Ухвала суду № 53767467, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.11.2015Справа № 910/23879/15За заявою Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України"

про відстрочку виконання рішення суду

у справі № 910/23879/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України"

про стягнення 488509,07 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від заявника: Сечко С.В. (дов. б/№ від 06.08.2015);

від стягувача: Цой Г.М. (дов. № 91/2015/10/21-8 від 21.10.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України", в якому просить суд стягнути з відповідача 288190,75 грн. - основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 64981,09 грн. - пені, 14090,21 грн. - 3% річних та 186228,11 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 № 910/23879/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 288190 грн. 75 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 14090 грн. 21 коп. 3% річних, 186228 грн. 11 коп. інфляційних втрат та 7327 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

02.11.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року у справі № 910/23879/15 Господарським судом міста Києва було видано наказ № 910/23879/15.

13.11.2015 від Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 19.10.2015 № 910/23879/15.

В обґрунтування поданої до суду заяви, відповідач (боржника) посилається на те, що заявник є державною бюджетною установою. Відповідно до кошторису на 2015 р., погодженого з Національною академією медичних наук України та затвердженого Міністерством фінансів України, для заявника були виділені бюджетні кошти у розмірі 93595100,00 грн. - загальний фонд, та 4544200,00 грн. - спеціальний фонд. Виділені кошти направлено на оплату праці медичного персоналу; медикаменти та перев'язувальні матеріали; продукти харчування; оплату комунальних послуг; соціальне забезпечення та інші поточні видатки. Заявник є неприбутковою установою, яка фінансується з бюджету, у зв'язку з чим будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються з бюджету та можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного фінансування. Між тим, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для Державної установи «Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» не передбачені кошти, які можна було б спрямувати на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2015р. у справі № 910/23879/15. В свою чергу, у заявника існує наявна кредиторська заборгованість в сумі - 488509,07 грн. Видатки на виконання рішення суду у вищезазначеному кошторисі на поточний 2015 рік - не передбачені. По результатам аналізу Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» вбачається, що Національна Академія Медичних Наук України була не до фінансована з державного бюджету, що відобразилося на фінансуванні Заявника.

Вже в січні після затвердження тимчасового бюджету стало досить відчутно дефіцит бюджету заявника, а саме недофінансування по придбанню медикаментів, витратних матеріалів, видатки на оплату комунальних та інших послуг, а також недофінансування заробітної плати науковим працівникам. Стаття видатків кошторису необхідна для обслуговування високовартісного обладнання, закупівлі операційної білизни, миючих засобів, вивозу сміття в тому числі біологічно активного, в тому числі проведення поточних ремонтів, медичного обладнання, електромереж, тощо взагалі була зменшена в 3,6 рази від планового показника коштів, необхідних для реалізації вищезазначеної статті видатків кошторису.

На підставі вище зазначеного та для покращення фінансового та матеріального стану Інституту, заявник неодноразово звертався до Національної академії медичних наук України (головний розпорядник Заявника) про необхідність збільшення фінансування заявника та покриття кредиторської заборгованості перед постачальниками. Зокрема, відносно поточного 2015 року заявник звертався листами від 09.12.2014 року №04-34/3957 та від 28.01.2015 рік №04-34/155 (копії додаються до заяви).

Проте, додаткових коштів на фінансування необхідних потреб заявника та покриття кредиторської заборгованості перед постачальниками з державного бюджету надано не було.

Також заявником звернуто увагу суду на те, що він є стратегічно важливим об'єктом в галузі охорони здоров'я в частині надання медичної допомоги хворим в області серцево-судинної хірургії на всій території України. У зв'язку з чим, негайне виконання рішення суду зі стягненням з заявника відповідних коштів призведе до негативних наслідків, а саме, виникне заборгованість за споживання природного газу, електричної енергії, питної води та водовідведення, що призведе до неможливості здійснення розрахунків за службу охорони (наркотичні та психотропні речовини), пожежну охорону, повірку та ремонт обладнання, прання білизни, автомобільні запчастини, паливно-мастильні матеріали та призведе до порушення нормативно-правових атів у сфері охорони здоров'я, що фактично призведено до зупинки функціонування Національного інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, наслідком чого колектив Інституту в силу даних подій буде позбавлений можливості рятувати життя тисячам громадянам України.

Між тим, відстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2015 р. у справі № 910/23879/15, на думку представника Державної установи «Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» НАМН України, надасть заявнику можливість доступними засобами комунікації з посиланням на важливість та соціальний авторитет Інституту отримати допомогу, в тому числі спонсорського характеру, пов'язану із до фінансуванням заявника на цілі погашення кредиторської заборгованості, що безперечно призведе до збереження багатьох життів наших громадян силами заявника. Також заявник буде мати можливість при складанні проекту кошторису на наступний 2016 рік, внести суму кредиторської заборгованості в проект кошторису на наступний 2016 рік та отримати належне бюджетне фінансування за даною статтею бюджетних видатків та належним чином виконати судове рішення в наступному.

З урахуванням практики щодо фінансування заявника Головним управлінням державної казначейської служби України в м. Києві, що склалась в останні роки, найбільш реальним терміном надходження з держбюджету необхідних грошових коштів для виконання рішення суду є березень 2016 року. У зв'язку з чим відстрочення виконання рішення суду до 01.03.2016 року є виправданим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року призначено розгляд заяви на 23.11.2015 року.

В судовому засіданні 23.11.2015 року представник відповідача (боржника) заяву про відстрочку виконання рішення від 19.10.2015 року у справі №910/23879/15 підтримав, надав пояснення по суті заяви.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання 23.11.2015 року з'явився, заперечив проти заяви про відстрочку виконання рішення та надав пояснення по суті заяви.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про задоволення заяви Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення від 19.10.2015 року у справі №910/23879/15, виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Частиною 5 статі 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу вимог ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Отже, з правових конструкцій вказаних статей випливає, що судові рішення можуть прийматися у формі: рішень, ухвал, постанов та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У п.2.3 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Справа №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження", наведено висновок про те, що підставою для застосування статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З матеріалів справи вбачається, що в якості виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі, відповідач посилається на відсутність коштів для погашення боргу одним платежем та на збитковість підприємства, що підтверджується копією Зведеного кошторису на 2015 рік; копіями листів - звернень до вищестоящих інстанцій з проханням щодо надання додаткового фінансування; копіями Виписок з рахунків станом на 10, 11, 12 лютого 2015 року.

Як встановлено судом, заявник є неприбутковою установою, яка фінансується з бюджету, у зв'язку з чим будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються з бюджету та можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного фінансування; заявник є стратегічно важливим об'єктом в галузі охорони здоров'я в частині надання медичної допомоги хворим в області серцево-судинної хірургії на всій території України; заявником вживаються заходи для покращення фінансового та матеріального стану про що свідчать неодноразові звернення до Національної академії медичних наук України (головний розпорядник заявника) про необхідність збільшення фінансування заявника та покриття кредиторської заборгованості перед постачальниками.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення суду від 19.10.2015 № 910/23879/15.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" про відстрочку виконання рішення суду від 19.10.2015 № 910/23879/15 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року у справі № 910/23879/15 до 01 березня 2016 року.

Суддя О.А.Грєхова