Рішення № 53774381, 18.11.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9460/15-ц

Провадження № 2/234/4367/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Юр'євої К.С.,

при секретарі судового засідання Романенко К.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бутко В.М.,

представників третьої особи -

відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних

захворювань України у м. Краматорську

Донецької області Кравченка О.М., Заікіної Л.Є.,

Вараксіної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 р. до суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача про встановлення факту нещасного випадку на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 19 вересня 2003 р. працює на різних посадах у ЗАТ «НКМЗ» (нині ПАТ «НКМЗ»). Наказом № 607 від 11.02.2008 р. був переведений до механічного цеху № 9 чистильщиком металу, відливок, виробів і деталей, зайнятим обробкою литва вручну усередині камері в протигазах 3 розряду, де і працює по теперішній час. 10.10.2014 р. о 13.00 год., при виконанні робіт у дробеструмній камері механоскладального цеху № 9 він впав та одержав травму хребта. Операція по очищенню деталей у камері виконується при знаходженні в камері лише одного чистильника металевих відливок, виробів та деталей, тому прямих свідків його падіння не було. Вийшовши з дробеструмної камери, він розповів членам бригади ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що впав на спину при виконанні роботи. За медичною допомогою він не звертався, вважав, що лише боляче забився, доробив до кінця зміни і продовжував виконувати свої виробничі обов'язки до 17 жовтня 2014 р. 18 жовтня 2014 р. він відчув погіршення здоров'я і звернувся у міський травматологічний пункт, оскільки був вихідний день, де одержав довідку для звернення до травматолога за місцем проживання. 20 жовтня 2014 р. він звернувся до дільничного травматолога до поліклініки № 2, де отримав листок непрацездатності з відміткою про травму на виробництві з первинним діагнозом: ушиб поперека, та заключним діагнозом: перелом відростка ІІІ поперекового хребця і знаходився на амбулаторному лікуванні з періодичними оглядами у лікаря - травматолога до 10 грудня 2014 р. 21 жовтня 2014 р. він звернувся до центру комп'ютерної томографії, де був підтверджений заключний діагноз. Згідно акту розслідування нещасного випадку на виробництві від 10.11.2014 р. комісія відмовила йому у складенні акту про нещасний випадок на виробництві. 30.12.2014 р. було складено акт за № 19, в якому комісія посилається на акт розслідування від 10.11.2014 р. і вказує, що у зв'язку із відсутністю об'єктивних даних, підтверджуючих отримання травми на виробництві при виконанні робіт, вважати травму не виробничою. Комісією, призначеною розпорядженням № 11 від 13.03.2015 р., було складено акт форми Н-5 від 24.03.2015 р., за висновком якого, не було встановлено зв'язку отриманої ним травми з виробництвом. Не погодившись із висновками комісії, він звернувся із заявою про проведення додаткового розслідування нещасного випадку, який стався з ним 10.10.2014 р., та згідно акту додаткового розслідування від 07.05.2015 р. комісія дійшла висновку, що акт за формою Н -1 не складати. Вважає, що відповідачем йому було завдано матеріальну шкоду, яка полягає у відшкодуванні витрат за проведення комп'ютерної томографії у сумі 600 грн., та моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав під час травмування, його життя після цього зазнало суттєвих змін, на його утриманні знаходиться сім'я, він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, були порушені нормальні життєві стосунки, весь період знаходження на лікарняному він мав потребу у придбанні коштовних ліків та калорійних продуктів харчування, що мусило його мати борги перед знайомими та товаришами по роботі, які він не може повернути і дотепер. Моральну шкоду оцінює у 2000 грн. Просив визнати недійсним та скасувати акт Н-5 від 24.03.2015 р., визнати нещасний випадок таким, що стався на виробництві, зобов'язати провести розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, скласти акт Н-1, стягнути матеріальну шкоду у сумі 600 грн., моральну шкоду у сумі 20000 грн., судові витрати у виді витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн. та судовий збір у сумі 609 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, крім того зазначив, що після отримання травми, 10.10.2014 р. о 13.00 год., він вийшов з камери, та сказав старшому майстру ОСОБА_9, що отримав травму. До інших керівників з приводу отримання травми не звертався. Відповідач міг йому оплатити лікарняний за актом № 19, але до нього потрібно було додати пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки факт нещасного випадку на виробництві розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». На виконання вимог даного Закону, 24.10.2014 р., після отримання письмової заяви позивача від 23.10.2014 р., у відповідності до п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затв. постановою КМ України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок 1232), відповідачем була призначена комісія та проведено розслідування обставин, викладених у заяві позивача, до складу комісії було включено і представника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську. Результати розслідування було оформлено Актом розслідування нещасного випадку, що стався с чистильником механозбірного цеху № 9 ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_1, від 10.11.2014 р., відповідно до якого вирішено, що у зв'язку з відсутністю об'єктивних даних, що підтверджують отримання травми на виробництві при виконанні робіт чистильником ОСОБА_1, акти форми Н-5, Н-1 не складати. Після отримання листа ПАТ «НКМЗ» від 11.11.2014 р. № 816/016, позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.11.2014 р., в якій просив провести повторне розслідування нещасного випадку. Листом від 18.12.2014 р. № 813/016 позивачу було повідомлено, що відсутність додаткових даних і фактів, які могли б підтвердити отримання травми на виробництві, не дає можливості об'єктивно провести повторне розслідування. Після звернення позивача до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, головним державним інспектором з охорони праці ДІН у машинобудуванні та металургії ОСОБА_10 було видано Припис № 014/07-01 від 10.03.2015 року за формою Н-9, згідно з яким відповідачу було запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку. З метою належного виконання вищезазначеного припису розпорядженням від 13.03.2015 р. № 11 відповідачем було призначено комісію з додаткового розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 Листом від 13.03.2015 р. № 179/016 відповідач повідомив позивача про призначення комісії з додаткового розслідування нещасного випадку і про його права у роботі цієї комісії. За результатами додаткового розслідування був складений акт від 24.03.2015 р. форми Н-5, відповідно до якого комісія з дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний із виробництвом та не складати акт за формою Н-1 на потерпілого. Зазначила, що законодавством встановлений окремий порядок затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5. Відповідач провів розслідування відповідно до діючого законодавства та приписів головного державного інспектора з охорони праці. Зазначила, що визнати нещасний випадок таким, що стався на виробництві, суд не може, оскільки законодавством встановлений інший порядок, який затверджений Постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232. Вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання провести розслідування є незаконними та безпідставними, оскільки, порядок проведення розслідування чітко врегульований діючим законодавством України (і це не судовий порядок), та ПАТ «НКМЗ» в жодному разі не відмовлялось від проведення розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1, і вже тричі проводило таке розслідування. При цьому висновки комісій були однаковими. Навіть у тому випадку, коли б у судовому порядку і можливо було б зобов'язати сторону провести таке розслідування, зобов'язувати ПАТ «НКМЗ» проводити четверте розслідування є недоречним та безпідставним. До того ж, акт за ф. Н-1 складається у разі, коли комісія за результатами розслідування дійшла висновків, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Тому звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання ПАТ «НКМЗ» скласти акт за ф. Н-1 є незаконним. Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди вважає безпідставними, оскільки відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки відповідними комісіями в результаті неодноразово проведених розслідувань нещасного випадку була встановлена відсутність об'єктивних даних, які підтверджують одержання травми на виробництві при виконанні робіт чистильником виливків ОСОБА_1, у зв'язку з чим були відсутні підстави для складання Акту Н-1, а відтак, всі дії відповідача носять законний та правомірний характер, обставини, які є підставою для стягнення моральної шкоди, відсутні. Крім того, в порушення вищезазначених вимог законодавства, позивач не зазначає, у чому саме полягають спричинені йому моральні страждання, а також, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Стверджуючи про придбання ним дорогих ліків на лікування, позивач не підтверджує це необхідними доказами, не надає відповідних фіскальних чеків, квитанцій тощо, які б підтвердили факт понесення ним витрат на придбання ліків. Наявність в нього якихось боргів також нічим не підтверджена. Більш того, оцінивши моральну шкоду у 20000 гривень, позивач не зазначив у заяві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позовна вимога про стягнення з відповідача матеріальної шкоди за проведення комп'ютерної томографії не обґрунтована, позивач не довів суду за допомогою належних та допустимих доказів наявність сукупності факторів, з яким закон пов'язує виникнення у позивача права на відшкодування майнової шкоди. Підстави для стягнення з відповідача витрат за проведення комп'ютерної томографії відсутні, а позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованими та незаконними. Заперечувала також і про стягнення витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи це тим, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу). Відсутнє будь-якого документальне підтвердження понесення позивачем витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у сумі 2000 гривень. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області під час надання пояснень зазначили, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем у порушення вимог п. 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, після отримання повідомлення про нещасний випадок не було належним чином утворено комісію для розслідування факту нещасного випадку на виробництві, організовано проведення розслідування за даним фактом, не складено відповідний акт форми Н-5, а це було зроблено після видання припису головного державного інспектора з охорони праці. Але й створена після цього комісія розслідування нещасного випадку проводила необ'єктивно, не прийняла до уваги відомості, які були повідомлені потерпілим. У судових дебатах представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він працює разом з ОСОБА_1, рік тому з камери вийшов ОСОБА_1 та сказав, що оступився через шланг у камері, впав на спину. На спині було почервоніння, вони вирішили, що це незначне пошкодження, тому нікому не повідомили. Через деякий час ОСОБА_1 пішов з приводу цього пошкодження до лікарні.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що він працює разом із ОСОБА_1, рік тому у 2014 р., після закінчення роботи, ОСОБА_1 повідомив йому, що впав у камері та вдарився спиною. На спині було незначне пошкодження, тому про це нікому не повідомили.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що після того, як ОСОБА_1, як він зазначає, отримав ушкодження на виробництві, працював ще тиждень. Після звернення до лікаря з його слів у лікарняному було зазначено, що це травма, отримана на виробництві. Під час розслідування було встановлено, що свідків отримання травми немає, ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про цей випадок нікого не повідомили. При проведенні розслідування та додаткового розслідування був присутній представник Фонду, але ніяких зауважень не зазначив, були виконані приписи головного інспектора з охорони праці. Розслідування були проведені повно та всебічно, відповідно до діючого законодавства, а за результатами були складені відповідні акти.

Заслухавши сторін, повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 11.02.2008 р. перебуває на посаді чистильника металу, відливок, виробів і деталей, зайнятим обробкою лиття вручну усередині камер та протигазах 3 розряду механічного цеху № 9 Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.03.2001 р. (а.с. 9-13)

Як видно з пояснень позивача ОСОБА_1, 10.10.2014 р. о 13.00 год., при виконанні робіт у дробеструмній камері механоскладального цеху № 9 він впав та одержав травму хребта. Операція по очищенню деталей у камері виконується при знаходженні в камері лише одного чистильника металевих відливок, виробів та деталей, тому прямих свідків його падіння не було. Вийшовши з дробеструмної камери, він розповів членам бригади ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що впав на спину при виконанні роботи. За медичною допомогою він не звертався, вважав, що лише боляче забився, доробив о кінця зміни і продовжував виконувати свої виробничі обов'язки до 17 жовтня 2014 р.

Пунктом 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2011 р. № 1232, (далі - Порядок) встановлено, про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Як видно з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які були надані ними у судовому засіданні, та такі ж пояснення були ними надані під час проведення додаткового розслідування від 19.03.2015 р., що ОСОБА_1 10.10.2014 р. їм було повідомлено про те, що останній отримав у камері травму, але вони та ОСОБА_1 нікому про це не повідомили, оскільки вважали, що травма незначна. Під час додаткового розслідування нещасного випадку старший майстер ОСОБА_9 та майстер ОСОБА_13 в своїх пояснювальних повідомили, що з приводу отримання ОСОБА_1 травми на виробництві, ніхто до них не звертався. Також в судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що після 10.10.2014 р. ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки до 18.10.2014 р. (а.с. 110, 122-123)

Судом встановлено, що 18 жовтня 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся у міський травматологічний пункт, де одержав довідку для звернення до травматолога за місцем проживання, а 20 жовтня 2014 р. він звернувся до дільничного травматолога до поліклініки № 2, де отримав листок непрацездатності з відміткою про травму на виробництві, повідомлену з його слів, з первинним діагнозом: ушиб поперека, та заключним діагнозом: перелом відростка ІІІ поперекового хребця і знаходився на амбулаторному лікуванні з періодичними оглядами у лікаря - травматолога до 10 грудня 2014 р. 21 жовтня 2014 р. він звернувся до центру комп'ютерної томографії, де був підтверджений заключний діагноз. (а.с. 14-15, 18)

23.10.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 із заявою про проведення розслідування випадку, який з ним стався 10.10.2014 р. на виробництві, із доданою пояснюваною запискою. (а.с. 101, 103)

Відповідно до п. 23 Порядку встановлено, якщо нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Як видно, розпорядженням від 24.10.2014 р. № 53 начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 на підставі заяви ОСОБА_1 була призначена комісія, яка відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 10.11.2014 р. вирішила відмовити у зв'язку із відсутністю об'єктивних даних, які підтверджують отримання травми на виробництві при виконанні робіт чистильником відливок ОСОБА_1, акти Н-5, Н-1 не складати. Зазначений акт був підписаний всіма членами комісії, в тому числі й представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області Заікіною Л.Є. (далі - Фонд) Зауважень чи заперечень у акті від членів комісії не надходило. (а.с. 102, 113-114)

Зазначений акт був направлений позивачу ОСОБА_1 поштою, про що свідчить його розпис про отримання 25.11.2014 р. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 115)

Із матеріалів цивільної справи видно, що 26.11.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 про проведення повторного розслідування випадку, який з ним стався 10.10.2014 р. на виробництві, на яку листом від 18.12.2014 р. була надана відповідь начальником ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 про те, що відсутність додаткових даних та фактів, які могли б підтвердити отримання травм на виробництві, не дає можливості об'єктивно провести додаткове розслідування (а.с. 117, 118)

В свою чергу, після звернення ОСОБА_1 до головного державного інспектора з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, останнім був виданий припис за формою Н-9 № 014/07-01 від 10.03.2015 р., яким запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти Акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), затвердити (переглянути) акт за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами Порядку 1232. (а.с. 68)

На виконання зазначеного припису, розпорядженням начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 від 13.03.2015 р. № 11 призначено комісію, про що листом від 13.03.2015 р. № 179/016 було повідомлено позивача ОСОБА_1 та роз'яснені його права під час проведення розслідування, яке він отримав 13.03.2015 р., про що свідчить його розпис на заяві. (а.с. 69, 142)

За результатами проведеного додаткового розслідування нещасного випадку, що стався 10.10.2014 р., був складений акт форми Н-5 від 24.03.2015 р., відповідно до якого, комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, вирішено не складати акт за формою Н-1 на потерпілого. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що проведеним додатковим розслідуванням нещасного випадку 10.10.2014 р. встановлено, що свідків падіння ОСОБА_1 10.10.2014 р. не було, оскільки операція по очищенню деталей у дробіструмній камері виконується одним чистильником металевих виливків, виробів та деталей; вийшовши із дробіструмної камери, ОСОБА_1 сказав членам бригади ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що впав на спину при виконанні роботи, проте майстра ОСОБА_13 не повідомив;

у період з 14.10.2014 р. по 17.10.2014 р. включно ОСОБА_1 приходив на роботу та виконував виробничі завдання у повному обсязі. 18.10.2014 р. (вихідний день - субота), відчувши погіршення стану здоров'я, о 17 годині 40 хвилин він звернувся в міське травматологічне відділення, де одержав довідку для звернення (№534 від 18.10.2014р.) до травматолога за місцем проживання. У довідці було зазначено, що травма отримана у побуті; після відвідування 20.10.2014 р. дільничного травматолога в поліклініці №2 ОСОБА_1 був виданий аркуш непрацездатності з вказівкою про травму, отриману на виробництві; на запит головному лікареві поліклініки № 2 про можливі причини, час та характер травми у відповіді було зазначено, що обставини одержання травми ОСОБА_1 були записані з його слів; з архіву травматологічного відділення міської поліклініки № 3 отримана виписка з журналу звернення громадян за медичною допомогою із вказівкою обставин одержання травми, записаних зі слів ОСОБА_1 - « Вдарився об рейку на лафеті». У пояснювальній ОСОБА_1 показав, що вдарився об ребро лафета. У пояснювальних ОСОБА_8 і ОСОБА_7 говориться, що травмувався ОСОБА_1 у результаті падіння на спину. Відповідно обставини одержання травми мають різницю; була розглянута виписка з амбулаторної карти ОСОБА_1 про звернення за медичною допомогою із захворюваннями хребта у філію міської лікарні №3: з 7.04.2005 р. по 12.04.2005 р. - листок непрацездатності із діагнозом люмбаго; 23.03.2008 р. - комп'ютерна томографія. Висновок - протрузія міжхребетного диска 24 - Z5. Хондроз поперекового відділу хребта із множинними вузлами ІІІморля; з 9.10.2010 р. три дні легка праця з діагнозом вертеброгена люмбалгія; з 2.08.2012 р. по 3.08.2012 р. легка праця з діагнозом люмбаго; з 23.10.2012 р. по 30.10.2012 р. листок непрацездатності із діагнозом люмбаго. Крім того, комісія в ході розслідування оглянула місце нещасного випадку, зазначене заявником, зібрала письмові пояснення членів бригади, що працювали з потерпілим в одній зміні 10.10.2014 р. ОСОБА_7, ОСОБА_11, керівника робіт, майстра ОСОБА_13, ст. майстра ОСОБА_9, заступника начальника цеху ОСОБА_15, а також розглянула надані документи, що узгоджується з доказами, дослідженими у судовому засіданні, та які підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у судовому засіданні. (а.с. 70-74)

