Постанова № 53768125, 16.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р. Справа№ 910/24584/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Олефір В.В., дов. № 409/с від 03.06.2015 року;

від відповідача-1 - не з'явилися;

від відповідача-2 - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум

Україна»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.09.2015 року

у справі № 910/24584/15 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум

Україна»

до 1. Фрунзенського відділу державної виконавчої служби

Харківського міського управління юстиції;

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 2 194 482,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року по справі № 910/24584/15 позовну заяву та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року по справі № 910/24584/15 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.11.2015 року.

У судовому засіданні 16.11.2015 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» надав оригінал позовної заяви витребуваної ухвалою від 02.11.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року по справі № 910/24584/15 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

17.09.2015 року ухвалою Господарського суду міста Києва позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (далі - ТОВ «Інвентум Україна») повернуто без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилається на те, що:

- додані до позовної заяви копії доказів не містять: відмітки про засвідчення копії документа, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом»; назви особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

- відсутній документ (квитанція) про підтвердження сплати позивачем судового збору.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо документів, які належним чином не завірені, то суд першої інстанції послався на п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55. Вказаним пунктом передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В описі вкладення у цінний лист направленого до суду першої інстанції зазначено, що позовна заява разом з додатками прошита, пронумерована.

Як вбачається з оригіналу позовної заяви, її прошито та пронумеровано та на звороті позовної заяви міститься відмітка про засвідчення копії документів (на шістдесяти двох аркушах), яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положеннями п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

За таких обставин, у випадку сумнівів щодо достовірності доданих до позовної заяви додатків, суд має право витребувати оригінали вказаних документів.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно відсутності доказів сплати судового збору, то слід відмітити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позовна заяву про стягнення збитків обґрунтована незаконною бездіяльністю Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Таким чином, позивач при поданні ним позовної заяви правомірно не сплатив судовий збір на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Крім того, позивач посилався на зазначену норму і в тексті позовної заяви.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції помилково застосував положення п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернувши позовну заяву без розгляду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року по справі № 910/24584/15, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року по справі № 910/24584/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/24584/15 повернути Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 23.11.2015 року.