Ухвала суду № 53775133, 24.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"24" листопада 2015 р. Справа № 911/5068/15

Суддя Христенко О.О., розглянувши позовні матеріали

за позовом Заступника прокурора Обухівського району Київської області, м. Обухів в інтересах територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, смт. Козин, Обухівський район

до 1. Обухівської районної державної адміністрації Київської області,

м. Обухів

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі ОСОБА_1», м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. ОСОБА_2, м. Київ

2. ОСОБА_3, м. Київ

3. ОСОБА_4, Сумська область,

Роменський район, с. Герасимівка

4. ОСОБА_5, м. Київ

5. ОСОБА_6, м. Київ

6. ОСОБА_7, м. Київ

7. ОСОБА_8, м. Київ

8. ОСОБА_9, м. Ромни, Сумська область

9. ОСОБА_10, с. Кропивник, Долинський

район, Івано-Франківська область

10. ОСОБА_11, м. Київ

провизнання недійсними та скасування розпорядження, державних

актів на право власності на земельну ділянку та витребування з

чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Обухівського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до 1. Обухівської районної державної адміністрації Київської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі ОСОБА_1» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4, 4. ОСОБА_5, 5. ОСОБА_6, 6. ОСОБА_7, 7. ОСОБА_8, 8. ОСОБА_9, 9. ОСОБА_10, 10. ОСОБА_11 з вимогами:

-визнати незаконними та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16.01.2009 № 36 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7 громадянам, загальною площею 14 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області», в частині затвердження та відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 площами по 2 га кожному, в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

-визнати незаконними та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13.05.2009 № 588 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_12 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Козинської селищної ради»;

-скасувати рішення про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі ОСОБА_1» на земельну ділянку для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25162738 від 09.10.2015 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 627436932231);

-витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі ОСОБА_1» (ЄДРПОУ 39755924) на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, загальною площею 8 га, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області, вартістю 95646,32 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Приписами даного Закону у редакції, чинній на момент звернення заступника прокурора до суду з цим позовом, передбачено, що органи прокуратури не мають пільг щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовами в інтересах держави, та оплачують такі позови на загальних підставах.

Проте, до матеріалів позовної заяви не долучено документів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В той же час, заступником прокурора в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, в порядку статті 33 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Обґрунтовуючи своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, заступник прокурора посилається на здійснення фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України і зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не передбачено видатків на сплату прокуратурою судового збору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства заступником прокурора не надано будь-яких доказів в підтвердження викладених у вищезазначеному клопотанні обставин.

Як вже було зазначено вище, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Зважаючи на вищезазначені законодавчі приписи, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Такої ж правової позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у пункті 3.1 його Постанови.

При цьому судом враховується, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання заступника прокурора про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного позову, у звязку з чим у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

За змістом п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин вказана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи наведене вище, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити заступнику прокурора Обухівського району Київської області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву заступника прокурора Обухівського району Київської області, повернути без розгляду.

Суддя О.О. Христенко