Рішення № 537907, 03.04.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "03" квітня 2007 р. по справі № 8/2-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Себек”, м. Луцьк

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шепель”, с. Шепель Луцького р-ну

Про стягнення 133 282 грн. 25 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача : Книш С.В., дог. №07/02/07-1 від 01.02.2007 року

Від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

В судових засіданнях 22.02.2007р., 01.03.2007р., 29.03.2007р. оголошувались перерви для добровільного врегулювання спору.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Себек”

просить стягнути з відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шепель” 133 282 грн. 25 коп., в тому числі : 76 875 грн. 56 коп. основного боргу, 53 812 грн. 89 коп. штрафу, 586 грн. 21 коп. річних, 2 007 грн. 59 коп. збитків від інфляції, та судові витрати по справі : 16 000 грн. 00 коп. адвокатських послуг,

1 332 грн. 82 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у поясненні № 9 від 21.02.2007р., відзиві на позовну заяву № б/н від 01.03.2007р. основний борг в сумі 76 875 грн. 56 коп. визнав, його несплату пояснив важким фінансовим становищем підприємства, у зв’язку з чим просив зменшити розмір штрафних санкцій та витрат на послуги адвоката. Крім того, заперечував період нарахування річних (з16 листопада, а не 15).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15 вересня 2006 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Себек” та відповідачем – сільськогосподарським виробничим кооперативом „Шепель” був укладений договір № 001/09/06 ( далі договір а. с. 11 ).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 001/09/06 від 15.09.2006 року .

Згідно п. п. 1.1, 2.2, 4.1, 6.1, 7.1 договору позивач зобов’язувався продати відповідачу товар (бензин А-76 (А-80), бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо та масла), кількість та ціна якого погоджуються сторонами і вказуються у накладних, а відповідач – прийняти та оплатити його на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання. У разі невиконання відповідачем умов договору щодо строків оплати, останній сплачує позивачу штраф у розмірі 70 % від суми недоплаченого товару.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу товар згідно накладних:

- № 1036 від 18.09.2006 року на суму 8 576 грн. 96 коп. (довіреність серії ЯМР № 917996 від 18.09.2006 року (а. с. 26);

- № 1057 від 22.09.2006 року на суму 8 576 грн. 96 коп. ( довіреність серії ЯМР № 917996 від 18.09.2006 року ( а. с. 25-26 );

- № 1080 від 27.09.2006 року на суму 8 642 грн. 60 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989801 від 27.09.2006 року ( а. с. 23-24 );

- № 1081 від 27.09.2006 року на суму 8 423 грн. 80 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989801 від 27.09.2006 року ( а. с. 22;24 );

- № 1131 від 04.10.2006 року на суму 8 533 грн. 20 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989811 від 04.10.2006 року ( а. с. 20-21 );

- № 1164 від 10.10.2006 року на суму 8 423 грн. 80 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989812 від 10.10.2006 року ( а. с. 19 );

- № 1188 від 16.10.2006 року на суму 8 095 грн. 60 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989806 від 16.10.2006 року ( а. с. 17-18 );

- № 1189 від 16.10.2006 року на суму 7 658 грн. 00 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989806 від 16.10.2006 року ( а. с. 16;18 );

- № 1214 від 20.10.2006 року на суму 8 205 грн. 00 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989806 від 16.10.2006 року ( а. с. 16;18 );

- № 1233 від 24.10.2006 року на суму 8 095 грн. 60 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989817 від 24.10.2006 року ( а. с. 14-15 );

- № 1342 від 10.11.2006 року на суму 16 448 грн. 50 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989819 від 09.11.2006 року ( а. с. 12-13 );

- № 1343 від 10.11.2006 року на суму 18 412 грн. 50 коп. ( довіреність серії ЯМХ № 989819 від 09.11.2006 року ( а. с. 12-13 );

Всього позивач передав відповідачу товар на суму 118 092 грн. 52 коп.

Відповідач отримані товари оплатив частково на суму 41 216 грн. 96 коп., що

стверджується банківськими виписками ( а. с. 27-28 ).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 76 875 грн.

56 коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 53 812 грн. 89 коп. штрафу.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.7.1 договору домовились, що у разі невиконання відповідачем умов договору щодо строків оплати, останній сплачує позивачу штраф у розмірі 70 % від суми недоплаченого товару. Договір № 001/09/06 від 15.09.2006 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 7.1, не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобов’язанням.

Відповідач у відзиві від 01.03.2007р. просить розмір штрафу зменшити у зв’язку з фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення штрафу заперечував, оскільки відповідачем не вживались будь – які заходи щодо погашення основного боргу та врегулювання спору, хоч судові засідання неодноразово відкладались за його клопотаннями, та позивач несе збитки за кредитними договорами у зв’язку з несплатою відповідачем основного боргу.

Враховуючи фінансове становище відповідача, беручи до уваги нарахування позивачем збитків від інфляції та річних лише з останньої поставки товару і по 09.02.2007р., невжиття відповідачем будь - яких заходів щодо погашення заборгованості, господарський суд на підставі ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 50% і стягнути його в розмірі 26 906 грн. 45 коп.

В позові про стягнення 26 906 грн. 44 коп. штрафу, нарахованого на підставі п.7.1 договору слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 586 грн. 21 коп. річних за період з 15.11.2006 року по 09.02.2007 року та 2 007 грн. 59 коп. збитків від інфляції за листопад, грудень 2006р., січень 2007р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Заперечення відповідача щодо періоду нарахування річних – з 16, а не 15 листопада не прийняте судом до уваги, оскільки п. 6.1 договору визначений обов’язок відповідача розрахуватися за товар протягом 5 – ти календарних днів з моменту його отримання. Товар отримано відповідачем 10.11.2006р., що стверджується відміткою у накладній № 1342 від 10.11.2006р. Отже, право нарахування річних у позивача виникло з 15.11.2006р.

З огляду на розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката, пов’язаних із захистом прав та представництвом інтересів ТзОВ “Себек” у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, господарський суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу 6 500 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката (платіжне доручення № 440 від 22.02.2007р. про перерахування коштів адвокату Книшу С.В. в розмірі 16 000 грн. знаходиться в матеріалах справи №8/2-38).

Разом з цим відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати судові витрати по сплаті державного мита в сумі

1 332 грн. 82 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Шепель”,

с. Шепель Луцького р-ну, р/р 26006233584001, МФО 303440, код 03737244 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Себек”, м. Луцьк,

вул. Зв’язківців, 1б, р/р 26000229613001 у АКБ „Імексбанк”, МФО 328384 код 20134872

- 76 875 грн. 56 коп. основного боргу, 26 906 грн. 45 коп. штрафу, 586 грн.

21 коп. річних, 2 007 грн. 59 коп. збитків від інфляції, 6 500 грн. 00 коп. адвокатських послуг, 1 332 грн. 82 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 114 326 грн. 63 коп. (сто чотирнадцять тисяч триста двадцять шість грн. 63 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кравчук А.М.