Ухвала суду № 53769940, 19.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 315/793/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Телегуз С.М.№22-ц/778/5315/15Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.

при секретарі Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області Трошиної Анни Сергіївни на ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області (надалі - Трошиної Анни Сергіївни, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ОПЧ ТВБВ №10007/0207 ЗОУ АТ «Ощадбанк»

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, як боржник, звернулась до суду із вищезазначеною скаргою на дії державного виконавця ВДВС Гуляйпільського РУЮ Запорізької області Трошиної А.С. (а.с.2-4).

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2015 року (а.с.31) поновлено ОСОБА_3 строк для подання скарги на дії державного виконавця Трошиної А.С.

Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця ВДВС Гуляйпільського РУЮ ЗО Трошиної А.С. про визнання неправомірною постанови державного виконавця про арешт коштів боржника та зняття арешту з грошових коштів задоволено.

Визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця ВДВС Гуляйпільського РУЮ ЗО Трошиної А.С. від 10.06.2015 року про арешт коштів ОСОБА_3, як боржника за виконавчим провадженням № ЄДРВП 46817049 з примусового виконання виконавчого листа № 995/14-й, виданого 26 листопада 2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в 14095,52 гри., виконавчого листа № 315/1963/13-ц, виданого 24 березня 2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 12929,41 гри., виконавчого листа №315/294/13-ц, виданого 20 травня 2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 3479,40 грн., на підставі якої накладено арешт на її рахунок № 2652000096681 в філії ПАТ «Державний ощадний банк України» в м. Гуляйполе. Запорізької області.

Знято арешт з грошових коштів, що належать ОСОБА_3 та містяться на рахунку № НОМЕР_1 в філії ПАТ «Державний ощадний банк України» в м. Гуляйполе Запорізької області.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, державний виконавець ВДВС Гуляйпільського РУЮ ЗО Трошина А.С. у своїй апеляційній скарзі (а.с.51-56) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, дії державного виконавця визнати правомірними.

Заінтересована особа у цій справі згідно із скаргою боржника - ПАТ «Державний ощадний банк України» в м. Гуляйполе Запорізької області - подало апеляційному суду письмові заперечення на зазначену апеляційну скаргу апелянта (а.с.71-72).

У судове засідання 19 листопада 2015 року всі особи, які беруть участь у цій справі, не з'явились, хоча були повідомлені апеляційним судом належним чином про час та місце розгляду цієї справи (а.с.67-69), про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Навпаки, заінтересована особа у цій справі згідно із скаргою боржника - ПАТ «Державний ощадний банк України» в м. Гуляйполе Запорізької області - подало апеляційному суду заяву (а.с.70), в якій просило розглядати дану справу апеляційним судом за відсутністю представника Банку.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки всіх осіб, які беруть участь у цій справі, та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи скаргу боржника ОСОБА_3 у цій справі, керувався ст. ст. 383-389 ЦПК України та виходив із обґрунтованості вимог останньої.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Встановлено, що судом першої інстанції у цій справі розглядається скарга боржника на дії державного виконавця під час виконання рішення суду у цивільній справі.

В силу вимог ст. 7 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ст. 8 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із п. 13 постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватись положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: ст. ст. 26-27,45 - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків.

Встановлено, що боржником ОСОБА_3 у скарзі (а.с.2-4) та судом першої інстанції після прийняття цієї скарги до розгляду було безпідставно не залучено до участі у розгляді цієї скарги боржника в якості заінтересованих осіб у цій справі стягувачів за вищезазначеним зведеним виконавчим провадженням, зокрема: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.

Крім цього, в силу вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що боржник ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою у цій справі на дії державного виконавця, а не рішення останнього у вигляді постанови від 10 червня 2015 року про арешт коштів боржника (а.с.2-4), у подальшому під час розгляду цієї скарги судом першої інстанції вимог останньої не змінювала.

Згідно із ст. 387 ч. 2 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії неправомірними і зобов'язує державного виконавця виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Однак, суд першої інстанції, не зазначаючи цьому належного обґрунтування, вийшов за межі вимог скарги боржника та замість визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови 10 червня 2015 року про арешт коштів боржника неправомірними, визнав неправомірним рішення державного виконавця у вигляді зазначеної постанови, зняв арешт з грошових коштів, що належать боржнику та містяться на рахунку в філії ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Гуляйполе Запорізької області (а.с.31-32).

Також встановлено, що суд першої інстанції своєю ухвалою від 28 липня 2015 року (а.с.10) відкрив провадження у цій справі за вищезазначеною скаргою боржника ОСОБА_3, поданою до суду 27 липня 2015 року (а.с.2), на дії державного виконавця 10 червня 2015 року по винесенню постанови про арешт коштів боржника.

А оскаржуємою постановою від 04 серпня 2015 року (а.с.31-32) у цій справі за результатами вже розгляду цієї скарги боржника по суті поновив ОСОБА_3 строк для подання цієї скарги.

Хоча в силу вимог ст. 385 ч. 1 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав і свобод.

Згідно із ст. 72 ч. 1 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку (ст. 72 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 73 ч. 1 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою (ч. 2 ст. 73 ЦПК України).

При вищевикладених обставинах, питання про поновлення строку на подачу скарги боржником ОСОБА_3 на дії державного виконавця Трошиної А.С. чи залишення без розгляду останньої у цій справі мало бути вирішено судом першої інстанції у першу чергу ще при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі за вищезазначеною скаргою боржника 28 липня 2015 року.

Вирішення ж цього питання під час розгляду скарги по суті судом першої інстанції є порушенням норм цивільного процесуального права.

При вищевикладених обставинах, доводи апелянта частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується у цій справі, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, яка в силу вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне при новому розгляді питання у цій справі, звернути увагу суду першої інстанції також на різницю понять арешт майна боржника державним виконавцем (ст. 11 ч. 2 п. 5 Закону України «Про виконавче провадження обов'язки і права державних виконавців) та звернення стягнення на кошти боржника (ст. 73 ч. 1 п.п.7,8 Закону України «Про виконавче провадження» кошти, на які не може бути звернуто стягнення).

Крім того, встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі був сплачений судовий збір (а.с.57, 65).

Однак, згідно із п. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області Трошиної Анни Сергіївни задовольнити частково.

Ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2015 року у цій справі скасувати.

Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С.Стрелець Л.Г.Каракуша К.В.