Рішення № 53767233, 17.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2015 Справа № 905/1642/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Степаненко Д.І,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, м. Балаклея в особі філії акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна - Краматорський цементний завод - Пушка, м. Краматорськ

до відповідача: Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ

про стягнення 9159,73 гривень, -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 08/15 від 05.01.2015р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, м. Балаклея в особі філії акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна - Краматорський цементний завод - Пушка, м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ про стягнення 9159,73 гривень, з яких: 7830,19 грн. основний борг, 92,03 грн. 3% річних, 1237,51 грн. індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за виконані роботи гідронавантажувачем ДРЕСТА.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав рахунки-фактури № П-9114 від 14.05.2012р. на суму 831,96 грн., № П-9902 від 12.06.2012р. на суму 858,36 грн., № ФС-00000244 від 06.07.2012р. на суму 1072,96 грн., № ФС-00001893 від 25.10.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001909 від 31.10.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001966 від 06.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001992 від 09.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00002012 від 13.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00002035 від 16.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС 00002100 від 28.11.2012р. на суму 1287,54 грн., № ФС-00000156 від 26.02.2013р. на суму 1830,19 грн., а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № П-0002932 від 08.05.2012р., № П-0003062 від 12.06.2012р., № П- 0003126 від 06.07.2012р., № П-0003674 від 25.10.2012р., № П-0003690 від 31.10.2012р., № П- 0003697 від 06.11.2012р., № П-0003714 від 09.11.2012р., № П-0003715 від 1311.2012р., № П-0003717 від 16.11.2012р., № П-0003774 від 28.11.2012р., № П-0003888 від 26.02.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 641, 642 Цивільного кодексу, ст. 193 Господарського кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2015 р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, м. Балаклея в особі філії акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна - Краматорський цементний завод - Пушка, м. Краматорськ та Комунальним підприємством Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ було досягнуто домовленість щодо виконання робіт гідронавантажувачем ДРЕСТА та сплату за фактом виконаних робіт.

На виконання зазначених домовленостей позивачем були надані послуги гідронавантажувача ДРЕСТА за заявками відповідача № 394 від 07.05.2012р., № 511 від 12.06.2012р., № 592 від 05.07.2012р., № 913/1 від 24.10.2012р., № 921/1 від 30.10.2012р., № 950 від 06.11.2012р., № 955 від 08.11.2012р., № 967 від 13.11.2012р., № 980 від 16.11.2012р., № 1016 від 27.11.2013р., № 160 від 22.02.2013р.

Факт виконання вищезазначених робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № П-0002932 від 08.05.2012р., № П-0003062 від 12.06.2012р., № П- 0003126 від 06.07.2012р., № П-0003674 від 25.10.2012р., № П-0003690 від 31.10.2012р., № П- 0003697 від 06.11.2012р., № П-0003714 від 09.11.2012р., № П-0003715 від 1311.2012р., № П-0003717 від 16.11.2012р., № П-0003774 від 28.11.2012р., № П-0003888 від 26.02.2013р.

Позивачем були виставлені рахунки-фактури № П-9114 від 14.05.2012р. на суму 831,96 грн., № П-9902 від 12.06.2012р. на суму 858,36 грн., № ФС-00000244 від 06.07.2012р. на суму 1072,96 грн., № ФС-00001893 від 25.10.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001909 від 31.10.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001966 від 06.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00001992 від 09.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00002012 від 13.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС-00002035 від 16.11.2012р. на суму 1716,72 грн., № ФС 00002100 від 28.11.2012р. на суму 1287,54 грн., № ФС-00000156 від 26.02.2013р. на суму 1830,19 грн.

Однак, оплата за виконані роботи гідронавантажувачем ДРЕСТА відповідачем була здійснена частково на суму 8351,14 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.06.2012р. та від 21.02.2013р.

У звязку з невиконанням відповідачем грошових зобовязань за виконані позивачем роботи позивачем була направлена претензія № 12/КЦЗ-103/15 від 12.03.2015р. про сплату заборгованості в сумі 7830,19 грн. (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи). Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем поза увагою.

Оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 55 Конституції України, 16 ЦК України, 1 ГПК України, кожному гарантовано захист порушених прав у суді.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послугу, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку що між сторонами було укладено договір шляхом надіслання пропозиції позивачу (надання позивачу заявок на отримання послуг № 394 від 07.05.2012р., № 511 від 12.06.2012р., № 592 від 05.07.2012р., № 913/1 від 24.10.2012р., № 921/1 від 30.10.2012р., № 950 від 06.11.2012р., № 955 від 08.11.2012р., № 967 від 13.11.2012р., № 980 від 16.11.2012р., № 1016 від 27.11.2013р., № 160 від 22.02.2013р.) та прийняттям такої пропозиції позивачем (шляхом надання відповідачу послуг згідно наданих заявок).

За ч. ч. 1 і 2 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за щодо оплати наданих послуг виконав частково, а саме на суму 8351,14 гривень.

Враховуючи викладене, оцінюючи позовні вимоги та додані по справі документи суд дійшов висновку, що сума основного боргу в розмірі 7 830,19 грн. підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 92,03 гривень та інфляційні втрати у розмірі 1237,51 гривень за період з 01.04.2015 р. по 21.08.2015 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що позивач безпідставно збільшив період нарахування інфляційний втрат (з 01.04.2015 р. по 21.08.2015 р.), оскільки, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.). Таким чином, нарахування інфляційних втрат слід здійснювати за період з 01.04.2015 р. по 31.07.2015 р. Між тим, розмір 3% річних та інфляційних втрат розрахований арифметично правильно.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 92,03 гривень за період з 01.04.2015 р. по 21.08.2015 р. та інфляційних втрат в сумі 1164,96 гривень за період з квітня 2015 по липень 2015.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, м. Балаклея в особі філії акціонерного товариства ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна - Краматорський цементний завод - Пушка, м. Краматорськ до Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ про стягнення 9159,73 гривень, з яких: 7830,19 грн. основний борг, 92,03 грн. 3% річних, 1237,51 грн. індекс інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ (84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, буд. 5, п/р 26000060110459 в КФ ПАТ «ПриватБанк» МФО 335548, код ЄДРПОУ 13489818) на користь Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ (64200, Харківська область, м. Балаклея, проммайданчик ВАТ ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, п/р 260080231212 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» м. Харкова, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00293060) основний борг в сумі 7830,19 грн., 3% річних в сумі 92,03 грн., індекс інфляції в сумі 1164,96 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ (84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, буд. 5, п/р 26000060110459 в КФ ПАТ «ПриватБанк» МФО 335548, код ЄДРПОУ 13489818) на користь Комунального підприємства Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них, м. Краматорськ (64200, Харківська область, м. Балаклея, проммайданчик ВАТ ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна, п/р 260080231212 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» м. Харкова, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00293060) судовий збір в сумі 1812,53 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.11.2015р.

Суддя Ю.В. Бокова