Ухвала суду № 53768450, 19.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/14909/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М.

справа №761/15838/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_7

представника відповідача Собко О.В.

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником за довіреністю ОСОБА_5, на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи - ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за договором,-

встановила:

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» суми заборгованості за договором кредитної лінії, пені, штрафу, 3% річних, процентів.

Вимоги обґрунтовує тим, що між відповідачем та ПАТ «Дельта Банк» 29 серпня 2013 року укладено Договір кредитної лінії №ВКЛ-2022390; поручителем за зобов»язаннями позичальника на підставі Договору поруки №П2022390-8 від 28 листопада 2014 року виступив ОСОБА_6 в межах часткової суми зобов»язання. У зв»язку із невиконанням боржником своїх зобов»язань перед кредитором, такі зобов»язання були виконані поручителем в межах, що установлені договором. В подальшому поручитель відступив своє право вимоги до боржника на користь ОСОБА_4

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 29 вересня 2015 року задоволено клопотання представника ПАТ «Укргазвидобування» та зупинено провадження у справі до розгляду Печерським районним судом м.Києва цивільної справи за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_6, ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує відсутністю підстав для зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення цієї справи не можливо до вирішення справи за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_6, ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним.

Проте повністю погодитися з такими висновками колегія суддів не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 21 серпня 2015 року Печерським районним судом м.Києва відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_6, ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним. Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить визнати недійсним Договір поруки №П2022390-8 від 28 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк».

Як на підстави недійсності договору поруки, ПАТ «Укргазвидобування» посилається на те, що він укладений без згоди позичальника, умовами кредитного правовідношення не передбачено такого виду забезпечення зобов»язання як порука.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об»єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. (п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

За змістом частини першої статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, в порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України, а також статті 210 ЦПК України, не вказав мотиви, з яких суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі, у чому полягає взаємозв»язок предметів розгляду двох справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи.

Відповідно до ст.311 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 311, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, поданою представником за довіреністю ОСОБА_5, задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 29 вересня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В.Болотов