Постанова № 53768234, 19.11.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. Справа № 920/1059/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Довбиш А.Ю..

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за дорученням № 17/1-10352 від 09.11.2015 року, після перерви не зявилась

відповідача ОСОБА_2 за дорученням № 18-49/1515 від 02.09.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4887С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року у справі

за позовом Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект", м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе", м. Суми

про стягнення 5219115,11 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року (суддя Рунова В.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання" на користь Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" заборгованість за договором №10/5-05/2014 від 28.04.2014 року у розмірі 5219115,11 грн., в тому числі: 3001500 грн. основного боргу, 759009,46 грн. неустойки (пені), 210105 грн. штрафу, 44899,15 грн. трьох відсотків річних, 1203601,50 грн. інфляційних збитків; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі в сумі 73080 грн. (а.с. 116-120).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року скасувати в частині стягнення 759009,46 грн. неустойки (пені), 210105 грн. штрафу, 44899,15 грн. трьох відсотків річних, 1203601,50 грн. інфляційних збитків та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що п. 7.2.2. не встановлюється інший строк сплати авансового платежу, ніж строк, встановлений п. 7.2.1 і оскільки ПАТ «Сумське НВО» не здійснював авансування надання послуг за договором, а позивачем не подано до позовної заяви доказів, що підтверджують отримання позивачем письмового запиту Замовнику про виклик спеціалістів, то твердження позивача про настання строку сплати авансового платежу є безпідставним. Також відповідач вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду про підписання сторонами акту здачі-приймання послуг 05.12.2014 року та визначення з цієї дати прострочення ПАТ «Сумське НВО» виконання зобов'язання з оплати послуг за договором (а.с.126-129).

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному зясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що днем підписання Акту сдачі-приймання послуг слід вважати 05.12.2014 року, оскільки Договір повязує момент виникнення обовязків відповідача по здійсненню остаточного платежу саме з датою оформлення Акту, а не з датою його відправлення чи отримання сторонами (а.с.137-143).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів у судовому засіданні 17.11.2015 року оголосила перерву до 19.11.2015 року для надання сторонами додаткових письмових обґрунтувань та розрахунків, з урахуванням питань, що виникли у судовому засіданні.

17.11.2015 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги у розмірі, зазначеному у позовній заяві, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції залишити без змін, судове засідання 19.11.2015 року провести без участі представника позивача (а.с.156-158).

19.11.2015 року представник відповідача подав через канцелярію суду додаткове пояснення з розрахунком штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань з урахуванням вимог п.6.3 Договору (а.с. 159-160).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.04.2014 року між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря-Машпроект (виконавець) та Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені ОСОБА_3 (замовник) укладений Договір про надання послуг №10/5-05/2014 (а.с.14-20).

Відповідно до п.1.1-1.2. Договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати інженерні послуги, консультації та технічну допомогу при монтажі та пусконаладці 5-ти двигунів ДУ80Л1 (далі- виробів) агрегатів ГПА-Ц-25СД/41-3.0М1. Замовник зобов'язується оплатити вартість послуг в об'ємі згідно кошторису та виконати інші обов'язки, передбачені чинним договором.

У п.п. 6.2, 6.3 Договору сторони визначили, що на підставі кошторису (Додаток №1) та табелів (Додаток №3) складається Акт здачі-приймання наданих послуг підписується уповноваженими представниками та засвідчується печатками Виконавця та Замовника. У разі, якщо Замовник не підпише Акт здачі-приймання послуг, наданий йому Виконавцем або не дає мотивовану відмову протягом 10 календарних днів з моменту передачі йому Акту здачі-приймання наданих послуг Виконавцем, то послуги вважаються прийнятими Замовником без зауважень і в повному обсязі, а підписаний в односторонньому порядку Акт здачі-приймання наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами з моменту закінчення строку на надання Замовником мотивованої відмови і є підставою для оплати за надані послуги. Виконавець розглядає мотивовані заперечення протягом 5 календарних днів з дня їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2014 року сторони підписали Протокол розбіжностей до договору № 10/5-05/2014 від 28.04.2014 року (а.с.24-26).

Відповідно до п.7.1. Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 28.05.2014 року) вартість надання послуг за договором складає 2501250 грн., крім того ПДВ 500 250, 00 грн. Всього за договором - 3001500 грн.

Згідно з п.7.2. (в редакції протоколу розбіжностей від 28.05.2014 року) оплата послуг здійснюється наступним чином: - 7.2.1. авансовий платіж в розмірі 50% від вартості послуг за договором -1250625 грн. крім того ПДВ 250 125,00грн . Всього 1500750 грн. Оплата авансу здійснюється протягом 10 календарних днів з дати письмового запиту замовника про виклик спеціалістів; - 7.2.2.Наступні платежі на підставі Актів здачі-приймання послуг (п.6.1) та рахунків-фактур виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання актів здачі-приймання послуг.

З Кошторису на надання послуг, який є Додатком №1 до договору в редакції протоколу розбіжностей від 28.05.2014 року, вбачається, що вартість надання послуг при монтажі одного двигуна становить - 1200600 грн., а вартість надання послуг при пусконаладці - 1800900 грн. (а.с.27).

З Акту здачі-приймання №1 від 05.12.2014 року вбачається, що на виконання умов Договору Виконавцем надані послуги на суму 3001500 грн., що підтверджено у судовому засіданні апеляційної інстанції представником відповідача (а.с.28).

Відповідно до Акту здачі-приймання №1 від 05.12.2014 року позивач направив відповідачу ОСОБА_4 на оплату №7049 від 05.12.2015 року на суму 3001500 грн. (а.с.34).

Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті за отримані послуги згідно Акту №1 від 05.12.2014 року, у звязку з чим його заборгованість за Договором № 10/5-05/2014 від 28.04.2014 року складає 3001500,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договором про надання послуг №10/5-05/2014 у розмірі 3001500 грн. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання послуг за Договором у повному обсязі.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що позивачем не доведено виникнення права вимоги до відповідача та факту порушення відповідачем зобов'язання з остаточної оплати, оскільки в матеріалах справи наявний Акт здачі-приймання №1 від 05.12.2014 року на суму 3001500 грн., який підписаний посадовою особою відповідача та підпис скріплено печаткою підприємства, а згідно п. 7.2.2 Договору оплата послуг за договором здійснюється на підставі акту здачі приймання послуг та рахунку фактури протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту здачі приймання послуг (а.с.28).

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договором про надання послуг №10/5-05/2014, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 3001500,00 грн.

У звязку з тим, що відповідач не оплатив за отриманий товар у визначені Договором строки, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 210105 грн. та пеню за період з 05.01.2015 року по 04.07.2015 року у розмірі 759009,46 грн. та штраф

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З п. 11.1 Договору вбачається, що за невиконання чи неналежне виконання господарських зобовязань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 210105,00 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача з наступних підстав.

Позивач та господарський суд першої інстанції вважають, що Акт №1 здачі приймання наданих за Договором послуг на суму 3001500 грн. (в тому числі сума авансового платежу) підписано сторонами 05.12.2014 року і саме від цієї дати необхідно обраховувати 30 календарних днів для розрахунку за договором, тобто починаючи з 05.01.2015 року.

Відповідач заперечує проти дати остаточного розрахунку 05.01.2015 року у звязку з тим, що відповідно до зворотнього поштового повідомлення відповідач отримав Акт №1 здачі приймання наданих послуг лише 09.01.2015 року та вважає дату його підписання відповідно до умов договору 18.01.2015 року і саме від цієї дати необхідно обраховувати 30 календарних днів для розрахунку за договором, тобто починаючи з 18.02.2015 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час укладення Договору № 10/5-05/2014 від 28.04.2014 року сторони визначили, що оплата за договором має вчинятись наступним чином (редакція протоколу розбіжностей): « 7.2.1. Авансовий платіж 50% від вартості послуг, які надаються за договором, що складає 1250625,00 грн., протягом 10 календарних днів з дати письмового запиту Замовника про виклик спеціалістів (п.3.1.) Крім того, ПДВ 20%, що склала 250125.00 гривень. Відповідно до п. 7.2.2. Наступна оплата на підставі Акті здачі-приймання послуг (п.6.1) та рахунків фактур Виконавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Актів здачі-приймання послуг чи вступу їх в силу у відповідності до н. 6.3-6.4. Договору». У п.п. 6.2, 6.3 Договору сторони визначили, що на підставі кошторису (Додаток №1) та табелів (Додаток №3) складається Акт здачі-приймання наданих послуг підписується уповноваженими представниками та засвідчується печатками Виконавця та Замовника. У разі, якщо Замовник не підпише Акт здачі-приймання послуг, наданий йому Виконавцем або не дає мотивовану відмову протягом 10 календарних днів з моменту передачі йому Акту здачі-приймання наданих послуг Виконавцем, то послуги вважаються прийнятими Замовником без зауважень і в повному обсязі, а підписаний в односторонньому порядку Акт здачі-приймання наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами з моменту закінчення строку на надання Замовником мотивованої відмови і є підставою для оплати за надані послуги. Виконавець розглядає мотивовані заперечення протягом 5 календарних днів з дня їх отримання.

З наданого позивачем до позовної заяви поштового повідомлення вбачається, що Акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 05.12.2014 року направлено на адресу ПАТ «Сумське НВО» 30.12.2015 року (а.с.36).

ПАТ «Сумське НВО» отримало Акт здачі-приймання наданих послуг 09.01.2015 року Строк розгляду Акту відповідно до п.6.3 Договору - 10 календарних днів з моменту передачі Акту здачі-приймання наданих послуг.

Колегія суддів вважає, що відповідно до п.7.2.2 Договору строк остаточної оплати послуг на підставі Актів здачі-приймання послуг та розрахунків-фактур 30 календарних днів з дати підписання Актів, тобто 18.02.2015 року.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 18.02.2015 року по 04.07.2015 року у розмірі 651777,78 грн.

Також позивач у зв'язку із несвоєчасною оплатою просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1203601,50 грн. та три відсотки річних у розмірі 44899,15 грн. за період з 05.01.2015 року по 04.07.2015 року

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Листа Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць, але не розраховується поденний індекс інфляції.

У ст.253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що суму інфляційних втрат у розмірі 1203601,50 грн. та три відсотки річних у розмірі 44899,15 грн. позивачем також розраховано за період з 05.01.2015 року по 04.07.2015 року.

Колегія суддів не погоджується з наданим розрахунком та вважає, що приймаючи до уваги, що відповідно до п.п. 6.3, 7.2.2 Договору строк остаточних розрахунків визначений 18.02.2015 року, у звязку з чим три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню за період з 18.02.2015 року по 04.07.2015 року.

За таких обставин, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 10/5-05/2014 від 28.04.2014 року, стягненню на користь позивача підлягають за період з 18.02.2015 року по 04.07.2015 року інфляційні втрати у розмірі 873436,50 грн. та три відсотки річних у розмірі 33797,71 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року скасуванню частково, а саме в частині стягнення 759009,46 грн. неустойки (пені), 44899,15 грн. трьох відсотків річних, 1203601,50 грн. інфляційних збитків, а також витрат по сплаті судового збору у даній справі в сумі 73080 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З позовної заяви вбачається, що загальна сума позовних вимог складала 5219115,11 грн. Позивач при подачі позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 104382,30 грн., проте, з платіжного доручення вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73080,00 грн., у звязку з чим позивач повинен доплатити у державний бюджет України судовий збір у розмірі 31302,30 грн. Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, а саме у сумі 4770616,99 грн., позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 95412,33 грн.

Крім того, у звязку з частковим задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3144,41 грн. підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 21 вересня 2015 року у справі № 920/1059/15 скасувати частково, а саме в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991) на користь Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 А, ід. код 31821381) заборгованості за договором №10/5-05/2014 від 28.04.2014 року у розмірі 5219115,11 грн., в тому числі: 759009,46 грн. неустойки (пені), 44899,15 грн. трьох відсотків річних, 1203601,50 грн. інфляційних збитків, а також витрат по сплаті судового збору у даній справі в сумі 73080 грн. та прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991) на користь Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 А, ід. код 31821381) заборгованість за договором №10/5-05/2014 від 28.04.2014 року у розмірі 4770616,99 грн., в тому числі: 651777,78 грн. неустойки (пені), 33797,71 грн. трьох відсотків річних, 873436,50 грн. інфляційних збитків, а також витрат по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 95412,33 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 А, ід. код 31821381) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м. Суми, рахунок отримувача - 31218206783002, код отримувача - 37970593, банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, код банку отримувача - 838013) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 31302,30 грн.

В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991) на користь Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" 3001500 грн. основного боргу та 210105 грн. штрафу рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Науково виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42 А, ід. код 31821381) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; ід. код 05747991) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції у розмірі 3144,41 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 24 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Черленяк М.І.