Ухвала суду № 53765575, 23.11.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 689/1602/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1898/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Грох Л.М.,

при секретарі: Кошельнику В.М.

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувало, що 18 вересня 2007 року між ПАТ „Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2202/0907/88-016, згідно якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у сумі 15000 доларів США. На забезпечення виконання умов зазначеного договору ПАТ „Сведбанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно якого було передано в іпотеку належне відповідачці на праві власності: нежиле приміщення - магазин „Продтовари", що розташоване по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,0302 га, яка призначена для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована на території Соколівської сільської ради по АДРЕСА_1.

28 листопада 2012 року відступлено право вимоги по означених кредитному договору та договору іпотеки, ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс".

ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконував, внаслідок чого станом на 03 липня 2014 року утворився борг по кредиту, відсотках та пені на загальну суму 9040,79 доларів США. ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 19 лютого 2015 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2202/0907/88-016 від 18 вересня 2007 року, що складає 9040,79 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку (03 липня 2014 року) становить 107042 грн. 95 коп., а саме: заборгованість

__________________

Головуючий у першій інстанції: Шевчик О.М. Категорія: 19,27

Доповідач: Варвус Ю.Д.

по основній сумі кредиту в сумі 8422 доларів США, що еквівалентно 99716 грн. 48 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 468,32 доларів США, що еквівалентно 5544 грн.91 коп.; заборгованість по пені в сумі 150,47 доларів США, що еквівалентно 1781 грн.56 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 18 вересня 2007 року, а саме: нежиле приміщення - магазин „Продтовари", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,0302 га, яка призначена для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_1, на користь ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення дій по реалізації предмета іпотеки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" 1070 грн. 45 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у позивача відсутнє право вимагати у позичальника виконання зобов'язання у доларах США, оскільки на момент укладення договору факторингу №15 у нього відсутня ліцензія на використання іноземної валюти на території України. Крім того, в кредитному договорі не зазначено детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, а також дату видачу кредиту, як того вимагає ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів", тобто кредитний договір не містить усіх істотних умов, які визначені законом, а тому він є неукладеним. Не визначена початкова ціна предмету іпотеки. Вважає, що суд відкрив провадження та розглянув справу за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та ст.39 Закону України „Про іпотеку".

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ст.19 Закону України „Про заставу" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В силу ч.1 та ч.2 ст.27 Закону України „Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2007 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ „Сведбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2202/0907/88-016, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 15000 доларів США зі сплатою 13,5% річних на строк до 18 вересня 2017 року.

З метою забезпечення виконання кредитного договору банк та ОСОБА_1 уклали 18 вересня 2007 року договір іпотеки, згідно якого банку було передано в іпотеку належне відповідачці на праві власності майно, а саме: нежиле приміщення, магазин „Продтовари", що розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,0302 га, яка призначена для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував і станом на 03 липня 2014 року утворилася заборгованість по кредиту в сумі 9040,79 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 107042 грн.95 коп., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 8422 доларів США, що еквівалентно 99716 грн.48 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 468,32 доларів США, що еквівалентно 5544 грн.91 коп.; заборгованість по пені в сумі 1781 грн.56 коп.

Вказана заборгованість стверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку ОСОБА_2, яка відповідачами не спростована.

Судом також встановлено, що 28 листопада 2012 року ПАТ „Сведбанк", який є правонаступником АКБ „ТАС-Комерцбанк", укладено з ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" договір факторингу №15, відповідно до умов якого банк відступив ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" права вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі і по кредитному договору № 2202/0907/88-016 від 18 вересня 2007 року, укладеному між ПАТ „Сведбанк" та ОСОБА_2 з сумою заборгованості за кредитом - 9040,79 доларів США.

28 листопада 2012 року ПАТ „Сведбанк" уклав з ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю - позивачу, права за іпотечними договорами, в тому числі і за іпотечним договором від 18 вересня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_1

Дані обставини підтверджуються Реєстром заборгованості боржників, в якому за №793 значиться означений кредитний договір № 2202/0907/88-016 від 18 вересня 2007 року, витягом з Додатку №1 до договору відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, в якому за №662 значиться означений іпотечний договір, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28325544 від 20 жовтня 2014 року.

14 грудня 2012 року ПАТ „Сведбанк" повідомив ОСОБА_2 про відступлення права вимоги по кредитному договору № 2202/0907/88-016 від 18 вересня 2007 року ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" (а.с.21, 98).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що боржник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в результаті чого існує заборгованість, тому позивач вправі задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки - нежиле приміщення, магазин „Продтовари" та земельна ділянка загальною площею 0,0302 га, яка призначена для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташовані в АДРЕСА_1.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не встановлено початкову ціну іпотечного майна, на яке звернуто стягнення в погашення кредитної заборгованості є безпідставним.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України „Про іпотеку"; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (частина 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України „Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Крім того, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України „Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини 1 статті 215 ЦПК України.

Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Сторони в процесі розгляду справи клопотання про встановлення дійсної вартості предмету іпотеки не заявляли.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції обґрунтовано виходив з заявлених позивачем вимог щодо оцінки предмету іпотеки під час проведення виконання.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача відповідної ліцензії на використання іноземної валюти, що позбавляє його права на отримання кредитної заборгованості, оскільки ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" зареєстрована розпорядженням Національної комісії з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16 листопада 2012 року №2293 як фінансова установа і має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: факторинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів (а.с.104-105).

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновку суду першої інстанції і не впливають на законність судового рішення.

Оскільки судом при розгляді даної справи правильно встановлені та перевірені обставини, які мають значення для вирішення справи, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому судова колегія приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус