Постанова № 53778177, 10.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року 810/4555/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасувати повідомлення та рішення застосування фінансових санкцій, -

В С Т АН О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування повідомлення №65 від 30.07.2015 р. та рішення №0012031740 від 29.07.2015 р. Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення та повідомлення є протиправними, оскільки він у повній мірі та своєчасно сплачено зобов'язання з єдиного внеску, що підтверджується платіжним дорученням та випискою з банківського рахунку.

Вважає рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, передчасним та таким що прийняте з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, що в кінцевому результаті призвело до прийняття незаконного рішення.

В судове засідання позивач не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадження та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив на адресу суду письмові заперечення на даний адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, розглядати справу в письмовому провадженні.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі 4384,77 грн. та нарахувати пеню у розмірі 776,03 грн. за період з 01.05.2015 р. до 08.06.2015 р., на підставі чого відповідачем прийнято рішення №0012031740 від 29.07.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та винесено повідомлення №65 від 30.07.2015 р.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI).

Водночас, приписами ч.ч. 2 та 3 ст. 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При цьому, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).

Згідно ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) пункт 4 частини одинадцятої статті 25 виключено; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що штраф та пеня накладаються на платника єдиного внеску у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

У силу ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Позивач як фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно - займається незалежною професійною діяльністю, у відповідності до норм чинного законодавства зобов'язаний сплатити єдиний соціальний внесок, нарахований за 2014 рік, до 1 травня 2015 року, тому 27 квітня 2015 року ним був сплачений єдиний соціальний внесок за 2014 рік в розмірі 21 924,00 грн. в Бориспільському відділенні ПАТ «Авант банк» (квитанція №ПН 539103).

Судом встановлено, що позивач сплатив єдиний соціальний внесок не на той рахунок відповідача, а саме: на НОМЕР_1 (Бориспільський район) замість НОМЕР_2 (м. Бориспіль). Внаслідок цього 24.05..2015 р. позивач подав відповідачу заяву про переведення (зарахування)коштів на правильний рахунок, кошти на який потрапили лише 08.06.2015 р., тобто з запізненням. На підставі цього Відповідачем визначено момент сплати Позивачем єдиного соціального внеску датою фактичного надходження відповідної суми на бюджетний рахунок НОМЕР_2, що і слугувало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

Суд вважає, що згідно вказаного вище платіжного доручення позивачем вчасно, у передбачений приписами ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI строк, перераховано єдиний внесок.

Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини даної справи, невірне зазначення платником номера рахунку бюджету не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

З огляду на викладене вище, оскільки у даному конкретному випадку помилкове перерахування позивачем на неналежний рахунок не вплинуло на виконання обов'язку вказаного платника зі сплати єдиного внеску, підстави для застосування до позивача штрафу та пені у відповідності до положень Закону №2464-VI відсутні, а, отже, оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 року у справі №К/9991/38036/12.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення №0012031740 від 29.07.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

3. Визнати протиправним і скасувати повідомлення №65 від 30.07.2015 р. Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.