Ухвала суду № 53761624, 24.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8290/15

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Петрівського державного аграрного технікуму про стягнення заборгованості по виплаті стипендії, моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2015 року,

встановила:

В квітні 2014 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 01.09.2010 року вона зарахована до складу студентів Петрівського державного аграрного технікуму. Серед документів, які були подані до конкурсної комісії при вступі до навчального закладу, нею було подано медичну довідку про інвалідність на термін до 05.10.2010 року. Стипендіальною комісією їй було призначено соціальну стипендію по інвалідності до 01.10.2010 року. Після цієї дати соціальна стипендія їй не нараховувалась і не виплачувалась, а академічна стипендія їй не виплачувалась через те, що вона не отримувала необхідного балу.

В 2010, 2011, 2013 роках позивачка проходила медичні обстеження, за результатами яких медико-соціальною експертною комісією їй видавалися довідки про встановлення інвалідності 2 групи.

Позивачка просила стягнути з відповідача невиплачену соціальну стипендію за період з січня 2011 року по грудень 2013 року на загальну суму 17 276,50 грн. та моральну шкоду в сумі 2 000 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка не надавала документів для призначення соціальної стипендії.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2015 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та доводи запереченеь на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не зверталася з заявами про призначення соціальної стипендії та не надавала відповідних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 90 від 11.08.2010 року позивачку прийнято на відділення ветеринарної медицини Петрівського державного аграрного технікуму.

При вступі до навчального закладу позивачка надала довідку управління ПФУ України в Березівському районі Одеської області № 778 від 12.07.2010 року про те, що вона є інвалідом дитинства 3 групи терміном дії з 10.08.2003 року по 05.10.2010 року, в зв'язку із чим позивачці було призначено соціальну стипендію до 01.10.2010 року, а в подальшому позивачка до 01.01.2011 року отримувала академічну стипендію, яка з 01.01.2011 року за рішенням стипендиальної комісії їй не призначалась через те, що вона не отримувала необхідного балу.

В 2010, 2011, 2013 роках позивачка проходила медичні обстеження, за результатами яких медико-соціальною експертною комісією їй видавалися довідки про встановлення інвалідності 2 групи. Однак в період з 01.10.2010 року до 27.02.2014 року позивачка не зверталась до відповідача із заявою про призначення соціальної стипендії та не подавала довідки МСЕК за відповідні періоди до відповідача. Зазначені обставини не заперечувала позивачка та підтвердила їх в засіданні апеляційного суду.

27.02.2014 року ОСОБА_2 подала до Петрівського державного аграрного технікуму заяву про призначення їй соціальної стипендії як інваліду та довідку МСЕК від 02.10.2013 року про встановлення їй 2 групи інвалідності, в зв'язку із чим їй з 01.03.2014 року було призначено соціальну стипендію, яку вона отримала.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що спірні відносини регулюються Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою КМУ № 882 від 12.07.2004 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Порядку позивачка, як інвалід 2-3 груп відноситься до числа осіб, яким призначаються соціальні стипендії. Відповідно до пункту 18 Порядку, особи, зазначені у пункті 6, підпунктах 1-4 і 6 пункту 10 цього Порядку, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають стипендіальній комісії документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно- правовими актами (п.18 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 983 від 07.09.2011).

Отже з 27.09.2011 року (дата набрання чинності Постанови КМ № 983 від 07.09.2011) обов'язок подати відповідні документи до навчального закладу покладений на осіб, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії.

До цієї дати, питання обов'язку подання таких документів Порядком не врегульовано. Тому суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ч.8 ст. 8 ЦПК України застосував аналогію закону - статтю 8 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам», якою врегульовані подібні за змістом відносини, і обов'язок подати відповідні документи (заяву, довідку МСЕК) покладений на осіб, які вперше претендують або поновлюють право на призначення допомоги.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 не подавала до навчального закладу після 01.10.2010 року до 27.02.2014 року відповідної заяви та довідок МСЕК, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність вини відповідача та неможливість покладення відповідальності на навчальний заклад за те, що соціальна стипендія ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась за вказаний період.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку доказів судом, в тому числі показів свідка ОСОБА_3, яка є бабкою позивачки. Судом надана оцінка письмовим доказам, показам свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сукупності з іншими доказами. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.212 ЦПК України надав повну всебічну та об»єктивну оцінку всім доказам по справі, та результати цієї оцінки відобразив в своєму рішенні згідно з ч.4 ст.212 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

Н.В.Комаровська