Рішення № 53767109, 17.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2015 Справа № 913/667/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом державного підприємства “Укрвуглеякість”, м. Вугледар (ідентифікаційний код 32645403)

до відповідача державного підприємства "Красноармійськвугілля", м.Димитров (ідентифікаційний код 32087941)

про стягнення основного боргу в сумі 316638,11 грн., інфляції в сумі 38547,32 грн., 3% річних у розмірі 2831,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

03.09.2015 року до господарського суду Донецької області відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 27.08.2015 року згідно ст.ст. 15; 17 Господарського процесуального кодексу України надійшла позовна заява державного підприємства “Укрвуглеякість”, м.Вугледар до державного підприємства "Красноармійськвугілля", м.Димитров про стягнення основного боргу в сумі 316638,11 грн., інфляції в сумі 38547,32 грн., 3% річних у розмірі 2831,94 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2015 року справу передано на розгляд судді Овсянніковій О.В.

Ухвалою суду від 03.09.2015 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 913/667/15, розгляд справи був призначений на 22.09.2015р., сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 22.09.2015р. задоволена заява судді Овсяннікової О.В. про самовідвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Сич Ю.В.

Разом із позовною заявою позивачем надано клопотання про звільнення (зменшення, відстроченняя або розстрочення) від сплати судового збору. Ухвалами господарського суду Донецької області від 13.09.2015р. та від 12.10.2015р. суд зобов’язував позивача надати докази сплати судового збору. Суд не позбавлений права розглянути позов та вирішити питання розподілу судових витрат за результатами розгляду позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №171/1114/Т про надання послуг від 03.11.2014р., №181/1214 від 17.12.2014р., №180/1214 від 17.12.2014р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі в сумі 316638,11 грн., інфляції в сумі 38547,32 грн., 3% річних у розмірі 2831,94 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №171/1114/Т про надання послуг від 03.11.2014р., №181/1214 від 17.12.2014р., №180/1214 від 17.12.2014р., актів здачі-прийняття №ОУ-0000575, №ОУ-0000023, №ОУ-0000059, №ОУ-0000082, №ОУ-0000092, №ОУ-0000112, №ОУ-0000160, №ОУ-0000165, №ОУ-0000209, вимоги, договору №2/05-25-25-1 від 30.01.2015р. про розстрочення грошового зобов’язання, №4/05-25-25-01 від 19.02.2015р., №6/05-25-25-1 від 02.03.2015р., банківські виписки.

Від позивача 16.11.2015р. надійшли письмові пояснення із розрахунком суми заборгованості. Розмір заборгованості складає 316638,11грн., інфляційних – 38529,21грн., 3% річних складає 2831,94грн. Так, розглянувши зазначену заяву суд приходить до висновку, що заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог поданою в порядку ст.22 ГПК України. Враховуючи наведене зазначені вимоги розглядаються судом як остаточні.

16.11.2015р. від відповідача надійшов контррозрахунок та клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що ним частково здійснено оплату заборгованості за договором, а також зазначає, що суми штрафних санкцій позивачем завищені. Враховуючи наведене розмір заборгованості складає 311638,11грн., інфляційних – 38478,37грн., 3% річних складає 2828,54грн. На підтвердження цього надав завірені наленим чином копії платіжних доручень.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 54, 57, 82 Господарського процесуального кодексу України,

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив:

03.11.2014р. між ДП «Красноармійськвугілля» (замовник) та ДП «Укрвуглеякість» (виконавець) укладено договір №171/1114/Т від 03.11.2014р. за умовами якого виконавець на умовах, передбачених договором, згідно телеграми Першого заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України №2/07-37-3542 від 19.08.2014р., зобов’язується надати послуги з контролю приймання вугільної продукції за кількістю та якістю, що надходить на Вуглегірську ТЕС від Вантажовідправника.(1.1. Договору)

За п. 8.1. Договору термін дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2014 включно, однак у будь якому випадку до виконання Сторонами усіх зобов’язань.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна надання послуг, виконаних за договором встановлюється за домовленістю сторін, згідно розрахунку кошторисної вартості та становить 1,50грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ.

Розрахунок за надання послуг по Договору виконується замовником шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти календарних днів з дня підписання сторонами Акту прийому передачі наданих послуг (п.4.2.Договору).

Так, сторонами підписано та скріплено печатками сторін акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000575 від 31.12.2014р. за Договором, за яким загальна вартість робіт складає 22732,32грн.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2 Договору, кінцевий термін оплати виконаних робіт за договором про надання послуг №171/1114/Т від 03.11.2014р. у розмірі 22732,32грн. становить 05.01.2015р.

Так, платіжним дорученням №628 від 23.01.2015р. відповідачем частково здійснено оплату за договором на суму 21086,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, замовник вчасно та в повному обсязі не здійснив оплату виконаних робіт за договором про надання послуг №171/1114/Т від 03.11.2014р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем з 06.01.2015р. по 22.01.2015р. виникла заборгованість у розмірі 22732,32грн., а з 23.01.2015р. – 1642,32 грн.

17.12.2014р. між ДП «Красноармійськвугілля» (замовник) та ДП «Укрвуглеякість» (виконавець) укладено договір №181/1214 від 17.12.2014р. за умовами якого виконавець на умовах, передбачених договором, згідно телеграми Першого заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України №2/07-37-3542 від 19.08.2014р., зобов’язується надати послуги з контролю приймання вугільної продукції за кількістю та якістю, що надходить на ТЕС від Вантажовідправника (код за ДК 016:2010-71.20.1).(1.1. Договору)

За п. 8.1. Договору термін дії договору встановлюється з 01.01.2015р. до 31.12.2015р. включно, однак у будь якому випадку до виконання Сторонами усіх зобов’язань.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна надання послуг, виконаних за договором встановлюється за домовленістю сторін, згідно розрахунку кошторисної вартості та становить 1,50грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів після підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг (п.4.3.Договору).

Так, сторонами підписано та скріплено печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором №ОУ-0000092 від 31.03.2015р. на суму 16330,46грн., №ОУ-0000164 від 31.05.2015р. на суму 42487,39грн.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3 Договору кінцевий термін оплати виконаних робіт за договором про надання послуг №181/1214 від 17.12.2014р. за актом №ОУ-0000092 від 31.03.2015р. на суму 16330,46грн. становить 07.04.2015, №ОУ-0000164 від 31.05.2015р. на суму 42487,39грн. становить 05.06.2015р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, замовник не здійснив оплату виконаних робіт за договором про надання послуг №181/1214 від 17.12.2014р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за актом №ОУ-0000092 від 31.03.2015р. на суму 16330,46грн. з 08.04.2015р., за актом №ОУ-0000164 від 31.05.2015р. на суму 42487,39грн. становить 06.06.2015р.

17.12.2014р. між ДП «Красноармійськвугілля» (замовник) та ДП «Укрвуглеякість» (виконавець) укладено договір №180/1214 від 17.12.2014р. за умовами якого передбачено надання повного циклу послуг з визначення якості рядового вугілля, що надходить від «Замовника» (код за ДК 016:2010-71.20.1). «Змовник» зобов’язується прийняти надані послуги відповідно до умов цього договору і сплатити їх в об’ємі і терміни, погоджені Сторонами. (п.1.1., п.1.3. Договору)

За п. 8.1. Договору термін дії договору встановлюється з 01.01.2015р. до 31.12.2015р. включно, однак у будь якому випадку до виконання Сторонами усіх зобов’язань.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна надання послуг, виконаних за договором встановлюється за домовленістю сторін та становить 1,50грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів після підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг (п.4.3.Договору).

Так, сторонами підписано та скріплено печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором №ОУ-0000023 від 31.01.2015р. на суму 85441,43грн., №ОУ-0000059 від 28.02.2015р. на суму 44182,27грн., №ОУ-0000082 від 31.03.2015р. на суму 39331,50грн., №ОУ-0000112 від 30.04.2015р. на суму 40411,94грн., №ОУ-0000160 від 31.05.2015р. на суму 37119,00грн., №ОУ-0000209 від 30.06.2015р. на суму 49687,80грн.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3 Договору, кінцевий термін оплати виконаних робіт за договором про надання послуг №180/1214 від 17.12.2014р. за актом №ОУ-0000023 від 31.01.2015р. на суму 45441,43грн. становить 06.02.2015р., №ОУ-0000059 від 28.02.2015р. на суму 44182,27грн. становить 06.03.2015р., №ОУ-0000082 від 31.03.2015р. на суму 39331,50грн. становить 07.04.2015р., №ОУ-0000112 від 30.04.2015р. на суму 40411,94грн. становить 08.05.2015р., №ОУ-0000160 від 31.05.2015р. на суму 37119,00грн. становить 05.06.2015р., №ОУ-0000209 від 30.06.2015р. на суму 49687,80грн. становить 07.07.2015р.

Відповідно до платіжного доручення №868 від 05.03.2015р. відповідачем здійснено оплату за договором на суму 40000,00грн.

У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що відповідачем частково сплачена заборгованість за актом №ОУ-0000023 від 31.01.2015р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, замовник не здійснив оплату виконаних робіт за договором про надання послуг №180/1214 від 17.12.2014р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за актом №ОУ-0000023 від 31.01.2015р. на суму 45441,43грн. з 07.02.2015р., №ОУ-0000059 від 28.02.2015р. на суму 44182,27грн. з 07.03.2015р., №ОУ-0000082 від 31.03.2015р. на суму 39331,50грн. з 08.04.2015р., №ОУ-0000112 від 30.04.2015р. на суму 40411,94грн. з 09.05.2015р., №ОУ-0000160 від 31.05.2015р. на суму 37119,00грн. з 06.06.2015р., №ОУ-0000209 від 30.06.2015р. на суму 49687,80грн. з 08.07.2015р.

В зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань позивачем на адресу відповідача 13.07.2015р. було надіслано вимогу від 09.07.15 №0211-300 щодо сплати заборгованості, яка залишена останнім без відповіді.

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з виконавцем, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 316638,11грн.

Проаналізувавши вищезазначені договори, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 316638,11грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 316638,11грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві стосовно того, що сума заборгованості за договором складає 311638,11грн., а сума штрафних санкцій є завищеною судом не приймаються до уваги, оскільки, долучена відповідачем до матеріалів справи копія платіжного доручення №627 від 23.01.2015р. на суму 58914,00грн. в графі призначення платежу має посилання на договір №104\0414 від 16.05.14р., який не є предметом розгляду в зазначеній справі, та спростовуються доводами встановленими вище.

Також, відповідно до позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2831,94грн. та інфляційні втрати у розмірі 38529,21гр. нараховані за період:

за актом ОУ-0000575 від 31.12.2014р. з 06.01.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000023 від 31.01.2015р. з 06.02.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000059 від 28.02.2015р. з 06.03.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000082 від 31.03.2015р. з 06.04.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000092 від 31.03.2015р. з 06.04.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000112 від 30.04.2015р. з 06.05.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000160 від 31.05.2015р. з 06.05.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000165 від 31.05.2015р. з 06.06.2015р. по 12.08.2015р.

за актом ОУ-0000209 від 30.06.2015р. з 06.07.2015р. по 12.08.2015р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування та період є невірним.

Судом самостійно встановлені періоди виникнення заборгованості та враховуючи вищезазначене, стягненню підлягає 3% річних у розмірі 3932,73грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 2831,94грн.

Згідно з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Нарахування індексу інфляції згідно статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5006/7/21/2012).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. Індекс інфляції є щомісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Враховуючи наведене, січень та серпень 2015р. за актом ОУ-0000575 від 31.12.2014р.; лютий та серпень 2015р. за актом ОУ-0000023 від 31.01.2015р.; березень та серпень за актом ОУ-0000059 від 28.02.2015р.; квітень та серпень 2015р. за актами ОУ-0000082 від 31.03.2015р. та ОУ-0000092 від 31.03.2015р.; травень та серпень 2015р. за актом ОУ-0000112 від 30.04.2015р.; червень та серпень 2015р. за актами ОУ-0000160 від 31.05.2015р. та ОУ-0000165 від 31.05.2015р.; липень та серпень 2015р. за актом ОУ-0000209 від 30.06.2015р. мають бути виключені з розрахунку інфляційних, оскільки прострочення виконання в цей період не дорівнює повному календарному місяцю.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р.).

За результатами здійсненої за наведеними вище правилами перевірки заявлених до стягнення сум інфляційних судом встановлено, що сума інфляційних нарахувань на заборгованість становить 30572,80грн.

Враховуючи наведене, сума інфляційних підлягає задоволенню частково в розмірі 30572,80грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства “Укрвуглеякість”, м. Вугледар до державного підприємства "Красноармійськвугілля", м.Димитров про стягнення основного боргу в сумі 316638,11 грн., інфляції в сумі 38529,21 грн., 3% річних у розмірі 2831,94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Красноармійськвугілля" (85323, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, буд.1, ідентифікаційний код 32087941) на користь державного підприємства “Укрвуглеякість” (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, буд.4) основного боргу в сумі 316638,11 грн., інфляції в сумі 30572,80грн., 3% річних у розмірі 2831,94 грн.

Стягнути з державного підприємства "Красноармійськвугілля" (85323, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, буд.1, ідентифікаційний код 32087941) на користь Державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Харківській області, МФО: 851011, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31216206783002, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) судовий збір у розмірі 7000,86 грн.

Стягнути з державного підприємства “Укрвуглеякість” (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, буд.4) на користь Державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Харківській області, МФО: 851011, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31216206783002, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) судовий збір у розмірі 159,13 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2015р.

Суддя Ю.В. Сич