Ухвала суду № 53759134, 12.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/6678/15-к , Провадження №11кп/790/2057/15 Головуючий 1 інстанції: Золотарьова Л.І.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Остапчика С.В.,

суддів Ємця О.П. і Савченка І.Б.,

при секретарі Рогожинському П.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

за участю прокурора Золочевського С.О.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні і обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 6 серпня 2015 року відносно

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-18 лютого 2008 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.296 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі (на підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 року);

-9 січня 2009 року Московським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.296, ст.ст.71,72 Кримінального кодексу України до 2 років 4 місяців позбавлення волі (звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 10 місяців 13 днів);

-23 листопада 2011 року Московським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 Кримінального кодексу України до 5 років 6 місяців позбавлення волі (16 липня 2014 року звільнений від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»

-9 квітня 2015 року Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.296 Кримінального кодексу України до 2 років обмеження волі (на підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік),

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Київського районного суду м.Харкова від 6 серпня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України і засуджено до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання суд частково приєднав невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 9 квітня 2015 року і, за сукупністю вироків, призначив ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 травня 2015 року в період часу з 11 години до 12 години ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибув до домоволодіння АДРЕСА_3, переліз через паркан та знявши скло вікна тамбура, проник всередину будинку. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2, вартість якого визначена висновком судово-товарознавчої експертизи №2926 від 20 липня 2015 року, а саме: нетбук «Асеr» модель «Еmасhіnеs ЕМ355-N571632ikk», вартістю 2800 гривень. Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Прокурор у кримінальному провадженні і обвинувачений ОСОБА_4 оскаржили зазначений вирок Київського районного суду м.Харкова.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого, просив вирок скасувати і ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, застосувати положення ст.71 Кримінального кодексу і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначив, що призначене ОСОБА_4 покарання не відповідає вимогам ст.65 Кримінального кодексу України, оскільки не враховує обставини вчиненого ним умисного злочину, а також відомості про особу обвинуваченого, який характеризується негативно, не працює, у минулому був неодноразово судимий.

Обвинувачений ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі з доповненнями просив вирок Ленінського районного суду м.Харкова змінити, застосувати положення ст.69 Кримінального кодексу України та призначити йому більш м'яке покарання.

Обгрунтовуючи свої вимоги обвинувачений зазначив, що при призначенні покарання суд першої інстанції не взяв до уваги його позитивну характеристику, щире каяття, сприяння слідству, бажання відшкодувати потерпілій завдану злочином шкоду, а також факт проживання його з бабусею, яка є інвалідом і потребує догляду.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора і обвинуваченого, які підтримали вимоги, що викладені в їх апеляційних скаргах, пояснення захисника та потерпілої, які підтримали вимоги обвинуваченого і заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції взяв до уваги об'єктивні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що він працездатний, не одружений, за місцем реєстрації характеризується опосередковано, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше неодноразово судимий. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд обґрунтовано визнав щире каяття обвинуваченого.

Проаналізувавши обставини кримінального провадження і відомості про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання цілком відповідає вимогам ст.65 Кримінального кодексу України. Воно є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження з його боку нових злочинів.

Підстав для скасування або зміни вироку Київського районного суду м.Харкова і призначення ОСОБА_4 більш суворого або більш м'якого покарання суд апеляційної інстанції не вбачає.

Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 404,405,407,418,419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 6 серпня 2015 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, - у той самий строк після вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя Остапчик С.В.

Судді Савченко І.Б.

Ємець О.П.