Ухвала суду № 53783267, 25.11.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/1530/15-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.

Категорія 52 Доповідач Заполовський В. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі матеріали позовної заяви прокурора Баранівського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Служба у справах дітей Баранівської райдержадміністрації Житомирської області, Виконавчий комітет Полянської селищної ради Баранівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою прокурора Баранівського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року прокурор Баранівського району Житомирської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2015 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме у звязку з несплатою судового збору. Ухвалою від 06 жовтня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику відповідно до вимог ч.2 ст.121 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою, прокурор в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити позовну заяву до Баранівського районного суду Житомирської області для розгляду по суті.

Зокрема зазначає, що судом жодним чином не проаналізовані докази прокурора подані на підтвердження неможливості сплати судового збору у звязку з відсутністю відповідних коштів та наявності підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Так, вимоги, що предявляються до форми і змісту позовної заяви визначені ст.119 ЦПК України. Зокрема, за змістом даної норми закону позовна заява повинна містити документи, що підтверджують сплату судового збору.

Аналогічне положення міститься в п. 7 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , де розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК.

Згідно до ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом розяснень, що містяться в пунктах 1, 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року №10 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах - сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Також розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором Баранівського району Житомирської області заявлено позов в інтересах малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, яка є матірю останнього, про позбавлення її батьківських прав, а також про стягнення аліментів. Даний позов подано до суду 28.09.2015 року.

Ухвалою судді цього суду від 30.09.2015 року позовну заяву прокурора залишено без руху по причині несплати судового збору у розмірі 1218 грн., а саме по вимогах про позбавлення батьківських прав.

На виконання даної ухвали, прокурор 05.10.2015 року направив до суду лист, у якому просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення суду у справі. При цьому посилався на те, що кошторисом на 2015 рік видатків на сплату судового збору не передбачено, а тому сплатити судовий збір не є можливим. На обгрунтування даної обставини до листа додано довідку відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Житомирської області (а.с.29 36).

Також, звертаючись до суду з цим позовом прокурор у поданій позовній заяві просив суд звільнити від сплати судового збору, оскільки Законом України „Про Державний бюджет України на 2015 рік не передбачені видатки на сплату судового збору органами прокуратури.

Тобто, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору прокурор посилався на відсутність можливості його сплати через відсутність видатків на сплату судового збору органами прокуратури та надав про ці обставини відповідні докази.

Проте, залишаючи позов прокурора без руху, а затим визнаючи позовну заяву прокурора про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів неподаною та повертаючи її, суддя у повній мірі не врахував вище наведеного, при цьому зробивши висновок про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору у порушення вимог ст. 210 ЦПК України не зазначив мотивів, з яких дійшов такого висновку, і закону, яким керувався при цьому.

Крім того, оскаржуваною ухвалою суддя визнав подану прокурором позовну заяву в цілому неподаною та повернув її, хоча відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року в редакції Закону України від 22.05.2015 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, який набрав чинності 01.09.2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а прокурором у даному позові така вимога заявлена.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що даний позов заявлено прокурором в інтересах малолітньої дитини, яка позбавлена батьківського піклування та тимчасово поміщена до обласного спеціалізованого будинку дитини Житомирської обласної ради, термін перебування якої у даному закладі закінчився 10.06.2015 року. У звязку з чим адміністрацією даного закладу порушено питання до відповідних органів про подальше перебування дитини у даному закладі (а.с.16).

За сукупністю наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що питання про відкриття провадження у справі вирішено з порушенням порядку, встановленому для його вирішення, а відтак відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України це є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Баранівського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження по справі передати на новий розгляд до цього ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді