Постанова № 53768241, 09.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа№ 904/3552/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Синьогіна Я.В.

від відповідача: Петиченко І.В.

від третьої особи: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р.

у справі №904/3552/15 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпровської міської ради

до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Дніпровського територіального управління - відокремлений підрозділ Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

третя особа Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

про стягнення шкоди в розмірі 82 362,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Коменергосервіс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Дніпровського територіального управління - відокремлений підрозділ Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», третя особа Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради про стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 82 362,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015р. порушено провадження у справі №904/3552/15 за позовом Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015р. передано справу №904/3552/15 для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За ухвалою від 22.05.2015р. Господарським судом міста Києва було прийнято до свого провадження справу №904/3552/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. позовні вимоги Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради були задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 82 362,90 грн. матеріальної шкоди та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2105р. у справі №904/3552/15, встановивши суму шкоди, яка стягується, на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» в розмірі 37 269,80 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Скаржник зазначає, що позивачем при розрахунку збитків неправомірно застосовано ставку, передбачену за розміщення операторів, яка складає 40%, тоді як потрібно було застосовувати ставку у розмірі 18% за розміщення антен.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» та призначила її до розгляду на 12.10.2105р.

12.10.2105р. судове засідання не відбулось, з огляду на перебування головуючого судді Шевченка Е.О. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015р. розгляд справи було призначено на 02.11.2015р.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 02.11.2015р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення матеріальної шкоди, понесеної внаслідок безпідставного користування відповідачем майном, яке знаходиться на балансі позивача, за період з 01.11.2011р. по 12.09.2012р. у розмірі 82 362,90 грн. Позовні вимоги заявлені з посиланням на ст.ст. 11, 15, 16, 22, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 136, 175, 222, 224 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відношення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другої стороною.

При цьому апеляційний суд відмічає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи діяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до п. 2 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 № 41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» комітет комунальної власності міської ради, а з лютого 2011р. Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

За рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2009р. №39/48 «Про створення КП «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради», КП «Коменергосервіс» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачів лівобережної частини міста Дніпропетровська, з функцією транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до п. 5 вказаного рішення, з балансу ДМКПТМ «Дніпротепломережа» 01.11.2009р. на баланс КП «Коменергосервіс» було передано майно необхідне для транспортування та продажу теплової енергії зі збереженням його у комунальній власності громади міста. Згідно даного рішення на баланс КП «Коменергосервіс» була передана димова труба, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, на якій розташовано обладнання мобільного зв'язку ПрАТ " МТС Україна".

Факт розташування за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, обладнання мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа відповідача позивачу вих. №ОТ - 10 0 14005 від 01.12.2010р.

Як вказує позивач, з 01.11.2009р. по 12.09.2012р. (включно) відповідач займав приміщення комунальної власності, яке знаходиться на балансі КП «Коменергосервіс». При цьому підстави користування відповідачем цього приміщення відсутні.

Позивач декілька разів звертався до Дніпровського ТУ ПрАТ "МТС Україна" з претензіями про сплату шкоди за безпідставне користування чужим майном.

На підставі заявлених в претензіях вимог відповідач відшкодував позивачу заподіяну шкоду за безпідставне користування майном по вул. Артільній, 6-к, у м. Дніпропетровську за період з 01.11.2009р. по 31.10.2010р. в сумі 38 607,60 грн. та за період з 01.11.2010р. по 31.10.2011р. в сумі 77 725,85 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

Також з метою урегулювання питання по відшкодуванню шкоди за безпідставне користування чужим майном за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, 06.11.2012р. на адресу Дніпровського ТУ ПрАТ «МТС Україна» позивачем було направлено претензію про сплату відповідної шкоди за період з 01.11.2011р. по 12.09.2012р. (включно) в сумі 82 362,90 грн.

16.01.2013р. на адресу КП «Коменергосервіс» надійшов лист вих. № ДТ-13-667 від 16.01.2013р., яким Дніпровське ТУ ПрАТ «МТС Україна» фактично відмовило у задоволенні вимог позивача про сплату шкоди за безпідставне користування чужим майном, а саме частиною димової труби за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к.

Отже, відповідач в період з 01.11.2011р. по 12.09.2012р. без відповідних правових підстав користувався комунальним майном, яке знаходиться на балансі позивача. Жодних відшкодувань за користування майном відповідачем сплачено не було.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (ч. 1 ст.78 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 3 ст.78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч.1 ст. 136 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 п. 6 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. №41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста», якщо балансоутримувачем майна є підприємство, яке належить до комунальної власності територіальної громади то 50 % плати за користування майном спрямовуються на спеціальний рахунок відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області, комітету комунальної власності міської ради, з подальшим перерахуванням їх до загального фонду міського бюджету; 50 % - підприємству балансоутримувачу - КП «Коменергосервіс».

Таким чином, внаслідок використання відповідачем майна - частини димової труби розміщеної за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, належного до комунальної власності в період з 01.11.2011р. по 12.09.2012р. без відповідних правових підстав (без укладення договору оренди), позивачем не отримувалося 50 % орендної плати, які він міг би отримувати, як балансоутримувач вказаного майна, та місцевим бюджетом не отримувалося 50 % орендної плати. Тобто, позивачу та місцевому бюджету було завдано шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Як встановлено судом, розрахунок шкоди, завданої відповідачем позивачу безпідставним користування майном в період з 01.11.2011р. по 12.09.2012р., був доданий позивачем до претензії, направленій відповідачу та здійснений за «Методикою розрахунку та використання плати за оренду комунального майна», затвердженою рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007р. №12/17, «Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна», затвердженою рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 29.02.2012р. №8/21, рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.03.2008р. та рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009р. № 25/46.

Згідно розрахунку плати за користування комунальним майном нежитловим приміщенням, частиною димової труби за адресою: вул. Артільна, 6-к, м. Дніпропетровськ, здійсненого 06.11.2012р., плата за бездоговірне користування комунальним майном в період з листопада 2011 року по 12 вересня 2012 року становить з ПДВ 82 362, 90 грн.

Доказів, які б спростовували доводи та докази позивача у справі? матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Дніпровського територіального управління - відокремлений підрозділ Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015р. у справі №904/3552/15 залишити без змін.

3. Справу №904/3552/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця