Ухвала суду № 53766442, 18.11.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/6182/15-ц Провадження № 22-ц/795/2174/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.при секретарі:Нечасному О.Л. за участю:представника ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Чернігівська міська рада просить скасувати рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням суду позов задоволено. Суд встановив факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5 та ОСОБА_11 без реєстрації шлюбу, починаючи з 27.04.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що з матеріалів справи не вбачається жодних доказів проживання позивачки з померлим ОСОБА_11 однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше п'яти років, а допит свідків проведено з порушенням ст. 180 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_11, який до дня смерті проживав у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 просила встановити факт проживання її і ОСОБА_11 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 27.04.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання спадщини, посилаючись на те, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.08.1971 року 17.07.1998 року, але після розірвання шлюбу вони відновили фактичні шлюбні відносини, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, проживали разом до дня смерті ОСОБА_11

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_11 однією сім'єю знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Такі висновки суду відповідають наданим доказам та положенням ст. 1220, 1268 ЦК України, ст.212, 213 ЦПК України.

Твердження апелянта про відсутність доказів проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_11 однією сім'єю більше п'яти років до дня смерті ОСОБА_11, є безпідставним.

Відповідно до ст. 57, 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та містять інформацію щодо предмета доказування.

В своїх поясненнях ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 (дочка померлого), допитані як свідки треті особи ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ( сестри померлого) підтвердили, що після рішення суду про розірвання шлюбу, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, з 1998 року знову почали проживати разом АДРЕСА_1, вести спільне господарство. Сусіди квартир № 46,48 в акті від 24.06.2015 року, посвідченим у дільниці з обслуговування житлового фонду № 2, підтвердили той факт, що в квартирі № 47 з січня 2001 року постійно проживав ОСОБА_11 з ОСОБА_5 як чоловік та дружина.

Згідно довідки КПЖКГ Деснянського району м.Чернігова від 01.903.2006 року (а.с.11), яка видавались про склад сім'ї ОСОБА_12, ОСОБА_5 вказана як член його сім'ї.

Посилання в апеляційній скарзі на проживання ОСОБА_5 за іншою адресою з листопада 1997 року з огляду на реєстрацію місця проживання в паспорті та реєстрації в квартирі ОСОБА_12 лише з лютого 2006 року, не спростовують інших доказів про проживання ОСОБА_11 з ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та дружини. ОСОБА_5 не заперечує того факту, що після рішення суду про розірвання шлюбу у вересні 1997 року, вони деякий час проживали окремо, а тому існує реєстрація місця проживання за іншою адресою з 25.11.1997 року, але з 1998 року їх шлюбні відносини відновились, вона проживала без реєстрації по АДРЕСА_1, у червні 2004 року знялась з реєстрації за іншою адресою і зареєструвалась у лютому 2006 року за місцем проживання ОСОБА_11

Доводи апелянта про те, що маються розбіжності в терміні проживання ОСОБА_12 і ОСОБА_5, не заслуговують на увагу, оскільки особи могли проживати однією сім'єю і більш тривалий час, але доказуванню підлягає лише період - не менше п'яти років до дня смерті, що позивачкою і доведено.

Крім того, позиція апелянта зводиться лише до заперечення наданих позивачем доказів, але своїм правом надати докази на підтвердження своїх заперечень, Чернігівська міська рада не скористалась і жодних доказів суду не надала.

Згідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд першої інстанції дав правильну оцінку наданим доказам, рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: