Ухвала суду № 53769627, 23.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Лознян О.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки після розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки після розірвання шлюбу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки після розірвання шлюбу залишено без розгляду і роз'яснено заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

Апелянт посилається, що він просив суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тобто його та ОСОБА_3 з 11.12.1997 року по 25.12.2013 року для подальшого вирішення майнового спору щодо спільного придбання ними квартири АДРЕСА_1.

Унікальний номер справи: 753/9381/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/13512/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.2015 року звернуто увагу суддів на те, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу (1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинного законодавства не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, заявник звернувся до суду з заявою до зацікавленої особи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки після розірвання шлюбу, зазначаючи, що він та ОСОБА_3 з 11.12.1997 року по 25.12.2013 року проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Заявник також зазначив у заяві, що підтвердження факту потрібно йому для поділу майна подружжя.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, та розглядаючи доводи апеляційної скарги, вважає, що вони не відповідають обставинам справи з огляду на таке.

Пунктом З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зі змінами, внесеними Постановою від 25.05.1998 року №15 зазначається, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з уточненої позовної заяви ОСОБА_1 (а. с. 64), заявник наголошує що встановлення факту проживання однією сім'єю необхідне для подальшого об'єктивного вирішення майнового спору.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви, оскільки при розгляді справи було встановлено наявність спору про право.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, фактично заявник не згодний з висновками районного суду, які не дають підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки після розірвання шлюбу, та подальшого поділу майна подружжя.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження матеріалами справи, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

Інші доводи апеляційної скарги недоведені та містяться лише на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: