Ухвала суду № 53754355, 24.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16403/15-к

н/п 1-кс/640/8099/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

при секретарі - Смирновій Т.Д.,

за участю представників власника

майна - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

слідчого - Нікуліної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника ПП «Фітобад» - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №22015220000000170 від 21.04.2015, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2015 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника ПП «Фітобад» (власника арештованого майна по кримінальному провадженню № 22015220000000170) - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна,накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2015 по справі №640/16403/15-к на перелічене в даній ухвалі майно ПП «Фітобад», та негайне повернення всього вилученого під час обшуку 25.09.2015 майна ПП «Фітобад», на яке було накладено арешт вищезазначеною ухвалою.

В обґрунтування адвокат ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2015 року було накладено арешт на майно ПП «Фітобад», однак при розгляді судом даного клопотання власник майна присутній не був, тому згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім цього, при розгляді клопотання слідчого СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 суд не надав належної уваги підставам та меті накладення арешту на майно. Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову, але жодні з речей та документів, перелічених в переліку майна, на яке було накладено арешт, не є фальсифікованими лікарськими засобами, сировиною та обладнанням для їх виготовлення, а також не мають відношення до задоволення цивільного позову, про який не згадується в клопотанні слідчого про арешт майна, що свідчить про невідповідність мети накладення арешту. Обшук 25.09.2015 р. проводився слідчим УСБУ в Харківській області Роганіним М.М., але не підтверджено його повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій, яким є і проведений обшук. Клопотання слідчого про арешт майна не відповідало вимогам ст. 171 КПК України, в матеріалах справи щодо розгляду питання про накладення арешту на майно були відсутні достатні докази, що вказували на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення, посадовим особам ПП «Фітобад» не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності, що може свідчити про необгрунтованість накладення арешту на зазначене в клопотанні майно та необхідність повного його скасування.

Представник ПП «Фітобад» ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Директор ПП «Фітобад» ОСОБА_2 також підтримав подане адвокатом ОСОБА_1 клопотання та просив скасувати накладений арешт.

Слідчий слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання представника ПП «Фітобад» - адвоката ОСОБА_1

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22015220000000170 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 321-1 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2015 року.

Під час досудового розслідування було встановлено, що ПП «Фітобад» виготовляє для ПАТ ХФЗ «Червона зірка» лікарський засіб «вугілля активоване». При цьому ліцензія на виготовлення лікарського засобу в ПП «Фітобад» відсутня. В ході обшуку в ПАТ ХФЗ «Червона зірка» виявлено автомобіль, який доставляв вантаж «активоване вугілля» з ПП «Фітобад» до ПАТ ХФЗ «Червона зірка». У вказаному автомобілі виявлено тару циліндричної форми з матеріалу схожого на деревину, опечатані бірками з написом «активированый уголь». Аналогічну тару з ідентичними бірками виявлено безпосередньо на місці де здійснюється фасування лікарського засобу «Вугілля активоване». При цьому на вказаній виробничій лінії було виявлено блістерні упаковки, що знаходились у стадії фасування. За викладених обставин орган досудового слідства вважає, що на ХФЗ «Червона зірка» під виглядом лікарського засобу «вугілля активоване» виробництва даного заводу, фактично здійснювалось фасування таблеток вироблених ПП «Фітобад», який не має відповідної ліцензії на виробництво лікарських засобів, тобто здійснювалась фальсифікація лікарського засобу. Таким чином, на думку органу досудового розслідування, в діях невстановлених посадових осіб ХФЗ «Червона зірка» та ПП «Фітобад» вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ч.2 ст.321-1 КК України.

25 вересня 2015 року на підставі ухвал Київського районного суду м. Харкова проводився обшук ПП «Фітобад» розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 3.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2015 р. по справі № 640/16403/15-к накладено арешт на майно ПП «Фітобад» згідно з зазначеним в клопотанні слідчого Нікуліної Т.О. переліком. При цьому директор ПП «Фітобад» ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій вказував, що проти арешту вилученого майна ПП «Фітобад» не заперечує і просить розглянути клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна у його відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна або якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, повязаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що вилучене відповідно до протоколу обшуку від 25.09.2015 майно у вигляді речей і документів відповідало критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, які мали доказове значення для досудового розслідування, а також могли бути доказами у кримінальному провадженні а також те, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна могло в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя при розгляді клопотання про його арешт обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 321-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22015220000000170, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2015 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до вимог ст. 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.

Доводи адвоката ОСОБА_1 про проведення обшуку не уповноваженою особою не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки згідно постанови начальника слідчого відділу УСБ України в Харківській області полковника юстиції ОСОБА_4 від 21.09.2015 р. була створена у кримінальному провадженні №22015220000000170 від 21.04.2015 слідча група до складу якої входить, у тому числі і ст. слідчий СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_5, який проводив обшук за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 3.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ПП «Фітобад» про скасування арешту майна, оскільки арешт був накладений обґрунтовано, а зняття арешту з речей та документів, що були вилучені у ПП «Фітобад», на даний час може негативно вплинути на хід досудового слідства, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ПП «Фітобад» - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - К.С.Садовський