Вирок № 53786947, 23.11.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9776/14-к

Провадження № 1-кп/638/92/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді: Цвіри Д.М.,

при секретарях: Надьон Т.Р., Мазурік М.О., Ільченко В.Р.,

з участю прокурорів: Загурської С.Г., Ганжи Д.І., Мороз А.О.,

потерпілого: ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_2,

перекладачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5 Туренієвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, без реєстрації на території України, раніше судимого: 07.05.1996 року Харківським о/с за ч. 3 ст. 142 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 26.04.2007 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309, 75, 76 КК України, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки; 17.03.2008 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, 14.05.2012 року звільнений з Суходольскої ВК № 36 по відбуттю строку засудження;

у вчиненні злочину, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, 04.03.2014р. о 19 год. 30 хв. перебував на зупинці громадського транспорту, розташованої на перехресті вул. Клочківській та вул. Новгородській в м. Харкові. В цей час він зустрів раніше незнайомого ОСОБА_1, з яким виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час якої потерпілий ОСОБА_1 раптово наніс один удар ОСОБА_5 кулаком правої руки в обличчя, від якого останній впав на землю.

Піднявшись ОСОБА_5 мав можливість залишити місце події. Однак, в цей час у нього виник умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень. З цією метою, ОСОБА_5 дістав з кишені куртки розкладного ножа, взяв його в ліву руку та наніс ОСОБА_1 один удар ножем в грудну клітину зліва та один удар в область черевної порожнини, спричинивши ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи №246-А/14 від 11.03.2014р. наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану грудної клітини зліва по передньо - боковій поверхні в середньому її відділі, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння; непроникаюче колото-різане поранення у верхньому відділі черевної порожнини справа, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Після чого, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих йому діянь не визнав. Так обвинувачений ОСОБА_5 показав, що 04.03.2014р., о котрій годині не памятає, вийшов з автобусу та поспішаючи у справах, зупинився запитати у дівчини, яка була з потерпілим на зупинці, де поблизу можна знайти банкомат, щоб зняти гроші, але потерпілий мабуть заревнував та зразу почав грубити обвинуваченому, потерпілому навіть його дівчина зробила зауваження, щоб останній заспокоївся, обвинувачений теж зробив потерпілому зауваження, що той заспокоївся. Потім потерпілий з обвинуваченим почали розмовляти на підвищених тонах та зненацька потерпілий вдарив обвинуваченого в обличчя рукою, останній впав на землю і потерпілий ще раз чи два вдарив обвинуваченого в голову. Потерпілий не заспокоювався і обвинувачений підвівшись на ноги, достав з карману складний ніж, який був майже складений та махав ним біля кулаків потерпілого вважаючи, що він заспокоїться, але потерпілий все ще не міг заспокоїтись та намагався вдарити обвинуваченого. Махаючи на половину складеним ножем, обвинувачений навіть не помітив, що поранив потерпілому груди та живіт. Потім обвинувачений забіг в маршрутку, яка щойно підїхала до зупинки, щоб закінчити конфлікт з потерпілим. Обвинувачений стверджував, що за кілька годин до конфлікту випив склянку пива. Під час бійки, потерпілий зламав обвинуваченому носа та вибив зубний протез. Тілесні ушкодження потерпілому, обвинувачений спричинив випадково і де дівся ніж, не памятає, може загубив, а може викинув. Після події обвинувачений перебував в лікарні, скільки часу не памятає.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого, його винуватість у вчиненні інкримінованих діянь в обсязі пред'явленого обвинувачення за встановлених судом обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме.

Допитом в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який показав, що в 04.03.2014р., приблизно о 16.00 зустрівся з товаришем, взяли пляшку горілки 0,5 літра та розпили її вдома у товариша, пізніше пішов зустрічати свою дівчину. Приблизно о 20.30 біля клубу «Місто» зустрів дівчину та пішли разом з нею на зупинку, щоб посадити її в автобус. Чекаючи автобус, до них підійшов обвинувачений, дістав з лівого карману дві банківські картки та запитав у потерпілого, де найближчий банкомат, щоб зняти гроші. Потерпілий почав обвинуваченому пояснювати, де є банкомати, але останній почав робити зауваження потерпілому про те, що він йому грубо відповідає. Потерпілий перестав пояснювати обвинуваченому де є банкомати та попросив його піти, але обвинувачений підходив ближче і потерпілий його штовхнув, можливо навіть вдарив. Обвинувачений перечепився через поломаний асфальт та почав падати, потягнувши за собою потерпілого. Потім вони підвелися і обвинувачений почав замахуватися на потерпілого лівою рукою, в свою чергу останній відмахувався руками від обвинуваченого та відчув поколювання в долоню, в цей момент підїхав автобус і потерпілий поступово почав відходити від обвинуваченого, спотикнувся через бордюр та впав на одне коліно, швидко підвівся, але в цей момент обвинувачений встиг нанести потерпілому удар ножем в живіт та в ліву частину грудної клітини. Потерпілий навіть не помітив цих ударів та як це відбулося, обвинувачений швидко забіг в автобус, який прибув на зупинку, викрикуючи, що заріже потерпілого. Обвинувачений поїхав в автобусі, а потерпілий разом зі своєю дівчиною, відійшли від зупинки і потерпілий побачив кров на тулубі та порізи. Разом з дівчиною пішли до товариша потерпілого до дому, там йому надали першу медичну допомогу та викликати швидку. Потерпілий точно памятає, що обвинувачений був не тверезий, але ножа в його руці, потерпілий не бачив.

Показами свідків:

ОСОБА_7, яка під час судового засідання показала, що раніше проживала с потерпілим, 04.03.2014р. о 19.40 вона з потерпілим стояли на зупинці, чекали автобуса, до них підійшов обвинувачений та запитав, де поблизу є банкомат, вона разом з потерпілим почали пояснювати обвинуваченому де є банкомати. В розмові з обвинуваченим, потерпілий вживав нецензурну лайку і свідок зробила потерпілому з цього приводу зауваження, обвинувачений теж зробив потерпілому зауваження, щоб потерпілий не виражався нецензурною лайкою. Розмова перейшла в сварку потерпілого з обвинуваченим, свідок стверджував, що саме потерпілий спровокував сварку. Потім потерпілий штовхнув обвинуваченого і останній впав, ще потерпілий вдарив обвинуваченого в лоб кулаком, обвинувачений знову впав, а коли підвівся, достав з карману ніж з червоною рукояткою. Свідок попередила потерпілого, щоб той був обережний, але потерпілий замахнувся кулаком на обвинуваченого і почалася бійка, вони впали на проїжджу частину та продовжували битися. Потім до зупинки підїхав автобус, обвинувачений швидко підвівся та заскочив в автобус, викрикуючи потерпілому, що він його поріже, потерпілий теж підвівся та хотів наздогнати автобус, але йому не вдалося. Коли потерпілий підійшов до свідка та розстібнув куртку, вона побачила, що у нього на светрі кров в області живота та серця, також були порізи на руках. Потерпілий відмовився викликати швидку і вони разом пішли до товариша потерпілого, там надали потерпілому першу медичну допомогу та викликали швидку. Свідок зустрівшись з потерпілим, помітила, що він був в стані алкогольного спяніння.

ОСОБА_8, яка під час судового засідання показала, що 23 чи 25 березня 2014р. вона перебувала з обвинуваченим в лікарні, він лягав на операцію бо в нього на носі була зламана перетинка носу, обвинувачений розповідав, що він побився. Також у обвинуваченого був синець на обличчі та під оком. Обвинувачений не розповідав свідку, де і з ким він побився, а потім йому взагалі обрали запобіжний захід. Свідок охарактеризувала обвинуваченого, як спокійну, добру та врівноважену людину. Вони інколи зустрічалися, разом з обвинуваченим не проживали.