Вдруге, приписом за формою Н-9 головного державного інспектора з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 11-10 від 15.04.2015 р. запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, який стався з чистильщиком ОСОБА_1 10.10.2014 р., визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти Акт за формою Н-5, затвердити акт за формою Н-1, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами Порядку 1232. (а.с. 66)

На виконання зазначеного припису, розпорядженням начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» ОСОБА_14 від 17.04.2015 р. № 14 призначено склад комісії, у тому числі із представником Фонду, про що листом від 20.04.2015 р. № 016/281 було повідомлено позивача ОСОБА_1 та роз'яснені його права під час проведення розслідування, яке було направлено йому поштою 21.04.2015 р. (а.с. 67, 143-146)

За результатами проведеного додаткового розслідування нещасного випадку, що стався 10.10.2014 р., був складений акт форми Н-5 від 07.05.2015 р., відповідно до якого, комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, вирішено не складати акт за формою Н-1 на потерпілого. Зазначений акт був підписаний всіма членами комісії, в тому числі й представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області Заікіною Л.Є. (далі - Фонд) Зауважень чи заперечень відповідно до акту від членів комісії не надходило (а.с. 64-65)

Як видно, відповідачем були виконані своєчасно та відповідно до встановленого порядку усі передбачені вимоги законодавства щодо встановлення факту нещасного випадку на виробництві, виконані приписи, які були внесені головним державним інспектором з охорони праці.

Пунктом 34 Порядку встановлено, що посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Тобто, Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2011 р. № 1232, та Законом України «Про охорону праці» встановлений порядок затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5, порядок визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, та складення акта за формою Н-1, що належить до повноважень посадової особи органу Держгірпромнагляду, рішення якої може бути оскаржено у судовому порядку, суд не може підміняти орган Держгірпромнагляду, на який законом покладені зазначені вище повноваження.

Що стосується позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди за проведення комп'ютерної томографії у сумі 600 грн. та моральної шкоди у сумі 20000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як видно з матеріалів справи, позивач 21.10.2014 р. зробив комп'ютерну томографію, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 895 від 21.10.2014 р., але підстави для стягнення матеріальної шкоди відсутні, оскільки позивачем не доведено та не надано суду доказів того, що витрати на проведення комп'ютерної томографії у сумі 600 грн. є матеріальною шкодою, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Згідно із статтею 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На обґрунтування завданої моральної шкоди позивач зазначив, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав під час травмування, його життя після цього зазнало суттєвих змін, на його утриманні знаходиться сім'я, він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, рік ходити по різним інстанціям, марнуючи свій вільний час та гроші, були порушені нормальні життєві стосунки, весь період знаходження на лікарняному він мав потребу у придбанні коштовних ліків та калорійних продуктів харчування, що мусило його мати борги перед знайомими та товаришами по роботі, які він не може повернути і дотепер. Моральну шкоду оцінює у 2000 грн.

Втім, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки позивач зазначив лише загальні фрази про моральні страждання, не надавши суду жодного доказу. Пояснення, що моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, не узгоджуються із діями позивача, який безпосередньо після травмування не повідомив про це керівництво, а до лікарні звернувся тільки через тиждень, після отримання травми він продовжував працювати і виконувати свої трудові обов'язки. Не зазначає позивач і того, по яким саме різним інстанціям він майже рік ходив, щоб захистити своє право.

Крім того, стверджуючи про придбання ним дорогих ліків на лікування, позивач не підтверджує це доказами, не надає документів, які б це підтверджували. Наявність в нього боргів також нічим не підтверджена. Твердження позивача на обґрунтування заподіяння моральної шкоди діями відповідача, який не забезпечив безпечні умови праці, безпідставні та не доведені, оскільки це не було предметом розгляду справи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 11,60,88,212,213,214,215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 237-1 Кодексу Законів про працю України, Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2011 р. № 1232, Законом України «Про охорону праці», суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, про визнання недійсним та скасування акту Н-5 від 24.03.2015 р., визнання нещасного випадку таким, що стався на виробництві, зобов'язання провести розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, скласти акт Н-1, стягнення матеріальної шкоди у сумі 600 грн., стягнення моральної шкоди у сумі 20000 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області К.С. Юрєва