Рішення № 53767980, 24.11.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р.Справа № 925/1788/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна

компанія Нафтогаз України, м. Київ

до комунального підприємства теплових мереж

Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради, м. Черкаси

про стягнення 278 571 грн. 68 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до комунального підприємства теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради про стягнення з відповідача 278 571 грн. 68 коп., в тому числі: 191 475 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 87 096 грн. 15 коп. 3% річних, у звязку з несвоєчасною сплатою останнім боргу стягнутого рішеннями господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 та від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24 листопада 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2015 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 листопада 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1788/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, рішенням господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 позов задоволено повністю, стягнуто з комунального підприємства теплових мереж Черкаситеплокомуненерго на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 18 110 598 грн. 13 коп. боргу, 1 614 167 грн. 75 коп. пені, 2 665 763 грн. 81 коп. 7% штрафу, 118 333 грн. 62 коп. втрат внаслідок інфляції, 287 587 грн. 22 коп. 3% річних, а також 64 380 грн. витрат по сплаті судового збору.

Крім того рішенням від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13 позов задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства теплових мереж Черкаситеплокомуненерго на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 4 027 260,01 грн. боргу за спожитий природний газ, 30 979,00 грн. інфляційних, 327 450,28 грн. 3% річних, 427 863,84 грн. пені, 398 072,60 грн. штрафу та 68 820,00 грн. на відшкодування судового збору. Припинено провадження в частині стягнення 580 000,00 грн. основного боргу за спожитий природний газ та відмовлено у решті вимог.

Слід зазначити, що рішенням суду від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 було стягнуто інфляційні та 3% річних нарахованих за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, а рішенням суду від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13 стягнуто 3% річних нарахованих за період з 01 серпня 2012 року по 14 серпня 2013 року, інфляційні за період з 15 грудня 2012 року по 05 червня 2013 року.

Вищевказані рішення суду набрали законної сили у відповідності до вимог ГПК України.

Оскільки кошти стягнуті рішеннями суду від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 та від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13 вчасно не були сплачені відповідачем-боржником, публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача 87 096 грн. 15 коп. 3% річних нарахованих за період з 15 серпня 2013 року по 01 квітня 2014 року та 191 475 грн. 53 коп. інфляційних втрат - за період вересень 2013 року березень 2014 року на суму боргу 4 607 260 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобовязанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобовязання.

При цьому судом першої інстанції враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду України зі справи №1/384-07 від 30 вересня 2008 року.

Крім того в пункті 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного погашення заборгованості стягнутої рішеннями суду від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 та від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішення господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2012 року зі справи №03/5026/1508/2012 та від 12 грудня 2013 року зі справи №925/1529/13 на день предявлення даного позову були несвоєчасно виконані, то суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем вірно, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому судом також враховано, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства теплових мереж Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради, вул. О.Дашковича, 62, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02082522 на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720 87 096 грн. 15 коп. 3% річних, 191 475 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 4 178 грн. 58 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25 листопада 2015 року.

Суддя А.В.Васянович