ОСОБА_9, який під час судового засідання показав, що працює водієм маршрутки № 302 в «УКРАВТОТРАНШМАШ» і 04.03.2014р. працював на маршруті. Ввечері цього дня, приблизно з 19:00 до 20:00 години підїхав до зупинки «Новгородська» по вул. Клочківській, підїжджаючи до зупинки, свідок помітив, що на зупинці відбувається бійка, свідок зупинив автобус, щоб вийшли та зайшли пасажири та спостерігав як обвинувачений бється з потерпілим, також свідок бачив, що потерпілий вдарив обвинуваченого, той впав на коліна, деякий час вони бились, потім обвинувачений забіг в автобус до свідка та щось кричав потерпілому, останній теж хтів зайти до автобусу, але дівчина, яка була поруч, не дозволила йому наздогнати обвинуваченого. Свідок здійснивши висадку та посадку пасажирів, закрив двері та поїхав далі. На обвинуваченому пошкоджень не було, лише під оком була або грязюка, або зчесане та забруднені штани на колінах. В автобусі обвинувачений серветками витирав забруднені штани, він був спокійний.

Письмовими доказами:

Згідно акту за № 313 судово-наркологічної експертизи від 01.04.2014р., обвинуваченому ОСОБА_5, наркологом встановлено діагноз: «синдром залежності до опіатів, зловживає алкоголем, без залежності, потребує в лікуванні він наркоманії».

В п.п. 22, 23 акту судово психіатричної експертизи за № 382 зазначено: "наявні у ОСОБА_5 нехворобливі особистісні особливості з позицією зневаги існуючими соціальними правилами, з нездатністю отримувати користь з минулих покарань, при наявності поверховості суджень, психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів із синдромом залежності від них, не супроводжується психотичною симптоматикою, зниженням інтелекту, що не позбавляють його можливості коригувати свій спосіб життя, адекватно прогнозувати і оцінювати наслідки своїх дій, довільно регулювати їх і свої міркування"; «ОСОБА_5 в даний час ознак психозу і недоумства не виявляє, виявляє дисоціальний розлад особистості та синдром залежності від опіоїдів. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, що ставиться до правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_5 перебував поза будь-якого часу хворобливого розладу психічної діяльності. Міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними».

Протоколами огляду місця події від 04.03.2014р.

Протоколом предявлення особи для впізнання від 24.03.2014р., під час предявлення осіб для впізнання, свідок ОСОБА_7 впізнав особу під № 2, яка 04.03.2014р., приблизно о 19:30, біля клубу «Місто» заподіяла ножове поранення ОСОБА_1 Під час предявлення осіб для впізнання, під № 2 був ОСОБА_5

Протоколом предявлення особи для впізнання від 24.03.2014р., під час предявлення осіб для впізнання, потерпілий ОСОБА_1 впізнав особу під № 1, яка 04.03.2014р., приблизно о 19:30, біля клубу «Місто» заподіяв йому ножове поранення. Під час предявлення осіб для впізнання, під № 1 був ОСОБА_5

Протоколом предявлення особи для впізнання від 10.04.2014р., під час предявлення осіб для впізнання, свідок ОСОБА_10 впізнав особу під № 1, яка 04.03.2014р., приблизно о 19:30, біля клубу «Місто» заподіяла ножове поранення ОСОБА_1 Під час предявлення осіб для впізнання, під № 1 був ОСОБА_5

Висновком експерта за № 246-а/14 від 07.03.2014р., відповідно до якого: " у зв'язку з подією 04.03.2014 р. у ОСОБА_11 мали місце: проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва по передньо поверхні в середньому її відділі; непроникаюча різана рана у верхніх відділах живота справа. Зазначені ушкодження утворилися в результаті дворазового впливу колючо-ріжучим предметом типу ножа, ширина клинка якого на глибині його занурення не більше 3-5см. Проникаюча різана рана грудної клітки у ОСОБА_11 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя".

