Рішення № 53767333, 10.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/113/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 Справа № 908/4698/15

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк ОСОБА_1, 01014, м. Київ, бул. Дружби народів, буд. 38

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Терем, Лтд, 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 51

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ, 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 37-Б

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 України, 01601, м. Київ, вул. Інституцька, буд. 9

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 05.10.15 б/н

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 02.02.14 б/н

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

26.08.15 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство Дельта Банк (надалі ПАТ Дельта Банк) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Терем, Лтд (далі ТОВ ВКФ Терем, Лтд) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

26.08.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ Дельта Банк до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.08.15 судом порушено провадження у справі № 908/4698/15, якій присвоєно № провадження 17/113/15, судове засідання призначено на 14.09.15. Також, цією ухвалою судом залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ (ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 14.09.15 судом у звязку з неявкою в судове засідання уповноважених представників сторін та третьої особи відкладено розгляд справи 21.09.15.

Ухвалою від 21.09.15 судом у звязку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи відкладено розгляд справи 05.10.15.

Ухвалою від 05.10.15 судом у звязку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника третьої особи відкладено розгляд справи 26.10.15.

Ухвалою від 26.10.15 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 10.11.15, розгляд справи відкладено на 04.11.15. Також, цією ухвалою судом залучено до участі у справі № 908/4698/15 в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 України.

Крім того, на підставі ст. 30 ГПК України визнано обовязковою особисту явку в судове засідання призначене на 04.11.15 ліквідатора ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ ОСОБА_5 для надання пояснень, у т.ч. письмових, щодо обставин справи, у т.ч. з приводу того, про ухвалу в якій справі він веде мову в своєму листі без номеру та дати оскільки вказаний ліквідатор вказує про ліквідацію ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ без зазначення яким процесуальним документом, у якій справі це підтверджується та чи набрав такий процесуальний документ законної сили.

Ухвалою від 04.11.15 судом у звязку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника третьої особи 2 відкладено розгляд справи 10.11.15.

За заявою представників сторін та третьої особи 1 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 10.11.15, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вказував наступне. 26.03.08 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ укладено кредитний договір № 04/11/08-КЛТ, на виконання якого позичальнику був встановлений ліміт кредитування в розмірі 2 000 000 доларів США з можливістю повної або часткової конвертації в національну валюту. Як пояснював позивач, позичальник свої зобовязання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та відсотків належним чином не виконав, внаслідок чого за ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ утворилась заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 36 298 504,52 грн. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ ВКФ Терем, Лтд був укладений іпотечний договір від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ. Також, 19.06.13 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ Дельта Банк був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким до позивача у цій справі перейшло право вимоги до ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ виконання прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ та іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ. Враховуючи не виконання позичальником прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ, позивач просить суд позов задовольнити та в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 36 298 504,52 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідач у письмових запереченнях від 02.10.15 № 21 та у додаткових обґрунтуваннях до заперечень на позовну заяву проти позову заперечив повністю, зазначав, що в ході виконання договору виявились обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на їх інтереси, хоча третя особа і намагалась виконати свої зобовязання у повному обсязі, що підтверджується частковим виконання договору Позичальником. З аналізу Закону України «Про іпотеку» та п 4.5. іпотечного договору слідує, що у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, судом може бути задоволена вимога позивача щодо набуття ним права власності на предмет іпотеки з метою задоволення вимог останнього виключно у повному обсязі. Також, вказував, що оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення ОСОБА_2 банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватись та стягуватись за судовим рішенням лише у національній валюті гривні. Отже, розрахунок пені за несвоєчасне повернення процентів (дол. США), наданий позивачем, є незаконним. Крім того, позивачем не підтверджено факт наявності реєстрації свого пріоритетного права на предмет іпотеки як і не надано, передбаченого ст. 24 (відступлення прав за іпотечним договором) письмового повідомлення на адресу відповідача про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобовязанням. На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ліквідатор ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ ОСОБА_5 (представник третьої особи 1), явка якого судом визнавалась обовязковою на підставі ст. 30 ГПК України, проти позовних вимог заперечив повністю. Зазначав, що у звязку з стійкою неплатоспроможністю ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ був змушений оголосити про припинення товариства шляхом його ліквідації за рішенням власника. Станом на 16.10.15 господарським судом Запорізької області затверджено ліквідаційний баланс банкрута, ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ ліквідовано, вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна та вважаються погашеними, провадження у справі припинено. З огляду на викладене, представник третьої особи 1 просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи 2 в судові засідання жодного разу не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, витребуваних документів до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 1, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

26.03.08 між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (ОСОБА_2) та товариством з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ (Позичальник) укладено кредитний договір № 04/11/08-КЛТ з додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди від 12.10.12 № 21) ОСОБА_2 зобовязався надати кредит Позичальнику у сумі фактичної заборгованості 15 851 800 грн. з кінцевим терміном повернення 14.10.13.

Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що зобовязання Банку щодо надання кредитів та зобовязання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобовязання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невідємними частинами цього договору в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк використання кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1. цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п. 3.4.5. цього договору.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, ОСОБА_2 надає Позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 08.12.10 № 14) кредити надаються на наступні цілі: закупівлі паливно-мастильних матеріалів, сплата послуг транспортування та зберігання та інших витрат, повязаних з поточною діяльністю та рефінансування діючої заборгованості.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру).

Датою видачі кредитів вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими угодами (п. 2.4. кредитного договору).

Пунктом 4.2. угоди від 29.01.10 до кредитного договору сторони передбачили, що основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є майнове поручительство ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» із іпотекою будівлі автомобільної заправної станції та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7 згідно з іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ та заставою обладнання згідно з договором застави від 29.01.10 № 04/11/303/08-КЛТ, майнове поручительство ТОВ ВКФ Терем, Лтд із іпотекою головного виробничого корпусу інв. № 2-01з та трансформаторної підстанції інв. № 2-03з, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 78 згідно з іпотечним договором від 26.03.08 № 04/11/І01/08-КЛТ.

Згідно з п. 3.4.5. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 12.10.12 № 21, Позичальник зобовязався повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 14.10.13 зі своїх поточних рахунків на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах. (…). У разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом розраховується пеня, що передбачена п. 3.4.9. цього договору на суму простроченого платежу.

Додатковими угодами від 07.08.09 б/н, від 06.01.10 б/н, від 12.01.10 б/н, від 14.07.10 № 11, від 20.10.10 № 13, від 08.12.10 № 14, від 04.05.11 № 17, від 07.10.11 № 19, від 12.04.12 № 20, від 12.10.12 № 21, від 31.01.13 № 22 до кредитного договору сторони встановлювали графік погашення процентів за користування кредитом.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення Позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісії, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів (п. 5.1. кредитного договору).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Іпотекою є вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 1 Закону України Про іпотеку).

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Статтею 33 вказаного Закону визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3).

27.03.08 між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (Іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Терем, Лтд (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 04/11/І02/08-КЛТ з додатковими угодами, предметом якого (п. 1 іпотечного договору в редакції додаткової угоди від 18.03.13 № 5) є головний виробничий корпус інв. № 2-01з, трансформаторна підстанція інв. № 2-03з, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78 та складається з головного виробничого корпусу інв. № 2-01з літ. Л, трансформаторної підстанції інв. № 2-03з літ. Х загальною площею 2126,7 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.05 за реєстровим № 952.

У забезпечення зобовязань Боржника (ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ) перед Іпотекодержателем за договорами Іпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку майно. У разі набуття Іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно у відповідності до положень розділу 4 цього договору, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором (п.п. 1.1., 1.2. іпотечного договору).

Додатковою угодою від 25.10.12 № 4 до іпотечного договору сторони передбачили істотні умови кредитного договору від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ:

- розмір основного зобовязання 15 851 800 грн.;

- процентна ставка за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору;

- термін повернення кредитних коштів до 14.10.13 включно;

- порядок виконання основного зобовязання відповідно до умов кредитного договору;

- відповідальність за порушення зобовязань за кредитним договором пеня за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки ОСОБА_2 банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами.

Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником зобовязань перед Іпотекодержателем за договорами.

