Рішення № 53768761, 18.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 323/96/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В.

Номер провадження 22-ц/778/5225/15 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (далі ПАТ «Запоріжгаз») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що 21 березня 2013 року наказом № 29 п від 21 березня 2013 року прийнята до Оріхівського управління по газопосчатанню та газифікації філії ПАТ «Запоріжгаз» до служби обліку та розрахунків за природний газ учнем контролера газового господарства для тимчасової роботи.

Наказом № 52 п від 18 травня 2013 року переведена контролером газового господарства для тимчасової роботи. Наказом № 127 п від 01 серпня 2013 року переведена до служби по роботі зі споживачами контролером газового господарства для тимчасової роботи. Наказом № 949 від 31 жовтня 2014 року прийнята по переведенню контролером газового господарства до служби по роботі зі споживачами тимчасово ПАТ «Запоріжгаз».

Під час роботи з 02 грудня 2014 року по 12 грудня 2014 року перебувала на лікарняному. По закінченню лікування, прийшовши на роботу 16 грудня 2014 року їй стало повідомлено, що її звільнено з роботи ще 05 грудня 2014 року, за п. 2 ст. 36 КЗпП України, в зв'язку з закінченням строку трудового договору. В цей же день отримала трудову книжку.

19 грудня 2014 року отримала копію наказу про звільнення № 38-п від 05 грудня 2014 року.

Наказ №38-п від 05 грудня 2014 року про звільнення позивача з роботи в зв'язку із закінченням строку трудового договору вважає незаконним, неправомірним, таким, що порушує конституційне право на працю.

21 березня 2013 року подавши до філії ПАТ «Запоріжгаз» заяву про прийняття на роботу, зазначала, що просить прийняти її на посаду контролера на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку контролера ОСОБА_4 На день звільнення позивача, контролер ОСОБА_4 до роботи не приступила, а продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною. Таким чином, строк, на який укладено строковий трудовий договір - на період відпустки контролера ОСОБА_5- не настав. Відповідач передчасно звільнив позивача з займаної посади зі своєї ініціативи, неправомірно зазначивши про закінчення строку трудового договору.

Крім того, звільнення відбулося в період непрацездатності позивача, в період перебування на стаціонарному лікуванні в Оріхівській ЦРЛ, що підтверджується листком непрацездатності серії ABC №166854 від 12 грудня 2014 року.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила скасувати наказ № 38 п від 05 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 з 05 грудня 2014 року у зв'язку з закінченням строку трудового договору - п. 2 ст. 36 КЗпП України, як незаконний. Поновити її на раніше займаній посаді контролера газового господарства служби по роботі зі споживачами ПАТ «Запоріжгаз». Стягнути з ПАТ «Запоріжгаз» середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, з урахуванням лікарняного листка та судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 38-п від 05 грудня 2014 року про звільнення з посади контролера газового господарства служби по роботі зі споживачами ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_3 з 05 грудня 2014 року у зв'язку з закінченням строку трудового договору (п. 2 ст.36 КЗпП України), як незаконний.

Поновлено ОСОБА_3 на попередній роботі, на раніше займаній посаді контролера газового господарства служби по роботі зі споживачами ПАТ «Запоріжгаз», через звільнення без законної підстави, як незаконно звільнену.

Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу 11862 грн. 27 коп.

Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір щодо вимоги про забезпечення позову у розмірі 122 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ПАТ «Запоріжгаз» подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач була прийнята на роботу тимчасово, спочатку на час вагітності та пологів ОСОБА_6, а потім по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. ОСОБА_6 перервала відпустку та приступила до роботи 05.12.2014 року, тому ОСОБА_3 була звільнена. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Запоріжгаз» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовОСОБА_3 частково, скасовуючи наказ про припинення трудового договору № 38-п від 05 грудня 2014 року та поновлюючи на попередній роботі ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що 21 березня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Початок строку договору: 21 березня 2013 року, кінець строку: кінець відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 - до кінця липня 2013 року.

Після закінчення строку укладеного сторонами трудового договору - після кінця липня 2013 року, трудові відносини фактично тривали і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, у зв'язку з чим дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк, тобто договір вважається безстроковим, відповідно до закону (п.п.1 та 2 ст.24, ч.1 ст.39-1 КЗпП України), а тому звільнення 05 грудня 2014 року позивача відбулося без законної підстави.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно ст. 23 Кодекс законів про працю України, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20 березня 2013 року та після народження дитини 12 травня 2013 року, протягом червня і до кінця липня 2013 року працівник відповідача ПАТ «Запоріжгаз» контролер газового господарства служби обліку та розрахунків за природний газ Оріхівського управління по газопостачанню та газифікації ОСОБА_6 перебувала в оплачуваній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.

В період перебування ОСОБА_6 в оплачуваній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 20 березня 2013 року до кінця липня 2013 року, 21 березня 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою про прийняття на роботу до служби обліку та розрахунків за природний газ Оріхівського управління по газопостачанню та газифікації учнем контролером газового господарства тимчасово на час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 та того ж дня, 21 березня 2013 року наказом (розпорядженням) «Про прийняття на роботу» №29п була прийнята на роботу з 21 березня 2013 року до служби обліку та розрахунків за природний газ учнем контролером газового господарства тимчасово на час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ОСОБА_6 (а.с. 18-19).

18 травня 2013 року наказом №52п ОСОБА_3, у зв'язку із закінченням навчання в навчальному пункті відповідача ПАТ «Запоріжгаз» з 18 травня 2013 року переведена контролером газового господарства служби обліку та розрахунків за природний газ Оріхівського управління по газопостачанню та газифікації (а.с.21), де працювала до 01 серпня 2013 року,

01 серпня 2013 року наказом № 127п «Про переведення у зв'язку із змінами в структурі управління товариством», з метою ефективної організації та вдосконалення роботи на підприємстві, ОСОБА_3, як контролер газового господарства з 18 травня 2013 року переведена до Служби по роботі зі споживачами на час декретної відпустки ОСОБА_4 (а.с.22).

Висновок суду першої інстанції про скасування наказу про звільнення ОСОБА_3 та поновлення її на роботі А.А. зводиться до того, що відпустка ОСОБА_6 у зв'язку вагітністю і пологами тривала до кінця липня 2013 року, а оскільки з 01 серпня 2013 року трудові відносини продовжилися і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, у зв'язку з цим дія тимчасового договору вважається продовженою на невизначений строк, а договір є безстроковим.

Однак, в порушення вимог ч.4 ст. 10, ст. 212 ЦПК України, суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, розгляд справи провів поверхнево та не в повній мірі дослідив заяви та накази, які видавилися підприємством в цей період.

Виконуючи вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, за якою суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, суд апеляційної інстанції витребував від відповідача пакет документів відносно цих обставин, які досліджені судовою колегією у засіданні апеляційного суду.

Із наданих відповідачем доказів вбачається, що наказом № 85п від 24 липня 2013 року на підставі заяви ОСОБА_3, з нею продовжена дія трудового договору від 21.03.2013 року № 29п на час відпустки ОСОБА_6 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.193-194).

А, 01 серпня 2013 року на підставі заяви ОСОБА_3, наказом № 127п «Про переведення у зв'язку із змінами в структурі управління товариством» вона, як контролер газового господарства переведена до Служби по роботі зі споживачами на час декретної відпустки ОСОБА_4 (а.с.196).

Надалі, 31.10.2014 рокуОСОБА_3 звільнена у зв'язку з переведенням до Оріхівського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Запоріжгаз» (наказ № 144п від 31.10.2014 року) та прийнята з 01.11.2014 року по переведенню з філій до служби по роботі зі споживачами ПАТ «Запоріжгаз» тимчасово на час декретної відпустки ОСОБА_6 (наказ № 949п від 31.2014 року) (а.с.198-209).

Таким чином, не можна вважати, що дія договору є продовженою на невизначений строк, оскільки в наказі № 127п від 01 серпня 2013 року чітко зазначено, що ОСОБА_3 переведена до Служби по роботі зі споживачами на час декретної відпустки ОСОБА_6 і в подальшому, переведення ОСОБА_3 здійснювалося на час декретної відпустки ОСОБА_6, а тому трудовий договір є строковий.

Враховуючи, що 03 грудня 2014 року ОСОБА_6 вирішила перервати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку і приступити до роботи з 08 грудня 2014 року, про що нею надана заява та виданий підприємством наказ № 36-п від 03 грудня 2014 року (а.с.63-64), звільнення ОСОБА_3 із цієї посади, на якій вона працювала тимчасово, на час відпустки ОСОБА_6 по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, є правомірним та відповідає закону.

Відносно доводів позивача ОСОБА_3 про звільнення її з роботи в період непрацездатності, то з рішення суду першої інстанції не вбачається що це питання досліджувалося у суді першої інстанції та будь-яких висновків рішення суду не містить, однак судова колегія зазначає наступне.

За діючим трудовим законодавством не допускається звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності. Про це також зазначено в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів».

З матеріалів справи вбачається, що в період з 02 грудня 2014 року по 12 грудня 2014 року ОСОБА_3 знаходилася на лікарняному (а.с.24).

Враховуючи, що ОСОБА_3 працювала на посаді тимчасово та підлягала звільненню з 08 грудня 2014 року на підставі наказу № 36-п від 03 грудня 2014 року, судова колегія не може змінити дату звільнення ОСОБА_3 з 05 грудня 2014 року на 13 грудня 2014 року, оскільки трудовим законодавством це не передбачено, а позивач у позовній заяві таких вимог не заявляла, тому, в силу ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах позовних вимог.

Статтею ст. 235 КЗпП України передбачено, що орган, який розглядає спір, у разі коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, зобов'язаний змінити формулювання причин звільнення і вказати і рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Зміна дати звільнення органом, який розглядає спір, трудовим законодавством не передбачена.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: