Вирок № 53756003, 24.11.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/160/2015

243/1463/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.

за участю:

прокурора Тупікало Д.Ю..

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 Словянського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, являючись відповідно до наказу начальника УМВС України на Донецькій залізниці № 296 о/с від 08.07.2013 року начальником лінійного відділу на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці (далі Лінійний відділ), службовою особою та працівником правоохоронного органу, відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» був зобовязаний: запобігати правопорушенням та припиняти їх, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси. Відповідно до п.1.1 «Функціональних повноважень начальника ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці» керував роботою відділу, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань і функцій та відповідно до п. 1.1, п. 2.1 «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі нападу на адміністративне приміщення», затверджених 25.12.2013 року, був зобовязаний запобігати захопленню адміністративної будівлі та майна Лінійного відділу.

Однак, зазначені службові обовязки ОСОБА_1 належним чином не виконував через несумлінне ставлення до них, а саме:

У березні-квітні 2014 року на території Донецької області створено терористичну організацію, так звану «Донецьку Народну Республіку» (далі ДНР), учасники якої вчиняли акти тероризму, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, вбивства та інші тяжкі і особливо тяжкі злочини з метою посягання на територіальні цілісність України.

12.04.2014 року близько 08.30 год. озброєні представники вказаної терористичної організації захопили адміністративну будівлю ОСОБА_3 ( з обслуговування м. Словянська та Словянського району) ГУМВС України в Донецькій області, а також заволоділи вогнепальною зброєю та спеціальними засобами і залишались у місті Словянську.

Вказані обставини, про які було достовірно відомо ОСОБА_1, свідчили про реальність загрози аналогічного нападу на Лінійний відділ та обєктивно вимагали забезпечення його оборони шляхом реалізації заходів, передбачених «Планом оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї» (далі План оборони), затвердженим 25.12.2013 року і забезпечення дії цих заходів до зникнення зазначеної загрози.

У звязку з цим ОСОБА_1 12.04.2014 року близько 10.00 год. введено в дію План оборони озброєно особовий склад та визначено місця перебування працівників для відсічі можливого нападу.

Разом з тим, при наявності не ліквідованої загрози нападу на Лінійний відділ ОСОБА_1 12.04.2014 року, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Словянськ, вул. Комяхова, 34-а, близько 15.00 год., безпідставно наказав оперативному черговому зібрати в особового складу зброю, боєприпаси, спеціальні засоби та у подальшому, близько 10.00 год., надав вказівку скласти їх у мішки та сховати у приміщенні Лінійного відділу, а також відпусти більшість працівників по домівках, чим фактично припинив дію Плану оборони.

Близько 18.00 год. не6встановленими озброєними особами з метою захоплення зброї здійснено напад на приміщення адміністративної будівлі СПК «ВОХР» (воєнізована охорона) на ст. Словянськ, про що було достовірно відомо ОСОБА_1 та свідчило про наявність реальної загрози озброєного нападу на Лінійний відділ.

Разом з тим, будучи обізнаним про вищевказані події, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості нападу на Лінійний відділ, хоча в обстановці, що склалася, мав та міг це перебачити, неналежним чином виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що небезпека нападу на приміщення Лінійного відділу не минула, не вжив необхідних заходів для підготовки до оборони адміністративної будівлі Лінійного відділу.

Близько 20.30 год. група невстановлений озброєних осіб прибула до адміністративної будівлі Лінійного відділу та, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, вимагала доступу до приміщення відділу.

Не зважаючи на це, ОСОБА_1, неналежним чином виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог п.п. 1.1., 2.1. «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», п.п. 3.3, 3.9 «Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік», не вжив заходів щодо оборони будівлі Лінійного відділу, зокрема, не надав вказівку оперативному черговому знову обявити «Збір» особового складу працівників відділу по тривозі, видати табельну зброю, спецзасоби активної оборони та особистого захисту працівникам відділу, які залишилися у приміщенні відділу, та провести розстановку особового складу по внутрішнім постам для відсічі нападу.

Окрім того, 12.04.2014 року, в період з 09.00 год. до 20.30 год. він, усвідомлюючи реальну загрозу нападу на Лінійний відділ з метою захоплення зброї, в порушення п. 2.2. !Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», маючи обєктивну можливість, не вжив заходів щодо евакуації вогнепальної зброї та спеціальних засобів з приміщення відділу.

Внаслідок зазначених недбалих дій ОСОБА_1 працівники Лінійного відділу не мали реальної можливості відбити напад невстановлених озброєних осіб на приміщення відділу, запобігти проникненню цих осіб до приміщення та затримати їх, в результаті чого вказані особи незаконно проникли у приміщення відділу та заволоділи зброєю, набоями до неї та спеціальними засобами, що перебували на балансі УМВС України на Донецькій залізниці та зберігалися у приміщенні Лінійного відділу.

Зокрема, було викрадено: автомати ОСОБА_4 4 шт. загальною вартістю 13436 грн., 9 мм пістолети «Макарова» - 109 шт. загальною вартістю 163718 грн., 9 мм пістолети «Форт-12» - 6 шт. загальною вартістю 11640 грн., 26 мм сигнальний пістолет «СПШ» - 1 шт. вартістю 980 грн., 9 мм пістолет «Макарова» учбовий 1 шт. вартістю 1502 грн., 9 мм пістолет учбовий «Форт-12» - 1 шт. вартістю 1940 грн., 5,6 мм гвинтівку «ТОЗ -12» - 1 шт. вартістю 1850 грн., «СШ-68» - 1 шт. вартістю 178 грн., вироби «БР»-4 шт. загальною вартістю 232 грн., вироби «БРМ-92» - 4 шт. загальною вартістю 585 грн., виріб «ПР-73» - 1 шт. вартістю 33 грн., 9 мм пістолети «Форт-12» - 4 шт. загальною вартістю 7760 грн., 9 мм патрони «Терен 3ф» - 74 шт. загальною вартістю 148 грн., виріб «Панцирь 3-95-м2» - 1 шт. вартістю 242 грн., шоломи ШПУ «DISI» - 2 шт. загальною вартістю 914 грн., бронежилети «Страж ТТ» - 7 шт. загальною вартістю 5348 грн., захист рук та ніг 1 шт. вартістю 582 грн., вироби «Терен 4 м» - 5 шт. загальною вартістю 101,75 грн., ремені ружейні до АК -74У-4 шт. загальною вартістю 52 грн., сумку для магазинів АК-74У-1 шт. вартістю 18 грн., взривпакети 25 шт. загальною вартістю 61,25 грн., 5,45 мм патрони «7н10»-1020 шт. загальною вартістю 397,80 грн., 5,45 мм патрони «7т3» - 2280 шт. загальною вартістю 524,40 грн., 5,45 мм патрони «7х3» - 607 шт. загальною вартістю 156,01 грн., 5,45 мм патрони «7н6»-7110 шт. загальною вартістю 2772,90 грн., 5,6 мм патрони «спортивно-мисливські» - 600 шт. загальною вартістю 78 грн., 5,6 мм патрони «цільові» - 100 шт. загальною вартістю 27 грн., 26 мм патрони білого вогню 15 шт. загальною вартістю 168 грн., 26 мм патрони червоного вогню 22 шт. загальною вартістю 295,68 грн., 26 мм патрони зеленого вогню 10 шт. загальною вартістю 134,40 грн., 40 мм патрон реактивно-освітлювальний 1 шт. вартістю 4,85 грн., 30 мм патрон реактивно-освітлювальний червоного вогню 1 шт. вартістю 46,80 грн., 9 мм набої зі свинцовою кулею 845 шт. загальною вартістю 2137,67 грн., 9 мм набої зі сталевим стержнем -2520 шт. загальною вартістю 972,97 грн., а всього на загальну суму 219037,48 грн., чим заподіяно тяжкі наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі в особі УМВС України на Донецькій залізниці.

Окрім того, через неналежне виконання службових обовязків ОСОБА_1 підірвано авторитет та престиж органів внутрішніх справ України, а працівники лінійного відділу не могли належним чином виконувати завдання відділу щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів та щодо запобігання правопорушенням та їх припинення.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Як на докази провини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається на показання свідків та письмові докази.

Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення не підтверджене в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив, що в своїй роботі начальника Лінійного відділу міліції на ст.. Словянськ керувався своїми функціональними обовязками начальника Лінійного відділу на ст.. Словянськ. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 зазначених функціональних обовязків він керує роботою лінійного відділу на ст.. Словянськ, несе персональну відповідальність перед начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці за виконання покладених на Лінійний відділ завдань і функцій. Також, він керується Положенням «Про Лінійний відділ на ст.. Словянськ» та в частині організації оборони адміністративної будівлі керувався Планом оборони адміністративної будівлі Лінійного відділу на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї. План оборони адміністративної будівлі на 2014 рік складався приблизно з 25 сторінок печатного тексту. Кожний лист плану був пронумерований, сам план був прошитий та скріплений печаткою Лінійного відділу. План мав гриф «Для службового користування». Виготовлявся план в єдиному екземплярі. Виключне право створення даного документу ( внесення змін, коректування) має тільки начальник штабу та начальник органу внутрішніх справ. План на 2014 рік був виготовлений начальником штабу, майором міліції ОСОБА_5 та затверджений ним, як начальником відділу. Кожний документ в плані був підписаний начальником штабу ОСОБА_5 та ним, як начальником відділу, було поставлено там два підпису: в графі «Затверджую» на самому плані оборони адміністративної будівлі та в графі «Затверджую» в додатку № 6 до плану «Інструкція про дії посадових осіб Лінійного відділу на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення». План складається з трьох основних документів: сам план оборони адміністративної будівлі на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу та захоплення зброї; додаток № 6 Інструкція про дії посадових осіб ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення та Інструкції про порядок евакуації зброї та спецзасобів. Всі інші документи це список особового складу, графіки, таблиці та інше. У Лінійному відділі краще ніж начальник штаба та начальник відділу план оборони ніхто не знає, оскільки саме вони мають безпосереднє відношення до його виготовлення, внесення до нього змін та доповнень. Всі інші співробітники можуть знати цей план не в повному обсязі та тільки в тій частині, що їх стосується. План оборони передбачає в першу чергу дії чергового, начальника штабу та керівника оперативного штабу, яким є він. План передбачає певні дії даних осіб у двох випадках при раптовому нападі в неробочий час і при нападі на приміщення в робочий час. Також планом передбачаються певні дії при надходженні інформації про можливий напад. Також планом передбачаються дії співробітників особового складу, які розставлені по постам, при нападі на відділ. Інструкція (додаток № 6) складається з двох розділів: перший розділ передбачає дії при отриманні інформації про можливий напад двох посадових осіб начальника та чергового. Під отриманням інформації розуміється надходження будь-якої інформації про готування до нападу на лінійний відділ (по телефону, від будь-якого громадянина, який би повідомив, що збирається натовп для нападу на ЛВ). Це передбачено наказом № 181 МВС України 2009 року «Про затвердження Інструкції про організацію діяльності чергових частин, органів та підрозділів внутрішніх справ України, направлену на захист інтересів суспільства та держави від протиправних посягань». При отриманні інформації, виходячи з тієї інформації, яка була отримана, передбачаються певні дії двох посадових осіб начальника та чергового. Ураховується кількість людей, які планують здійснити напад, чим вони озброєні, де вони зібралися, як вони планують пересуватися та інше, та в залежності від цього плануються дії начальника та чергового. Пунктом 1.2 в графі «Примітка» розділу 1 Інструкції передбачено, що при відсутності начальника, всі його функції повинен виконувати черговий. Розділ ІІ цієї Інструкції звучить наступним чином: «При раптовому нападі або блокуванні», а не при загрозі раптового нападу або блокуванні. Тобто, коли на відділ раптово напали або його блокували. Розділом ІІ Інструкції передбачаються дії шести посадових осіб при раптовому нападі або блокуванні: начальника, чергового, першого заступника начальника слідчого відділу, заступника начальника кримінальної міліції, заступника начальника громадської безпеки та начальника сектора кадрового забезпечення. Підставою для підготовки цього плану є наказ № 181 МВС України 2009 року. Саме в додатку № 8 до зазначеного наказу «Картотека невідкладних дій оперативного чергового» в розділі № 6 чітко прописано, що повинен робити черговий при нападі на орган внутрішніх справ. Виходячи з вимог цього наказу в плані додатково зазначаються особливості виходячи з місця розташування відділу, кількість входів та виходів, кількість особового складу, кількість зброї та спецзасобів. План вводиться в дію тільки у двох випадках: при отриманні інформації про можливий напад та при раптовому нападі або блокуванні. План оборони не передбачає його введення виходячи з припущення про можливий напад. Після підготовки, план направляється на вивчення в УВС, де його вивчають та ставлять резолюцію. Після вивчення плану на 2014 рік будь-яких вказівок щодо його переробки не надходило. План по евакуації зброї передбачає єдину можливість прийняття рішення начальником про евакуацію зброї. Цей випадок зазначений в додатку № 6 до Плану «Інструкція про дії посадових осіб на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», у розділі ІІ «При раптовому нападі або блокуванні. Тобто, у разі коли на відділ раптово напали та блокували. Один з підпунктів викладений наступним чином: «У відповідності з обстановкою, що склалася приймає рішення про порядок евакуації табельної зброї, спецзасобів та таємних документів». Тобто до моменту раптового нападу та раптового блокування начальник міліції не має права приймати рішення про евакуацію зброї, оскільки це буде розцінено, як перевищення службових повноважень. Крім того, в плані оборони йдеться мова про оборону адміністративної будівлі від натовпу громадян. Ні про яку іншу категорію нападників в даному плані не зазначено. Плану на 2014 рік немає, але в плані оборони на 2015 рік одинадцять разів зазначається єдина категорія нападаючих натовп громадян, натовп. А саме: в п.3.6 Плану зазначено: «організує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці, ОСОБА_3, РВ, при необхідності пропонує ввести в дію план «Хвиля» для розтину натовпу»; в п. 3.9.1.1 зазначено «направити до місця збору натовпу оперативно-розвідувальну групу»; в п. 3.9.1.2 зазначається: «контролювати переміщення громадян (натовпу) на підступу до приміщення ЛВ та прилягаючих до нього вулиць, своєчасно інформувати оперативного чергового відділу про наближення нападаючих; п. № 6 в графі «Задача» - «контролювати переміщення громадян (натовпу) на підступах до адміністративного будинку та прилеглих до нього вулиць»; в п.3.10: «При блокуванні приміщення натовпом вступити з ними в перемови, використовуючи мегафон, розяснити їм протиправність дій, попередити про застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів при спробі проникнення а приміщення». В Інструкції категорія нападаючих зазначається шість разів два рази в його функціональних обовязках, а саме у розділі ІІ: «При раптовому нападі або блокуванні», п.2.1: «ОСОБА_6 відділу при спробі несанкціонованого проникнення окремих з числа натовпу блокуючи приміщення відділу попереджає про застосування відносно них спецзасобів, а в окремих випадках і зброї, а також про притягнення до відповідальності відповідно до закону». Другий раз в його функціональних обовязках: «При можливості проводити відтиснення натовпу від приміщення відділу». В його функціональних обовязках про іншу категорію нападаючих мови не йде. Один раз категорія нападаючих зазначена в функціональних обовязках начальника слідчого відділу: «Організовує документування злочинних дій натовпу під час блокування або нападу на приміщення відділу. Один раз у функціональних обовязках його заступника - начальника кримінальної міліції: «Організовує роботу по негласному розпаду натовпу з метою відмовлення від скоєння протиправних дій та встановлення організаторів». Ще один раз в функціональних обовязках його іншого заступника начальника міліції громадської безпеки: «Готує пропозиції про проведення операції по відтиснення натовпу або деблокування приміщення». Також один раз згадується в функціональних обовязках начальника сектора кадрового забезпечення: «Надає допомогу керівнику штабу по обороні приміщення, тобто йому, в проведенні розяснювальної роботи з натовпом». Даним планом передбачалися заходи та можливість для працівників міліції для оборони виключно від даної категорії осіб. Обороняти приміщення від інших категорій осіб вони не спроможні, оскільки спецзасоби, які в них були можуть захистити тільки від ножа, каменя, та максимум від кулі, випущеної з пістолета Макарова не з близької відстані. Куля, випущена з відстані ближче, ніж 50 метрів бронежилет проб»є. ОСОБА_7 спецзасоби надавали можливість діяти тільки у разі, коли чимось незадоволений натовп громадян безчинствує, намагається захопити приміщення. У разі, якщо ситуація виходить з-під контролю, начальник міліції повинен ввести в дію план «Хвиля». План «Хвиля» вводиться при масових безладах. Цей план, відповідно до законодавства України, нормативних актів МВС України визначає організаційні та практичні заходи співробітників лінійного відділу на ст.. Словянськ при проведенні першочергових заходів щодо припинення масових порушень громадського порядку та масових заворушень. Також, в плані «Хвиля» визначено поняття «масові заворушення» - це дії натовпу людей, що супроводжуються насильством, підпалами, пошкодженням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опору представникам влади та інше, із застосуванням зброї або інших предметів, які використовуються, як зброя. Тобто з самого змісту плану «Хвиля» видно, що він має вводитися в дію для боротьби з великою кількістю людей, які чинять безлади. Також, в плані «Хвиля» закладені наступні заходи: особовий склад екіпірується засобами індивідуального захисту: наколінниками, підлокітниками, шоломами з окулярами, що захищають від піску та каменів, наручниками, газом, металевими щитами та резиновими палками. Співробітники міліції становляться в шеренгу та провадять відтиснення натовпу. В плані оборони адміністративної будівлі чітко не зазначено, яка кількість співробітників повинна бути залучена для оборони будівлі. Планом надано начальнику штаба (начальнику органу) залучати до оборони не весь особовий склад, про що зазначено в примітці, а саме: «Співробітники, не задіяні до плану оборони, в схемі розстановки, знаходяться в резерві керівника штабу і використовуються при необхідності для надання допомоги потерпілим та їх заміні». Тобто, в плані закладено, що начальник може мати резерв і як його використовувати це прорегатива начальника. В п. 1.11 плану «Хвиля» зазначено наступне: «Узгоджує подальші дії з УМВС на Донецькій залізниці та транспортною прокуратурою, при необхідності запитує допомоги в підрозділах «Беркут» та вводить в дію план «Хвиля». В п.3.6 зазначено «Організує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці, ОСОБА_3, РВ УМВС України в Донецькій області, при необхідності вводить в дію план «Хвиля» для розтину натовпу та деблокування приміщення». В п. 3.7 зазначено: «За телефонами 26-74, 26-26 дає вказівку начальнику ОСОБА_3 СПК ВОХР про підготовку пожежного автомобіля з лафетним стволом для дій за планом «Хвиля». Пожежна машина може бути використана для гасіння пожежі, а також для поливання у теплий період року натовпу. Тобто, ці заходи самі по собі свідчать, що вони застосовуються для боротьби з натовпом. В розділі І в п. 1.1 зазначено: «ОСОБА_6 відділу при негативному розвитку ситуації та появи реальної загрози нападу екстремістських груп на приміщення відділу вводить в дію план «Хвиля», про що терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, органи СБУ, прокуратуру, держадміністрацію. Тобто, у разі, якщо в місті масові безпорядки, він повинен ввести в дію план «Хвиля» для вирішення питання про ліквідацію масових безпорядків. При загрозі здійснення терористичного акту цей план не може бути застосований. Для ліквідації терористичної загрози передбачений зовсім інший план, інші заходи, озброєння та методика боротьби. Також, в його функціональних обовязках зазначається: «ОСОБА_7 вказівку на оповіщення сусідніх територіальних та транспортних органів, що взаємодіють згідно з планом «Хвиля», в розділі: «При раптовому нападі або блокуванні».

12.04.2014 року о 07.00 годині він на службовому автомобілі виїхав до міста Донецьк за усною вказівкою в.о. начальника управління полковника міліції Рашкевича разом із своїми співробітниками. Співробітники міліції в кількості двадцяти чоловік згідно з телеграмою були направлені до м. Донецьк для охорони громадського порядку. Вони виїхали на автобусі раніше, а він їх доганяв. З ним в автомобілі їхали ОСОБА_8 - начальник слідства та два слідчих Макарова та Білецький. В районі Костянтинівки автобус зі співробітниками вони наздогнали. Підїжджаючи до повороту з Костянтинівки на Донецьк він помітив, що траса перекрита покришками, на дорозі стоїть велика кількість людей. В Донецьк пропускали не всі машини. Він безперешкодно проїхав між покришками, в нього ніхто нічого не питав. Проїхавши 150 метрів, він зупинився та став чекати автобус зі співробітниками. Підїхав автобус, йому подзвонив старший групи ОСОБА_9 та доповів, що автобус не пропускають. Підїхали робітники ГАІ та вони про щось розмовляли, після чого приблизно через 10 хвилин автобус зі співробітниками пропустили. В Донецьк він прибув приблизно о 09.00 годин. Співробітники на автобусі прибули на початку 10.00 години. Приблизно о 10.00 годин йому подзвонив черговий або помічник чергового та повідомив про те, що з міського відділу надійшла інформація про те, що відділ захоплений невідомими озброєними людьми. Він йому наказав контролювати ситуацію та доповідати про всі зміни, підняти по тривозі весь особовий склад, ввести в дію План оборони адміністративної будівлі та здійснювати заходи відповідно до плану. Інформацію про те, що планується напад на лінійний відділ не було, але він надав наказ ввести в дію план оборони адміністративної будівлі, оскільки вважав, що якщо здійснили напад на міський відділ міліції, лінійний відділ міліції може бути наступним. Після цього йому стали надходити телефонні дзвінки з повідомленнями, що все виконується, особовий склад прибуває, розставляється по місцям. Він в цей час перебував в кабінеті в.о. начальника Управління полковника міліції Рашкевича та одразу ж йому повідомив про захоплення ОСОБА_3 міського відділу. Усі були шоковані. Ніякої реакції, ніяких команд не надійшло. Приблизно через годину його викликав в.о. начальника Управління Рашкевич та сказав йому та начальнику Краснолиманського відділу, який там також перебував, щоб вони поверталися до місця несення служби, контролювали ситуацію та про всі зміни доповідали в Управління. Розуміючи, що через блокпост у м. Костянтинівка вони можуть не проїхати, оскільки їх не пропустять, так як зрозуміють, що це допомога Словянську, вони вирішили їхати через Горлівку та Артемівськ, де відповідно до отриманої інформації блокпостів ще не було. Їхали вони довго, при цьому від автобуса зі співробітниками він намагався не відриватися, оскільки розумів, що можуть виникнути буд-які неприємні ситуації. По дорозі він передзвонювався з черговим, з заступником ОСОБА_10, які доповідали ситуацію на місці. Він прибув у відділ біля 15.00 годин Разом із ним повернулися ОСОБА_8, Макарова та Білецький. На його запитання, хто ці люди, що захопили міський відділ міліції, йому повідомили, що це «зелені чоловічки», за зразком Криму. Він про це одразу ж доповів Рашкевичу, але ніяких вказівок не надійшло. Ще по дорозі у Словянськ він розумів, що прийдеться приймати рішення по евакуації зброї, документів. Одразу ж, після того, як він зайшов до відділу, він наказав черговому дати йому План для того, щоб пригадати, які дії відповідно до плану, можливо здійснити. Він подивився Інструкцію, де було зазначено, що дійсно, він може прийняти рішення по евакуації зброї при раптовому нападі або блокуванні. До цього він не має права приймати рішення по евакуації зброї. Тобто, йому надано таке право тільки у разі нападу на відділ або його блокування, про що чітко зазначає Інструкція. Він почав телефонувати співробітникам ОСОБА_3 міського відділу, додзвонився до одного із співробітників Біліченко, який йому повідомив, що він з ним розмовляє нишком, це «зелені чоловічки», вони зараз перебувають в актовому залі, їх посадили, наказали опустити голови та забрали телефони, ніяких вимог не висувають. Також Біліченко йому повідомив, що озброєних людей біля ста. Після цього він подзвонив Рашкевичу, попросив в нього дозволу на евакуацію зброї, у відповідь почув: «Поки ні». Це було у присутності його заступників. Через деякий час йому почали доповідати, що бачили «зелених чоловічків» в районі вокзалу та в інших місцях, місто облаштовувалося блокпостами. Він подзвонив Рашкевичу другий раз, повідомив, як розвивається ситуація, попросив дозволу на евакуацію зброї. Він відповів: «Поки ні, почекай». Він розумів, що відповідно до закону та інструкцій при здійсненні терористичного акту, а це був саме терористичний акт, проводяться заходи, відповідно до яких начальник міліції включається до оперативного штабу з ліквідації терористичної загрози, він є членом штабу, а керівником є служба безпеки. Всю зброю, майно та інше він переподчиняє оперативному штабу та виконує накази оперативного штабу з ліквідації терористичної загрози. Тобто, він вважав, що, якщо не має команди вивозити зброю, в будь-який час може надійти інша команда. В районі 16.00 годин за проханням його заступників була зібрана оперативна нарада. На нараді заступники поставили питання про залишення у відділі самих підготовлених співробітників, а тих, хто відпрацював добу та тих, кому завтра заступати на роботу, відпустити по домівках, але по першій ж необхідності повернути їх у відділ. Він погодився зі своїми заступниками та прийняв рішення відпустити по домівках тих співробітників, які відпрацювали добу та тих, кому заступати на чергування, але по першій ж команді вони були зобовязані повернутися до відділу. ОСОБА_11, Керимов та ОСОБА_12 розподілили співробітників на зміни. Сам особисто він залишався. Ті співробітники, яких відпустили, здали зброю та пішли по домівках. Приблизно о 18.30 -18.45 год. йому подзвонив черговий та повідомив, що надійшла інформація від ВОХР (воєнізованої охорони по охороні вантажів), які також мають зброю старого зразка, про те, що до ВОХР підійшли які то воєнні та вимагають зброю. Він дав команду ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 здати зброю, оскільки в них були пістолети, а у разі виникненні конфлікту, їх би всіх перебили. Керимов, ОСОБА_11, ОСОБА_8 висунулися до ВОХР. Через десять хвилин вони повернулися та доповіли, що була одна машина, було 2-3, або 4 чоловіка воєнних, які поводили себе агресивно. Про це він одразу ж доповів полковнику Рашкевичу, зазначивши, що тепер можливо й до них прийдуть; міський відділ був захоплений о 09.00 годин, до них на допомогу ніхто не прийшов, вже було 19.00 годин; вони можуть вчиняти опір тільки натовпу, а з цими бійцями вони не справляться. Також, він повідомив половнику Рашкевичу, що всю відповідальність за евакуацію зброї бере на себе, він продумав план по евакуації зброї. На це полковник Рашкевич відповів: «Добре, евакуюй». Тобто, він отримав згоду від тієї особи, якій відповідно до своїх функціональних обовязків підпорядковується. Він одразу ж надав команду зібрати зброю. Після того, як він надав команду здати зброю минула година. Зброю збирали та пакували. В той момент, коли пакували останній мішок, бірку вішав Гажетов, до нього підбігає ОСОБА_13 та повідомляє, що до відділу наближаються люди в воєнній формі. Він одразу ж телефонує Рашкевичу та повідомляє його про це. Рашкевич наказує зясувати, хто вони та що вони хочуть. Зброя в цей час ще знаходиться в збройній кімнаті та Гажетов упаковує останній мішок. Він спустився в чергову частину та через домофон почав спілкуватися з озброєними людьми. Їх було чоловік 15-20. Він представився та йому було сказано, що в нього хвилина, щоб відчинити двері. У разі, якщо він не відчинить двері, відділ буде підірваний по периметру, вони зайдуть та тих, хто буде зі зброєю в руках, ліквідують. Після цього він деякий час перебував в стані розгубленості, оскільки не знав, що робити. План оборони не передбачав, як діяти при загрозі підриву адміністративної будівлі. В Інструкції зазначено, що необхідно вступити в перемови та переконати відмовитися від здійснення терористичного акту. Більше ніяких рекомендацій інструкція не містить. Він сказав озброєному чоловіку, що зараз вилізе на козирок щоб поговорити та попросив його не стріляти. Після цього він забіг до себе в кабінет та залишив там свій пістолет, оскільки розумів, що йому можуть наказати зістрибнути з козирка та він це вимушений буде зробити під загрозою автоматів. В цей час в кабінет зайшов ОСОБА_10, попросив сховати й його пістолет, так як він також мав намір з ним вийти. Він сказав ОСОБА_10, що не треба, але його пістолет також сховав в кабінеті, де вони залишаються й по теперішній час. Після цього він виліз на козирок. Біля дверей він побачив міну. В нього не було жодного сумніву, що це саме міна. Озброєний чоловік вимагав від нього відчинити двері. Він намагався потягнути час, переконати їх в тому, що зброї в них немає, що вони вже все вивезли, просив номер телефону їх командира, щоб з ним переговорити. На що озброєний чоловік махнув рукою та надав команду «Підготуватися до підриву». Після цього озброєні люди забігали та почали готуватися. Він намагався переконати цього не робити, на що почув у відповідь: «Якщо не бажаєш по нормальному буде по поганому». Він сказав, що не треба цього робити, зараз він вийде на вулицю та буде розмовляти з ним один на один. На це озброєний чоловік сказав: «Ну виходь». Він спустився, підійшов до решітки. Коли він спустився, перші двері (деревяні) були вже вибиті. Залишалася не відчиненою решітка. В цей час він почув, що озброєні люди якимось чином зайшли з тильної сторони будівлі та вже знаходяться у відділі. Після цього він відчинив двері. Вони одразу пішли до нього в кабінет. Не говорячи жодного слова один з цих людей підійшов до нього та почав бити кулаком по голові. Інший вдарив прикладом в район шиї, запитуючи при цьому, чи то він надавав команду чинити їм опір. В цей час в кабінет зайшли Литвінов та ОСОБА_10 та почали казати про що вони обіцяли нікого не чіпати. В цей час він також схопив одного з озброєних чоловіків та вони почали битися. Озброєному чоловіку було незручно, він був неповороткий, оскільки був повністю екіпірований. Він штовхнув озброєного чоловіка, після чого той здійснив постріл в стелю. Після цього його разом з ОСОБА_8 вивели, почали бити ОСОБА_10. Їх з ОСОБА_8 вивели на вулицю, наділи на руки пластикові завязки. Там вони стояли хвилин 15-20. В цей час виносили мішки зі зброєю. В той час, коли він вів перемови по домофону, а потім піднявся наверх подивитися, чи дійсно вони мають вибухові речовини, до нього підходив ОСОБА_5 та пропонував сховати зброю в підвал. Він на це погодився, але де саме в підвалі була схована зброя, йому відомо не було. В підвалі багато приміщень, в тому числі тир, старе кафе, та інші приміщення та знайти його було складно. Після того, як було погружено зброю, до них підійшов чоловік, запитав, хто з них начальник, хто перший заступник. Вони відповіли. Озброєний чоловік сказав, що вони поїдуть з ними для спілкування з їхнім керівництвом. Їх привезли до приміщення СБУ, во дворі поставили обличчям до стінки. Підійшов, як йому потім стало відомо Стрєлков, та запитав: «Це вони?». Йому відповіли: «ОСОБА_7, це вони». Стрєлков сказав: «В підвал їх, якщо зранку буде штурм, їх перших в розхід». Їх відвели в підвал. Знаходячись в підвалі він спілкувався з одним з караульних та запитав у нього, що в них за зброя. Караульний повідомив, що АК-74. Також, він запитав, чи правда вони почали б підривати, стріляти, на що караульний відповів, що звісно так, оскільки на захоплення лінійного відділу їм було відведено 7 хвилин та свою задачу вони виконали б на 100%. Зранку, в районі 09.00 годин зайшов який то чоловік, сказав, що вони можуть бути вільними, але по першому дзвінку, вони повинні зявитися. Він перевдягнувся вдома, приїхав на роботу, зателефонував Рашкевичу та все доповів. Рашкевич дав команду подзвонити начальнику департаменту транспортної міліції. Він розповів йому про дану ситуацію, та зазначив, що він вважає, що зброю знайшли не випадково, хтось їм подзвонив та сказав, хтось відчинив ворота з тильної сторони. Після цього вони виходили на роботу, ніяких вказівок не надходило. 19 числа, в день святкування Пасхи йому зателефонував черговий ОСОБА_14 та сказав, що приходили «зелені чоловічки» та хочуть з ним поговорити. Він сказав, що він сам вийде до памятника підприємцю та відповість на всі запитання. Він зустрівся з чоловіком, який сказав, що з ним має намір поговорити керівництво. Вони поїхали до керівництва до СБУ. Його завели в підвал, де він знаходився приблизно дві години. Потім зайшов автоматчик, інші особи, завязали скетчем очі, руки, та вивели на вулицю. Він зрозумів, що хтось його упізнавав. Після цього його знову повели в підвал. Його не били, але перші три ночі змушували лякатись: забігали кілька чоловік, над головою зводили пістолет, але не стріляли. Відпустили його після 29 числа. Після цього він виходив на роботу періодично. Коли почалися бойові дії, з метою збереження особового складу, він дав команду співробітникам на роботу не ходити, оскільки це вже було неможливо. В червні він пішов у відпустку, а вийшов з відпустки, коли Словянськ був вже звільнений.

28 липня до відділу прибули представники МВС та повідомили що всьому особовому складу необхідно написати письмові пояснення з того приводу, що вони робили з моменту захоплення та по теперішній час, зазначити, хто зі співробітників перейшов в ДНР, хто взяв зброю. Всі написали пояснення, вони це зібрали та увезли. 19 серпня надійшов наказ про звільнення деяких співробітників, в тому числі й його. Також, там було зазначено, що у відношенні його було проведено службове розслідування, що не відповідає дійсності, ніякого службового розслідування не було. У разі, якщо б було проведено службове розслідування, він все це виклав би письмово все, що зараз розповідає. А вони тоді писали тільки про те, як вони провели час з 12 квітня по 05 липня. Як йому потім стало відомо, 05 серпня проводилося службове розслідування, в якому було зазначено, що начальник лінійного відділу, не ввів в дію план «Фортеця», а такого плану в них немає, та не забезпечив збереження майна ОСОБА_3 міського відділу. Підставою для проведення даного службового розслідування був наказ від 05 серпня № 778. Наказ № 230 чітко регламентує порядок проведення службового розслідування та зазначає, що початком проведення службового розслідування є дата видання наказу про проведення службового розслідування, кінцем службового розслідування є дата підписання висновку службового розслідування. В даному випадку наказ від 05 серпня та висновок службового розслідування від 05 серпня. Тобто, виходячи з цього представники МВС прибули до Словянську 05 серпня, опитали біля двадцяти чоловік, та того ж дня підписали висновок, який затвердив ОСОБА_15. І все це в один день. Тобто, це свідчить про якість цього розслідування. Також, у висновку службової перевірки від 19 вересня зазначено, що він не ввів в дію план «Хвиля». Але ж, в даному випадку були терористи та не можливо було боротися з терористами засобами, передбаченими для боротьби з натовпом. Даний висновок службової перевірки став підставою для внесення відомостей в ЄДР. При проведенні досудового розслідування слідчим були допитані всі свідки не маючи самого плану оборони.

Крім того, 12 квітня ніякої інформації про те, що їх будуть штурмувати, не було. Співробітниками (ОСОБА_12, ОСОБА_11) висказувалися думки, що можливо, до них взагалі не прийдуть. У разі, якщо була б стовідсоткова інформація, виходячи з неї, вони вирішили б що робити. Він, як начальник до початку штурму, не мав права вивозити зброю. Він мав право вивезти зброю тільки у разі, якщо надійшла б про це чітка команда. Такої команди не було. Він сам напросився евакуювати зброю, але не встиг. Вважає що це не збіг обставин, а хтось спрямовано повідомив про те, що готується евакуація зброї. Також, вважає, що озброєні люди чекали, що вони будуть зброю кудись вивозити, щоб перехопити. ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_5 неодноразово підходили до нього та пропонували вивезти зброю. Вони це пропонували не тому, що зброю положено вивозити, а тому, що розуміли, що при початку штурму цього зробити буде неможливо. Однак, у разі вивезення зброї та її перехоплення за це відповідав би він, як за перевищення службових повноважень, так як на це не було команди, не було повноважень. Крім того, могла надійти команда щось робити. На відділ напав не натовп, про що чітко зазначали всі свідки. У кожного з нападників був АК-74, пістолет, штик-ніж ,радіостанція, розгрузка в якій магазини від автомату Калашникова, по боках гранати РГП-5. Генеральна прокуратура визначає дану категорію осіб, як незаконне збройне формування терористичної організації. Про це зазначено в фабулі обвинувачення: «Керівництво відділу на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці неналежно виконуючи свої службові обовязки 12.04.2014 року допустило захоплення невстановленими особами незаконного збройного формування терористичної організації ДНР приміщення лінійного відділу». МВС їх не навчало відбивати напад даної категорії осіб. Того дня ніхто не міг передбачити, як будуть розвиватися події. Крім того, якщо у нападників не було б вибухівки, вони дали би бій. Але, побачивши, що в них гранати, зрозумів, що в них ніякого шансу не було. Його, як начальника, ніколи не навчали, як діяти в таких випадках. Він не знав, що робити. Немає ніякої інструкції. Крім того, у висновку службового розслідування по факту спричинення йому тілесних пошкоджень від 16.06.2014 року зазначено, що він пропустив невідомих озброєних людей у відділ під загрозою підриву. При введенні в дію плану оборони адміністративної будівлі він передбачав, що ті люди, що захопили ОСОБА_3 міський відділ, можуть здійснити спробу захоплення лінійного відділу. Під словами «зелені чоловічки» він розумів, що це військове формування Російської Федерації. Він не виключав можливості, що вони можуть напасти, але, також, він не виключав можливості, що від антитерористичного центру надійде певна команда, яку він повинен виконати, а виконати її без зброї буде не можливо. Також, він не виключав можливості, що у тих, хто був у міському відділі щось не виходе, вони можуть роздратувати натовп та натовп піде їх штурмувати. А саме дану ситуацію передбачає план. Також він не виключав можливості, що вже провадяться якісь заходи та на лінійний відділ взагалі нападу не буде. В СБУ ніхто вже трубку не брав, він особисто телефонував начальнику СБУ, але з ним звязку не було. Він телефонував у виконком, де черговий повідомив, що міський голова знаходиться біля міського відділу. Про те, чи була вивезена зброя з міського відділу йому відомо не було. Сам особисто він планував вивезти зброю, наступним чином: він дав команду водію ОСОБА_16 підготувати три службових автомобіля, в один автомобіль він мав намір погрузити зброю та вести її самому, а в два інші автомобіля погрузити мішки з піском, для того, щоб вони просіли. Мішки з піском вже були підготовлені та знаходилися в черговій частині. Автомобіль зі зброєю він планував вести самому та сховати зброю в одному з гаражів. Він планував це зробити після того, як отримав дозвіл, але не встиг. Довірити це він нікому не міг, оскільки це зброя та автомобіль могли зупинити, розстріляти. За зберігання зброї відповідальність зброї несе безпосередньо він. Жодним нормативним документом не передбачено, що у разі прийняття рішення по евакуації зброї, він повинен це погоджувати з керівництвом, але відповідно до його функціональних обовязків він керує роботою відділу, несе персональну відповідальність перед начальником УМВС щодо виконання покладених на відділ завдань та функцій, тобто у разі, якщо це не передбачено, але надходить відповідна команда. Крім того, з кожною годиною, після захоплення ОСОБА_3 міського відділу, вірогідність нападу на лінійний відділ зменшувалася. Вони навіть вважали, що це їх мине.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 надав показання та зазначив, що він працює в Словянському ЛВ УМВС помічником начальника оперативним черговим штабу ЛВ УМВС. 12 квітня 2014 року займав посаду оперативного чергового. На роботі перебував з 8 години. Приблизно о 9 годині по телефону потупила інформація про те, що невідомими особами захвачено адміністративна будівля ОСОБА_3 міського відділу УМВС. ОСОБА_1 в цей час знаходився у місті Донецьку. Також, до Донецька була відкомандирована частина співробітників у кількості 20 чоловік. Про дану подію він доклав у Донецьк, вважає, що ОСОБА_1 про це був обізнаний. У звязку з цією подією були викликані співробітники міліції, яким була видана зброя та всі діяли відповідно до плану оборони адміністративної будівлі. Озброєння особового складу почалося зранку приблизно о 9-10 годин. В цей день знаходилися на місці та були озброєні приблизно 20 чоловік, інші озброювалися по прибуттю. З керівництва відділом на місці знаходились ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_11, Скиба. По сигналу тривоги в приміщення лінійного відділу прибули не всі, оскільки декотрі зі співробітників перебували в Барвенково та інших населених пунктах. В приміщенні лінійного відділу зброя була тільки лінійного відділу, іншої зброї не було. План оборони передбачає залучення інших підрозділів УМВС, однак ОСОБА_3 УМВС був вже захоплений. ОСОБА_1 повернувся з Донецька приблизно о 12-13 годин. Інші співробітники повернулися приблизно о 13 годині. Декотрі були розпущені по домівкам. В 15.00 годин надійшла команда відпустити людей, черговий Крамаренко повідомив, що ОСОБА_1 це дозволив. Зброю здавали до 18.00 години. В 19.00 годині прийшов Скиба, приніс мішки та сказав, що зброю необхідно поміщати в мішки з метою евакуації або приховування (підготувати до виносу). Зброя була упакована в мішки, в кімнаті для зберігання зброї залишилися спеціальні засоби (бронежилети, підлокітники). Ближче до вечора в приміщенні ЛВ залишалося приблизно 20-30 чоловік. Люди були розпущені для відпочинку. Мішки зі зброєю Скиба наказав сховати у тирі. Приблизно о 20.00 годин до приміщення ЛВ підїхали озброєні люди, приблизно 20 чоловік. ОСОБА_1 намагався вести з ними переговори. Вони вимагали відчинити двері, погрожували підірвати приміщення. ОСОБА_1 намагався їх переконати цього не робити. Ці люди були озброєні АК-74. Вони вибили вхідні двері та цілилися в тих, кого бачили, вимагали відкрити решітку. ОСОБА_1 відкрив решітку. В цих людей співробітники ЛВ не стріляли, оскільки вони використовували ОСОБА_1 у якості живого щиту. Потім він чув звуки боротьби та вистріл. ОСОБА_1 в цей момент знаходився з ними. Ці люди обіцяли всіх розстріляти, якщо постраждає хтось з них. Потім ці люди почали обшукувати приміщення з метою знайти зброю. Приміщення їм показував ОСОБА_9. Після цього, зазначені люди виносили мішки зі зброєю. Винесли все, окрім 10 одиниць зброї, яка залишилася в тирі. Куди поділася дана зброя йому невідомо. При виході ці озброєні люди забрали із собою ОСОБА_1 та начальника слідчого відділу ОСОБА_8.

Йому, як черговому, інформація про те, що планується напад на відділ міліції не надходила. З УВС запитували, чи введений в дію план оборони, але ніяких вказівок не надходило. Про те, що буде надана допомога з УВС не повідомляли. Про те, скільки було чоловік, які здійснили напад на міський відділ міліції, чим вони були озброєні йому відомо не було, але йому було відомо, що це велика кількість людей. Вивіз зброї з адміністративної будівлі ЛВ ніяким документом не передбачений. План оборони не містить положення про те, що начальник відділу повинен прийняти рішення про вивіз зброї. Окрім того, біля м. Костянтинівки була перекрита дорога, а також на мосту на Торці. План оборони розрахований для захисту від цивільного населення, а нападники були єдиним підрозділом, діяли злагоджено, без паніки. Вони погрожували підірвати приміщення. Він вважає, що ця погроза була реальною. Вважає, що у разі, якщо б весь особовий склад був на місці та вони оказали супротив нападникам, протриматися вони могли не 2-3 хвилини, оскільки у нападників була явна перевага. Окрім того, біля приміщення зібралося цивільне населення на відстані приблизно 30-50 м. та була реальна загроза того, що постраждає мирне населення. Бронежилети, які в них були, могли захистити від ножа, від вогнепальної зброї було 2 бронежилета.

За сигналом тривоги не підіймаються ті співробітники міліції, які перебувають у відпустці, на лікарняному та ті, хто має на утриманні неповнолітніх дітей. Відповідно до плану оборони, надання допомоги необхідно просити у відділах міліції, що знаходяться поруч. Відбиття нападу тільки силами слідчо - оперативної групи планом оборони не передбачено. Випадок загрози підриву будівлі не передбачений жодною інструкцією, необхідно б було викликати МЧС та провести евакуацію. Вважає, що у випадку захвату адміністративної будівлі були б убиті та поранені. Слідчо-оперативною групою огонь відкритий не був, оскільки ОСОБА_1 дав команду не стріляти та вів перемови.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 надав показання та зазначив, що він працював старшим інспектором штабу лінійного відділу міліції на станції Словянськ. Вся зброя, яка зберігалася у відділі, належала ЛВ на ст. Словянськ. Окрім того, три пістолети перебували на зберіганні ОСОБА_19 Дану зброю забрали та поклали до камери схову. 12.04.2014 року в 07.00 годин він разом з групою виїхав до міста Донецьку для охорони УМВС України на Донецькій залізниці. До міста Донецька вони доїхали в 09.00 годин, ніяких перешкод по дорозі на той час не було. ОСОБА_1 також був в Донецьку, але їхав на службовому автомобілі. Про захоплення будівлі ОСОБА_3 міського відділу міліції йому стало відомо з Інтернету. В Донецьку вони були до 11.00 годин, після чого старший групи ОСОБА_9 сповістив про те, що їм необхідно повертатися до Словянську. В Словянську на Черевковці їх зупиняла група озброєних людей. Повернулися вони приблизно о 15.00 годині. Після того, як вони заїхали у двір, начальник штабу ОСОБА_5 надав вказівку отримати зброю. Був введений в дію план оборони. Зі зброєю вони перебували на постах приблизно до 19.00 годин. Потім зброю всі здали ОСОБА_14. В пакуванні зброї приймав участь він, ОСОБА_5. Куди ховати зброю вирішував ОСОБА_5. ОСОБА_1 в цей час вів перемови з озброєними людьми. Наказ сховати зброю в тирі надав ОСОБА_5. Зброя була схована в тирі за пулезловлювачем та закрита дошками. Перерахунок зброї проводив він, при цьому він звірявся з результатами останньої інвентаризації. Вся зброя була в наявності. Озброєними людьми були вивезенні всі автомати, з 119 пістолетів залишилося 15.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 надав показання та зазначив, що він працює в ЛВ на ст. Словянськ міліціонером-водієм. 12.04.2014 року він прийшов на роботу о 08.20 годин. О 08.30 годині була перезміна. Приблизно о 08.45-08.50 год. в чергову частину надійшло повідомлення про те, що будівля ОСОБА_3 міського відділу міліції захоплена. Приблизно о 10.00 годині черговий повідомив, що вводиться в дію план оборони будівлі. Також, зранку до м. Донецька для охорони громадського порядку уїхали співробітники міліції на автобусі. В той час він знаходився у відділі та не залишав його. ОСОБА_20 був в м. Донецьк. Приблизно о 14.00 годині з Донецька повернулися співробітники міліції та також знаходилися в приміщенні відділу. Пізніше приїхав ОСОБА_1 з Літвіновим та Макаровим. В нього був пістолет Макарова, та відповідно до плану оборони, він отримав автомат приблизно в 13.30 год. Черговий повідомив, щоб всі залишалися на своїх місцях, більш ніякого інструктажу не було. Коли ОСОБА_1 повернувся з Донецька, він був на своєму місці. Приблизно в 17.00 годин начальник штаба ОСОБА_5, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 почали збирати зброю. Він в цей час знаходився на першому поверсі. Він особисто здав автомат приблизно о 19.00 годині за вказівкою чергового, пістолет залишився в нього. Зброю приймав черговий ОСОБА_14. Після 20.00 години зявилися озброєні люди в масках, в камуфляжній формі. ОСОБА_5 наказав віднести зброю в тир, в підвал. Вони віднесли зброю. В це час почали дзвонити в домофон озброєні люди. Перемови з ними вів ОСОБА_1 ОСОБА_13 співробітників міліції ніхто в озброєних людей не стріляв, оскільки ОСОБА_1 сказав, що буде вести переговори та без його команди стріляти заборонив. Озброєні люди почали вибивати двері, а чотири чоловіка з іншого входу дійшли до решітки. ОСОБА_1 попереджував озброєних людей, що вони будуть стріляти, на що озброєні люди відповідали, що вони підірвуть приміщення, але будь-яким чином в нього зайдуть. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, вони почали перевіряти всіх співробітників міліції на наявність зброї, в кого находили зброю забирали. ОСОБА_1 разом з двома озброєними чоловіками піднялися до нього в кабінет. Після цього, було чути звуки, схожі на постріли. Потім ОСОБА_1 вивели на вулицю. Також, він чув звуки бійки, після чого вивели на вулицю Керимова, в якого були видно садни. Озброєні люди почали запитувати, де знаходиться зброя. В цей час він з іншими співробітниками стояв обличчям до стіни. Хтось повідомив, що зброя у старшини та озброєні люди почали шукати старшину. Після цього всім наказали піднятися в актовий зал на четвертий поверх. Коли вони знаходилися в актовому залі, озброєні люди спостерігали за тим, щоб ніхто нікуди не дзвонив. Після цього їх відпустили. Спустившись вниз, він дізнався від чергового про те, що озброєні люди забрали всю зброю. Йому відомо, що озброєні люди взяли з собою ОСОБА_9 та з ним пішли до підвалу. Вважає, що вивезти зброю було можливо. Також вважає, що озброєні люди були натреновані, протистояти ним вони не змогли б. Нападники їм сказали, що у разі, якщо буде відкритий вогонь та хтось з них постраждає - всі вони не жильці. Окрім того, їх раніше навчали протистояти групам осіб у випадку масових безпорядків. Протистояти нападу спеціального підрозділу ніколи не навчали.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 надав показання та зазначив, що 12.04.2015 року він, будучи співробітником ЛВ на ст. Словянськ, прибув на роботу о 08 год. 30 хвилин. Приблизно о 09.00 годин від інших співробітників він дізнався, що здійснено захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції. Приблизно через 10-15 хвилин від чергового надійшла команда спуститись в кімнату прийому-видачі зброї та отримати табельну зброю. Він отримав зброю та піднявся до себе в кабінет. Приблизно о 15.30 годин, після прибуття керівництва, було прийнято рішення про розподіл співробітників на зміни. Він увійшов в другу зміну, здав зброю та пішов до дому. Після 16.00 годин він знаходився вдома із сімєю.

З планом оборони його знайомили. Даний план оборони передбачав захист адміністративної будівлі у разі масових заворушень серед населення. Про введення в дію плану оборони було оголошено по гучному звязку черговим ОСОБА_14. Відповідно до плану оборони він перебував в групі ведення переговорів. Зранку у відділі було приблизно 30-35 чоловік. ОСОБА_1 повернувся приблизно о 11-11.30 год. Ніяких команд від ОСОБА_1 не надходило. Щодо захоплення приміщення ОСОБА_3 міського відділу міліції він бачив відеоролик в мережі Інтернет. Інформації про те, що планується захват лінійного відділу не було. Про напад на ВОХР йому нічого невідомо. Він пішов з відділу, так як надійшла команда чергового другій зміні здати зброю та йти до дому. Приблизно о 15. 20 год. відбулась нарада керівництва, на якій був присутній ОСОБА_6, ОСОБА_10, Литвінов, ОСОБА_11, він, ОСОБА_15, ОСОБА_5. Нарада відбувалася в формі обговорення. На даній нараді вирішувалося питання про те, як забезпечити охорону відділу. Було вирішено для постійного забезпечення охорони відділу розділити особовий склад на дві зміни.

Подробиці нападу йому відомі зі слів родички, яка проживає в будинку навпроти Лінійного відділу міліції.

Ситуація озброєного нападу на адміністративну будівлю ЛВ ніколи не передбачалася. У разі, якщо б напад був здійснений громадянами, в залежності від ситуації, питання про застосування зброї необхідно б було вирішувати відповідно до вимог ЗУ «Про міліцію». Коли він залишав будівлю, на поверхах чергували співробітники. Також, були озброєні ті, хто прибув з міста Донецьк. Найближчий житловий будинок розташований на відстані 70-100 метрів від Лінійного відділу. Приміщення лінійного відділу має ще один вихід зі двору, де житлових будинків немає. З приводу переміщення зброї ніяких розмов він не чув. Наступного дня він дізнався, що в кабінеті ОСОБА_1 озброєними людьми був зроблений постріл, пошкоджені вхідні двері. Розподіл співробітників на дві зміни не суперечило плану оборони адміністративної будівлі. План оборони передбачав оборону адміністративної будівлі від населення. Ніяких навчань щодо відбиття нападу бойової диверсійної групи, по боротьбі з терористичними угрупуваннями ніколи не проводилося. Випадку нападу озброєних людей план оборони не передбачав, ніяких положень щодо того, як себе поводити в даній ситуації, план оборони адміністративної будівлі не містив. Зазначеним планом оборони надається можливість застосування зброї відповідно до ЗУ «Про міліцію». Вважає, що бронежилети, які перебували в розпорядженні співробітників лінійного відділу могли захистити від холодної зброї, а від кулі вряд чи. План оборони оновлюється щорічно, затверджується начальником управління. Про захват ОСОБА_3 міського відділу міліції було докладено в УВС, але ніяких вказівок щодо подальших дій не було. У відділі були пістолети та чотири автомата АКС-74-У. Йому відомо, що в ході нападу ОСОБА_6, ОСОБА_10 та Літвінов отримали тілесні пошкодження. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_10 були на лікарняному.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він працював інспектором громадської безпеки на ст. Дружківка, перебував в оперативній групі. Він прибув на роботу о 08.30 год. В 08.30 год. ОСОБА_1 провів інструктаж. Він отримав зброю, оскільки перебував в слідчо-оперативній групі. Приблизно з 09.00 до 10.00 годин надійшла інформація про захоплення приміщення ОСОБА_3 міського відділу міліції. Людей розставили відповідно до плану оборони по поверхам. Він отримав автомат та був на другому поверсі. Особисто він нападу чекав. Співробітників було приблизно 30 чоловік. Озброєні були всі. План оборони адміністративної будівлі не передбачає захисту від нападу спеціального підрозділу. Приблизно о 18-19 годин в чергову частину надійшло повідомлення про те, що ВОХР намагаються захопити. Група співробітників Лінійного відділу відправилась до ВОХР. Повернувшись, вони повідомили, що це були озброєні люди в зеленій формі. З ними вони спілкувалися усно. Він здав зброю приблизно о 17.00 годині в чергову частину за розпорядженням начальника ОСОБА_1 Після 17.00 годин зброя залишалася у 6-7 чоловік. На момент захвату в приміщенні залишалося приблизно 15 чоловік. По якій причині співробітники міліції пішли йому невідомо. ОСОБА_1 надав команду здати зброю після 15.00 годин. Зброю пакували в мішки та опечатали для того, щоб сховати. В опечатуванні зброї він участі не приймав. Зброю виносив в тир, в підвальне приміщення. він, Гажетов, ОСОБА_16. Вважає, що можливість винести зброю за межі приміщення була. Приблизно о 21.00 годин до лінійного відділу підїхало два автомобіля, з яких вийшли люди в зеленій формі та в масках. Вони направилися до центрального входу, вимагали зброю. ОСОБА_1В намагався їх відмовити. Після цього вони вибили двері та зайшли, через решітку вони погрожували, що будуть застосовувати гранати та дістали їх. Хто відкрив решітку йому невідомо. Також була відчинена решітка з іншого входу. Команда була застосовувати зброю при безпосередній загрозі життю, здоровю. Такої загрози не було. Озброєні люди сказали, що, якщо в них не будуть стріляти, вони також стріляти не будуть. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, всіх співробітників міліції поставили обличчям до стінки. При цьому вони забрали зброю в нього, ОСОБА_16, ОСОБА_17. Постріл він чув. План оборони не передбачав відбиття нападу спецпідрозділу. Навчань з приводу того, як поводитись в даній ситуації УВС не проводило. Вважає, що була загроза того, що озброєні люди кинуть гранату. Зброя лінійного відділу була схована таким чином, що у разі, якщо не знати, де вона зберігається, знайти її було важко.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 надав показання та зазначив, що станом на 12.04.2014 року він працював начальником кримінальної міліції лінійного відділу на ст. Словянськ. 12.04.2014 року він прибув на роботу біля 08.00 годин. Приблизно 20-25 чоловік в той день зранку виїхали для охорони порядку до міста Донецька. Після 10.00 годин ранку вони дізналися про те, що ОСОБА_3 міський відділ міліції був захоплений озброєними людьми. Про цю подію було докладено ОСОБА_1. Після цього був введений в дію план оборони, у відділі були розставлені люди відповідно до плану оборони. ОСОБА_1 контролював ситуацію в телефонному режимі. Потім ОСОБА_1 йому подзвонив, повідомив, що їх відпустили та що вони повертаються з міста Донецьк. ОСОБА_1 повернувся приблизно о 15.00 годин. Йому доклали в подробицях про дану ситуацію, запропонували вивезти зброю. ОСОБА_1 зателефонував начальнику УМВС на Донецькій залізниці, просив дозволу на вивезення зброї. Такого дозволу ОСОБА_1 не отримав, оскільки на лінійний відділ ніхто не нападав. Інформації про те, що буде здійснений напад на лінійний відділ не було. В 19.00 год. подзвонив черговий ВОХР та повідомив про напад на ВОХР. Він та інші співробітники міліції в кількості 10-12 чоловік направились до ВОХР, здавши за наказом ОСОБА_1 зброю, для того, щоб не було збройного зіткнення. Біля приміщення ВОХР вони побачили людей в балаклавах, повідомили про те, що вони без зброї та просили не стріляти. Люди в балаклавах зрозуміли, що їм не захопити приміщення ВОХР та уїхали. Повернувшись, він доклав ОСОБА_1 про те, що напад на ВОХР відбито. Після цього ОСОБА_1 подзвонив полковнику Рашкевичу та отримав дозвіл на вивіз зброї. Приблизно о 20.00 год. до відділу підїхали автомобілі, з яких вийшли повністю озброєні люди. У них були речові мішки зі зброєю різного калібру, вони погрожували підірвати відділ у разі, якщо не відчинять двері. ОСОБА_1 через вікно сказав, що не треба стріляти, а якщо вони мають бажання стріляти - то в нього, а не в особовий склад. Старший з озброєних людей сказав, що для того, щоб вони не стріляли, необхідно відчинити двері. ОСОБА_1 відчинив двері. В цей момент озброєні люди були вже за решіткою з боку двору. Потім озброєні люди разом із ОСОБА_1 піднялися до ОСОБА_1 в кабінет. Він також піднявся в кабінет ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8. Він побачив, що ОСОБА_1 сидів за столом та його били прикладом. Він залишався на вході, йому наказували вийти. ОСОБА_1 відірвався від озброєних людей та хотів вийти. В цей час пролунав постріл. ОСОБА_1 встиг вийти, але озброєні люди його догнали та били в коридорі. Потім озброєні люди забрали ОСОБА_1 та ОСОБА_8 заступника начальника, а два чоловіка били його. Потім його вивели за решітку, одягли наручники. Також, наручники одягли на ОСОБА_8 та ще на когось, хто хотів зняти ці події на мобільний телефон. Потім всіх поставили обличчям до стінки та почали виносити зброю з тиру. Вважає, що просто найти зброю було важко. Після того, як озброєні люди винесли зброю, вони забрали ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та уїхали. 13.04.2014 року після 09.00 годин в приміщення лінійного відділу приїхав заступник начальника ОСОБА_8 в дуже брудному одязі та повідомив, що ОСОБА_1 відпустили до дому. З приводу пострілу давали телеграму на ОСОБА_17 та на Донецьк, але ніхто не приїхав та цю обставину не зясував. 15.04.2014 року він звернувся до лікарні та зафіксував спричинені тілесні ушкодження. Крім того, коли його виводили, він побачив за вхідними дверима міну. 12.04.2014 року зранку в лінійному відділі було близько 30 чоловік. Приблизно 20 чоловік уїхало до м. Донецька. Хто надав команду ввести в дію план оборони він не памятає. План оборони був введений в дію після 10.00 годин. Відповідальним за це був ОСОБА_11. Відповідно до введеного в дію плану оборони був озброєний особовий склад, видані бронежилети, каски. Контролював це відповідальний ОСОБА_11. Люди були розставлені по поверхах та повинні були охороняти відділ. Йому особисто стало зрозуміло про те, що буде напад на лінійний відділ після того, як озброєні люди напали на ВОХР. Озброював особовий склад ОСОБА_14. Декого з прибувших з Донецька відпустили до дому для відпочинку. Після свого приїзду з Донецька ОСОБА_1 зібрав керівництво лінійного відділу на нараду, де оговорювалося питання про охорону адміністративної будівлі лінійного відділу міліції, розстановці людей. Ввести в дію план оборони були зобовязані, оскільки був захоплений міський відділ міліції. Нарада проводилася приблизно після 15.00 годин. Також, на нараді оговорювалося питання про вивіз зброї. Автомобілі для вивозу зброї були. Зброю почали пакувати після того, як повернулися з ВОХР. ОСОБА_1 зателефонував в УВС Рашкевичу та отримав дозвіл на вивезення зброї. Місце, куди необхідно вивезти зброю ОСОБА_1 вказано не було. Зброю почали пакувати приблизно за 20 хвилин до нападу. Вважає, що роздати зброю не встигли б. Озброєних людей було не менше двадцяти. Знаходячись біля приміщення ВОХР, він бачив трьох озброєних чоловік. Їм була потрібна зброя. Від УВС, МВС ніяких команд не надходило. Йому, я к заступнику начальника, ніяких команд від УВС не надходило. З ними проводилися навчання, яким чином поводитися з хуліганами, давати опір терористичним розвідувально - диверсійним групам УВС не навчало, це не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Вважає, що вірогідність застосування озброєними людьми при нападі вибухових речовин, зброї була стовідсоткова. Можливості відбити напад не було, оскільки сили не були рівними. Крім того, біля лінійного відділу зібралися громадяни. Також, вважає, що план оборони не відповідав такій складній ситуації. Також, у разі, якщо озброєними людьми була кинута граната приміщення лінійного відділу було б підірвано та загинули б співробітники. На початку 2014 року лінійного відділу на станції Артемівськ не було. Отримання-здача зброї фіксується в журналі № 5. Під час початку нападу він знаходився в своєму кабінеті, а коли озброєні люди увірвалися в приміщення був біля начальника. Він особисто дзвонив своєму безпосередньому начальнику в УВС, доповів про ситуацію, але у відповідь чув лише: «Тримайтеся». Ніхто не міг сказати, як поводитися, оскільки ситуація була не стандартна. Вважає, що вивезти зброю не було можливості, оскільки приміщення СБУ, МВ у місті Словянську були захоплені, за межі міста також було неможливо вивезти зброю, оскільки всюди були розташовані блокпости. Про те, де саме схована зброя знали люди, які її пакували.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21; С.О. надав показання та зазначив, що він працює в ЛВ на ст. Словянськ помічником оперативного чергового. 12.04.2014 року він був на роботі. О 08.30 год. надійшло повідомлення від чергового ОСОБА_3 міського відділу міліції про те, що міський відділ захоплений. Після отримання даного повідомлення лінійний відділ міліції був зачинений. Про це було повідомлено керівництву в телефонному режимі, були повідомлені відділи міліції в сусідніх городах. По тривозі підняли людей та був введений в дію план оборони. Відповідно до плану оборони були розставлені люди. Були встановлені скриті пости в районі залізничного вокзалу. ОСОБА_6 був у Донецьку, з Донецька ОСОБА_1 приїхав приблизно з 12.00 годин до 14.00 годин. По приїзду начальника керівництвом був розроблений графік по обороні будівлі. Відповідно до цього графіку частина людей залишилася чергувати, а частина розійшлася по домівкам. В кожній зміні було приблизно по 20-25 чоловік. Приблизно о 18-18.30 год. надійшла команда здати зброю. Всі здали автомати, а пістолети в декотрих залишилися. Через деякий час була команда скласти зброю в мішки. Він складав зброю в мішки особисто. Під час пакування зброї надійшло повідомлення від ВОХР про те, що на них здійснено напад. До будівлі ВОХР пішло декілька співробітників лінійного відділу без зброї. Повернувшись, вони повідомили про те, що будівля ВОХР не захоплена. Зброю пакували в мішки, опечатали та залишили в кімнаті для зброї. Облік зброї вів начальник штабу. Напад на будівлю Лінійного відділу почався приблизно о 19.00 19.30 год. Нападники заходили з центрального та заднього входу. Про це було повідомлено по гучному звязку. ОСОБА_6 спустився та намагався вести перемови з нападниками по домофону. В цей час запитали начальника штаба, а начальник штаба начальника відділу, куди діти зброю та отримали команду перенести зброю в тир. Після того, як сховали зброю, він побачив, що через решітку стирчить автомат. Нападники не погодилися вести перемови через решітку. Зайшовши в приміщення нападники весь особовий склад, який був на першому поверсі, построїли біля стіни, обшукали опергрупу, яка була зі зброєю, вилучили телефони та піднялися на другий поверх. Він чув постріл та крик, які доносився з другого поверху. Пізніше він дізнався, що це вдарили Керимова. Потім особовий склад підняли до актового залу, а він залишився. Нападники взяли ОСОБА_9, який був крайнім та пішли з ним оглядати приміщення. Після цього нападники винесли зброю, вивели начальника ОСОБА_1, першого заступника начальника ОСОБА_8 та заступника начальника по кримінальній частині Керимова. У відділі було всього чотири автомата та приблизно 120 пістолетів. Нападу на лінійний відділ чекали, про це всі перемовлялися, він особисто розумів, що напад на лінійний відділ буде. План оборони розрахований на те, щоб потягнути час до надання допомоги. Вважає, що відбити напад вони не змогли б, однак відповідно до плану оборони всі залишалися на постах. Співробітники міліції зверталися до ОСОБА_5, казали про те, що необхідно убрати зброю, так як вони не вистоять. Зброю збирали та пакували з метою сховати. Після нападу на ВОХР вже було зрозуміло, що Лінійний відділ наступний. Вважає, що вивезти зброю не було можливості. Інформації про те, що буде захоплення Лінійного відділу не надходило. При нападі озброєні люди загрожували, що застосують зброю та вибухівку. Відбити напад вони не змогли б, оскільки в них були пістолети, а у нападників автомати, спеціальні засоби, які на них були, не були здатні захистити. Крім того, коло будівлі зібралося мирне населення. Станом на початок 2014 року Лінійного відділу на ст. Артемівськ не існувало. Ніхто з співробітників міліції не вважає, що начальник ОСОБА_6 діяв не правильно та що необхідно було відбивати напад. Вважає, що у разі, якщо б ними була застосована зброя частина співробітників загинула б та постраждало б мирне населення. Крім того, він доповідав в УВС про захоплення, ніяких вказівок з УВС не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він був першим заступником начальника Лінійного відділу на ст. Словянськ. Зранку він разом із начальником ОСОБА_1 поїхав в м. Донецьк на нараду. На нараді вони перебували окремо. Приблизно о 12.00 год. хтось із співробітників сповістив його про захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції. Вийшовши з наради, він зустрівся з начальником ОСОБА_1 В Словянськ вони поверталися в одному автомобілі. ОСОБА_1 розмовляв по телефону. Також, з міста Донецька з ними повернулося біля двадцяти співробітників. В приміщення лінійного відділу вони повернулися приблизно о 15.00 годин. По приїзду він озброївся, частина співробітників вже була озброєна. Озброїтися надав наказ начальник ОСОБА_1, оскільки чекали нападу. Співробітники перебували на своїх місцях відповідно до плану оборони будівлі. Також, по приїзду відбулася нарада з приводу даної ситуації. Питання про те, що робити зі зброєю на нараді не вирішувалося. Йому відомо, що ОСОБА_1 дзвонив Рашкевичу та, як він зрозумів, дозвіл на вивіз зброї ОСОБА_1 не надали. За штатом було 123 співробітника ЛВ. У відділі постійно знаходилося 15-20 чоловік. Напад на приміщення ВОХР відбувся приблизно о 18.00-19.00 год. Звідти повідомили, що підїхало три чоловіка. Він разом з Керимовим, ОСОБА_11, ОСОБА_22, Варченко та іншими співробітниками виходили до будівлі ВОХР. Стрілянини там не було, все врегулювали шляхом розмови. Приміщення ВОХР знаходиться на відстані 50-100 м. від будівлі лінійного відділу. Біля будівлі ВОХР він побачив трьох озброєних людей. Коли вони почали наближатися до будівлі ВОХР, озброєні люди наказали зупинитись, погрожуючи тим, що вони будуть стріляти. Також, озброєні люди повідомили, що вони мають намір попасти до будівлі ВОХР. Їм повідомили, що у ВОХР вони нічого не знайдуть. Після цього озброєні люди уїхали. Вони повернулися до лінійного відділу. Після того, як вони повернулися до лінійного відділу, по гучному звязку було оголошено про необхідність здати зброю. Зброю здали приблизно за 30 хвилин. Збирали зброю з метою її вивозу. Приблизно через годину після нападу на ВОХР до приміщення лінійного відділу підїхали озброєні люди. Під час нападу на лінійний відділ зброя була упакована в мішки, її необхідно було терміново ховати. Сховали зброю в тир за мішенню. Через вікно він побачив озброєних людей в кількості 15-18 чоловік в масках. Також він бачив озброєних людей на проїжджій частині, біля вхідних дверей стояли люди в цивільному одязі. ОСОБА_1 вів перемови з озброєними людьми, потім вони поставили перед дверима протитанкову міну та погрожували її вибухнути. Також вони зайшли з іншого входу. Решітку відкрив начальник. Озброєні люди забігли в приміщення, частина з них пішли з ОСОБА_1 до його кабінету. Після цього він зайшов до ОСОБА_1 в кабінет та побачив, що два чоловіка його бють. Він намагався припинити побиття, внаслідок чого пролунав постріл, пуля пройшла над його головою. Після цього його та ОСОБА_1 вивели вниз під автоматами, наверху залишився ОСОБА_10. Нападники виносили мішки зі зброєю.

На нараді в Донецьку були начальники всіх відділів міліції, тому він вважає, що про захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції знали всі.. ОСОБА_1 телефонував Рашкевичу приблизно в 18.00 год. План оборони на 2014 рік він не дуже памятає. Вважає, що оборону будівлі можливо було здійснити частиною особового складу, але даний напад відбити не змогли б, оскільки поступалися нападникам за зброєю, оскільки вони мали автомати АК-74, бронежилети співробітників міліції не передбачали захисту від такої зброї. Також нападники мали гранатомети, гранати. Вважає, що даний напад був здійснений спеціальним підрозділом. Також, він вважає, що у разі, якщо б не відчинили двері, вони б зі стовідсотковою вірогідністю підірвали мину. Окрім того, ніхто із співробітників лінійного відділу не вважає, що ОСОБА_1 діяв не правильно в даній ситуації. В бойове зіткнення ніхто із співробітників вступати не бажав.

Допитний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він перебував на роботі в лінійному відділі на станції Словянськ, працював начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей. Із засобів масової інформації йому стало відомо про захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції, він бачив відео в мережі Інтернет. Частина співробітників лінійного відділу зранку уїхала в Донецьк. ОСОБА_1 також уїхав в Донецьк. Вважає, що ОСОБА_1 доклали про захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції. Нараду проводив ОСОБА_10. На нараді оговорювалося питання, яким чином не допустити захоплення будівлі лінійного відділу. Всіх співробітників, які не уїхали до м. Донецьк, викликали та розставили відповідно до плану оборони. Всім співробітникам видали бронежилети та табельну зброю. Питання про те, чи можуть співробітники міліції протистояти озброєним людям не підіймалося. Перебування співробітників на своїх постах перевіряв та контролював ОСОБА_11. Його пост знаходився на вулиці, навпроти лінійного відділу. Всі співробітники перебували на своїх постах. Напад на лінійний відділ він передбачав, обстановка була напружена. В якій годині повернулися співробітники з Донецька він не памятає. Всі, хто повернулися, залишилися у відділі. Керівництво відділом було постійно разом ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Литвінов. Він пропонував вирішити питання щодо зброї, оскільки міський відділ міліції, де в три рази більше співробітників, не впорався. Однак, вважає, що вивезти зброю було проблематично, так як після захоплення зранку міського відділу міліції, по всьому Словянську були розташовані блок пости. Всі співробітники знаходилися на роботі приблизно до 16.30 -17.00 год. Потім, була проведена нарада, де вирішено, що людей необхідно розділити на дві зміни, щоб надати можливість відпочити для подальшої оборони. Йому зателефонував ОСОБА_10 та сповістив, що він буде заступати наступного дня. Він попросив, щоб його залишили в той день. Друга зміна пішла до дому, здавши перед уходом зброю. Інші співробітники залишалися на своїх місцях. Приблизно о 19.30 год. по гучному звязку пролунала команда про те, що необхідно здати зброю та спеціальні засоби. Всі здали зброю, в тому числі і він. Спроба захопити ВОХР була до оголошення по гучному звязку про необхідність здачі зброї. До приміщення ВОХР він не ходив, але йому відомо, що там все обійшлося мирно, ніхто не стріляв. Вважає, що до нападу на лінійний відділ ніхто не був готов психологічно. Також, йому було відомо, що зброя здається з метою її евакуації. Куди планувалося евакуювати зброю йому невідомо. В пакуванні, перенесенні зброї він участі не приймав. Приймав зброю начальник штабу. Захоплення будівлі лінійного відділу відбувалося наступним чином: підїхали чотири або пять легкових автомобіля, з яких вийшло приблизно 18-20 озброєних чоловік. Потім ще підїжджали машини. Люди вискакували з машин та займали позиції, контролювали вікна. Група озброєних людей підбігла до вхідних дверей. Біля приміщення відділу, на відстані приблизно 35 метрів, почало збиратися мирне населення. Там були жінки та діти. Вхідні двері озброєні люди почали виламувати, Керівництво в цей час було на другому поверсі. ОСОБА_1 відчинив вікно на другому поверсі, виліз на козирок, та намагався вести перемови. ОСОБА_1 в ультимативній формі наказали відчинити двері, або почнеться штурм із застосуванням гранат. Було зрозуміло, що штурм буде. В цей час інша група проникла до решітки з іншого боку. У них в руках були гранати. ОСОБА_1 спустився до озброєних людей та сказав, що він відчинить двері, але щоб з особовим складом нічого не трапилося. Старший групи озброєних людей пообіцяв, що з особовим складом нічого не трапиться. Після цього озброєні люди зайшли, спитали де зброя. ОСОБА_1 їм сказав, що зброю вивезли, після чого запросив старшого цієї групи до себе в кабінет. З ними пішли ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а також озброєні люди. Інших поставили до стіни, роззброїли членів слідчо-оперативної групи, які мали при собі тільки пістолети. Два-три чоловіка тримали їх під прицілом, а ще два-три чоловіка шукали зброю. Один з них спитав, де знаходиться підвальне приміщення. Поруч стояв ОСОБА_9, та вони його взяли з собою. Приблизно через десять хвилини повернувся ОСОБА_9 та повідомив, що зброю знайшли. Після цього всіх відправили до актового залу. Після цього озброєним людям по рації надійшов який-то сигнал, та вони пішли. Через пять хвилин всі залишили актовий зал. Коли шукали зброю, він чув постріл, крики, та бачив, як ОСОБА_1, ОСОБА_10 та Литвінова виводили в наручниках. Про те. що планується напад на лінійний відділ точної інформації не надходило. План оборони передбачав відбиття нападу цивільного населення. Вважає, що напад на лінійний відділ був здійснений професійною розвідувально-диверсійною групою, так як була видна їх підготовка. Нападники загрожували застосуванням гранат, автоматичної зброї. Вважає, що у разі застосування нападниками зброї, всі співробітники лінійного відділу загинули б. Вважає, що відбити напад можливості не було. Бронежилетів, які б могли захистити від автоматичної зброї, в лінійному відділі немає. З УВС була команда - охороняти відділ. При здійсненні терористичного акту необхідно було мобілізувати особовий склад, повідомити про це СБУ, прокуратуру, забезпечити охорону, евакуацію людей. Співробітники лінійного відділу вважають, що ОСОБА_1 поступив правильно. Питання по евакуації зброї вирішувалося узьким колом осіб. Порядок евакуації зброї нічим не врегульований. В нараді він приймав участь лише зранку, протягом дня не приймав. Вважає, що до 16.00 год. будь-якої загрози не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він працював на посаді начальника сектору державної служби по боротьбі з економічними злочинами. На роботу він прибув приблизно 08.45 год. На нараді зранку він присутній не був. Про захоплення ОСОБА_3 міського відділу міліції йому стало відомо від знайомого, коли він йшов на роботу. В ЛВ був введений і дію план оборони, у звязку з чим необхідно було отримати зброю. Отримавши зброю, він розписався в журналі Форми А-5, піднявся до себе в кабінет. Відповідно до плану оборони його поставили контролювати другий-третій поверхи. ОСОБА_1 зранку уїхав до м. Донецьку. До обіду в приміщенні лінійного відділу перебувало приблизно тридцять чоловік. Всі, кому телефонували, виходили на роботу. Вважає, що вірогідність захоплення лінійного відділу була. Потім, було розподілено, що частина співробітників залишається у відділі в цей день, а інша частина буде чергувати наступного дня. Графік чергування був складений приблизно о 15.00-16.00 год. Ті, хто був повинен чергувати наступного дня, здали зброю та пішли. Він також повинен був чергувати наступного дня. Він здав зброю, пішов до дому. Вдома він пообідав та повернувся до відділу, оскільки було багато роботи з документами. У відділі залишалося приблизно 20-30 чоловік. По гучному звязку черговий оголосив про те, що необхідно здати зброю. Час, коли пролунало це оголошення він не памятає. З приводу спроби захоплення ВОХР: він чув зі слів інших співробітників, що співробітники лінійного відділу виходили до будівлі ВОХР, так як туди приїжджали озброєні люди з метою забрати зброю. Про це він дізнався увечері. Весь час він знаходився у себе в кабінеті та з нього не виходив. Захоплення приміщення лінійного відділу почалося приблизно о 20.00 год., було вже темно. В цей момент він перебував на другому поверсі. Він бачив як підїхали автомобілі, з яких вийшли озброєні люди та окружили будівлю лінійного відділу. Про це він повідомив начальника ОСОБА_1 Також підійшло цивільне населення. Цивільне населення перебувало на відстані приблизно 100 метрів від відділу. Вважає, що у разі виникнення перестрілки цивільне населення було б на лінії вогню. Озброєні люди вимагали відчинити двері. ОСОБА_1 відчинив вікно та вийшов на козирок. ОСОБА_1 вів з ними перемови. Озброєні люди вимагали відчинити двері. Погрожували підірвати будівлю та взяти її штурмом. Після цього всі спустилися вниз. ОСОБА_1 сказав, що відчинить двері у разі, якщо гарантують безпеку особовому складу. В цей час з іншого входу озброєні люди були вже майже у відділі, перед ними залишилася тільки решітка. Озброєних людей було приблизно 20-30 чоловік. Зайшовши в приміщення, вони построїли особовий склад в коридорі обличчям до стіни, всі виклали мобільні телефони. Вони запитували, де зброя. ОСОБА_1 відповідав, що зброї у відділі немає. Потім озброєні люди взяли одного із співробітників та разом із ним спустилися в тир. З тиру вони почали виносити зброю. Про наявність будь-якого документа, який би передбачав евакуацію зброї йому нічого невідомо. План оборони адміністративної будівлі був розрахований на охорону при масових безладах, а не при нападі озброєних бандитських формувань. Конкретною інформацією про зазначених озброєних осіб ніхто не володів. Вважає, що реальної можливості вивезти зброю не було, так як була вірогідність її перехвату. Крім того, це нічим не передбачено. Конкретної інформації про те, що буде напад, не було. ОСОБА_1 комусь телефонував та доповідав, що до будівлі підїхали воєнні. Вважає, що відбити напад не було можливості, оскільки ці озброєні люди були добре підготовлені, мали автомати, гранати, погрожували закласти вибухівку. Їх назвати натовпом громадян неможливо. Ніхто із співробітників лінійного відділу не вважає, що ОСОБА_1 поступив не правильно. Вважає, якщо не відчинили б двері озброєні люди підірвали б будівлю.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він перебував на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку Лінійного відділу на ст. Словянськ. Він прибув на роботу. В 08.30 год. була проведена нарада. Проводив нараду ОСОБА_10. Приблизно о 09.30 год. він співробітників він дізнався про захоплення міського відділу міліції. Були прийняті заходи по обороні адміністративної будівлі. Він знаходився в зоні нагляду на вулиці неподалік від відділу. Разом з ним був ОСОБА_17, Козьбан, Чухно. В його обовязок входило спостерігати та в разі зявлення підозрілих осіб - повідомити у відділ. Коли він повернувся до відділу, то дізнався, що введений в дію план оборони. До відділу він повернувся приблизно в 13.00-14.00 годин. Після цього особовий склад зібрали, частину відпустили до дому. Одна частина особового складу повинна була чергувати в ніч, а інша частина повинна була заступити на чергування зранку. Приблизно о 15.00 годин була команда здати зброю. Хто надав це наказ йому невідомо. Він був без зброї. Зброю здавали в кімнату для зброї черговому ОСОБА_14. Як пакували зброю він не бачив. По відділу ходили чутки, що можливо, відділ буде захоплений, оскільки в них є зброя. Після обіду ОСОБА_1 був весь час у відділі. Приблизно о 20.00 год. була спроба захоплення приміщення ВОХР. До ВОХР направились кілька співробітників відділу, в тому числі і він. Біля будівлі ВОХР він бачив озброєних людей, які мали намір забрати з ВОХР зброю. Їх переконали піти. Приблизно через сорок хвилин після цього захопили лінійний відділ. Захват відбувався таким чином: підїхало три автомобіля, звідки вийшло приблизно десять чоловік та зайняли позиції. Потім вони підійшли до дверей, висловлювали погрози, говорили, що якщо не відчинять двері будуть жертви, погрожували зброєю. Вважає, що загроза підриву будівлі була реальною. Біля відділу в цей час знаходилося цивільне населення, в тому числі й жінки. Вони пообіцяли, що з особового складу ніхто не постраждає та ОСОБА_1 відчинив решітку. Щоб в когось із співробітників в цей час була зброя він не бачив. Після цього ОСОБА_1 запросив загарбників до себе в кабінет, а їм надали наказ стати обличчям до стіни. Біля стіни вони стояли приблизно 20 хвилин. При цьому озброєні люди запитували де зброя. Потім один з них запитав де підвал. Вони взяли одного із співробітників міліції для того, щоб він показав їм, де знаходиться підвал. Під час захоплення будівлі озброєні люди погрожували застосувати всю зброю, що в них була. Нападники були налаштовані відкрити вогонь. Вважає, що це був підготовлений спеціальний підрозділ. Навчань з ними щодо того, як протистояти такій озброєній групі людей, ніколи не проводили. Вважає, що відбити цей напад вони не змогли б. Якщо б намагалися, то втратили б весь особовий склад, так як в них не було відповідного озброєння, співробітники були не підготовлені. У нападників були автомати Калашникова та багато вибухівки. Про те, що була захоплена будівля СБУ йому відомо не було. Скільки загарбників було в місті, чи була направлена допомога, куди можливо було вивезти зброю, також не було відомо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 надав показання та зазначив, що він працює заступником керівника розшуку (виконуючий обовязки). 12.04.2014 року вранці він й інші працівники прийшли на роботу, усіх їх зібрали. Про захват МВ дізнався приблизно о 10.00 годині. ОСОБА_1 провів нараду та дав команду озброїти особистий склад. У першій половині дня закрили будівлю, (та дали команду вести спостереження). Він отримав зброю, засоби захисту не отримував, всі працівники були розміщені по місцях для оборони будівлі, у звязку із чим він знаходився на четвертому поверсі до самого захоплення. Обхід будівлі робив ОСОБА_10. Щоб хтось їздив в Донецьк йому невідомо. Захоплення ЛВ він очікував, так як був захоплений міськвідділ. ОСОБА_6 намагався здзвонитися із вищестоящим керівництвом, але ніяких команд не надходило. Табельна зброя у нього була до вечора, оскільки ввечері оголосили всім здати зброю до чергової частини. Ввечері до чергової частини надійшло повідомлення про напад невідомими озброєними особами на ВОХР. Вони туди пішли Павлов, ОСОБА_10, Літвінов, ОСОБА_11, ОСОБА_23. Коли прийшли, то побачили розташований там автомобіль й троє озброєних людей, які вимагали відкрити двері. Коли вони їх замітили - зупини й наставили на зброю. ОСОБА_10 і Літвінов вели з ними переговори, нічого не відповівши вони сіли до свого автомобіля й поїхали геть, після чого вони повернулись до відділу. На його думку це було зроблено для того, щоб перевірити скільки осіб знаходиться в ЛВ. Під час захоплення приміщення ЛВ озброєних людей було приблизно 15 чоловік. ОСОБА_1 виліз на козирок на другому поверсі й вів переговори. Біля будівля стояли цивільні особи. Озброєні особи загрожували підірвати двері.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 надав показання та зазначив, що він є в.о. начальника ЛВ. 12.04.2015 року була субота. Він заступив на зміну згідно до графіка о 08:30 год. Отримав зброю, провів інструктаж, Працював на той час заступником начальника по громадській безпеці. ОСОБА_6 з особовим складом у кількості 20 осіб виїхав до міста Донецька згідно до вказівки УВС. Приблизно о 09:00 год. надійшло повідомлення до чергової частини про те, що озброєні особи застосували вогнепальну зброю, проникли до міського відділу та СБУ. Звязку із МВ і СБУ не було, телефон не відповідав, зясувати повну картину з усіма обставинами не було можливим. Про дану подію черговий по мобільному телефону доповів начальнику ОСОБА_1, який у цей час знаходився в дорозі до м. Донецька. У ході телефонної розмови ОСОБА_6 сказав, що знаходиться під Костянтинівкою або Ясинуватою, на блокпості не пропускають й вони будуть повертатись. Була зібрана нарада за участю всіх керівників підрозділів. Черговий повідомив, що керівник дав наказ ввести в дію план оборони. Підняли по тривозі особовий склад усіх, хто був вихідним викликали до відділу. Через, приблизно, півтори години прибув особовий склад, отримали зброю, розташували усіх згідно плану оборони. Два співробітники чергували на вокзалі, ще два навпроти відділу. ОСОБА_6 прибув біля 12:30 13:00 год. Група осіб, яка повернулась раніше пояснила, що їх не пропускали й намагалась забрати бронежилети та наручники. По приїзду начальника знову була зібрана нарада керівництва, де було прийнято рішення направити жінок - співробітників у цивільній формі на площу для отримання будь-якої інформації. Черговий про дану подію доповів у Управління в Донецьк. Він особисто доповідав відповідальному управління - керівнику розшуку Грачьову. Конкретної інформації про події в міському відділі не було, тільки зі слів цивільних і тих, хто був викликаний по тривозі було відомо, що озброєні особи у камуфляжній формі застосували зброю, проникли до міського відділу, поранили чергового або помічника. Звязку не було. Пізніше надійшла інформація від тих, хто був на площі, що в місті багато озброєних осіб, збирається мітинг, прапори, біля міської ради збирають барикаду. Це було біля 15:00 год. Після наради керівником було прийнято рішення про розподілення співробітників міліції на дві групи для охорони будівлі на суботу та неділю. Ті співробітники, які повинні були чергувати у неділю здали зброю та були відпущені додому приблизно о 15:00-16:00 год. Була інформація, що озброєні люди приїжджали на вокзал. Двері та ворота ЛВ були закриті. Співробітники знаходились на усіх поверхах. Біля 18:30-19:00 год. до чергової частини надійшло повідомлення від чергового ВОХР, яке знаходиться на відстані 300-350 м від ЛВ, про те, що один співробітник вийшов на вулицю й у цей час приїхав автомобіль без номерних знаків, з машини вийшли три озброєні особи, які намагались проникнути до ВОХР, погрожували зброєю. Туди вирушило декілька осіб, які по команді ОСОБА_1 здали зброю. Також, туди вирушив й він. Біля ВОХР він побачив автомобіль, озброєних осіб. Вони їх зупинили, погрозами вимагали відчинити двері ВОХР. Переговори тривали приблизно 10 хв. Їм пояснили що ВОХР охороняють вантажі, зброя у них стара. У приміщення ВОХР озброєні особи не попали, уїхали. Вони повернулись до відділу, де відразу зібрали нараду. ОСОБА_6 доповів начальнику управління про події біля ВОХР, зясовував що робити. Після цього начальник дав команду здати зброю, що черговий передав по гучному звязку. Зброю здавали приблизно 15-20 хв., це було біля 20:00 год. Зброю приймали 5 осіб, складували у мішки. Після 20:00 год., десь 20:20 год., надійшло повідомлення від співробітників, які знаходились біля вікна, що до відділу підїхало 4-5 автомобілів, з яких повиходили озброєні особи у камуфляжній формі, почали готуватися атакувати ЛВ. Частина цих осіб, десь 5-6 осіб, перекрили дорогу, зупинили рух автомобілів. Вони вийшли з кабінету на 2 поверсі й побачили 15-16 озброєних осіб з рюкзаками, які оточили приміщення. Стояли біля дверей, стукали, намагались увійти. ОСОБА_6 відкрив вікно на другому поверсі, представився, спитав, чого їм треба. Озброєні особи почали погрожувати, вимагати відкрити двері. Казали, що будуть стріляти по вікнам. Біля відділу почали збиратись цивільні. ОСОБА_6 спустився до першого поверху та через домофон почав вести з ними перемови. Вони зламали двері, залишилась решітка. З тильної сторони також підійшли до решітки. Говорили якщо не відчините - застосуємо вибухівку. Через пошкоджені двері він побачив, що вони дістали мину та сказали що застосують вибухівку через 5-10 секунд, вони запевнили начальника, що коли відкриють двері з особовим складом нічого не трапиться. Була відкрита решітка до відділу забігло 5-6 озброєних осіб з переговорними пристроями та у масках. ОСОБА_6, заступників ОСОБА_10 та ОСОБА_8 забрали на другий поверх. Іншим дали команду в коридорі вимкнути мобільні телефони. Чергового закрили в черговій кімнаті. Зробили особистий огляд. У цей час він почув на другому поверсі який-то тупіт та постріл. Приблизно через 10 хв. озброєні люди вивели у наручниках начальника ОСОБА_1, ОСОБА_10, Літвінова на вулицю. Відкрили чергову кімнату, але зброї там не було. По одному заводили до чергової кімнати, питали де зброя. Від нього вимагали викликати старшину з ключами, дали телефон. Він по телефону викликав старшину із ключами. Після цього озброєні особи зі співробітником ОСОБА_9 спустились до підвалу. Через деякий час сказали, що зброю знайдено. Вони один одного називали прізвиськами з російським акцентом. Було видно що це спеціальний підрозділ. Після того як зброю знайшли, їх доставили на четвертий поверх до актового залу, де вони пробули приблизно 1-1,5 години. Після цього озброєні люди поїхали на службовому автомобілі та забрали з собою ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_8. Залишили 10 пістолетів Макарова та два магазина, про що було повідомлено по телефону до управління. Він залишався у відділі до ранку. По місту вже були розташовані блокпости. ОСОБА_8 повернувся до відділу о 08.00 годині ранку весь у сінцях, повідомив що начальника ОСОБА_1 відпустили та він пішов додому. ОСОБА_10 озброєні люди залишили ще біля відділу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 надав показання та зазначив, що працює в ЛВ на ст. Словянськ начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей. 12.04.2014 року він прибув на роботу о 08.00 годині ранку, о 08.30 годині був проведений інструктаж, інструктаж проводив ОСОБА_11. Він знаходився у приміщенні ЛВ у складі додаткової групи. Біля 10.00 годині від помічника чергового він дізнався що на ОСОБА_3 напали невідомі особи. Він з іншими працівниками закрили усі двері та решітки на вікнах, черговий доповів про це. Почали прибувати співробітники, отримували зброю. ОСОБА_11 почав розміщувати людей. Він знаходився у приміщенні колишнього спортзалу. Приблизно о 13.00-14.00 годині співробітники повернулися із м. Донецька. Він весь час знаходився на першому поверсі. Біля 17.00-18.00 годині надійшла команда усім здати зброю окрім членів слідчо-оперативної групи. Через деякий час до відділу підїхала машина з незнайомими людьми, які подзвонили у дзвоник. Діалог з ними намагався нести ОСОБА_6. Вони вимагали відкрити двері, впустити. ОСОБА_6 відмовився, питав чи є у них старший, пускати відмовився, сказав що вийде сам. Вони все одне вимагали відчинити двері, а коли він вкотре відмовився - погрожували застосувати зброю. Він їм повідомив, що спуститься через козирок другого поверху. Коли ОСОБА_6 піднявся нагору, озброєні люди вимагали, щоб всі відійшли від вікон. Потім ОСОБА_6 спустився вниз та разом з ним зайшли до відділу озброєні люди. Вони були у масках, озброєні автоматами Калашнікова, пістолетами Макарова, в руках була вибухівка. Ті працівники, що залишалися для охорони адмінбудівлі, були без зброї. Озброєні особи погрожували застосуванням зброї, поставили усіх лицем до стіни, декілька осіб разом із начальником піднялися на другий поверх. Після чого пролунав звук схожий на постріл, були чутні крики, через декілька хвилин вивели ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10. Один з озброєних людей поцікавився де знаходиться підвальне приміщення. Потім, озброєні люди разом з ОСОБА_9 пішли до подвалу, а коли вони повернулися - всіх підняли до актового залу. Через деякий час усі спустилися до низу. Озброєні люди покинули будівлю, ОСОБА_1 та Літвінова забрали із собою, Він разом зі слідчо-оперативною групою залишився у відділі, а зранку поїхав додому. 12.04.2014 року працював старшим оперуповноваженим КМСД ЛВ.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він разом з іншими співробітниками виїхав до м. Донецька для охорони громадського порядку автобусом. Там вони були до обіду, з ними був ОСОБА_6. В автобусі по дорозі назад хтось кому-то сказав, що був захоплений ОСОБА_3 міськвідділ. Повернулися біля 17.00 годині. Їм видали спеціальні засоби. Заступник начальника ОСОБА_10 дав йому команду залишатися на місці, а хтось пішов до дому. Він знаходився у своєму кабінеті на четвертому поверсі. Коли стемніло була команду спуститися донизу. Під час нападу на приміщення ЛВ Прохоров вів переговори з озброєними особами, які вимагали відчинити двері. Через деякий час двері відкрили, люди зайшли, поставили усіх лицем до стіни. ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ці люди піднялись на другий поверх. Озброєні люди запитали у кого є зброя. Він чув звук схожий на постріл з другого поверху. Пізніше ОСОБА_10 та ОСОБА_1 вивели на вулицю Потім їм наказали піднятися на четвертий поверх, а хвилин через пять відпустили. Він зрозумів, що озброєні люди забрали зброю. В Донецьк для охорони громадського порядку виїхало приблизно 20 співробітників. Коли вони поверталися до Словянську, він бачив блокпост на Черевківці. Щодо плану оборони йому відомо, що даний план передбачає відбиття нападу від осіб, які порушують громадський порядок. Вважає, що ймовірність нападу на ЛВ була. Щодо нападу на ВОХР йому відомо, що до ВОХР приходили невідомі особи, туди були направлені кілька співробітників ЛВ, цим невідомим особам пояснили, що зброї у ВОХР немає, після чого вони пішли. Напад на ЛВ здійснили озброєні люди, які діяли злагоджено. Назвати їх натовпом неможливо. Вважає, що протистояти ним вони не змогли б, оскільки навпроти розташовані житлові будинки, крім того, нападники були краще озброєні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року приблизно 05.00 годині ранку він виїхав з ЛВ в м. Донецьк разом з групою у кількості 20 співробітників для забезпечення громадського порядку. Прибули в управління приблизно о 10.00 годині. Піднялися до зали засідань, де від керівництва дізналися про захоплення ОСОБА_3 міськвідділу міліції. Приблизно о 12.00 годині він отримав від керівництва вказівку зібрати людей та повернутися до м. Словянська. При підїзді до м. Словянська їх автобус був зупинений невідомими озброєними людьми. Він пояснив їм, що вони є співробітниками лінійного відділу, зброї при них немає, тільки спецзасоби. По наданому йому телефону він пояснив теж саме. Після огляду автобусу їх відпустили. Повернулися у відділ вони приблизно о 15.00 годині. Від ОСОБА_10 він отримав вказівку залишатися на місці. Приблизно о 20.30. годині він побачив озброєних людей і одного цивільного на протилежній стороні. Один з озброєних осіб побачив його у вікні, направив на нього автомат та почав кричати щоб він відійшов від вікна. Він відійшов та прийняв заходи по схоронності секретних документів. Після цього він виглянув в коридор, де побачив озброєних людей, вони вели ОСОБА_1. Озброєні люди направили на нього зброю та наказали підійти. Він з піднятими руками підійшов та сказав що у нього немає зброї. ОСОБА_1 сказав, що це секретчик, у нього зброї немає. Його оглянув один з озброєних осіб. Потім він став поряд з усіма лицем до стіни. Після цього озброєні люди вивели ОСОБА_1, Керимова та ОСОБА_8. Після цього озброєні люди підійшло до нього, та дали вказівку піти з ними показати що знаходиться у ЛВ. Вони наказали йти до підвалу, йшли вони цілеспрямовано до кінця коридору. Вони зайшли до тиру та направились до мішеней. Дійшовши до мішеней, один з озброєних людей вигукнув, що зброя знаходиться тут. Після цього його відпустили. Коли вони стояли внизу проходив чоловік з бородою без балаклави, на поясі у якого знаходився вибуховий пристрій. Після того, як зброю винесли, їх заставили піднятися на четвертий поверх, заборонили користуватися мобільними телефонами. Потім озброєні люди пішли, а вони не виходили, поки не сказав ОСОБА_10. По поведінці нападників було видно, що вони знали, де саме знаходиться зброя, вони її не шукали, а йшли цілеспрямовано. 12.04.2014 року він займав посаду старшого інспектору по режиму секретності. В м. Донецьк вони були направлені для захисту громадського порядку, їм видали спецзасоби для захисту від палиць, ножів та каміння. Коли їхали до м. Донецька неозброєні люди перекрили дорогу та не давали проїхати.

План оборони розробляється тільки начальником штабу, затверджується тільки начальником відділу, план має гриф «ДСК».. Копію плану ніхто не робив. Він точно знає, що ніякої перевірки 05.08.2014 року не проводилося. 28.07.2014 року приїжджала перевірка, дали вказівку написати пояснювальні записки з приводу подій 2.04.2014 року.

У нападників були АК-74, пістолети Макарова, Стечкіна, ножі спецназу (армейська зброя) Під дверима вони утримували шашки. Вважає, що за наявності всього особового складу лінійного відділу можливості відбити напад не було, оскільки їх автомати не пристріляні, навпроти були житлові будівлі. Всюди були люди, могли бути постраждалі. Обеззброїти кого-небудь можливості не було. Вважає, що нападники застосували б вибухівку. Спеціальних засобів для захисту від бойової вогнепальної зброї не було. Вчиняти опір вони не могли. У плані оборони на 2014 рік йшла мова про напад натовпу людей. Напад на ЛВ здійснювали професійно підготовлені військові. ОСОБА_6 режиму секретного сектору на УМВС на Донецькій залізниці Оліфіров ніяких вказівок не надавав. Приймати рішення про евакуацію зброї має право керівництво ЛВ. Якщо немає нападу, а тільки його вірогідність, евакуація зброї планом не передбачена. Кабінет начальника по режиму секретності в якому він знаходився звукоізольований, що відбувалось у відділу не чув, навіть не чув оголошень по гучному звязку. . З приводу збору зброї йому нічого не відомо. Він був звільнений 05.08.2014 року, причина звільнення йому не відома. На даний час він поновлений на роботі. План оборони на 2014 рік затверджений начальником, змінами займається начальник штабу. Евакуація документів до ОСОБА_3 міськвідділу та до м. Донецька була неможлива, документи «ДСК» знищені. Ситуація показала, що план не працює. в плані передбачено використання зброї згідно ЗУ «Про міліцію».Вважає, що була високою вірогідність того, що зброю забрали б по дорозі, оскільки по місту були розташовані блокпости з озброєними людьми. Мав місце факт розстрілу автомобілів.

Відповідно до ОСОБА_23 від 09.01.2015 року План оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік знищено шляхом спалення, взамін знищеного плану складено план оборони адміністративної будівлі ЛВ На ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік.

Аналогічні відомості містить лист № 18/180 від 14.01.2015 року, в якому зазначено, що план оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік був знищений, замість нього розроблений новий оперативний план оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік, який за своїм змістом ідентичний плану на 2014 рік.

На підтвердження провини обвинуваченого стороною державного обвинувачення суду наданий витяг з Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік. Згідно з даним планом керівником оперативного штабу є в.о. начальника ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_11 Відповідно до Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік керівником оперативного штабу був обвинувачений ОСОБА_1, що обвинувачений не спростовує.

Згідно з розділом 3 зазначеного Плану керівник штабу по обороні приміщення зясовує обстановку, збирає членів штабу та ставить їм конкретні завдання по обороні приміщення; вносить корективи в розстановку постів по схемі оборони приміщення, виходячи з реальної наявності співробітників під час нападу; дає вказівку оперативному черговому обявити «Збір» особового складу співробітників відділу по тривозі в коридорі першого поверху ЛВ на ст.. Словянськ, видати табельну зброю, спецзасоби активної оборони та особистого захисту, протигази, провести розстановку особового складу по внутрішнім постам; віддає розпорядження страшині відділу про приведення в готовність засобів пожежогасіння на випадок підпалу будівлі; віддає розпорядження начальниками оперативних служб СКР, БЗПВ, СДСБЄЗ, ВКМСД, секретаріату, підготувати таємні та цілком таємні документи до евакуації, а при блокування приміщення до їх знищення; організовує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці, ОСОБА_3, РВ ГУМВС України в Донецькій області, при необхідності пропонує ввести в дію план «Хвиля» для розтину натовпу та деблокування приміщення відділу; по телефонам 26-74 та 26-26 дає вказівку начальнику ОСОБА_3 СПК ВОХР про підготовку пожежного автомобіля з лафетним стволом до дій по плану «Хвиля»; дає розпорядження підготувати до бойового застосування спецзасоби «Черемуха-6», що є в наявності.

Відповідно до п. 3.9.1.1 керівник штабу по обороні приміщення повинен направити до місця збору натовпу оперативно - розвідувальну групу.

Пунктом . 3.9.1.2 Плану оборони адміністративної будівлі на 2015 рік на керівника штабу по обороні приміщення покладений обовязок виставити пости нагляду на підходах до приміщення відділу, задачею яких є контролювання переміщення громадян (натовпу) на підступах до приміщення ЛВ та прилягаючих до нього вулицях, своєчасне інформування оперативного чергового відділу про приближення нападаючих.

Також, згідно з п. 3.9.2 Плану оборони адміністративної будівлі на 2015 рік (Рубіж оборони № 2), задачею посту № 6 ( на даху будівлі ЛВ на ст. Словянськ) є контролювання переміщення громадян (натовпу) на підступах до адміністративного будинку та прилеглих до нього вулиць.

Відповідно до п. 3.10 зазначеного Плану оборони, при блокуванні приміщення натовпом, керівник штабу по обороні приміщення натовпом зобовязаний вступити з ними в перемови, використовуючи мегафон, розяснити протиправність дій, попередити про застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів при спробі проникнення в приміщення.

Даний план ( на 2015 рік) передбачає варіанти рішення завдань оборони приміщення ЛВ на ст. Словянськ виходячи з обстановки, що склалася.

Самого плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення на 2014 рік суду не надано, що позбавляє суд можливості зробити висновок про те, чи передбачалися даним планом будь-які конкретні дії для оборони приміщення від іншої категорії нападників, окрім натовпу. Виходячи з цього, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України, яка зазначає, що всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь, суд доходить до висновку, що План оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення на 2014 рік передбачав оборону приміщення від окремого визначеної категорії нападників натовпу громадян, що узгоджується з показаннями обвинуваченого.

Додаток № 6 до плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї - Інструкція про дії посадових осіб ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі нападу на адміністративне приміщення, містить два розділи. Розділ 1: «При одержанні інформації про можливий напад або блокування», розділ 2: «При раптовому нападу або блокуванні». Тобто, дана Інструкція передбачає дії посадових осіб ЛВ на Донецькій залізниці, насамперед начальника відділу, у двох конкретно визначених випадках при одержанні інформації про можливий напад або блокування та при раптовому нападі або блокуванні.

Згідно з п. 1.1 зазначеної інструкції начальник відділу терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, місцеві органи СБУ, прокуратуру, державну адміністрацію; через можливості, що маються. Організовує ретельну перевірку сигналу, що надійшов; при необхідності посилює охорону приміщення відділу; проводить аналіз оперативної обстановки та прогнозування розвитку ситуації, на підставі яких приймає керівне рішення на організацію разом із органами СБУ та прокуратури, другими зацікавленими відомствами термінові заходи по недопущенню злочинних посягань, застосовуючи всі сили та засоби відділу, СБУ та приданих сил; про прийнятті рішення інформує УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, держ. адміністрацію; при негативному розвитку ситуації та появі реальної загрози нападу екстримістьких груп на приміщення відділу, вводить в дію оперативний план «Хвиля», про що терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, органи СБУ, прокуратуру, територіальні ОВС, держ. адміністрацію та відповідальні органи.

Тобто, обовязок по евакуації зброї на начальника відділу при одержанні інформації про можливий напад або блокування, не покладений.

Згідно з розділом 2 зазначеної Інструкції: «При раптовому нападі або блокуванні» начальник відділу зобовязаний: через чергову частину відділу обявити збір особового складу, проінформувати УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, СБУ, держ. адміністрацію, дати вказівку черговому по відділу про порядок екіпірування та озброєння особового складу; при блокуванні приміщення відділу дати вказівку по запасному місцю збору особового складу; прийняти рішення про розстановку особового складу для відсічі нападу згідно зі схемою оборони; дати вказівку на оповіщення сусідніх територіальних та транспортних органів, що взаємодіють згідно з планом «Хвиля», відповідно з обстановкою, що склалася, приймає рішення по порядок евакуації табельної зброї, спец. засобів та таємних документів; за допомогою засобів посилення мови вступає в переговори з особами, що блокують приміщення з метою схилення їх до відмови від протиправних дій; при спробі несанкціонованого проникнення окремих з числа натовпу блокуючих приміщення відділу, попереджає про можливість застосування відносно них спец. засобів, а в окремих випадках і зброї, а також про притягнення до відповідальності згідно з Законом; приймає рішення та віддає розпорядження про застосування спец. засобів, а у виключних випадках, зброї для відсічі нападу; при реальній загрозі захвату спеціальних оперативно - технічних засобів та таємних документів організовує їх знищення; при можливості проводить відтиснення натовпу від приміщення відділу; організовує взаємодію з додатковими силами, що прибули, з числа співробітників відділу або сусідніх територіальних та транспортних органів, або взводного відділу міліції оперативного резерву УМВС по проведенню спеціальних операцій по відсічі нападу та деблокування приміщення відділу.

Тобто, даним розділом Інструкції на начальника лінійного відділу, покладений обовязок вирішити питання про порядок евакуації зброї, спец. засобів та таємних документів тільки у випадку раптового нападу на адміністративну будівлю ЛВ на ст. Словянськ, або його блокуванні, як вже було встановлено в судовому засіданні натовпом громадян.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджується показаннями всіх без винятку свідків, що нападу на адміністративну будівлю ЛВ натовпу громадян, взагалі не було. Але, суд вважає, що виходячи з обстановки, що того дня склалася у місті (захоплення міського відділу міліції, приміщення СБУ, розстановка блокпостів по місту) така вірогідність була, тому введення обвинуваченим в дію плану оборони адміністративної будівлі цілком виправдано. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення обвинуваченим вимог щодо евакуації зброї, викладених в Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення (п.2.1) не було, оскільки начальник відділу зобовязаний, згідно з вимогами даної Інструкції, прийняти рішення про порядок евакуації зброї, спец. засобів та таємних документів при раптовому нападі на адміністративне приміщення або його блокуванні натовпом громадян.

Також, суд не може погодитись з висунутим ОСОБА_1 обвинуваченням в тій частині, що при наявності не ліквідованої загрози нападу на Лінійний відділ 12.04.2014 року, перебуваючи на робочому місці, близько 15-00 год., він безпідставно наказав оперативному черговому зібрати в особового складу зброю, боєприпаси, спеціальні засоби та у подальшому, близько 19.00 год. надав вказівку скласти їх в мішки та сховати у приміщенні Лінійного відділу, а також відпусти більшість працівників по домівках, чим фактично припинив дію Плану оборони виходячи з наступного.

Згідно з приміткою до п. 3.9.2.1 Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік, співробітники, не задіяні по плану оборони в схемі розстановки, знаходяться в резерві керівника штабу і використовуються при необхідності надання допомоги потерпілим і їх заміні. Приймаючи до уваги дану примітку та те, що обвинувачений в своїх поясненнях не спростовував ту обставину, що план оборони на 2014 рік містив аналогічну примітку, суд доходить до висновку, що керівник штабу (начальник відділу) мав право не залучати до плану оборони всіх співробітників, мав право мати резерв, який використовувати при необхідності надання допомоги потерпілим та їх заміні. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що станом на 15.00 годину 12.04.2014 року будь-яких точних відомостей щодо здійснення нападу на ЛВ саме в цей день, не було, зброю в 15.00 год. здали не всі співробітники, а лише ті, хто залишив відділ. Інші співробітники залишалися на місцях, відповідно до введеного в дію плану оборони, з чого суд робить висновок, що дія плану оборони ОСОБА_1 припинена не була. При цьому суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_18, який в судовому засіданні зазначив, що після того, як вони повернулися з м. Донецька о 15.00 год. - отримали зброю та перебували на постах до 19.00 год., показання свідка ОСОБА_16, який повідомив, що він особисто здав автомат приблизно о 19.00 год., показання свідка ОСОБА_21 щодо того, що команда здати зброю надійшла приблизно 18-18.30 год., показання свідка ОСОБА_8 про те, що він, приїхавши з м. Донецька приблизно о 15.00 год. озброївся, показання свідка ОСОБА_15 щодо того, що приблизно о 19.30 год. по гучному звязку пролунала команда здати зброю. Показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про те, що в 15.00 годин була команда здати зброю суд критично не оцінює, але вважає що лише даними показаннями свідків не може бути підтверджене висунуте в цій частині обвинувачення ОСОБА_1 за умови, що вони спростовуються показаннями інших свідків.

Крім того, відповідно до довідки Лінійного відділу на ст.. Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці № 15/774 від 11.02.2015 року, 12.04.2014 року в приміщенні Чергової Частини ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці згідно книг форми 5 отримували вогнепальну зброю і спеціальні засоби 50 співробітників, з яких 30 отримували вогнепальну зброю. Перша видача вогнепальної зброї відбулася о 09 годині 10 хвилин 12.04.2014 року, вся вогнепальна зброя була здавна до чергової частини о 09.00 хвилин 13.04.2014 року. При чому о 18.10 год. здало зброю 3 співробітника, о 18.00 год. 2 співробітника, о 18.50 год. 5 співробітників, що свідчить про те, що станом на 15.00 год. зброю здали не всі співробітники та спростовує висунуте в цій частині обвинувачення.

Фактично підготовка до евакуації зброї була розпочата після нападу на приміщення ВОХР та отримання ОСОБА_1 дозволу на її вивезення від в.о. начальника УМВС України на Донецькій залізниці Рашкевича, перед яким він несе персональну відповідальність за виконання покладених на ЛВ завдань та функцій, згідно з Функціональними повноваженнями начальника ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці ( п. 1.1).

При визначенні категорії осіб, яка здійснила напад на приміщення ЛВ на ст. Словянськ УМВС України в Донецькій області, суд приймає до уваги показання свідків, які підтвердили, що зазначені озброєні люди були добре підготовлені, діяли злагоджено, мали автомати, гранати, погрожували закласти вибухівку, визнає їх достовірними та погоджується з обвинуваченим щодо того, що на відділ здійснив напад не натовп громадян, що унеможливлює подальші діє відповідно до введеного дію плану оборони адміністративної будівлі.

Крім того, в самому обвинувальному акті, зазначено, що озброєні представники терористичної організації захопили адміністративну будівлю ОСОБА_3 ( з обслуговування м. Словянська та Словянського району) ГУМВС України в Донецькій області, а також заволоділи вогнепальною зброєю та спеціальними засобами і залишались у місті Словянську. Тобто, стороною державного обвинувачення також визнається та обставина, що напад на відділ здійснював не натовп громадян.

Згідно з висновком службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими в ході відпрацювання зазначеного підрозділу від 16 вересня 2014 року, встановлено, що 12.04.2014 року близько 20 год. 30 хв., з метою пошуку озброєння представниками терористичної організації ДНР (10-15 чоловік) захоплено адміністративну будівлю лінійного відділу на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці. Не отримавши гідного опору від працівників вказаного лінійного відділу, терористи, достовірно володіючи інформацією, відшукали зброю та боєприпаси у будівлі лінійного відділу, після чого приблизно в 21 год. 40 хв. покинули приміщення, захопивши в заручники начальника ЛВ на ст. Словянськ ОСОБА_1 та його заступника ОСОБА_8 Тобто, згідно з даним висновком на ЛВ на ст.. Словянськ здійснили напад терористи, а не натовп громадян.

Одночасно даним висновком встановлено, що захоплення ЛВ на ст.. Словянськ та заволодіння табельним вогнепальним озброєнням відділу стало можливе у звязку з неналежним ставлення керівного складу ЛВ до своїх функціональних обовязків.

Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці від 05.08.2014 р. встановлено, що ОСОБА_1, в порушення своїх функціональних обовязків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї ОСОБА_3 не вжив, оперативний план «Фортеця» не ввів, передбачених заходів, спрямованих на запобігання та припинення злочинів скоєних озброєними представниками ДНР не проводив.

Аналізуючи зазначені письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника ЛВ на ст.. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, про що свідчить наказ № 296о/с від 08.07.2013 року, що унеможливлює порушення ним своїх функціональних обовязків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі вогнепальної зброї ОСОБА_3 Також, стороною державного обвинувачення не наданого нормативного документу, який би покладав на ОСОБА_1 обовязок вводити в дію План «Фортеця», та інших доказів, які б свідчили про неналежне ставлення ОСОБА_1 до своїх функціональних обовязків. Крім того, згідно з довідкою № 18/201 від 14.01.2015 року, за підписом т.в.о. начальника ЛВ на ст. Словянськ, підполковника міліції ОСОБА_15, оперативний план з назвою «Фортеця» в 2014 році на ЛВ на ст. Словянськ не реєструвався та не розроблявся.

Також, суд приймає до уваги, що службове розслідування призначено того ж дня, яким датований висновок службового розслідування, тобто 05.08.2014 року, про що свідчить наказ № 779 від 05.08.2014 року «Про призначення та проведення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУМВС України в Донецькій області»

Висновком від 16.06.2014 року службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, встановлено, що факт отримання тілесних ушкоджень від невідомих озброєних осіб начальником ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці знайшов своє підтвердження.

Додатком № 7 до плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї Інструкцією про порядок евакуації зброї та спеціальних засобів зазначено, що евакуації підлягає вся вогнепальна зброя та боєприпаси, в тому числі вилучені у громадян, спец. засоби «Терен-4», «Черемуха», пристрої для відстрілу спецзасобу «Черемуха-4» та інші види зброї та боєприпасів, передбачений порядок підготовки зброї до евакуації та проведення евакуації. При цьому, випадок, коли саме зброя підлягає евакуації, дана інструкція, не передбачає.

Згідно з п. 6 Положення про лінійний відділ на станції Словянськ Управління УМВС України на Донецькій залізниці відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. ОСОБА_6 відділу має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються в установленому МВС порядку; несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій, належне використання працівників підпорядкованих підрозділів; визначає повноваження та встановлює відповідальності заступників, керівників структурних підрозділів відділу за керівництво окремими ділянками його діяльності; має право в разі обґрунтованої службової необхідності подавати пропозиції керівництву УМВС щодо внесення змін у штат відділу.; у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством і нормативно-правовими актами МВС, організовує його роботу, видає накази з питань діяльності відділу, забезпечує контроль за їх виконанням; у межах наданих повноважень вирішує питання проходження служби особами рядового і начальницького складу, призначення та звільнення з роботи працівників, які не мають спеціальних звань, накладення дисциплінарних стягнень та застосування заохочень або порушує відповідне клопотання перед керівництвом УМВС; забезпечує режим секретності у відділі, здійснює контроль за збереженням державної таємниці працівниками відділу; для погодженого вирішення питань та обговорення найважливіших напрямків діяльності відділу проводить оперативні наради; один раз на рік звітує перед відповідною місцевою радою про стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку; організовує заходи та несе персональну відповідальність за якісний вибір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, підвищення кваліфікації працівників відділу, службової підготовки і стажування, їх правового та соціального захисту; здійснює контроль за дотриманням дисципліни та законності в діяльності підлеглого складу.

Згідно з наказом № 245 о/с від 18.08.2014 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до оборотної відомості руху матеріальних цінностей по ЛВ на ст. Словянськ станом на 12.04.2014 року, у відділі в наявності була зброя та спец. засоби на загальну суму 219037,48 грн.

Наказ МВС України № 230 від 12.03.2013 року «Про затвердження інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, Наказ УМВС України на Донецькій залізниці № 538 від 28 грудня 2011 року «Про затвердження інструкції щодо організації роботи та порядку дій підрозділів Управління МВС України на Донецькій залізниці при надходженні інформації про погрозу вибуху, здійснення вибуху» з відповідними додатками, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому не є належними доказами в розумінні ст. 85 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки

З обєктивної сторони службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб характеризується несумлінним ставленням службової особи до покладених на неї службових обовязків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльності) або у неналежному виконанні (дії) та спричиненні внаслідок цього тяжких наслідків.

Несумлінне ставлення до службових обовязків полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або діє не належним чином ( не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них але неякісно, не точно, неповно, несвоєчасно, поверхово, тощо). Тому, для встановлення наявності обєктивної сторони недбалості необхідно встановити:

●нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло службових обовязків, покладених на неї цим актом;

●які саме обовязки, в якому обсязі та порядку службова особа мала виконувати в умовах, що склалися,

●у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обовязків і які наслідки вони спричинили;

●чи знаходилися службові порушення в причинному звязку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні стороною держаного обвинувачення не надано нормативного акту, який би чітку регламентував, яким чином повинен був діяти обвинувачений в даній ситуації, тобто при ймовірній загрозі нападу спеціально підготовленого підрозділу терористичної організації за тих умов, що вже було захоплено приміщення ОСОБА_3 міського відділу міліції, приміщення СБУ, по місту розташовувалися блокпости. Стороною державного обвинувачення не доведено, які саме на ОСОБА_1 були покладені обовязки, в якому обсязі та порядку обвинувачений повинен був їх виконати, але не виконав, зокрема, в якій саме момент він повинен був прийняти рішення про евакуацію зброї, місце, куди зброя повинна була евакуюватися.

Виходячи з цього, суд вважає, що причинний зв'язок між заподіяною УМВС України на Донецькій залізниці шкодою та діями ОСОБА_1 відсутній, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Крім того, згідно зі ст. 39 КК України не є злочином заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами, і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Оцінюючи поведінку ОСОБА_1 саме в момент нападу на адміністративну будівлю ЛВ на ст. Словянськ озброєними людьми, а саме той факт, що ОСОБА_1 безпосередньо відчинив двері приміщення Словянського ЛВ, суд, також приймає до уваги ту обставину, що даний напад був здійснений спеціально підготовленим підрозділом, який діяв злагоджено, мав перевагу в озброєнні, мав гранати, міни, озброєні люди були налаштовані застосувати все озброєння, що вони мали, для захоплення будівлі, в тому числі застосувати вибухівку та підірвати приміщення, що підтверджується показаннями свідків, та доходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував та діяв в стані крайньої необхідності та такими своїми діями не допустив більш тяжких наслідків у вигляді, підриву приміщення, загибелі людей, пошкодження майна ЛВ на ст. Словянськ.

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що

в діянні ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню : подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно зі ст. 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах предявленого ОСОБА_1 обвинувачення та відповідно до обвинувального акту, приймаючи до уваги, що стороною держаного обвинувачення не надано нормативного акту, який би чітку регламентував, яким чином повинен був діяти обвинувачений в даній ситуації, не доведено, яким нормативним актом та які саме на ОСОБА_1 були покладені обовязки, в якому обсязі та порядку він повинен був їх виконати, але не виконав, в якій саме момент він повинен був прийняти рішення про евакуацію зброї, місце, куди зброя повинна була евакуюватися, а також приймаючи до уваги, що в момент нападу на приміщення на ЛВ на ст. Словянськ ОСОБА_1 перебував та діяв в стані крайньої необхідності, що виключає злочинність діяння, враховуючи, що судом не був досліджений жоден доказ, який доводить провину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред'явленого обвинувачення, суд усі сумніви щодо доведеності провини ОСОБА_1 тлумачить на його користь та вважає необхідним ОСОБА_1 виправдати в зв'язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги, що дійшов до висновку про необхідність випрадання ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, виходячи з вимоги ст. 1166 ЦК України, яка говорить про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної чи юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд доходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заявленого УМВС України на Донецькій залізниці цивільного позову.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.367 ч.2 КК України та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_25