Вирок № 53758684, 07.10.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4168/14-к

пр.№ 1-кп/464/54/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2015 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-суддіБорейка С.В.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1-В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №464/4168/14-к, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201315003000006 від 4 січня 2013 р. відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, військовозобовязаного, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше несудженого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України, -

з участю: прокурора Скіб*яка Р.А., потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, увійшовши у довіру до ОСОБА_9, так як з останньою перебував у дружніх відносинах з жовтня 2012 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_9, засновані на дружбі, запропонував останній допомогти придбати автомобіль для її друзів та батька ОСОБА_4 Про дану пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_9 розповіла батьку ОСОБА_4, який на таку пропозицію погодився, так як довіряв друзям доньки ОСОБА_9, і в нього не виникло сумніву, що шляхом зловживання його довіри можуть заволодіти його грошовими коштами. В подальшому про те, що її батько ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_9 розповіла останньому. Так, ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_4 допомогти придбати автомобіль марки «Nissan» моделі «Tеanа» за 9 500 доларів США із Сполучених Штатів Америки. У подальшому, ОСОБА_2 після узгодження всіх деталей та визначення процедури доставки автомобілів, наполіг на переказі грошових коштів в сумі 4000 грн. на його особистий рахунок в банку «Приват Банк» нібито для оформлення документів на автомобіль для ОСОБА_4 15.12.2012 року ОСОБА_4 через свою дочку ОСОБА_10, не усвідомлюючи, що введений в оману ОСОБА_2, через банкомат, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 92, переказав грошові кошти в сумі 4000 грн. на рахунок № 5577***6802, який належить ОСОБА_2, для оформлення документів на автомобіль. В подальшому, ОСОБА_2 18 грудня 2012 року прибув в м. Львів з м. Луцьк та разом із ОСОБА_9, користуючись її родинними звязками з ОСОБА_4, приблизно о 12:00 год., знаходячись в службовому кабінеті останнього на підприємстві Львівського державного спеціального конструкторського бюро "Топаз", яке розташоване за адресою: м. Львів, вулиця Личаківська, 110, користуючись авторитетом ОСОБА_9, увійшов у довіру до ОСОБА_4, та шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, ввівши останнього в оману, що нібито за 9 500 доларів США із Сполучених Штатів Америки доставить йому автомобіль марки «Nissan» моделі «Tеanа», заволодів його грошовими коштами на вказану суму. Однак, маючи на меті виключно вигоду не збираючись та не вчинивши жодних дій для виконання наданої обіцянки після отримання грошових коштів в термін до 25.01.2013 року автомобіль не пригнав, та привласнивши грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 4000 грн. та 9 500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 18.12.2012 року 100 доларів США у співвідношенні до гривні становило 799,3 грн.), спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 79 933,5 грн.

Крім того, ОСОБА_2, увійшовши у довіру до ОСОБА_9, так як з останньою перебував у дружніх відносинах з жовтня 2012 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_9, засновані на дружбі, запропонував останній допомогти придбати автомобіль для її друзів. Про дану пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_9 розповіла своєму товаришу ОСОБА_5, який на таку пропозицію погодився, так як довіряв ОСОБА_9 та її друзям, і в нього не виникло сумніву, що шляхом зловживання його довіри можуть заволодіти його грошовими коштами. В подальшому про те, що ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_9 розповіла останньому. Так, ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_5 допомогти придбати автомобіль марки «Audi» моделі «A6» за 19 500 доларів США із Сполучених Штатів Америки. У подальшому, ОСОБА_2 після узгодження всіх деталей та визначення процедури доставки автомобілів, наполіг на переказі грошових коштів в сумі 4000 грн. на його особистий рахунок в банку «Приват Банк» нібито для оформлення документів на автомобіль для ОСОБА_5 15.12.2012 року останній, не усвідомлюючи, що введений в оману ОСОБА_2, через банкомат, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36, переказав грошові кошти в сумі 4000 грн. на рахунок № 5577***6802, який належить ОСОБА_2, для оформлення документів на автомобіль. В подальшому 18 грудня 2012 року в післяобідній час ОСОБА_2, в продовження своїх злочинних дій, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи в дружніх стосунках з ОСОБА_9, використовуючи довірливі відносини до нього зі сторони останньої, користуючись її авторитетом у товариша ОСОБА_5, зустрівся із ОСОБА_5 в салоні автомобіля останнього, який був припаркований за адресою: м. Львів, вулиця Драгана, 12, та шляхом обману та зловживання довірою, ввівши останнього в оману, що нібито за 19 500 доларів США із Сполучених Штатів Америки доставить автомобіль марки «Audi» моделі «A6», заволодів його грошовими коштами на вказану суму. Однак, маючи на меті виключно вигоду, не збираючись виконувати даних обіцянок після отримання грошових коштів в термін до 25.01.2013 року обіцянки не виконав, та, привласнивши грошові кошти ОСОБА_5 в сумі 4000 грн. та 19 500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 18.12.2012 року 100 доларів США у співвідношенні до гривні становило 799,3 грн.), спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 159 863,5 грн.

Крім того, ОСОБА_2 увійшовши у довіру до ОСОБА_9, так як з останньою перебував у дружніх відносинах з жовтня 2012 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_9, засновані на дружбі, запропонував останній допомогти придбати автомобіль для її друзів. Про дану пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_9 розповіла своєму знайомому ОСОБА_6, який на таку пропозицію погодився, так як довіряв ОСОБА_9 та її друзям, і в нього не виникло сумніву, що шляхом зловживання його довіри можуть заволодіти, його грошовими коштами. В подальшому про те, що її товариш ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_9 розповіла останньому. Так, ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_6 допомогти придбати автомобіль марки «Mercedes» моделі «Е класу» за 25 000 доларів США із Сполучених Штатів Америки. У подальшому, ОСОБА_2 після узгодження всіх деталей та визначення процедури доставки автомобілів, наполіг на переказі грошових коштів в сумі 4000 грн. на його особистий рахунок в банку «Приват Банк» нібито для оформлення документів на автомобіль для ОСОБА_11 Останній, не усвідомлюючи, що введений в оману ОСОБА_2, переказав грошові кошти в сумі 4000 грн. на рахунок № 5577***6802, який належить ОСОБА_2, для оформлення документів на автомобіль. В подальшому, 25.12.2012 року ОСОБА_2, в продовження своїх злочинних дій, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, прибув на зустріч до ОСОБА_6, яка мала місце в м. Львові по вулиці Стрийська, 35 неподалік ДПІ Львівської області, де мотивуючи хорошими довірливими відносинами зі сторони ОСОБА_9 до нього, увійшов у довіру до останнього, отримав грошові кошти в якості завдатку ОСОБА_6 у сумі 4000 доларів США та через ОСОБА_12 у приміщенні супермаркету «Ашан» ще 1000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 25.12.2012 року 100 доларів США у співвідношенні до гривні становило 799,3 грн.) за майбутній автомобіль марки «Mercedes» моделі «Е класу». В подальшому, 29.12.2012 року, перебуваючи поблизу ринку «Шувар», який знаходиться на проспекті ОСОБА_13, 36 в м. Львові, ОСОБА_6 ОСОБА_2 через ОСОБА_9, передав другу частину грошових коштів в розмірі 10 000 доларів США, які остання йому передала (згідно курсу НБУ станом на 25.12.2012 року 100 доларів США у співвідношенні до гривні становило 799,3 грн.), нібито за допомогу в придбанні вище описаного автомобіля. Однак, маючи на меті виключно вигоду, не збираючись виконувати даних обіцянок, після отримання грошових коштів в термін до 25.01.2013 року обіцянки не виконав та привласнив грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 123 895 грн., чим заподіяв останньому шкоди на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненому не визнав та дав суду наступні показання. Восени 2012р. познайомився з ОСОБА_10 у соціальних мережах, саме вона йому запропонувала дружбу, обмінялись телефонами. Вперше зустрівся з ОСОБА_10 у Львові. Під час їх спілкування у них склалась розмова щодо доставки автомобілів. Він розповів ОСОБА_10 про те, що має знайомого, який приганяє машини, на що остання повідомила, що може знайти клієнтів на автомобілі. ОСОБА_15 ОСОБА_9 називала йому суму в межах якої потрібно знайти автомобіль. Його товариш ОСОБА_16 надавав йому інформацію про автомобілі. 4 000грн., які він отримав від потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за умовами договору були для оформлення документів, окрім того, від потерпілих були потрібні копії паспортів та ідентифікаційних даних. Спочатку він зустрівся із ОСОБА_5, а потім вже з батьком ОСОБА_17 Усі покази він підписував під тиском працівників міліції, до нього застосовувався, як фізичний так і психологічний тиск. В місто ОСОБА_14 він дійсно їздив разом з ОСОБА_10 на її машині. Так як в м.Рівне автомобіль ОСОБА_9 зламався, подзвонив до свого знайомого на імя - ОСОБА_15, та попросив завезти їх у м.Київ. По приїзду туди він разом із ОСОБА_9 поселились в готелі. Наступного дня зранку він поїхав на зустріч до ОСОБА_16 та передав йому гроші у сумі 9500 доларів США та 19500 доларів США, які він отриманих від потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З даний грошей, а саме із грошей отриманих від ОСОБА_4 ОСОБА_16 йому видав 5000 доларів США - кошти на розмитнення автомобілів. В цей день ОСОБА_16 був вдягнутий не так як завжди, його навіть це розсмішило. З ОСОБА_18 він познайомився в таборі, всюди їздили разом, завжди були непорозуміння з фінансової сторони, дані обставини може підтвердити ОСОБА_19 Повідомляв ОСОБА_16 про те, що на нього потерпілими написано заяви в міліцію. ОСОБА_16 запевнив його, що все буде добре, вони машини самі заберуть з ОСОБА_1. Вартість автомобіля ОСОБА_6 становила 15 тис доларів США. Фірма „Коперд Україна на той момент існувала. Він особисто приїжджав в ОСОБА_1, до нього вийшла людина і повідомила, що зі сторони потерпілих створюються проблеми з доставкою автомобілів. Ціна закриття питання була не 45000 доларів США, а 50000 доларів США. Він спілкувався з потерпілими, а саме з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про те, що частинами буде передавати кошти, однак останні вимоги повернення всієї суми. Автомобіль марки «БМВ» у м.Києві він взяв у свого знайомого на імя ОСОБА_15 для його відчуження. Після повернення у м.Луцьк даний автомобіль попав у ДТП, домовився із власником, що за машину буде сплачувати частинами. Тривалий час ОСОБА_16 не виходив на звязок, шукав його, розповідав ОСОБА_16 про те, що потерпілі написали заяви у міліцію і в нього проблеми. Йому відомо, що ОСОБА_16 С.В. часто викликають в міліцію, має фінансові проблеми. Весь час ОСОБА_16 його запевняв, що все буде добре. Окрім того, про те, що є третя особа ОСОБА_9 знала, та знала, що його «кинули». Крім того, ОСОБА_9 знала, що в нього в м.Києві має бути зустріч з людиною, щодо вирішення питання доставки автомобілів. В даній справі ОСОБА_9 може піти як співучасник. Вину визнає частково. Йому відомо, що до ОСОБА_16 вже після всіх подій дзвонила ОСОБА_9, бачив в телефоні ОСОБА_16 номер ОСОБА_9. Вважає, що у даній ситуації всі мають відповідати. В день його затримання працівники міліції їздили до його батьків, його мати дала їм його паспорт та свідоцтво про народження дитини. До затримання у нього була сторінка в Інтернеті, яка зараз чомусь заблокована. Після тих подій пройшло півтори роки. Жодних коштів він не повернув. Від ОСОБА_4 він отримав 9 500 доларів США, від ОСОБА_5 19 500 доларів США, від ОСОБА_6 4 000 чи 5 000 доларів США. Жодних коштів потерпілим він не повернув, оскільки вони хотіли одразу всю суму. В м. Києві він ОСОБА_16 передав 19 500 та 9 500доларів США, а гроші ОСОБА_6 він передав йому у м. Луцьк. ОСОБА_16 у Києві дав йому 5 000 доларів США на митницю, які в подальшому ним також були йому передані. Потерпілі йому передали гроші в грудні 2012р. Через місяць після написання заяв в міліцію він зрозумів, що його «кинули». Термін видачі потерпілим автомобілів був 25 січня 2013 р. ОСОБА_16 він шукав довго, лише на початку літа його знайшов. Після чого ОСОБА_16 знову пропав. Провину відчуваю на 15-17% в людському розумінні, а не в межах кримінальної відповідальності. До обєктів нерухомості на які накладено арешт немає жодного відношення, жодна нерухомість йому не належить, лише в СІЗО дізнався про дану обставину. Із заявою в правоохоронні органи щодо неправомірних дій ОСОБА_16 він не звертався, думав, що той гроші поверне, тривалий час його запевняв. Автомобіль марки „БМВ, який він пригнав з м.Києва після першого ДТП оформив на себе, а потім на свою маму, після повного розрахунку він його переоформив на товариша ОСОБА_19 Після отримання грошей від потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їздив у м.Київ саме для передачі ОСОБА_16 грошей. Потерпілий ОСОБА_6 довозив 1000 доларів США, другу частину грошей - 10000 доларів США йому не давали. Обвинувальний акт йому не вручали. Його затримали 10 квітня 2014р. в м.Луцьк. Потерпілому ОСОБА_4 інформацію щодо автомобіля надавав лише щодо обєму двигуна, характеристики і пробігу. З потерпілим ОСОБА_5 зустрівся у м.Львові в піцерії біля заправки «Окко», отримав від нього 19500 доларів США для придбання автомобіля «ОСОБА_7 А6», писав йому розписку. З потерпілим ОСОБА_6 бачився в один день два рази, перший раз біля податкової він дав гроші у сумі 4 000 доларів США, а другий раз в торговому центрі, де ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_6 ще 1000 доларів США, які йому передала. Автомобілі, за які він брав кошти були реальні. ОСОБА_16 займався всім, що приносить дохід. Фірма „Коперд Україна знаходиться у м.Києві. Після отримання грошей ОСОБА_16 повідомив, що гроші везе на фірму. Від ОСОБА_6 отримав 5000 доларів США та 4000грн. ОСОБА_10 повідомила його, що батько її побив, коли він приїхав у м.Львів, перебував у квартирі ОСОБА_9 куди ввірвались працівники міліції та його затримали, лише 06.01.2013р. його відпустили. При його затриманні працівники міліції у нього вилучили його особисті речі, а саме: мобільний телефон марки «Айфон 5», 25 000 грн., 400 чи 500 доларів США, 2 чи 3 мільйони білоруських рублів, паспорт, права, доручення, блокнот. Цього дня працівники міліції у м.Луцьку розшукували ОСОБА_16, з яким відбулась очна ставка в салоні автомобіля. ОСОБА_16 був у нетверезому стані. Був позбавлений можливості мати захисника, такого побачив лише при обранні йому запобіжного заходу. Скарг не писав, оскільки вважає, що це безрезультатно. Покази ОСОБА_16 не відповідають дійсності, у звязку з цим на даний час має ворожі відносини. Вважає, що досудове та судове слідство проведено поверхнево, просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини, винуватість його у вчиненні інкримінованих злочинів повністю та обєктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:

показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що з ОСОБА_2 у 2012р. його познайомила дочка ОСОБА_12 ОСОБА_2 запропонував йому свою допомогу у придбанні автомобіля, а саме марки «Нісан» моделі «Тіана» за ціною 10 тис.дол.США. Так, у розмові ОСОБА_2 його запевнив, що даний автомобіль буде пригнано до 25 січня 2013р. В приміщенні його службового кабінету у присутності своєї дочки приблизно 18-19 грудня 2012р. він особисто передав обвинуваченому 9 500 доларів США. Напередодні передачі коштів через дочку він також передав ОСОБА_2 4 000грн. для оформлення документів, копію паспорта та ідентифікаційний код. Згодом ОСОБА_2 почав пропадати, не відповідав на телефонні дзвінки дочки, зрозумів, що ОСОБА_14 гроші отримав не для придбання автомобіля, після чого звернувся у правоохоронні органи. Цивільний позов підтримав, просить його задоволити із врахуванням зміни курсу валют;

показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 про те, що з ОСОБА_2 його познайомила подруга ОСОБА_9, яка повідомила, що обвинувачений має серйозні звязки у прокуратурі та СБУ, може пригнати за вигідну ціну автомобіль. В цей час ОСОБА_10 перебувала у дружніх відносинах з обвинуваченим, зустрічались. З ОСОБА_2 бачився три рази. Перша їх зустріч відбулась у піцерії «Чілінтано», що по вул. В.Великого у м.Львові біля його роботи. При зустрічі обвинувачений розповів йому, що у нього є знайомі у США, які здійснюють доставку автомобілів в ОСОБА_1 паромом. Обвинувачений повинен був пригнати йому автомобіль марки «ОСОБА_7 А6», з обємом двигуна «3». 15.12.2012р. він переказав на картковий рахунок ОСОБА_2 гроші у сумі 4 000грн. По вул.Драгана, 12 у м.Львові передав особисто ОСОБА_2 19 500 доларів США. Приблизно через тиждень після передачі коштів ОСОБА_2 приїхав на чорному автомобілі марки «БМВ» та повідомив, що йому потрібно для оформлення документів на автомобіль йому паспортні дані, а саме на електронну адресу просив надіслати копію паспорта та ідентифікаційний код. 25.12.2012р. з ОСОБА_2 відбулась зустріч, обвинувачений написав йому розписку, запевнив, що автомобіль буде. Після ОСОБА_20 року йому стало відомо, що машини немає і така не буде пригнана. ОСОБА_12 сайту на якому продаються автомобілі йому дала ОСОБА_10. Уся кореспонденція надходила йому від ОСОБА_10. Станом на сьогоднішній день шкода йому не відшкодована. 05.01.2013 р., зрозумівши всі обставини справи пішов в управління міліції та написав заяву. Цивільний позов підтримав, просить його задоволити із врахуванням зміни курсу валют;

показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 про те, що через свого знайомого ОСОБА_21, та його сестру ОСОБА_12 дізнався про те, що ОСОБА_2 може пригнати автомобіль марки «Мерседес Е класу» за ціною 25 000 доларів США. Так, першу суму грошей 4000 доларів США він давав ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_9 в салоні автомобіля «БМВ» по вул.Стрийській у м.Львові. Того ж дня давав ще 1000 доларів США в супермаркеті «Ашан» ОСОБА_12, бачив ОСОБА_2, який в цей час був в спортивному магазині «Адідас», 4000грн. та 10 000 доларів США особисто давав ОСОБА_9 для передачі ОСОБА_2 біля ТЦ «Шувар» приблизно за 3-4 дні до ОСОБА_20. ОСОБА_2 повідомив його, що контейнер з автомобілями повинен прибути 18 січня 2013р. Весь звязок з ОСОБА_2 він вів через ОСОБА_9 Його автомобіль не доставили, ОСОБА_2 повинен був дати розписку, яку так і не дав. Повна вартість автомобіля повинна була становити 25 000 доларів США. На той час відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_9 були хороші. Після передачі грошей йому стало відомо, що грошей немає, а машини тим більше. ОСОБА_2 йому розповідав, що автомобіль є ексклюзивний, чорного кольору, з панорамним дахом. Оформлення автомобіля покладалось на ОСОБА_2 Загалом він бачив ОСОБА_2 приблизно три рази, його охарактеризували як порядну людину, державного службовця. Жодних коштів на даний час йому не відшкодовано. Цивільний позов підтримав, просить його задоволити із врахуванням зміни курсу валют;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що з ОСОБА_2 познайомилась у соціальній мережі «Однокласники», тривалий час спілкувалась. ОСОБА_2 дуже швидко перейшов на близькі стосунки. В той час у неї був зламаний автомобіль, обіцяв усе вирішити, розповідав, що є відомою людиною. Окрім того повідомив, що в нього є можливість пригнати з Сполучених Штатів Америки автомобіль марки „Мерседес, усе це розповідав у телефонних розмовах. ОСОБА_2 повідомив, що спочатку потрібно дати 4000грн. на оформлення документів, які вона відправила. Після чого повідомив, що машина не може виїхати, оскільки є вільні місця для автомобілів. Вона розповіла татові - ОСОБА_4 про спілкування з ОСОБА_2 ОСОБА_16 ОСОБА_2 повідомив, що її батькові підійшла б машина марки «Нісан» модель «Тіана», батько зацікавився автомобілем. Вона також розповіла ОСОБА_5 про можливість придбання автомобіля. ОСОБА_2 на її поштову скриньку скинув автомобілі, дану інформацію вона відправила ОСОБА_5 Після чого подзвонила до ОСОБА_2 і повідомила, що відмовляється від автомобіля. ОСОБА_2 повідомив, що з ОСОБА_20 року в дію вступає новий закон про розмитнення, про усе це розповіла батькові. Після чого ОСОБА_2 три рази обіцяв приїхати, однак не приїжджав. Вперше з ОСОБА_2 вона зустрілась разом із своїм молодшим братом ОСОБА_22 в кафе, після чого ОСОБА_2 поїхав до неї додому. Наступного дня вона познайомила ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_4 Перші гроші за автомобілі дав ОСОБА_5, попросив написати розписку. Після передачі грошей вона разом із ОСОБА_2 поїхали на роботу до батька, де ОСОБА_14 отримав 9 500 доларів США. Отримавши гроші вона разом із ОСОБА_2 поїхали на ОСОБА_14 її автомобілем. По дорозі в м.Рівне її автомобіль зламався, звідки знайомий ОСОБА_14 їх забрав та привіз у м.Київ, поселились в готелі „Либідь. Наступного дня зранку, коли ОСОБА_2 був у душі вона заглянула у його сумочку та побачила зброю, гроші також були у ОСОБА_2 За певний час прийшовши на стоянку вона побачила машину марки «БМВ», ОСОБА_2 повідомив, що даний автомобіль забрав за борги. На даному автомобілі вони поїхали в м.Рівне, де вона забрала свою машину. ОСОБА_2 сказав розміняти частину коштів на гривні, при цьому він витрачав дані кошти. Щодо автомобіля, який повинен був бути пригнаний для ОСОБА_6, ОСОБА_2 повідомив, що її ціна становить 25000 доларів США. ЇЇ брат спілкувався із братом потерпілого ОСОБА_6 Вони приїхали на вул. Наукову у м.Львові, де її брат познайомив її з ОСОБА_6, останній повідомив, що всіх грошей одразу у нього немає. Коли ОСОБА_2 приїхав до Львова, завжди дуже поспішав. Вона разом з ОСОБА_14 зустрілись біля податкової із ОСОБА_6 та в салоні автомобіля потерпілий ОСОБА_6 дав гроші, так як не вистачало 100 доларів США, останній дав лише 4 000 доларів США, а іншу частину - 1 000 доларів США довіз в «Ашан». 10 000 доларів США, коли саме ці гроші привозив ОСОБА_6 не памятає. ОСОБА_2 останній раз у Львові був 29.12.2012р., обіцяв разом зустрічати ОСОБА_20 рік. У соціальній мережі вона почала переписуватись з дівчиною, яка написала коментар під фотографією ОСОБА_14, повідомила, що ОСОБА_14 всюди її возить та залицяється до неї, в Луцьку його ніхто не знає. 31.12.2012 р. вона попросила свою подружку з банку, щоб та подивилась дані ОСОБА_2, повідомила, що на його рахунку коштів немає. ОСОБА_2 не приїхав на ОСОБА_20 рік, після чого на контакт не виходив, коли підняв трубку почав обманювати. Після чого вона розповіла батькові про всі обставини справи, батько написав заяву у міліцію, також подзвонили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Дзвонила неодноразово до ОСОБА_2, просила, щоб він розрахувався, на що останні приїхав, обіцяв що все буде добре. Окрім того, ОСОБА_2 говорив, що автомобіль марки «БМВ» залишить як гарантію. З ОСОБА_18 вона не знайома, коли запитувала ОСОБА_2 чи є в нього друзі, він повідомляв, що таких немає. ОСОБА_2 приїжджав у м.Львів три рази. Потерпілий ОСОБА_6 давав гроші три рази, останні кошти 29.12.2012 р.;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_21 про те, що в десятих числах грудня познайомився із ОСОБА_2 в кафе. ОСОБА_9 є його сестрою, саме вона їх познайомила, розповідала, що він з впливової сімї та, що у ОСОБА_2 замовили автомобілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Повідомила, що є ще один автомобіль. Особисто він розповів про машину своєму товаришу ОСОБА_11, який повідомив, що оджразу не може надати інформацію. Згодом в районі Аквапарку у м.Львові він разом із ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 зустрілись, обговорювали деталі придбання автомобіля. ОСОБА_9 дала телефон ОСОБА_6, особисто чув як останній спілкувався з ОСОБА_2, обговорював характеристику автомобіля і його доставка. Бачив ОСОБА_2 два або три рази, в день знайомства у нього виникла недовіра до обвинуваченого;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_16 суду показав, що з ОСОБА_2 знайомий, товаришували, на протязі останніх 6-8 місяців не спілкувався з ним. Жодних коштів від ОСОБА_2 він не отримував, жодного відношення до придбання автомобілів немає. Окрім того, ніколи не займався доставкою автомобілів. Йому відомо, що обвинувачений займався перевезенням автомобілів. Може охарактеризувати обвинуваченого як особу, яка живе на „широку ногу. Йому відомо, про те, що ОСОБА_2 має боргові зобовязання. ОСОБА_9 не знає, до міста Львова вперше приїхав у даній справі. У місті Києві був один раз у 2010 році. 19.12.2012 р. він перебував у с.Буратин Волинської області. У 2008 р. займався нерухомістю. Йому відомо, що ОСОБА_2 займався перевезенням автомобілів та, що ОСОБА_2 мав земельну ділянку у с.Рованці;

відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно державного реєстру іпотек ЄРЗВОНМ від 03.04.2014р. за ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1 значиться: житловий будинок за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Комарова, 12; 3-х кімнатна квартира №63 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Азовський житломасив, будинок №10; 2-х кімнатна квартира № 8 за адресою: Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Котляревського, 60; та 1/5 частка у власності, свідоцтво про право власності б/н, 30.01.2009, Виконком Красноградської міської ради (а.с.20-23);

відповідно до інформаційної системи ДАІ автомобіль марки „БМВ 5231 23.08.2013р. придбано ОСОБА_19, 14.02.2013р. даний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_23 Йосипівною- мати обвинуваченого, а за ОСОБА_2 автомобіль зареєстровано - 29.12.2012р. (а.с.29-34);

відповідно до банківських виписок - 15.12.2012р. о 14.30.45 на рахунок 5577********6802, що належить ОСОБА_2 здійснено переказ грошових коштів у сумі 4000грн., м.Львів вул. Пасічна, 92 (а.с.45) - переказ грошових коштів за автомобіль потерпілого ОСОБА_4;

відповідно до банківських виписок 15.12.2012р. о 12.31.29 на рахунок 5577********6802 ОСОБА_2 здійснено переказ грошових коштів у сумі 4000грн., м.Львів вул. Щирецька, 36 (а.с.84) - переказ грошових коштів за автомобіль потерпілого ОСОБА_5;

відповідно до письмової розписки ОСОБА_2 від 18.12.2012р. обвинувачений ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 суму в розмірі 19 500 доларів США (а.с. 85);

згідно із відповіддю Головного управління Міндоходів у м.Києві, станом на 24.07.2013р. платник з назвою «Копард Україна» не перебуває на обліку в органах ГУ Міндохлдів у м.Києві. (а.с.190);

відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.07.2013р., організація з назвою „Копард Україна в Київській області не зареєстрована.

Так, згідно зіст.62 ч.2 Конституції Українитаст.17 ч.2 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідност.62 ч.3 Конституції Українитаст.17 ч.4 КПК Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

За умовами ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, засобами, передбаченими цим Кодексом.

Обов'язок доказування обставин, передбаченихст.91 цього Кодексуу відповідності до положеньст.92 ч.1 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Відповідно дост.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо його непричетності до вчинення злочинів, відсутність умислу на отримання грошових коштів від потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, передачу ним коштів ОСОБА_16, який і мав здійснити доставку даних автомобілів, наявність фірми «Копард Україна», не отримання ним грошових коштів у сумі 10 000 доларів США від ОСОБА_9, які остання отримала від ОСОБА_6, суд не бере до уваги і розцінює як такі, що дані з метою уникнення від відповідальності за вчинене, оскільки вони нелогічні, суперечать іншим доказам по справі. Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що жодного відношення щодо доставки транспортних засобів з Сполучених Штатів Америки для потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 немає, про таке не знав, потерпілих не знає, свідка - ОСОБА_9 не знає, жодних відносин з нею не підтримував, та не підтримує, ніколи з нею не розмовляв. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що свідка ОСОБА_16 не знає, з ним не спілкувалась, обвинувачений ОСОБА_2 їй ніколи про нього не розповідав. Заперечення своєї вини ОСОБА_2 суд розцінює як спосіб захисту спрямований від уникнення від кримінальної відповідальності, зазначені ним обставини повністю перевірені зібраними доказами. Так, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечує отримання грошових коштів від потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, лише в частині отриманні ним коштів у сумі 10 000 доларів США - від потерпілого ОСОБА_6 Так, знаючи про те, що відносно нього потерпілими написано заяви у правоохоронні органи, внесено відомості у ЄДРДР щодо злочинів ще у січні 2013 р. обвинувачений ОСОБА_2 заяв у правоохоронні органи щодо перевірки інформації про передачу ним коштів свідку-Рудому С.В. не подає. Його покликання на те, що написання ним такої заяви не вирішило б жодним чином ситуації, та не могло б бути підставою для порушення відносно ОСОБА_16 кримінальної справи не ґрунтується на нормах процесуального законодавства. Окрім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_2 щодо спричинення йому як працівниками міліції, так і потерпілими психологічно впливу-тиску не відповідає встановленим судом обставинам.

На підставі зібраних по справі доказів суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, повторно, а тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України.

Його ж дії, вірно кваліфіковані за ч.3 ст.190 КК України, так як він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), у великих розмірах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст.ст.65, 66-68 КК України суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, має посередню характеристику з місця проживання, наявність на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, 03.03.2010 р. Враховуючи наведені обставини, суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції статті за які кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі.

При цьому, суд враховує вимоги ч.2 ст.416 КПК України, згідно з якими при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у звязку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Відповідно до ухвали апеляційного суду Львівської області від 9 грудня 2014 р. вирок Сихівського районного суду м.Львова від 26 вересня 2014 р. по даній справі відносно ОСОБА_2 скасовано з підстав неповноти судового розгляду та істотного порушення кримінального процесуального закону.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_24 України "Про амністію у 2014 році", звільнивши його від покарання, оскільки він відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Обвинувачений, якому розяснено наслідки застування амністії, не заперечував проти застосування такої до нього.

Від прокурора та інших учасників судового провадження заперечень проти застосування амністії до обвинуваченого не поступило.

Як визначено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальнісправи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно з ч.2ст.3 ОСОБА_24 України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Аналогічні положення викладені у ч.2 ст.373 КПК України.

Відповідно дост.9 ОСОБА_24 України "Про амністію у 2014 році"питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Виконання цього ОСОБА_24 покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Згідно із ст.2 ОСОБА_24 України "Про амністію у 2014 році" звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього ОСОБА_24, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоровя, якщо вони на день набрання чинності цим ОСОБА_24 відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 перебував під вартою з 11 квітня 2014 р. по 30 березня 2015 р., строк якого, враховуючи вимоги ч.5 ст.72 КК України, зараховується у строк позбавлення волі.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2, з урахуванням ст.416 КПК України, відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання, а тому наявні підстави для застосування до положень ОСОБА_24 України «Про амністію у 2014 році» із звільненням його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.

Розглядаючи заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, підтримані ними, суд враховує наступне.

Згідно ч.2ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду справи було встановлено факт заволодіння обвинуваченим шляхом шахрайства у потерпілого ОСОБА_4 4000 грн. та 9500 доларів США, потерпілого ОСОБА_6 4000 грн. та 15000 доларів США, потерпілої ОСОБА_5 4000 грн. та 19500 доларів США, що є підставою для стягнення з останнього на користь потерпілих матеріальної шкоди.

Тами чином, цивільні позови потерпілих є підставними та, враховуючи курс долара США, з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 слід стягнути 203595 грн., на користь ОСОБА_6 319150 грн., на користь ОСОБА_5 413695 грн.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст. 190 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.190 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання 3 (три) роки 5 (пять) місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст.2ОСОБА_24 України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 р.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 203595 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 413695 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 319150 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 - заставу - залишити без змін. Після набрання вироком законної сили суму внесеної застави в розмірі 73 080 грн. (згідно квитанції №42 від 30 березня 2015 р.) повернути застоводавцю ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6ст.376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий С.В.Борейко