Рішення № 53759538, 13.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2734/15 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/6019/15 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

при секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ЛКП «Старий Сихів» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року по справі за позовом ЛКП «Старий Сихів» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскарженим рішенням зазначений позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛКП «Старий Сихів» 5700,06 грн. за послуги з центрального опалення та 1011,68 грн. заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води.

Крім того, стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 60,90 грн. судових витрат з кожного на користь держави.

Зазначене рішення оскаржив позивач - ЛКП «Старий Сихів».

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що заява про застосування строків позовної давності була подана відповідачами в наказному провадженні, яке є відмінним від позовного та є окремою, самостійною формою судового процесу. При цьому, під час розгляду справи в порядку позовного провадження відповідачами заява про застосування позовної давності не подавалась ні в письмовому виді ні в усній формі, а заява про скасування судового наказу до матеріалів справи не була долучена. Зазначає також, що право на подання заяви про застосування строку позовної давності сторони у справі мають лише під час розгляду справи судом першої інстанції та позбавлені такого в апеляційному суді.

На підставі вказаного, просить апеляційний суд скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачів судові витрати.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

За змістом ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст. ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні-послуги" та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - Правил) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ЛКП «Старий Сихів» є надавачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою АДРЕСА_1. В квартирі АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 4 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Для мешканців даної квартири в ЛКП "Старий Сихів" відкрито особовий рахунок по нарахуванню та внесенню плати за надані житло - комунальні послуги №1130000404036.

Через несплату за отримані послуги у відповідачів станом на березень 2015 року виникла заборгованість у розмірі 7660, 24 грн. за спожиті послуги з централізованого опалення, та 1195,62 грн. за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не сплачували за спожиті житлово-комунальні послуги за період з грудня 2005 року по березень 2015 року за послуги з централізованого опалення в сумі 5700 грн. 06 коп., та з травня 2003 року по березень 2015 року за послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 1011 грн. 68 коп. в межах строку позовної давності, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів на користь підприємства. Відповідачі рішення в цій частині не оскаржують.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повинні оплачувати комунальні послуги, проте висновки суду про застосування позовної давності до заборгованості, що виникла за період з 2002 року по грудень 2005 року за послуги з центрального опалення та за період з 2002 року по травень 2003 року за послуги з централізованого постачання гарячої води, зроблені з порушенням норм матеріального права.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За змістом ст. ст. 64, 66, 67, 156 та 162 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним, користуються нарівні з ним усіма правами та несуть усі обов'язки, у тому числі і по утриманню будинку і прибудинкової території. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В матеріалах справи відсутня заява про застосування строків позовної давності. В позовному провадженні відповідачами заява про застосування строків позовної давності не подавалась. Покликання суду на те, що така заява була подана при скасуванні наказу в наказному провадженні не підтверджена доказами і не несе жодного правового навантаження при розгляді даної справи.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави щодо застосування позовної давності і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення всієї суми заборгованості заявленої в позові станом на 01.03.2015 року, тобто 7660 грн. 24 коп. за спожиті послуги з центрального опалення та 1195 грн. 62 коп. за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води.

Рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим і таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

удові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 30 ч.1 п.4, ст. ст. 314, 316, 319, 325 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ЛКП «Старий Сихів» -задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ЛКП «Старий Сихів» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛКП «Старий Сихів» 7660 грн. 24 коп. за послуги з центрального опалення та 1195 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛКП "Старий Сихів" 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: