 2 656 грн. 10 коп. ( дві тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень десять копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: