Ухвала суду № 53766498, 20.11.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/4333/15-ц Провадження № 22-ц/795/2058/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Кобилецький І. Ф. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції - Логовець М.О.; ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_7 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець Марини Олександрівни,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.09.2015року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги його скарги на дії державного виконавця. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.09.2014року, яким з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, виконувалось ним в повному обсязі. У вересні 2014року апелянт тимчасово припинив займатися підприємницькою діяльністю, про що було повідомлено державного виконавця, і розмір поточних аліментів було визначено у сумі 309грн.60коп. кожного місяця, у відповідності до Закону України ''Про Державний бюджет України на 2014рік''; вказана сума аліментів складала 30% прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Апелянт стверджує, що станом на 01.09.2015року у нього існує переплата аліментів у розмірі 307грн.06 коп. 08.09.2015року апелянт отримав розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, в якому розмір аліментів обчислювався, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, згідно статистичних даних управління статистики у Ніжинському районі, при цьому розмір аліментів складав 514грн. 99 коп. щомісячно, у зв'язку з чим за апелянтом почала рахуватися заборгованість по сплаті аліментів в сумі 5149грн.90 коп. Апелянт вважає вказані дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. неправомірними, оскільки розрахунок державного виконавця Логовець М.О. проведено без дотримання норм чинного законодавства, також невірно визначено розмір щомісячного платежу. Апелянт ОСОБА_7 вважає, що розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дитини необхідно обраховувати на рівні 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить: 1032грн. х 30% = 309 грн.60 коп.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_7, належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51,53), повторно не з'явився. Від ОСОБА_7 повторно до апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 20.11.2015року у зв'язку з його перебуванням у відрядженні (попереднє клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.45)).Відповідних документів щодо підтвердження перебування ОСОБА_7 у відрядженні апелянтом суду не представлено.

Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Приймаючи до уваги те, що розгляд даної справи вже відкладався за клопотанням ОСОБА_7, а саме-06.11.2015року (а.с.48), також приймаючи до уваги положення ч.1 статті 169 ЦПК України, ч.2 статті 305 ЦПК України, строки розгляду апеляційної скарги, визначені ч.1 статті 303-1 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_7, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження № 898/14, номер за ЄДРВП: 44839580, боржник - ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.1ч.1 статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки її судом постановлено з додержанням вимог закону.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/740/1081/14, виданого Ніжинським міськрайонним судом 16.09.2014року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.07.2014року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12,13).

З вересня 2014року ОСОБА_7 припинив займатися підприємницькою діяльністю, що підтверджується довідкою Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.05.2015року №5470/10/25-24-17-112, відповідно до якої ПП ОСОБА_7 в 2014році та І кварталі 2015року перебував на загальній системі оподаткування та згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за відповідний період, сума чистого оподаткованого доходу склала 0,00грн.(а.с.10).

Згідно розрахунку заборгованості за аліментами головного державного виконавця Міщенко Н.І., Долічу А.С. було визначено розмір поточних аліментів - 309грн.60коп. кожного місяця (а.с.8).

08.09.2015року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. на адресу ОСОБА_7 було надіслано розрахунок заборгованості за аліментами, в якому розмір аліментів обчислювався із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, згідно статистичних даних, наданих управлінням статистики у Ніжинському районі, тобто розмір поточних аліментів складав 514 грн.99 коп. кожного місяця, розмір заборгованості за аліментами при цьому становив, як вбачається з вказаного розрахунку- 5149грн. 90коп. (а.с.7).

Як вбачається з вимог скарги ОСОБА_7.(а.с.2-5), він просить суд: визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. неправомірними по здійсненню розрахунку заборгованості за аліментами, в межах виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2/740/1081/14; визнати недійсним складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. розрахунок заборгованості за аліментами, в межах зазначеного виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. здійснити перерахунок загального розміру заборгованості за аліментами з урахуванням рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.09.2014 року та Законів України ''Про Державний бюджет України на 2014 рік'', ''Про Державний бюджет України на 2015 рік''; зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. надати ОСОБА_7 нову довідку про проведення перерахунку та обґрунтувати розмір щомісячних аліментних платежів.

ОСОБА_7 вважає, що розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання дитини, необхідно обраховувати на рівні 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить: 1032грн. х 30% = 309 грн.60 коп.

Відмовляючи в задоволенні вимог скарги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. правомірно проведено розрахунок заборгованості заявника по сплаті аліментів, відповідно до ч.3статті 195 СК України, з врахуванням даних про розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції, оскільки вказаний висновок узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини не заперечуються заявником та підтверджуються матеріалами справи, що з вересня 2014року ОСОБА_7 припинив займатися підприємницькою діяльністю (а.с.10). Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції (а.с.19-21), з вересня 2014року і на час судового розгляду даної справи заявник не займався підприємницькою діяльністю і доходів не отримував.

Згідно з приписами ч.3 статті 195 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до ч.3 статті 74 Закону України ''Про виконавче провадження'', розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Як вбачається з довідки управління статистики у Ніжинському районі від 11.08.2014року №571/01-10 (а.с.47), середньомісячна заробітна плата, нарахована в середньому штатному працівнику по місту Ніжину, становила за І квартал 2014року - 2514грн.

Із зазначеної суми - 2514грн. після відрахування відповідних сум податків і зборів, враховуючи розмір стягнутих з ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини - 1/4частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. було визначено розмір поточних аліментів в сумі 514грн. 99коп. щомісячно: (2059грн. 97коп. х 1/4 частину), і відповідно, розмір заборгованості за аліментами в сумі 5149грн. 90коп. за період з листопада 2014року по серпень 2015року включно (а.с.7).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно того, що методика проведеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О. розрахунку не передбачена чинним законодавством України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Зокрема, проведений розрахунок розміру поточних аліментів, з яким не погоджується апелянт, узгоджується та є проведеним на підставі приписів ч.3 статті 74 Закону України ''Про виконавче провадження'' та ч.3 статті 195 Сімейного кодексу України.

Твердження апелянта відносно того, що державним виконавцем не прийнято до уваги представлені заявником платіжні документи про сплату аліментів, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Як вбачається з розрахунку заборгованості за аліментами ОСОБА_7, проведеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Логовець М.О.(а.с.7), при розрахунку заборгованості за аліментами державним виконавцем було враховано сплату заявником на користь стягувача аліментів у вересні 2014року в розмірі 2000грн. та в жовтні 2014року в розмірі 2000грн. При цьому, як вбачається з даного розрахунку заборгованості за аліментами (а.с.7), станом на жовтень місяць 2014року заборгованість у заявника за аліментами була відсутня.

Апелянт стверджує, що оскільки рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.09.2014року з нього на користь ОСОБА_6 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.07.2014року і до досягнення дитиною повноліття, то розмір сплачуваних ним аліментів повинен становити 30% прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Зокрема, як вказує апелянт, розмір сплачуваних ним аліментів повинен становити: 1032грн. х 30% = 309грн. 60 коп. Вказані твердження апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з наступних підстав. Суд обгрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.09.2014року з ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, тобто, у відповідній частці від заробітку (доходу) заявника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і оскільки заявник з вересня 2014 року і на час судового розгляду його скарги на дії державного виконавця не працює, то державним виконавцем визначено розмір поточних аліментів та, відповідно, розмір заборгованості за аліментами у відповідності до приписів ч.3 статті 74 Закону України ''Про виконавче провадження'' та ч.3 статті 195 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.3 статті 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, постановленої на основі з'ясованих обставин, на які учасники судового розгляду посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.1 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: