Вирок № 53779094, 26.11.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13381/15-к

Провадження № 1-кп/200/535/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Леонова А.А.

за участі секретаря: Коляда В.В.

сторін судового провадження:

прокурора: Малишко О.М.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську судове провадження № 1кп/200/535/15 (кримінальне провадження №12015040640002566) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, суд -

в с т а н о в и в:

17 червня 2015 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на ринку, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи,15, побачив потерпілого ОСОБА_1, у якого в правій руці був мобільний телефон марки «Нокіа 5230» імеі НОМЕР_2. В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Нокіа 5230», який належав потерпілому ОСОБА_1.

В цей же день, тобто 17.06.2015 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Нокіа 5230», підійшов спереду до потерпілого ОСОБА_1, в ході розмови з яким, діючи умисно, із корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілого та оточуючих, відкрито, шляхом ривка, вирвав з руки потерпілого мобільний телефон марки «Нокіа 5230» імеі НОМЕР_2, тим самим, відкрито викрав вказаний телефон вартістю 697 гривень 00 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму. Після цього, з викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Просив розглядати справу в скороченому порядку без допиту потерпілої та свідків, оскільки він повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину. Пояснив, що 17.06.2015 року в обідній час він перебував на базарі на ж/м Тополя-3 в м. Дніпропетровську, біля торгівельного центру «Тера». Там він познайомився із потерпілим ОСОБА_1. Той розповів йому, що у нього якась проблема з квартирою в м. Кіровограді, яку потрібно вирішити, проте поїхати туди він не має можливості. Він (ОСОБА_2.) сказав, що може йому допомогти, вирвав із руки потерпілого мобільний телефон, пішов із ним у ломбард, та здав цей телефон. Потерпілий йшов за ним, та просив повернути мобільний телефон, проте, він телефон йому не повернув. Телефон в ломбарді він здав за 150 гривень, 30 з яких віддав потерпілому. Інші гроші він витратив на власні потреби. В подальшому цей телефон повернули потерпілому. У вчиненому кається.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1, допитаного під час судового розгляду, який показав, що 17.06.2015 року, близько 12:00 години він перебував на базарі біля магазину «Тера» на ж/м Тополя-3 в м. Дніпропетровську. Він спілкувався із своїм знайомим, та казав, що йому потрібно поїхати в м. Кіровоград у своїх справах. Його знайомий сказав, що знає, хто в цьому може допомогти та вказав на ОСОБА_2. В цей час до них підійшов раніше йому не знайомий ОСОБА_2, який сказав, що готовий відвезти його в Кіровоград. Він сказав ОСОБА_2, що зараз у нього немає грошей для цієї поїздки. Тоді ОСОБА_2 вихватив у нього з руки мобільний телефон та пішов із ним до ломбарду. Він йшов слідом за ОСОБА_2 та просив віддати йому телефон, оскільки він потрібний для роботи. ОСОБА_2 на його прохання не реагував. Коли ОСОБА_2 вийшов із ломбарду, то дав йому (ОСОБА_1.) тридцять гривень. Після цього ОСОБА_2 пішов. Йому було цікаво, куди ОСОБА_2 витратить гроші, і він пішов слідом. ОСОБА_2 зайшов на базар та купив якісь дитячі речі і продукти харчування. Після цього він (ОСОБА_1.) звернувся із заявою до міліції. На теперішній час телефон йому повернули. Будь-яких претензій до ОСОБА_2 він не має. Просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Також вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами:

- протоколом огляду місця події від 18.06.2015 року, яким слідчий СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області в присутності понятих оглянула ділянку місцевості біля ТЦ «Тера» на ж/м Тополя-3 в м. Дніпропетровську (т.1 а.с.9-12);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 25.06.2015 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_1, серед представлених йому для впізнання чоловіків, під №4 впізнав ОСОБА_2, як чоловіка, який пограбував його. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с.19-24);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.06.2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_3, серед представлених йому для впізнання чоловіків, під №3 впізнав ОСОБА_2, як чоловіка, який 17.06.2015 року пограбував ОСОБА_1 відібравши мобільний телефон. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с.25-30);

- протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа 5230» від 26.06.2015 року (т.1 а.с. 35);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №3037-15 від 25.06.2015 року, згідно якого станом на 18.06.2015 року ринкова (дійсна) вартість мобільного телефону «Нокіа 5230» складає 697 (шістсот дев'яносто сім) гривень 00 копійок (т.1 а.с.47-49);

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 26.06.2015 року, якою було визнано речовим доказам договір фінансового кредиту ПО «Ломбард «ОНИКС» (т. 1 а.с.42);

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.06.2015 року, якою визнано речовим доказом мобільний телефон марки «Нокіа 5230» імеі НОМЕР_2 (т.1 а.с. 50);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2015 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 показав, де та яким чином 17.06.2015 року ним було вчинено грабіж відносно потерпілого ОСОБА_1 (т.1 а.с. 60-65).

Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, описаного вище, суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, щиросердно розкаявся у вчиненні скоєного злочину.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 67 КК України, не виявлено.

При призначенні покарання, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого, позиції потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України з іспитовим строком, оскільки на думку суду виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити та встановити йому іспитовий строк - один рік.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну міста проживання;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Речові докази:

мобільний телефон «Нокіа-5230» - залишити потерпілому ОСОБА_1;

договір фінансового кредиту ПО «Ломбард «ОНИКС» - зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (4900 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17 ) судові витрати на проведення експертизи в сумі 123 (сто двадцять три) гривні, код ЄДРПОУ 26238495, інші дані не надані, призначення платежу: за експертизу №3037-15 від 25.06.2015 року.

Протоколи допитів свідків та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А.Леонов