ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2015 р. Справа № 809/4255/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Волочій Л.І.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції, вул.Галицька,20,м.Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400
про скасування висновку від 01.10.2015 року та зобов"язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
29.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції (далі - відділ ДРАЦС) про скасування висновку від 01.10.2015 року та зобов"язання до вчинення дій.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що в актовому записі про його шлюб №1117 від 26.08.1994 року допущено помилку, а саме: зазначено національність нареченого «українець», а повинно бути «поляк», оскільки національність його батька саме «поляк». З приводу виправлення даної помилки позивач у вересні 2015 року звернувся до відділу ДРАЦС Тисменицького районного управління юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №1117 від 26.08.1994 року, складеного відділом РАГС Івано-Франківського міськвиконкому. За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято висновок від 01.10.2015 року, яким в задоволені заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану відмовлено у зв'язку із розбіжностями національності батьків заявника та повідомлено про можливість оскарження висновку у судовому порядку. Зазначив, що єдиним документом, який підтверджує національність батька є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00015088638 від 24.02.2015 року де у графі «відомості про батька дитини» вказано національність батька -«поляк». На підставі наведеного позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення судової повістки. Правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2015 року відділом ДРАЦС Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області видано свідоцтво про народження ОСОБА_1, актовий запис №105 від 14.06.1964 року, в якому громадянство батьків не зазначено (а.с.7).
Однак, як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження стосовно ОСОБА_1 №00015088638 від 24.02.2015 року у графі «відомості про батька дитини» вказано національність батька, ОСОБА_2, - «поляк», а матері - «українка» (а.с.11).
Відтак, у вересні 2015 року позивач звернувся до відділу ДРАЦС Тисменицького районного управління юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №1117 від 26.08.1994 року, складеного відділом РАГС Івано-Франківського міськвиконкому, стосовно виправлення національності заявника з «українця» на «поляк».
За результатами розгляду даної заяви відповідачем складено висновок від 01.10.2015 року, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб №1117 від 26.08.1994 року стосовно зміни національності ОСОБА_1 «українця» на «поляк». Підставою для відмови слугували розбіжності національності батьків (а.с.9-10).
Не погоджуючись із зданим висновком позивач звернувся до суду з позовом про його скасування та зобов'язання до вчинення дій.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України від 01.07.2010 року № 2398-VІ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398).
Стаття 2 вказаного Закону визначає, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до ст.3 даного Закону державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану (ч.2 ст.3 Закону).
Стаття 6 цього Закону передбачає, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ст.9 Закону №2398 державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті та проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ст. 22 Закону №2398).
Для реалізації вимог Закону №2398 наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п.1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа (п. 2.1 Правил).
Факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів (п.2.11 правил).
Згідно п. 2.12 даних Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2 Правил.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
В п.п.2.13.2 п.2.13 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім'я, по батькові або громадянство батьків; якщо прізвище, власне ім'я та по батькові зазначено без урахування національних традицій; якщо при державній реєстрації народження дитині присвоєне прізвище або власне ім'я без урахування побажань батьків або одного з них; якщо дитина має власне ім'я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини; при необхідності зміни прізвища, власного імені, по батькові у зв'язку із зміною статі; при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа); при зміні громадянства; при зміні батьком або матір'ю прізвища відповідно до статті 53 Сімейного кодексу України та необхідності внесення змін до актового запису про народження їх дитини (висновок складається з урахуванням вимог, зазначених у статті 148 Сімейного кодексу України); якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості); в інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства (п. 2.15 Правил).
Зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (п. 2.16 Правил).
Відповідно п. 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу (п.2.18 Правил).
В п.2.22. Правил встановлено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.
Про зміни та відмітки, внесені до актових записів цивільного стану, надсилається повідомлення за формами, наведеними в додатках 6-8, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, який робить відповідну відмітку у другому примірнику актового запису цивільного стану.
В обох примірниках актового запису цивільного стану, до яких внесено зміни або зроблено відмітки, зазначаються серія, номер свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке повторно видано у зв'язку з внесенням змін, та зазначається дата його видачі (п.2.23 Правил).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про національні меншини в Україні» №2494-ХІІ від 25.06.1992 року Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.
Згідно із ст.11 цього Закону громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Судом з'ясовано, що згідно з висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 01.10.2015 року на підтвердження свого прохання про внесення змін до актового запису про шлюб №1117 від 26.08.1994 року заявником надано та відповідачем зібрано наступні документи: копія паспорта заявника; копія свідоцтва про народження заявника; копія свідоцтва про шлюб заявника; повний витяг з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб заявника №1117 від 26.08.1994 року складеного відділом ДРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області на гр. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_3; повний витяг з ДРАЦС громадян щодо актового запису про народження заявника №105 від 14.06.1964 року складеного відділом ДРАЦС Бережанського районного управління юстиції в Тернопільській області на гр. ОСОБА_1.
Відповідно до такого висновку встановлено, що в актовому записі про шлюб заявника №1117 від 26.08.1994 року, складеного відділом ДРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області на гр. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_3, вказано національність заявника - «українець». В актовому записі про народження заявника №105 від 14.06.1964 року, складеного відділом ДРАЦС Бережанського районного управління юстиції в Тернопільській області на гр. ОСОБА_1 вказано національність батька «поляк», а матері - «українка».
Враховуючи те, що в паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб позивача відсутня графа «національність», його національність можна встановити за національністю його батьків або одного з них за його бажанням.
Враховуючи положення ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні» та на підставі актового запису про народження позивача, суд вважає, що позивач вправі відновити свою національність поляка, зважаючи на національність свого батька, також поляка.
З урахуванням досліджених доказів по справі в сукупності встановлених фактів та обставин, суд дійшов висновку, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції безпідставно та неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у внесенні до актового запису про шлюб № 1177 від 26.08.1994 року змін щодо його національності з «українця »на «поляк».
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. А тому, підлягає стягненню з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 974,40грн. судового збору.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, винесеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області від 01.10.2015 року за заявою ОСОБА_1.
Зобов"язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 20557029 внести зміни до актового запису про укладення шлюбу №1117 від 26.08.1994 року, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому, вказавши в графі "національність" Клачко Анатолія Петровича "поляк" замість "українець".
Стягнути з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 20557029) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 11.07.1996р.) судовий збір в розмірі 974,40 (дев"ятсот сімдесят чотири гривні грн. сорок копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 24.11.2015 року.
Судове рішення № 53778061, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/4255/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: