Рішення № 53751246, 18.11.2015, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1099/15-ц

№ провадження 2/196/517/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої -судді Гудим О.М.

при секретарі - Шевченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови нотаріуса та її скасування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови нотаріуса та її скасування.

В обгрунтування своїх вимог вказав, що постановою приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12 травня 2015 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3.

Як зазначено у постанові нотаріуса з наданих ним документів: його свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть його батька ОСОБА_4, ОСОБА_5 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, свідоцтва про смерть ОСОБА_3, свідоцтва про смерть ОСОБА_6, свідоцтва про одруження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неможливо встановити факт родинних відносин між ним та померлим ОСОБА_3.

Вважає, що постанова приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 12.05.2015 року є протиправною, оскільки в ній безпідставно стверджується про неможливість встановлення родинних відносин між ним та його дідусем ОСОБА_3. При цьому, нотаріус ігнорувала важливі і беззаперечні докази, які знаходяться в нотаріальній справі.

Зазначає в позовній заяві, що з заповіту від 31.10.2006 року вбачається, що ОСОБА_3 заповів йому, ОСОБА_1 земельну ділянку, грошові вклади та інше майно, яке йому належить.

У довідці Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області № 1330 від 05.11.2013 року зазначається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 06.08.2013 року, на день смерті був зареєстрований і проживав у складі сімї: онук - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина онука - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, правнук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, донька дружини онука - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: с. Бабайківка, вул. Березівська, 38 Царичанського району Дніпропетровської області.

Ті ж самі факти зазначені і в довідці Бабайківської сільської ради Царичанського району № 1331 від 05.11.2013 року. Крім того, даною довідкою також підтверджено, що цією сільською радою 31.10.2006 року за реєстровим № 23 було посвідчено вищевказаний заповіт ОСОБА_3

В шестимісячний строк після смерті діда ОСОБА_3 ним було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса ОСОБА_2 Остання пояснила, що відмовить у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки слова у заповіті "заповіт прочитано мною вголос і власноруч підписано", а також підпис виконані не однією рукою. Крім того, після смерті діда є ще інші спадкоємці: онука діда - ОСОБА_12 та його сестра ОСОБА_13, тому нотаріус запропонувала йому написати заяву про відмову від оформлення спадщини згідно заповіту і в подальшому оформити спадщину за законом, оскільки ще й підпис діда в заповіті є підозрілим, а тому буде необхідно призначити експертизу, що займе багато часу. Він, будучи необізнаним у правових питаннях, повірив нотаріусу і погодився на її пропозицію, тому 11.11.2013 року написав відповідну заяву. Пізніше зрозумів, що приватному нотаріусу ОСОБА_2 чомусь було потрібно, щоб ОСОБА_12 також стала спадкоємицею.

Шестиміячний строк прийняття спадщини спливав 06 лютого 2014 року, а 05 лютого цього ж року із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася до нотаріальної контори ОСОБА_12 і нотаріус включила її у коло спадкоємців. Його сестра ОСОБА_13 відмовилась від своєї частки спадщини на його користь.

Оскільки ОСОБА_12 жодного дня не доглядала за дідом, ухилялася від надання йому допомоги, який через похилий вік, тяжку хворобу та каліцтво знаходився у безпорадному стані, ОСОБА_1 в порядку ст. 1224 ЦК України звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_12 про усунення її від права на спадщину.

Судом поряд з іншими доказами, досліджувались також і матеріали його нотаріальної справи, витребувані у приватного нотаріуса ОСОБА_2

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 року його позовні вимоги задоволені повністю. ОСОБА_12 усунуто від права на спадщину за законом після померлого 06.08.2013 року діда ОСОБА_3

В мотивувальній частині вказаного рішення з приводу його родинних відносин з померлим ОСОБА_3 констатовано той факт, що 06.08.2013 року помер дід ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який на день своєї смерті проживав та був зареєстрований разом з онуком ОСОБА_1 та його сімєю. За життя ОСОБА_3 склав заповіт на користь ОСОБА_1

Копію рішення Царичанського районного суду від 19.12.2014 року після набрання ним чинності ним було надано приватному нотаріусу ОСОБА_2

Згідно ст. 13 ч.2 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Вважає, що приватний нотаріус ОСОБА_2, виносячи протиправну постанову від 12.05.2015 року, проігнорувала й рішення суду.

Для прийняття протиправного рішення приватний нотаріус ОСОБА_2 використала деякі неточності в особистих документах померлого батька ОСОБА_4 та дідуся з бабусею, які не мають будь-якого значення для встановлення родинних відносин у його сімї. Його батько ОСОБА_4 помер 14.05.2007 року, а матір померлого батька ОСОБА_6 померла 17.09.2008 року. Його дід ОСОБА_3 помер 06.08.2013 року. Зазначає, що його батько не міг мати будь-якого відношення до спадщини, яка відкрилась після смерті його батьків.

Та обставина, що у ОСОБА_5 з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження його батька вказано помилково по батькові його батьків, а його діда та баби, відповідно "Кузьмович" та "Лаврентіївна" замість "Кузьмич" і "Лавронівна" не може бути свідченням того, що вони не є його дідом та бабою.

З свідоцтва про смерть серії І-КИ № 243481 від 17.09.2008 року вбачається, що 17.09.2008 року померла саме ОСОБА_6, а з свідоцтва про смерть серії І-КИ № 514687 від 06.08.2013 року вбачається, що 06.08.2013 року помер ОСОБА_3. Саме вони є його дідом та бабою. Жодна людина, окрім приватного нотаріуса ОСОБА_2, не ставить під сумнів даний факт.

На підставі викладеного, прохає суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 12 травня 2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3; 2) зобовязати приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3; 3) стягнути з приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Доповнили, що рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 року відповідачем ОСОБА_12 не оскаржувалося і набрало законної сили 30.12.2014 року, а відповідно до вимог ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач - приватний нотаріус Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що з наданих заявником ОСОБА_1 документів неможливо встановити факт родинних відносин з померлим ОСОБА_3, що і було підставою видачі позивачу постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. При винесенні оскаржуваної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії нею були дотримані всі вимоги чинного законодавства України. Пунктом 4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України передбачено, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців за спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, тобто довідками сільської ради факт родинних відносин встановлений бути не може.

Заслухавши позивача та його представника - ОСОБА_5, відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу (ч.1 ст.60 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, звернувшись до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії(а.с.4).

Із матеріалів справи, зокрема постанови про відмову у вчиненні нотаріальної діївбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3 в звязку з тим, що ОСОБА_1 не надано документи, які б беззаперечно підтверджували факт його родинних відносин з померлим спадкодавцем ОСОБА_3

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

9) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 50 Закону "Про нотаріат " передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта. Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Судом достовірно встановлено, що рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року по цивільній справі № 196/788/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12, третя особа ОСОБА_13, про усунення від права на спадщину, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та усунено ОСОБА_12 від права на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_3, який помер 06.08.2013 року.

Вказане рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року набрало чинності 30.12.2014 року (а.с. 11-13).

Згідно вимог ст. 215 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій та мотивувальній частинах вказаного рішення встановлені та визнані сторонами обставини, що на підставі ч.ч. 1,2,3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, а саме ті обставини, що позивач ОСОБА_1 є онуком померлого 06.08.2013 року ОСОБА_3, тобто обставини, що підтверджують факт родинних відносин між останніми, той факт, що вони є онуком та дідом між собою. Копію рішення Царичанського районного суду від 19.12.2014 року після набрання ним чинності позивачем було надано приватному нотаріусу ОСОБА_2, яка міститься в матеріалах спадкової справи померлого 06.08.2013 року ОСОБА_3, наданої суду відповідачем - приватним нотаріусом ОСОБА_2 згідно ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 року(а.с.40-42).

Відповідно до вимог ст. 61 ч. ч. 1,2,3 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно вимог ст. 256 ч.4 ЦПК України якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір по право, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі.

Враховуючи вказані вище норми закону, рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року, що набрало законної сили, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, слід стягнути з приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови нотаріуса та її скасування задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 12 травня 2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3.

Зобовязати приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, розташовані на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ДП № 002017 від 23 липня 2004 року та серії ЯК № 309631 від 02 квітня 2012 року), після померлого 06 серпня 2013 року гр. ОСОБА_3.

Стягнути з приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 23 листопада 2015 року.

Головуюча О.М.ГУДИМ