Ухвала суду № 53752938, 20.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12346/15-ц Провадження № 22-ц/772/3173/2015Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.Категорія 27Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого : Голоти Л.О.

суддів: Іванюк М.В., Береговий О.Ю.

при секретарі : Агеєва Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2015 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

02.06.2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Банк просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в загальній сумі 20153,32грн., з яких: 7 943,55 грн. - сума основного боргу, 3 837,03 грн. - заборгованість зі сплати процентів, 5716,95 грн. - пеня, 267,98 грн. - 3% річних, 2387,81 грн. - інфляційні витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість в загальній сумі 12780,58 грн., яка складається з : основного боргу (кредиту) 7943,55 грн., заборгованості зі сплати процентів 3837,03 грн., пені 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду в частині стягнення з нього заборгованості в загальній сумі 12780,58 грн., яка складається з : основного боргу (кредиту) 7943,55 грн., заборгованості зі сплати процентів 3837,03 грн., пені 1000 грн., ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2013 року між сторонами було укладено договір №20130211184420 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску Visa Instant Issue, за умовами якого позивач надав відповідачу не персоніфіковану платіжну картку миттєвого випуску Visa Instant Issue, зі строком дії 2 роки, Пін - код до неї, а також відкрив спеціальний картковий рахунок № 26251818500047 в національній валюті України, та зобов'язався здійснювати його обслуговування .

10.04.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, яка є невід'ємною частиною договору

Відповідно до п. 2 кредитного договору банк надає власнику рахунку грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі 8 000грн. на строк з 10.04.2013 року по 09.04.2015 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 32,0% річних, на споживчі цілі. Кредитна лінія є відновлювальною в межах поточного ліміту заборгованості встановленого в п. 3 кредитного договору, за умови погашення власником рахунку суми основного боргу за кредитною лінією та процентів за користування кредитними коштами (п.9 кредитного договору).

Пунктом 7 кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком починаючи з дати фактичного використання цих коштів. Проценти нараховуються щомісячно в межах строку кредитування на суму фактичного залишку заборгованості, із розрахунку фактичної кількості днів в місяці та році. Власник рахунку сплачує банку проценти за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 25-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони нараховані (п.8 кредитного договору).

Згідно з п. 15 кредитного договору у разі порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією та/або строків сплати процентів за користування кредитними коштами, а також інших платежів, власник рахунку сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 2 кредитного договору, від суми простроченої заборгованості. Неустойка нараховується із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що також апелянтом не заперечується і протягом 10 квітня 2013 року - 22 січня 2014 року надав ОСОБА_2 кредитні кошти в загальній сумі 9025,00 грн..

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком в розмірі 20 153,32грн., з яких: 7 943,55 грн. - сума основного боргу, 3 837,03грн. - заборгованість зі сплати процентів, 5 716,95грн. - пеня, 267,98грн. - 3% річних, 2 387,81грн. - інфляційні витрати.

Задовольняючи частково позовні вимоги банку суд першої інстанції виходив із того, що відповідач допустив заборгованість за кредитним договором від 10.04.2013 року в загальній сумі 12780,58 грн., яка складається з : основного боргу (кредиту) 7943,55 грн., заборгованості зі сплати процентів 3837,03 грн., пені 1000 грн., а відтак вона підлягає стягненню з нього на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» у примусовому порядку на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що АТ «Брокбізнесбанк», як кредитор, відповідно до ст.ст.1050,1054 ЦК України має право вимагати від позивача, як позичальника, який прострочив виконання зобов'язань, повернення частини кредиту, що залишилась та сплатити належні йому проценти.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 780 грн., оскільки суд не врахував, що він був позбавлений фізичної можливості виконувати свої зобов'язання перед банком і здійснювати платежі по погашенню кредиту, так як його картковий рахунок і його платіжна картка були заблоковані банком.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

Так, апелянт не надає жодного доказу того, що він якимось чином виконував або хоча б намагався виконати свої боргові зобов'язання за кредитною лінією перед Банком.

Тому, оскільки ОСОБА_2 не довів, що невиконання ним грошового зобов'язання мало місце через прострочення кредитора, він не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання настало.

Крім того, апелянт міг використати своє право, передбачене ст.537 ЦК України та внести належні до сплати кредиторові гроші на депозит нотаріуса, тоді таке грошове зобов'язання вважалося виконаним своєчасно, а отже, не було б підстав для застосування відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновків, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. В той же час, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Голота Л.О.

Судді Іванюк М.В.

Береговий О.Ю.

/підписи/

Згідно з оригіналом: