Рішення № 53767463, 18.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015Справа №910/10190/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

До Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

Про визнання недійсним правочину

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Вєдєрнікова О.С. (дов.

від відповідача: Печерний С.Л. дов. від 18.09.2015 №2-221

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10190/15, розгляд справи призначено на 01.06.2015.

У зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/10190/15, справи передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва 02.06.2015 суддя Лиськов М.О. прийняв справу №910/10190/15 до свого провадження, розгляд справи відкладено на 15.06.2015.

В судове засідання 15.06.2015 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові документи.

Представник відповідача 15.06.2015 подав клопотання про зупинення провадження по справі.

Суд оголосив перерву під час розгляду справи на 24.06.2015.

В судовому засіданні 24.06.2015 розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/10190/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 зупинено провадження у справі№910/10190/15 до вирішення спору у справі №5011-74/9393-2012 до вирішення спору у справі №5011-74/9393-2012.

07.10.2015 від ПАТ "Ситрол" надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2015 у справі №910/10190/15 поновлено провадження та призначено розгляд справи на 18.11.2015.

18.11.2015 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/10190/15 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №5011-74/9393-2012.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/10187/15 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №5011-74/9393-2012, з огляду на те, що обставини, які були предметом розгляду у справі №5011-74/9393-2012 не пов' язані з предметом позову у даній справі, суд не позбавлений можливості самостійно дослідити стан взаєморозрахунків між сторонами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (замовник) укладено Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1304007136 (надалі - Договір від 15.04.2013), відповідно до п.п. 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 800 000,0 тис. куб. м., у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно пункту 2.3 Договору при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовника у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору встановлено, що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2013) в ПСГ залишилась не використана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні.

Відповідно до п. 9 Договору договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2014.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 15.04.2013 по 15.04.2014 позивачем згідно актів приймання передачі природного газу при закачуванні в ПСГ №3/01-13 від 30.04.2013, №21/01-13 від 31.05.2013, №67/01-13 та №68/01-13 від 30.09.2013, №78/01-13 від 31.10.2013 було закачано до ПСГ відповідача природній газ в загальному обсязі 165 429,840 тис. куб. м., що разом з визначеним у п. 2.1 Договору від 15.04.2013 залишком газу замовника, який залишився в ПСГ з минулого сезону, у розмірі 297 796,762 тис. куб. м., становить загальний об'єм газу у обсязі 463 226,602 тис. куб м.

16.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (замовник) укладено Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №140400366 від 16.04.2014 (надалі - Договір від 16.04.2014), відповідно до п.п. 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 800 000,0 тис. куб. м.) у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно пункту 2.3 Договору від 16.04.2014 при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 16.04.2014 передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовника у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору від 16.04.2014 сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору від 16.04.2014 встановлено,що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2014) в ПСГ залишилась не використана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні.

Відповідно до п. 9 Договору від 16.04.2014 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2015.

25.12.2014 відповідачем було складено акт №162/02-14, відповідно до якого виконавець на підставі п. 2.4 Договору від 16.04.2014 в односторонньому порядку здійснило відбір природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" із ПСГ для покриття негативного балансу (дефіциту) природного газу у замовника, який виник у січні 2013 року в обсязі 125 664,807 тис. куб. м.

Позивач вказує, що відповідачем складено цей акт в порушення умов Договору від 16.04.2014, норм чинного законодавства та правил ділового обороту, у зв'язку з чим його неправомірно позбавили права розпоряджатись власним природним газом, а тому просить визнати його недійсним та поновити облік природного газу за Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол", який був відібраний згідно акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що негативний баланс (дефіцит) природного газу виник у замовника у зв'язку з здійсненням ним відбору природного газу у січні 2013 року за Договором №120400080 від 27.04.2012 у загальному обсязі 113 834,869тис. куб. м., на підтвердження чого надано акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №16/02-13 від 28.02.2013.

Такі твердження Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" спростовуються пунктом 2.1 Договору від 15.04.2013, в якому сторони визначили обсяг газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2012 по 15.04.2013), - 443 568,227 тис. куб. м.

Тобто, відповідач станом на дату підписання договору №1304007136 - 15.04.2013 визнав, що у позивача наявний залишок природного газу за попередній період (в тому числі, з урахуванням відбору природного газу у січні 2013 року у загальному обсязі 110 332,261 тис. куб. м.) у обсязі 297 796,762 тис. куб. м.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем інших доказів, які б спростовували викладені судом обставини не надано, відтак твердження відповідача про виникнення у позивача негативного балансу (дефіциту) природного газу є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" вчинено односторонній правочин - відбір природного газу Публічного акціонерного товариства ""Концерн Стирол", який оформлений актом приймання-перердачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, Публічним акціонерним товариством "Укратрансгаз" в супереч п. 2.4 Договору від 16.04.2014 та п. 2.9.2.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, №420 від 19.04.2012, безпідставно вчинено правочин - відбір природного газу позивача, про що складено в односторонньому порядку акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014, оскільки як Договором від 16.04.2014, так і наведеним Положенням передбачено таке право відповідача лише за наявності негативного дисбалансу у замовника.

Відповідач, вчинивши спірний односторонній правочин шляхом складення акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014, фактично позбавив позивача можливості розпоряджатись належним йому природнім газом.

Приймаючи до уваги що даний односторонній правочин вчинений в супереч положенням Договору від 16.04.2014 та Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 19.04.2012 №420, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача щодо визнання його недійсним та необхідність задоволення даної вимоги.

Щодо другої позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу природній газ Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в об'ємі 125 664,800 тис. куб. м., про відбір якого було складено спірний акт, суд зазначає наступне.

Абзацом 22 пункту 1.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 19.04.2012 №420 визначено, що комерційний облік газу - це визначення в точці комерційного обліку газу обсягу переданого (прийнятого) газу для оформлення сторонами договору (технічної угоди), актів приймання-передачі (надання послуг, звітності) для проведення комерційних взаєморозрахунків.

У пункті 3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, визначено, що комерційним обліком газу є визначення кількості протранспортованого газу розподільними мережами та обсягів його реалізації за актами звітності, підготовлених на підставі даних комерційних вузлів обліку газу.

З наведених положень законодавства вбачається, що на підставі спірного акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ, до системи обліку газу було внесено зміни до кількісних показників обсягу газу позивача, який знаходиться на зберіганні у Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Оскільки, суд встановив недійсність даного правочину, оформленого спірним актом, та приймаючи до уваги правові наслідки визнання недійсним правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, то відповідні зміни в обліку природного газу позивача у ПСГ відповідача є безпідставними, а вимога Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" щодо поновлення в обліку природного газу в обсязі 125 664,807 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт №162/02-14 від 25.12.2014 є способом захисту, який забезпечує реальний захист прав позивача.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про скасування акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014 та зобов'язання відповідача поновити в обліку природній газ, відбір якого був оформлений спірним актом, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Горлівської дивізії, будинок 10; ідентифікаційний код 05761614)в обсязі 125 664,807 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014, - недійсним.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природній газ Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Горлівської Дивізії, будинок 10; ідентифікаційний код 05761614) в об'ємі 125 664,807 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Горлівської Дивізії, будинок 10; ідентифікаційний код 05761614) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2015

Суддя М.О. Лиськов