Ухвала суду № 53782937, 03.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9137/15 Справа № 201/3329/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

03 листопада 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі Добролюбовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 представника позивача ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.

Накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz ML 350, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.11-12).

З даною ухвалою не погодилась ОСОБА_2, та через свого представника подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення норм процесуального права, апелянт ставить питання про її скасування і постановлення нової ухвали (а.с.13-16).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу скасувати та передати питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (а.с.а.с.1, 2).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про забезпечення позову Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2. Накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz ML 350, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.11-12).

Задовольняючи клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд 1 інстанції керувався ст. ст. 151-152 ЦПК України та посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, із вказаними висновками погодитись неможливо, оскільки на думку колегії суддів вони є передчасними.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, згідно із п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п.4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст.. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Із ухвали суду вбачається, що вона фактично не має обґрунтування як у необхідності застосування заходів забезпечення позову, так і необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову як накладення арешту, а має лише посилання щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, судом не враховано, що відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, і що застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт позивачем належним чином не вмотивовано, і може призвести до безпідставної заборони користуватись майном, його вилучення та передачу його іншим особам.

За таких обставин та із урахуванням того, що судом 1 інстанції вирішено питання забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню згідно із п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року - скасувати та передати питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: