Вирок № 53755873, 24.11.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3911/15-к

Провадження №1-кп/265/276/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Щербіна А.В., за участю секретарі судового засідання Себко Г.Л., прокурора Сєдих А.А., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження №42015051010000013 від 09 квітня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, але проживаючого у цивільному шлюбі, працюючого водієм в ТОВ «Оріон», не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України (надалі КК України),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 обвинувачується в тому, що він, 18.03.2015 року приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись на подвірї будинку №20 по вулиці Радіаторній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, дерев'яною рукояткою від сокири, яку він відібрав у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, наніс останньому один удар в область обличчя, та один удар в область тулуба зліва.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітки, що супроводжувалася переломами 6-10 ребер зліва, гемопневматораксом зліва, підшкірною емфіземою, нагноєною підшкірною гематомою справа, флегмоною грудної клітки справа, ексудативним плевритом справа, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як тим, що без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю. Підтвердив, що 18.03.2015 року, близько о 14 год. 20 хв. йому подзвонила його цивільна дружина ОСОБА_4, та повідомила, що неправильно видала пенсію. Він разом з племінником та другом племінника приїхали до будинку №20 по вул.Радіоторна. Потім, він з ОСОБА_4 зайшли до двору потерпілого. Тетяна постукала у вікно та покликала ОСОБА_3 Коли відкрилися двері, ОСОБА_1 побачив в руках у потерпілого сокиру, він відштовхнув дружину, вихопив сокиру з рук потерпілого та вдарив потерпілого по голові, після чого ОСОБА_3 повідомив, що поверне пенсію. Коли потерпілий виходив з сараю, куди останній пішов за грошима, ОСОБА_1 побачив у руці потерпілого ніж. Після чого, ОСОБА_1 вдарив його рукояткою сокири в лівий бік. Після цього, потерпілий ОСОБА_3 повернув помилково отриману пенсію та розписався у відомості. Також ОСОБА_1 зазначив, що хотів допомогти дружині повернути помилково видану пенсію, а удари потерпілому наносив через те, що спочатку побачив його з сокирою, а потім з ножем. У вчиненому щиро каявся, просив його не позбавляти волі.

Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він сам створив конфлікт, так як обдурив дружину обвинуваченого, яка є листоношею, та отримав пенсію замість своєї тітки, яка вже померла. 18.03.2015 року до нього прийшов ОСОБА_1 з ОСОБА_4 та постукали у вікно. Він був пяний, відкрив двері, в руках у нього була сокира. Обвинувачений вихопив з рук сокиру та вдарив його по голові. Побачивши обвинуваченого та ОСОБА_4, ОСОБА_3 зрозумів, що вони прийшли за пенсією. Він взяв ніж, щоб відкрити банку, де зберігалися гроші, обвинувачений побачив ніж та вдарів його в лівий бік. Після чого, ОСОБА_3 повернув помилково отриману пенсію. Пізніше, в цей день, він пішов до ларьку, випив 150 грам горілки, повертаючись додому, його наздогнали невідомі та побили ногами. Біль він відчув лише наступного дня, так як до цього був пяний.

Згодом, потерпілий ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, просив ОСОБА_1 суворо не карати, покарання призначити з відстрочкою відбування покарання.

Відповідно до висновку експерта №264 від 20.04.2015 року у кримінальному провадженні №42015051010000013, при надходженні ОСОБА_3 до стаціонару у нього виявлено: закрита тупа травма грудної клітки, що супроводжувалася переломами 6-10 ребер зліва, гемопневмотораксом зліва, підшкірною емфіземою, нагноєною підшкірною гематомою справа, флегмоною грудної клітки справа, ексудативним плевритом справа, яка утворилася від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах на які вказує оглянутий в ході його допиту у якості потерпілого від 15.04.2015 року, та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як тим, що без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю. За обставин на які вказує ОСОБА_5 у своєму поясненні могла утворитися лише частина з виявлених у потерпілого ОСОБА_3 при надходженні до стаціонару тілесних ушкоджень, а саме переломи ребер зліва. Характер і кількість виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень дозволяють сказати, що вони могли утворитися від не менше 3-х травматичних впливів травмуючих предметів, або травмуючого предмету, яким міг бути і обух сокири.

Відповідно до висновку експерта №264/70 від 18.05.2015 року у кримінальному провадженні №42015051010000013, за обставин на які посилається потерпілий ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_5, діями підозрюваного ОСОБА_5 могли бути заподіяні переломи 6 - 10-го ребер зліва, що ускладнилися розвитком підшкірної емфіземи, гемопневмоторакса зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як тим, які при звичайному своєму перебігу закінчуються смертю. Тілесних ушкоджень в області голови та живота у ОСОБА_3 не виявлено. Потерпілий ОСОБА_3 не вказує локалізацію завданих йому невстановленими особами ударів в область тулуба, тому неможливо висловитися про ймовірність заподіяння виявлених у нього тілесних ушкоджень при даних обставинах.

Крім того, подія злочину та мотиви його вчинення, окрім показань обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 також підтверджуються наступними документами, проти яких, ані обвинувачений, ані його захисник в судовому засіданні не заперечували: протоколами проведення слідчого експерименту від 21.04.2015 та від 08.05.2015 року з таблицями ілюстрацій, до них; листами Центру поштового звязку №5 Донецької дирекції від 20.04.2015 року за №16/10-2-170 та №16/10-2-171, копією відомості №63/1413 за березень 2015 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6.

Таким чином, оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та його наслідки, конкретні обставини вчинення злочину, зокрема мотив, дані про особу обвинуваченого та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. В зареєстрованому шлюбі не перебуває, проте має спільну сімю з ОСОБА_4, з якою проживає тривалий час. На утриманні має неповнолітню доньку, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7. Працює водієм в ТОВ НПФ «Оріон». За місце роботи характеризується позитивно: порядний, відповідальний та дисциплінований працівник. У спілкуванні з колегами дружелюбний, ввічливий, уникає конфліктних ситуацій. За місцем проживання ОСОБА_1 також характеризується позитивно, оскільки спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, скарги відносно нього за місцем проживання відсутні, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття, повне визнання вини та добровільне відшкодування заподіяної потерпілому шкоди, про що надано відповідну розписку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення злочину, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення та потерпілого, які не наполягали на призначенні суворого покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання із випробуванням, та покласти на нього додаткові обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Крім того, судом встановлено, що прокурором в інтересах комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука» до обвинуваченого ОСОБА_1 було предявлено цивільний позов на суму 8256,00 грн., які були витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_3

Відповідно до ст.128 КПК України, ст.1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право предявити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо вказаного цивільного позову прокурора, суд виходить з позиції обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання позовних вимог у повному обсязі, отже вважає, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука» підлягає стягненню сума в розмірі 8256,00 гривень, як відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3

Речовий доказ: паперовий пакет, в якому знаходиться ніж та які були направлені на зберігання у камері схову Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області знищити.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на пять років.

2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на пять років, встановивши йому випробувальний термін два роки.

3. Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання та роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука» (код ЄДРПОУ 01990654) суму в розмірі 8256 (вісім тисяч двісті пятдесят шість) гривень 00 копійок, як відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3.

5. Речовий доказ: паперовий пакет, в якому знаходиться ніж та які були направлені на зберігання у камері схову Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області знищити.

6. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Щербіна