Вбачається, що наведений вище іпотечний договір від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ з додатковими угодами посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що Кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав ін. особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1).

У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

19.06.13 між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (Продавець) та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги з договорами про внесення змін №№ 1, 2, за умовами якого (п. 2.1. договору) Продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Цим засвідчується намір сторін розглядати правочин, передбачений цим договором, як продаж та застосовувати до нього обовязкові положення законодавства України, що регулюють право чини купівлі-продажу права вимоги. Права вимоги переходять від Продавця до Покупця та обовязки Продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем Покупцем акту приймання-передачі прав вимоги (п.п. 2.2., 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги).

За змістом п. 4.1. договору купівлі-продажу прав вимоги, Продавець підтверджує та визнає, що з дати відступлення усі кошти, сплачені Позичальниками за кредитним договорами або особами, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, або будь-якими іншими особами, належать Покупцю. Цим договором Покупець доручив Продавцю приймати від Позичальників або від осіб, які надали забезпечення платежі в національній валюті для погашення заборгованості Позичальників за кредитними договорами.

Згідно з Додатком № 1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до договору купівлі-продажу прав вимоги та Додатком до акту приймання-передачі прав вимоги до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, яке ПАТ «Кредитпромбанк» мав до ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ та до ТОВ ВКФ Терем, Лтд за іпотечним договором від 26.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ.

Договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.13 та договори про внесення змін №№ 1, 2 до цього договору посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як свідчить зміст позовних вимог, позивач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ в розмірі 36 298 504,52 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ шляхом визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ ВКФ Терем, Лтд, а саме: головний виробничий корпус інв. № 2-01з, трансформаторна підстанція інв. № 2-03з, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78 та складається з головного виробничого корпусу інв. № 2-01з літ. Л, трансформаторної підстанції інв. № 2-03з літ. Х загальною площею 2126,7 кв.м. та належить ТОВ ВКФ Терем, Лтд на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.05 за реєстровим № 952.

Розглянувши наявні в матеріалах докази в їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за наявними у справі доказами з огляду на наступне.

Статтею 572 ЦК України унормовано, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Пунктом 1. ч. 1. ст. 593 ЦК України встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Приписами ч. 1 ст. 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно з ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до роздрукованих судом Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на час розгляду цієї справи в суді та станом на час прийняття рішення у цій справі по суті спору), 17.03.15 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором був внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 37-Б, ідентифікаційний номер 23789243) у звязку з визнанням її банкрутом за судовим рішенням від 18.02.15 справа № 908/4316/14.

Судом прийнято до уваги, що постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.02.15 у справі № 908/4316/14 скасовано. Справу № 908/4316/14 вирішено направити на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадії ліквідації в іншому складі суду.

Як встановлено судом в ході розгляду цієї справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.15 у справі № 908/4316/14 суд ухвалив ліквідувати юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 23789243).

Таким чином, наведені вище докази свідчать, що товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 23789243), яке є Позичальником за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ, станом на 10.11.15 (станом на час прийняття рішення у цій справі) є припиненим. А тому, основне зобовязання ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ перед ПАТ Дельта Банк за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ припинилось на підставі ч. 1 ст. 609 ЦК України внаслідок ліквідації Позичальника (ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 11.09.13 у справі № 6-52цс13, припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки оскільки зобовязання за кредитним договором припиняється.

Статтею 11128 ГПК України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, враховуючи припинення основного зобовязання ТОВ РЕСУРС-ОЙЛ, яке виникло за кредитним договором від 26.03.08 № 04/11/08-КЛТ, суд дійшов висновку про припинення зобовязання за іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ, яке забезпечувало виконання основного зобовязання, на підставі п. 1. ч. 1. ст. 593 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

За таких обставин, правові підстави для задоволення вимог ПАТ Дельта Банк про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.08 № 04/11/І02/08-КЛТ шляхом визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на предмет іпотеки відсутні. У звязку з чим, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється.

У звязку із звільненням від сплати судового збору позивача, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 27, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 821, 84, 85, 11128, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 20.11.15.

Суддя В.Л. Корсун