Відповідно до висновку судово медичної експертизи одягу ОСОБА_11 за № 197-мк/14 від 15.04.2014р., "при дослідженні представленого одягу виявлені пошкодження: куртки - на лівій поле в середньому відділі 5 колото-різаних пошкоджень лицьового шару і одне колото-різане пошкодження, проникаюче через всі шари куртки; на спинці у верхньому відділі зліва є одне колото-різане пошкодження лицьового шару, в нижньому відділі зліва подряпина лицьового шару куртки. Про те, що ці ушкодження є колото-різаними свідчить їх лінійна форма, рівні краї, наявність в одному з ушкоджень основного і додаткового розрізів, наявність одного кінця наближеного до «П» - подібної формі, а іншого остроугольного; джемпера, светри, фуфайки - на передній поверхні в середньому відділі зліва по одному колото-різаному пошкодженню, про що свідчить їх лінійна форма, рівні краї з вистоячими в просвіт пошкодження крайовими стовпчиками трикотажу і рівним перериванням волокон, наявність в одному з ушкоджень основного і додаткового розрізів, наявність одного кінця наближеного до «П» - подібної формі з потертістю прикордонного кінцевого стовпчика трикотажу, а іншого остроугольного з повним перетином кінцевого стовпчика трикотажу і рівним перериванням волокон, а також наявність основного і додаткового розрізів; на передній поверхні в нижньому відділі праворуч - по одному різаного пошкодження, про що свідчить щілевидна їх форма рівні краї з вистояти в просвіт пошкодження крайовими стовпчиками трикотажу і рівним перериванням волокон, гострокутні кінці з повним перетином кінцевого стовпчика трикотажу і рівним перериванням волокон. Виявлені колото-різані ушкодження плечового одягу на передній поверхні в середньому відділі зліва і на лівій поле куртки збігаються з локалізації між собою і з пораненням на тілі потерпілого (на передній поверхні грудної клітки зліва по біля грудінної лінії), різані ушкодження плечового одягу на передній поверхні в нижньому відділі праворуч збігаються з локалізації між собою і з пораненням на тілі потерпілого (на передній поверхні живота в мезагастральної області праворуч). Описані пошкодження утворилися від дії одного колючо-ріжучої знаряддя. Клинок цього знаряддя був односторонньо-гострим, загостреним, пласким, маючий «П» - подібний поперечний переріз обушка з вираженими ребрами. Найбільша ширина поринулої, частини клинка була не більше 2 см. Різане пошкодження утворилося від дії предмета, володіючого ріжучими властивостями.

Випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 від 24.03.2014р. КЗОЗ «Харківської міської клінічної лікарні № 30», хворий поступив зі скаргами на деформацію зовнішнього носа, утруднене носове дихання з двох сторін, головний біль. Анамнез захворювання: зі слів хворого травма носа отримана 12.03.2014 року о 20.00, на вулиці Ак.Павлова побив невідомий, свідомість не втрачав.

Висновком судово-медичної експертизи за № 541-а/14 від 30.05.2014р. встановлено, що у зв'язку з подією, можливо, 12.03.14 р. у ОСОБА_5 мали місце пошкодження: синці повік обох очей; перелом кісток носа. Перераховані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли виникнути при обставинах, викладених у постанові: синці повік обох очей, відносяться до легких тілесних ушкоджень; перелом кісток носа, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягне за собою короткочасний розлад здоров'я. Травма носа у ОСОБА_5, згідно показань свідка (лікаря) ОСОБА_12, не могла виникнути 04.03.14р., оскільки при операції 21.03.2014р. кістки носа рухалися без особливих зусиль, що свідчить про те, що ОСОБА_13 міг отримати дану травму не раніше 7-8 березня 2014р.

Вина обвинуваченого також підтверджується протоколом одночасного допиту від 15.04.2014р., між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України, докази повинні бути отримані у передбаченому порядку. Це означає, що доказами можуть бути лише фактичні дані, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбачені КПК, і в тому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.

Згідно з положень ст. 89 КПК України, питання допустимості доказів суд має вирішувати під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і тільки у разі очевидної недопустимості доказу - під час судового розгляду.

Приймаючи як доказ сторони обвинувачення: висновки фахівців експертів, суд вважає, що вони в повній мірі узгоджуються з показаннями потерпілого, які він дав під час судового розгляду та не спростовуються обвинуваченим та його захисниками.

Суд, керуючисьст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв'язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння стороною обвинувачення.

За вказаних обставин, суд оцінивши всі досліджені докази в сукупності, проаналізувавши дані показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, дані протоколів предявлення особи для впізнання, відтворення обстановки та обставин подій, висновки експертів та фахівців, прийшов до однозначного переконання, що доводи обвинуваченого та його захисника з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, є однозначно неправдивими.

Оцінюючи докази, зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час допиту обвинуваченого він стверджував, що після бійки з потерпілим, у нього був зламаний ніс та ще кілька синців на обличчі, але висновок експерта та виписка з історії хвороби, повністю спростовують ці доводи.

Твердження захисника та обвинуваченого, про те, що органом досудового слідства не вірно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, а дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, але погодитись з такою кваліфікацією суд не може. Субєктом злочину, передбаченого ст. 124 КК України може бути тільки особа яка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але акт судово психіатричної експертизи повністю спростовує це, «обвинувачений міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними». Під час бійки з потерпілим, у обвинуваченого була можливість уникнути та не продовжувати бійку.

Спроби обвинуваченого та його захисників ввести суд в оману, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та сприймаються як спроба обвинуваченого ухилитися від відповідальності.

Жодних даних, що ставили б під сумнів достовірність наявних у справі доказів, даних, зазначених у висновках експертиз та у протоколах інших слідчих дій у справі, під час перевірки матеріалів справи не було встановлено. Ці докази узгоджуються між собою, а підстав вважати їх недостовірними матеріали справи не містять.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5, суд враховує, що він на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, але згідно акту судово-наркологічної експертизи, обвинуваченому ОСОБА_5, наркологом встановлено діагноз: «синдром залежності до опіатів, зловживає алкоголем, без залежності, потребує в лікуванні він наркоманії», в силу ст. 89 має непогашену судимість, на утриманні нікого не має.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5, судом визнає часткове відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Обставинами, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

Враховуюче викладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання відповідно до вимогст. 65 КК Українищодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова слід задовольнити, тим більше обвинувачений повністю визнав позов.

Також, до початку судового розгляду, потерпілий звернувся з цивільним позовом та просив суд стягнути з обвинуваченого: 15000 грн. - матеріальної шкоди та 10 000 грн. - моральної шкоди.

Вимоги заявлені потерпілим до обвинуваченого підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно дост. 10 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, саме на цивільного позивача чи його представника покладається обов'язок надати докази в підтвердження завданої шкоди.

Суд вважає, що вимоги потерпілого в частині матеріальної шкоди, яка складається з витрат пов'язаних на лікування в розмірі 15000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються належними і допустимими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Крім того, у відповідності зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлена неправомірність дій ОСОБА_5 відносно потерпілого. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, а також обставини справи, суд дійшов висновку про наявність душевних страждань, яких зазнав потерпілий у зв`язку з противоправною поведінкою обвинуваченого, разом з тим, суд приймає майновий стан самого обвинуваченого, вважає в цій частині цивільний позов такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 4 000 грн. не зараховуючи квитанції електронного переказу від 24.02.2015р. на суму 500 грн.

Питання речових доказів вирішується в порядкуст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 Туренієвича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Зарахувати ОСОБА_5 Туренієвичу у строк покарання, час перебування під вартою в СІЗО № 27 м. Харкова з 16.03.2014 року.

Запобіжний захід, у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5 Туренієвича, до набуття вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі держаної установи «Інститут загальної та невідкладно хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України» задовольнити та стягнути з ОСОБА_5 Туренієвича на користь місцевого бюджету (банківські реквізити Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради: р/р 31412544700002 в ГУ ДКС України у Харківській області, МФО 851011, код 37999649, код призначення плату же 240603) на суму 3922 гривен 45 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_5 Туренієвича на його користь, на відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 гривен. В іншій частині позову залишити без задоволення.

Два светри та гольф, отримані ОСОБА_1 для відповідального зберігання у старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківської області ОСОБА_14 вважати повернутими їх законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: