Вирок № 53759866, 25.11.2015, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/1231/15-к

Провадження № 1-кп/476/130/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2015 року Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Раєвич Т.М.

при секретарі Руденко А.С.

за участю прокурора Притули М.М.

представника потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець кримінальне правопорушення по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Водяне Єланецького району Миколаївської області, українки, громадянки України, не працюючої , проживаючої за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимої

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 190 ККУкраїни,

В С Т А Н О В И В :

22.07.2014 року ОСОБА_2 звернулася до Єланецького районного центру зайнятості, внаслідок чого їй, згідно ч.1 ст. 43 Закону України « Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, було присвоєно статус безробітної. Починаючи з 29.07.2014 року по 19.07.2015 року, відповідно до п.п.1,3,4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III, вона отримувала допомогу по безробіттю.

22.07.2014 року, шляхом проставлення власного підпису у заяві, обвинувачена підтвердила той факт, що не отримує грошову домогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи.

Згідно п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визначені в установленному порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Проте, в період з 01.03.2015 по 31.08.2015 року,обвинувачена, знаходячись на обліку в Управлінні соціального захисту населення Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області як безробітна та отримуючи допомогу по догляду за сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає разом з нею та є інвалідом ІІ групи, внаслідок психічного розладу, і який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду на догляду за ним, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, не повідомила про цей факт Єланецький районний центр зайнятості, в результаті чого в період з 01.03.2015 року по 19.07.2015 року перебуваючи на обліку як безробітна, за вказаний період незаконно отримала державну грошову допомогу в загальній сумі 4494 грн. 81коп.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) .

Обвинувачена ОСОБА_2 винною себе в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України визнала повністю, суду пояснила, що 22 липня 2014 року вона звернулася із заявою до Єланецького районного центру зайнятості, внаслідок чого їй було присвоєно статус безробітної. На той час вона дійсно ніде не працювала та не отримувала ніякого прибутку. Три роки тому її син захворів. При обстеженні в Миколаївській обласній лікарні, її синові встановлено ІІ групу інвалідності, починаючи з 22.01.2015 року, внаслідок психічного розладу . У лютому 2015 року вона звернулася до Управління соціального захисту населення про призначення їй соціальної допомоги як малозабезпеченій особі, що проживає разом з інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. З 01 березня 2015 року вона почала отримувати соціальну допомогу як малозабезпечена особа, що проживає разом з інвалідом ІІ групи. Працівник Управління соціального захисту населення їй пояснила, що її статус безробітної не заважає отримувати соціальну допомогу по догляду за хворим сином. Після отримання соціальної допомоги як малозабезпечена особа, вона неодноразово з'являлася в Управлінні соціального захисту населення, але про факт отримання соціальної допомоги не повідомляла. Соціальну допомогу по догляду за хворим сином вона отримувала лише до 19.07.2015 року, так як він повинен був пройти повторне обстеження в Миколаївській обласній лікарні для підтвердження інвалідності. Свою вину у вчиненому злочину вона визнала, щиро розкаялась та на даний час частково відшкодувала збитки.

Представник потерпілого ОСОБА_1 суду пояснила, що в результаті злочинних дій обвинуваченої державі в особі Єланецького районного центру зайнятості спричинено матеріальний збиток на суму 4494.81 грн. З урахуванням чстини відшкодованих збитків, підтримуючи позов прокурора, просила стягнути з обвинуваченої на користь держави в особі Єланецького районного центру зайнятості 4194 грн. 81 коп.

Судом, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що органами досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Дослідивши дані на особу обвинуваченої, суд встановив, що вона раніше не судима, не працює, має на утриманні сина ОСОБА_3, який є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу .

Обираючи обвинуваченій вид та розмір покарання, як пом'якшуючі обставини суд враховує активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні сина, інваліда ІІ групи, щире каяття у вчиненому злочині.

Обтяжуючої покарання обвинуваченої обставини суд не вбачає.

При призначенні обвинуваченій покарання, необхідного та достатнього для її виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують її покарання та вважає, що їй має бути призначено покарання у вигляді штрафу.

Питання заявленого прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області цивільного позову в інтересах держави в особі Єланецького районного центру зайнятості суд вирішує відповідно до вимог ст. 128, 129 КПК України. Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, суд також керується положеннями ст.1166 ЦК України.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сумі 4194,81 грн.підлягає повному задоволенню, як підтверджений матеріалами кримінального провадження та на підставі ст.ст. 128 КПК України та ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128,368,370,374 КПК України, ст.1166 ЦК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави в особі Єланецького районного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 20895743, збитки, завдані кримінальним правопорушенням в сумі 4194 (чотири тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 81 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Т.М. Раєвич