Рішення № 53786746, 18.11.2015, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1069/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року

Гощанський районний суд Рівненської області в особі :

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Поліщук С.О.

за участю представника відповідачів адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства

„Банк „Фінанси та Кредит

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором № Ф1 08/59045-20 від 11 березня 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11 березня 2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит , правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Ф1 08/59045-20 , згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 181892,00 грн. зі сплатою 16,5 % річних строком до 10 березня 2023 року.

Згідно п.3.2 договору ОСОБА_2 зобовязувався щомісячно , в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного платежу , розмір якого за договором становить 1010,51 грн. відповідно до графіку зниження кредитної заборгованості, також повністю повернути кредитні кошти до 10 березня 2023 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором , 11 березня 2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит , правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 59045-20-п, згідно якого остання взяла на себе зобовязання в повному обсязі відповідати за виконання позичальником зобовязань , що випливають з укладеного кредитного договору , а саме - повернути до 10 березня 2023 року кредитні кошти в сумі 181892,00 грн. з оплатою по процентній ставці 16,5 % річних.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 03.07.2015 року за ним рахується заборгованість в розмірі 300828,21 грн., з яких: 92593,03 грн. сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту ; 24465,95 грн. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту ; 1587,52 грн. сума строкової заборгованості по відсоткам ; 32158,20 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам та 150023,51 грн. пеня.

Представник позивача в судове засідання не зявився , але направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про повну підтримку позову .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково , а саме в частині нарахованих позивачем заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування ним. В решті позовних вимог просив відмовити за безпідставністю, оскільки він має тяжке матеріальне становище, а сума пені дуже висока.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнала і просила відмовити у позові в частині стягнення заборгованості з неї, як поручника за кредитним договором. Свої заперечення обґрунтовувала тим , що виконання зобовязання за даним кредитним договором забезпечено не лише порукою, а і заставою нерухомості , а тому позивач може звернути стягнення на заставне майно.

Вона є пенсіонеркою і не має можливості сплачувати солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором. ОСОБА_3 того , вважає, що позивач мав повідомити її , як поручника , за шість місяців про виникнення заборгованості та невиконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором.

Представник відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково. Просив відмовити у позові до ОСОБА_3, як поручителя, оскільки вважає , що порука припинилася у відповідності до ст.559 ЦК України , так як кредитором не було предявлено вимоги до ОСОБА_3 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання боржником. Також, просив задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 врахувати матеріальне та сімейне становище останнього та зменшити розмір нарахованої позивачем пені.

Заслухавши пояснення відповідачів та їхнього представника , оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує, що позов підлягає до задоволення частково.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

В судовому засіданні встановлено , що 11 березня 2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит , правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Ф1 08/59045-20 , згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 181892,00 грн. зі сплатою 16,5 % річних строком до 10 березня 2023 року для придбання нежитлової будівлі - приміщення пилорами , розташованої за адресою: Рівненська область Рівненський район с.Олександрія вул. Свято-Преображенська , 237 о , загальною площею -185,7 кв.м.

Пунктом 3.2 договору передбачено зобовязання позичальника щомісячно , в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного платежу , розмір якого за договором становить 1010,51 грн. відповідно до графіку зниження кредитної заборгованості, також повністю повернути кредитні кошти до 10 березня 2023 року.

Пунктом 6.1 договору передбачено , що у разі прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів , позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 610 ЦК України передбачено , що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитними договором застосовується положення про договір позики.

У ч.2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому за договором або законом.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 03.07.2015 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість в розмірі 300828,21 грн., з яких: 92593,03 грн. сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту ; 24465,95 грн. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту ; 1587,52 грн. сума строкової заборгованості по відсоткам ; 32158,20 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам та 150023,51 грн. пеня.

Пунктом 3.4 Договору передбачено , що Банк має право достроково вимагати повернення кредитних ресурсів , сплату нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору, зокрема, у випадку порушення позичальником будь-яких умов цього договору, у тому числі несвоєчасного або не в повному здійсненні ним зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або на сплату процентів і комісійної винагороди , відповідно до п.п.3.2;4.3;4.4;4.7;4.8.

Також в судовому засіданні встановлено , що виконання зобовязань за кредитним договором було забезпечено договором поруки № 59045-20-п, який було укладено 11 березня 2008 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит , правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3

Пунктом 1.1 договору поруки передбачено зобовязання поручника в повному обсязі відповідати за виконання позичальником зобовязань , що випливають з укладеного кредитного договору , а саме - повернути до 10 березня 2023 року кредитні кошти в сумі 181892,00 грн. з оплатою по процентній ставці 16,5 % річних.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а тому кредитор, вправі пред'явити позов до боржника або до поручителя, чи до боржника і поручителя одночасно.

Оскільки взяті на себе зобовязання за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує, то відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Що стосується посилання відповідачки ОСОБА_3 та представника відповідачів ОСОБА_1 на пропуск позивачем шестимісячного строку предявлення вимоги до поручителя , то суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено , що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 1.1 договору поруки встановлено строк дії зобовязання - до 10.03.2023 року.

Також, пунктом 5.1 договору поруки передбачено , що порука припиняється із припиненням зобовязання , що забезпечується нею. Порука також припиняється , якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобовязання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

Таким чином , посилання представника відповідачів на пропуск позивачем шестимісячного строку предявлення вимоги до поручителя не заслуговують на увагу.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечуючи позовні вимоги банку до себе , як поручителя , посилалася на те , що виконання зобовязання за даним кредитним договором забезпечено заставою нерухомості, а саме - приміщення пилорами , розташованої за адресою: Рівненська область Рівненський район с.Олександрія вул. Свято-Преображенська , 237 о , загальною площею -185,7 кв.м. , а тому позивач може звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на це майно.

Проте , згідно п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задовольняючи позов частково , суд виходить з того , що згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Як встановлено судом, п. 6.1. кредитного договору передбачено , що за прострочення повернення кредитних ресурсів та /або сплати процентів , Позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів , передбачених .п.3.2, 3.4, 4.3,4.4, 4.6 цього договору , а також будь-яких інших строків платежів , передбачених цим договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено , що сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту складає 92593,03 грн. , а сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 24465,95 грн. В той час , як нарахована позивачем пеня складає 150023,51 грн.

ОСОБА_3 того , в судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_2 з 2011 року ніде не працює, на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей : 2002 , 2011 та 2013 років народження та батьки пенсіонери ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Дані обставини підтверджується наданими відповідачем : свідоцтвами про народження серії І-ГЮ №№155222,187232,139997 , довідками Рясниківської сільської ради №№189 від 02.02.2015 року , №118 від 06.09.2015 року та №1260 від 22.10.2015 року та пенсійними посвідченнями серії ААБ №№995847,993333.

Таким чином , з урахуванням матеріального та сімейного становища відповідача ОСОБА_2 , яке призвело до неналежного виконання ним взятих на себе зобовязань та того , що розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує суму простроченої заборгованості, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені (неустойки) до 10000 грн.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість в розмірі 160804 грн. 70 коп., з яких: 92593 грн. 03 коп. сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту , 24465 грн. 95 коп. - простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 1587 грн.52 коп. - строкової заборгованості по відсотках, 32158 грн.20 коп. - простроченої заборгованості по відсотках та 10000 грн. пені .

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення №11216 від 07.08.2015 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3008,28 грн. який і підлягає до стягнення з основного боржника.

Керуючись ст.ст.10, 60, 61,88, 213, 215 ЦПК України, в силу ст. ст. 526, 549 , 551,553, 554, 610, 611,1050, 1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит 160804 ( сто шістдесят тисяч вісімсот чотири) грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором №Ф1-08/59045-20 від 11 березня 2008 року , з яких: 92593 (девяносто дві тисячі пятсот девяносто три) грн. 03 коп. строкової заборгованості по основному боргу кредиту , 24465 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 95 коп. простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 1587 (одну тисячу пятсот вісімдесят сім) грн.52 коп. строкової заборгованості по відсотках, 32158 (тридцять дві тисячі сто пятдесят вісім) грн.20 коп. простроченої заборгованості по відсотках та 10000 (десять тисяч) грн. пені .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит 3008 ( три тисячі вісім) грн. 28 коп. судового збору .

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2015 року.