Вирок № 53787372, 09.11.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09.11.2015

Справа № 642/5337/14-К

Провадження №1-кп/642/41/15к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі :

головуючого Лазарева А.В.,

секретаря Клименко О.О., Півоварової Т.О.,

за участю прокурора Луценко І.В.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ленінського райсуду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на підставі ст.. 89 КК України, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2014 р., приблизно, о 16 год. 30 хв. ОСОБА_5, перебуваючи на перехресті вулиць Ленінградській та Черкаській в м. Харкові, зустрів малознайомого ОСОБА_6, з яким на грунті раптово виниклих неприязних стосунків у нього сталася сварка, під час якої ОСОБА_4 умисно наніс кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 удар, від якого потерпілий ОСОБА_6 впав на землю, але піднявся. Тоді ж ОСОБА_4Є наніс ще один удар в обличчя ОСОБА_6, після чого ОСОБА_6 впав на землю спиною, а ОСОБА_4 наніс йому ще декілька ударів по тулубу, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження. Голови: забій м»яких покровів з боку їх внутрішньої поверхні в лівій лобовій, скроневій і тім»яно потиличній областях; крововилив під тверді і в м»які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, контузію речовини головного мозку, забій головного мозку. Тулубу: забої лівої і правої нирки з крововиливами в жирову клітковину правої і лівої нирки, лоханку лівої нирки. Вказані тілесні ушкодження за своєю сукупністю відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

21 березня 2014 р. ОСОБА_6 від отриманої важкої черепно мозкової травми, що ускладнилася в своїй течії набряком набуханням головного мозку, двосторонньою бронхопневмонією, помер.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4Є свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 11 березня 2014 р. на перехресті вул.. Ленінградській і вул. Черкаській він разом із ОСОБА_7 зустрів свого знайомого ОСОБА_6, з яким у нього виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_6 намагався його вдарити, але він увернувся і наніс ОСОБА_6 удар в обличчя, від чого той впав. ОСОБА_6 підвівся, однак сварка не припинилася. ОСОБА_6 пішов на нього, але він наніс ОСОБА_6 удар назустріч в голову, від чого ОСОБА_6 впав назад спиною на землю. Більше він ударів ОСОБА_6 не наносив. ОСОБА_6 знаходився на землі і не піднімався. Він пішов до ОСОБА_6, похлопав по обличчю. ОСОБА_6 розплющив очі. Він спитав у ОСОБА_6 про його стан. Той відповів, що почуває себе нормально. Після цього він і ОСОБА_7 пішли, а ОСОБА_6 залишився лежати. ОСОБА_4Є також зазначив, що він був тверезий.

Під час судового розгляду вина ОСОБА_4Є у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_3, матері ОСОБА_6, про те, що 11 березня 2014 р. вона, проходячи біля перехрестя вул. Ленінградської і вул. Черкаської в м. Харкові до магазину, побачила свого сина ОСОБА_6 разом із двома чоловіками. Ця обставина її занепокоїла, тому вона, приблизно, через п»ять хвилин повернулася до перехрестя, де побачила свого сина, який лежав на спині у непритомному стані. Біля сина нікого не було. Вона забрала сина додому. Син самостійно йти не міг, мова була порушена. Вона звернула увагу, що у сина практично не робоча права сторона тіла. Син показував, що в нього болить голова. 12 березня 2014р. сину викликали швидку медичну допомогу і доставили у 4-ту лікарню, де зробили операцію трепанацію черепа. Після операції син впав в кому. 21 березня 2014 р. він, не виходячи з коми, помер.

Даними слідчого експерименту, в ході якого підозрюваний ОСОБА_4 розказав, що 11.03.2014 р. на перехресті вул.Черкаській і вул. Ленінградській він зустрів свого знайомого ОСОБА_6, з яким у нього виникла сварка і потасовка. Коли ОСОБА_6 намагався зблизитися та вдарити його, він увернувся та наніс ОСОБА_6 удар кулаком лівої руки в область правої щоки. Від отриманого удару ОСОБА_6 впав та вдарився головою о бетонну плиту. Після цього ОСОБА_6 підвівся і знов пішов на нього з кулаками. Він увернувся від удару ОСОБА_6 та наніс йому удар кулаком правої руки в ліву частину голови. Від удару ОСОБА_6 позадкував і впав, вдарившись о бетонну плиту. Більше він ударів ОСОБА_6 не наносив. ОСОБА_6 більше не піднявся, але був при пам»яті. Він не мав намірів на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень / крим. пров. а. с. 50 52/.

Висновком судово медичної експертизи ХОБСМЕ №21/95-Ат/14 від 13.06.2014 р. трупа ОСОБА_6, згідно якого у зв»язку з подіями, можливо, 11.03.14 р. у ОСОБА_6 мали місце пошкодження. Голови: забій м»яких покровів голови з боку їх внутрішньої поверхні у лівій лобовій, скроневій і тім»яно потиличній областях, крововилив під тверді і в м»які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, контузія речовини головного мозку, забій головного мозку. Тулубу: забої лівої і правої нирки з крововиливами в жирову клітковину правої і лівої нирки, лоханку лівої нирки.

Причиною смерті ОСОБА_6, яка настала 21.03.2014 р. о 2 год. 15 хв. у лікарні швидкої допомоги, стала важка черепно мозкова травма, яка ускладнилася в своєї течії набряком набуханням головного мозку, двосторонньою бронхопневмонією.Зазначені ушкодження сталися від дії тупих твердих предметів, у своєї сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Покази ОСОБА_4 в основному не відповідають судово медичним даним, отриманими при дослідженні трупа ОСОБА_6, т. я. на волосистої частини голови виявлено п»ять зливаючихся між собою очагів кровоподтечності в лівій лобовій і скроневій, тім»яно потиличної областях, а також наявність зашибу обох нирок з

крововиливами у жирову клітчату нирок і лоханку лівої нирки. Крім того, у ОСОБА_6 в історії хвороби не описані пошкодження в області обличчя. Вони також не виявлені під час дослідження трупа / крим. пров. а. с. 56 -58/.

Показами свідка ОСОБА_7 про те, що 11 березня 2014 р. він

зайшов додому до свого знайомого ОСОБА_4 і вони пішли прогулятися по району. На перехресті вул.. Черкаській і Ленінградській вони зустріли малознайомого йому ОСОБА_6. З ним ОСОБА_4 став розмовляти на підвищених тонах. Тоді ж ОСОБА_6 рукою замахнувся на ОСОБА_4, але той ухилився і першим вдарив ОСОБА_6 в область лівого вуха. Від удару ОСОБА_6 повело, але він не впав. Потім ОСОБА_6 знов став наступати на ОСОБА_4 і той наніс йому удар правою руки назустріч в обличчя, від чого ОСОБА_6 впав на спину і не вставав. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 похлопав рукою по обличчю. ОСОБА_6 розплющив очі і щось сказав. Після цього вони відійшли від ОСОБА_6С і зупинилися, зустрівши знайомого. Тоді ж він побачив, що до ОСОБА_6С підійшла його мати, підняла його і повела додому. Мати підійшла до ОСОБА_6, приблизно, через 2 хвилини як від ОСОБА_6 відійшли він і ОСОБА_8. За свідченням свідка ОСОБА_4 обидва рази наносив удари в обличчя ОСОБА_6 зжатою долонею.

Висновком комісійної судово медичної експертизи ХОБСМЕ №334-КЕ/2014 від 30.01.2015 р., згідно якого вказана у висновку експерта ХОБСМЕ №95-Ат/14 від 26.03.2014 р. закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку тяжкого ступеню з ушкодженням лівих лобної, скроневої і тім»яної долей, крововиливи під тверду та м»яку мозкові оболонки, з наявністю п»яти ділянок крововиливів у м»які покрови голови з боку її внутрішньої поверхні, що у своєму перебігу ускладнилася розвитком набряку-набубнявінням тканини головного мозку, крововиливами у шлуночки мозку та двобічної бронхопневмонії, що обумовило настання смерті потерпілого, виникла за рахунок не менш ніж безпосередньо п»ятикратної дії тупих твердих предметів, з місцем прикладання травмуючої сили до лівих лобної, скроневої, тім»яно потиличної ділянок, якими могли бути кулаки, при подіях, що мали місце 11.03.2014 . Судово медичних даних, які б вказували на утворення черепно-мозкової травми у ОСОБА_6 внаслідок падіння з висоти росту на площину (асфальт, бетонну плиту, бордюр), як з прискоренням так і без нього, не встановлено. У звязку з вищенаведеним експерти вважають, що між нанесенням ударів ОСОБА_6 в область голови руками, виникненням у нього черепно - мозкової травми та настанням смерті потерпілого є причинний звязок. Судово-медичні дані, які б вказували на утворення травми після 16.30 год. 11.03.14 р. відсутні ( а. с. 108 112).

Показами судово медичного експерта ОСОБА_9, яка була головою комісійної судово-медичної експертизі ХОБСМЕ №334-КЕ/2014 від 30.01.2015 р. і підтвердила в суді висновки вказаної експертизи.

За клопотанням захисту у судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_10, який дав покази про те, що ОСОБА_6 був побитий іншою особою. Про це йому стало відомо з розмов мешканців району. Дані покази свідка з чужих слів не знайшли свого підтвердження, а тому суд не приймає їх до уваги.

Аналізуючи зазначені докази, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_6 удари в область голови кулаками, а не ладонню, про що свідчать висновки судово-медичних експертиз, а також дані слідчого експерименту, під час якого обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_11 і судово-медичного експерта ОСОБА_12 пояснив, що удари в голову він наніс спочатку кулаком лівої руки, а потім кулаком правої руки.

Приймаючи до уваги висновок комісійної судово-медичної експертизи і дані слідчого експерименту, суд критично відноситься до показів обвинуваченого і свідка ОСОБА_7, які являються друзями, про те, що обвинувачений наносив удари потерпілому долонями рук і вважає, що удари обвинувачений наніс кулаками.

Покази обвинуваченого і доводи захисників про те, що тілесні ушкодження потерпілому були завдані за інших обставин і після наведених вище подій 11 березня 2014 року спростовуються показами свідка ОСОБА_7.

За свідченням ОСОБА_7 виходить, що після того, як ОСОБА_6 залишився лежати після удару ОСОБА_4, він і ОСОБА_4 пішли. Тоді ж він побачив, як до ОСОБА_6 підійшла мати і стала його піднімати. Тобто після того як ОСОБА_6 побив ОСОБА_4Є і той залишився лежати, до нього, крім матері, ніхто не підходив.

У звязку з викладеним суд вважає, що між нанесенням обвинуваченим ударів ОСОБА_6 в область голови руками, виникненням у нього черепно - мозкової травми та настання смерті потерпілого ОСОБА_6 є причинний звязок.

Наведеними доказами суд вважає, доказаною повністю вину обвинуваченого у вчиненні злочину і що обвинувачення знайшло своє підтвердження в суді.

За думкою суду, заперечення обвинуваченим своєї вини являється способом захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Виходячи з викладеного суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а тому кваліфікує його дії за ст. 121 ч.2 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він являється громадянином України, має середню освіту, одружений, на його утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5. Обвинувачений офіційно ніде не працює, має постійне місце проживання, характеризується задовільно. На обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Обвинувачений був раніше засуджений: 26 березня 1998 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ст.. 141 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі із конфіскацією майна. 31 серпня 1999 р. він був звільнений з місць позбавлення волі за амністією. 22 травня 2001 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ст.. 229-6 ч.1, 45 КК України він був засуджений до 1 року позбавлення волі умовно з випробувальним строком 1 рік. У теперішній час зазначені судимості в порядку ст.. 89 КК України погашені.

Обставин, які у відповідності до ст.66 КК України помякшують покарання не встановлено.

На досудовому слідстві обставиною, що обтяжує покарання, на підставі ст. 67 КК України було визнано вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного спяніння.

Під час розгляду справи судом обвинувачений і свідок ОСОБА_7 дали покази про те, що алкогольні напої обвинувачений не вживав.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, судом не встановлено, що під час вчинення злочину обвинувачений знаходився у стані алкогольного спяніння, а тому суд виключає зазначену обтяжуючу покарання обставину з обвинувачення.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки здійсненого, наведені вище дані про особу обвинуваченого, і вважає, що обвинувачений підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Під час розгляду справи прокурором Ленінського району м. Харкова був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь місцевого бюджету УДКСУ у м. Харкові Харківської області грошових коштів в сумі 3156 гр. 39 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_6 у КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім.. проф.. ОСОБА_14» в період з 12.03.2014 р. по 21.03.2014 р.. Позовні вимоги мотивовані тим, що обвинувачений зобов»язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого ( а. с. 7 10).

Обвинувачений проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що інкриміновані тілесні ушкодженні, внаслідок яких потерпілий помер, він не спричиняв.

Вислухавши думку сторін судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що потерпілий знаходився у лікарні внаслідок протиправних дій обвинуваченого, лікувальний заклад поніс зазначені вище витрати на лікування ОСОБА_6, що підтверджується відповідними доказами, а тому на підставі ст..1206 ЦК України, згідно якої особа, яка скоїла злочин, зобов»зана відшкодувати витрати закладу охорони здоров»я на лікування потерпілого, суд стягує з обвинуваченого на користь КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_14» витрати на лікування потерпілого в сумі 3156 гр. 39 коп. ( а. с. 11 12).

Потерпілою ОСОБА_3, матірю ОСОБА_6, був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на лікування і поховання ОСОБА_6 в сумі 12939 гр. 23 коп., а також моральної шкоди в сумі 100000 гр..

На підтвердження матеріальної шкоди позивачка ОСОБА_3 надала ксерокопії чеків про придбання лікарських засобів ( а. с. 30, 31,31а), сума яких за підрахунками суду становить 6201 гр. 05 коп. і ксерокопію рахунку-заказу КП «Рітуал», згідно якої витрати на поховання ОСОБА_6 складають 1670 гр. 30 коп. ( а. с.33).

Інших доказів про матеріальну шкоду позивачкою не надано.

Таким чином сума матеріальної шкоди за придбання лікарських засобів і за поховання становить 7871 гр. 35 коп. ( 6201 гр. 05 коп. + 1670 гр. 30 коп. = 7871 гр. 35 коп.).

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1168, 1201 ЦК України, суд стягує з обвинуваченого (відповідача) на користь позивачки ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 7871 гр. 35 коп., а в іншій частині заявлених вимог про матеріальну шкоду відмовляє, оскільки заявлена сума являється завищеною.

Моральну шкоду позивачка обґрунтувала тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого (побиття) помер її син ОСОБА_6. Це спричинило їй сильні душевні хвилювання, страждання та встановлення атмосфери пригніченості та розпачу в родині.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних переживаннях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає доводи позивачки обґрунтованими, оскільки вона у зв»язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, який побив її сина, внаслідок син помер, відчувала сильні душевні страждання, встановлення пригніченості та розпачу в родині, а тому стягує з обвинуваченого на користь позивачки компенсацію моральної шкоди у розмірі 100.000 гр..

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370-371, 374 КПК України, ст. ст. 23, 1166 1168, 1201, 1206 ЦК України , суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Обрати стосовно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управляння ДПтС України в Харківській області (№27), взявши його негайно під варту в залі суду.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 09 листопада 2015 р., з моменту взяття його під варту.

Позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь місцевого бюджету УДКСУ у м. Харкові Харківської області / ГУ ДКСУ в Харківській області р/р 31412544700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 240603000 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 в КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім.. проф.. ОСОБА_14» в сумі 3156 гр. 39 коп..

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольни частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 7871 гр. 35 коп. і моральну шкоду в сумі 100.000 гр., а всього 107.871 гр. 35 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Засудженому ОСОБА_4 строк оскарження слід рахувати з моменту одержання ним копії вироку.

Суддя А.В. Лазарєв