Рішення № 53774571, 23.11.2015, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2849/15-ц

2/323/1098/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23.11.2015 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В., при секретарі Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

09 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 05.06.2006 року року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Дельта Банк" та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір №9/25ДС/0326/2006-НВВкли, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21450 дол.США з розрахунку 13,30 % річних на строк з 05.06.2006 року до 04.06.2016 року.

20 травня 2013 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк"та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ВАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора згідно ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов"язків нового кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою забезпечення виконання основного зобов"язання між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №9/25ДС/0326/П01/2006-НВВклн від 05.06.2006 року.

Також між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №9/25/0326/П02/2006-НВВклн від 05.06.2006 року. Відповідно до умов вище зазначених договорів, поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання основного зобов"язання позичальником (п. 1.1 договору поруки).

Відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся. Однак зобов"язання не виконуються, у зв"язку з чим станом на 28.07.2015 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №9/25ДС/0326/2006-Н у розмірі 292560,98 грн., з яких:

- тіло кредиту - 253737,15 грн.;

- відсотки - 38823,82 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо іеше не встановлено договором поруки.

Позивач прохає солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати покласти на відповідачів.

В судове засідання представник позивача не з»явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, прохає стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору та покласти на них судові витрати, проти заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, через засоби масової інформації - газету "Урядовий кур"єр" № 215 (5589) від 18.11.2015 року, однак не з"явилися, про причину неявки до суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Звертаючи увагу, що Відповідачі не з'явилися, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Так, 05.06.2006 року року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Дельта Банк" та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір №9/25ДС/0326/2006-НВВкли, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21450 дол.США з розрахунку 13,30 % річних на строк з 05.06.2006 року до 04.06.2016 року.(а.с.5-13).

20 травня 2013 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк"та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с.39-44), відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених

даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ВАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора згідно ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов"язків нового кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою забезпечення виконання основного зобов"язання між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №9/25ДС/0326/П01/2006-НВВклн від 05.06.2006 року.(а.с.24-26).

Також між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №9/25/0326/П02/2006-НВВклн від 05.06.2006 року.(а.с.27-29).

Відповідно до умов вище зазначених договорів, поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання основного зобов"язання позичальником (п. 1.1 договору поруки).

Відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся. Однак зобов"язання не виконуються, у зв"язку з чим станом на 28.07.2015 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №9/25ДС/0326/2006-Н у розмірі 292560,98 грн., що підтверджується довідкою (а.с.30) з яких:

- тіло кредиту - 253737,15 грн.;

- відсотки - 38823,82 грн.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і є право відношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певні послуги, а інша сплатити вартість отриманих послуг.

Крім того, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату

основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо іеше не встановлено договором поруки.

Так як, ст. 1054 ЦК України відсилає до положень ст. 1050 ЦК України, то якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що відповідачі у судове засідання не з'явилися, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надали, тому суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

На підставі п.6 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов"язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до

задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому судовий збір в сумі 4388,41 грн. необхідно стягнути з відповідачів в дохід держави.

Крім того, необхідно стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 27, 31, 57, 58, 59, 60, 79, 88, 167, 208, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 267, 509, 526, 527, 530, 553, 554, 599, 610, 624, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 292560,98 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 4388,41 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420 грн.00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : О.В.Плечищева