Рішення № 53750858, 16.10.2015, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2252/15-ц

№ провадження 2/208/1137/15

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі: Головуючого судді -Похвалітої СМ., при секретареві- Шешуревій Я.І.,

За участю:

- Відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якому зазначив, що між 29.09.2012 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» та ОСОБА_3 був укладений договір цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9392285, забезпечений транспортний засіб за вказаним договором є автомобіль НОМЕР_1. 06.12.2012 р. водій ОСОБА_1, керуючи забезпеченим транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, та «ВАЗ», д/н НОМЕР_3. Позивач виконуючі договірні зобовязання, перерахував власникам пошкоджених автомобілів страхове відшкодування у загальному розмірі 14 603, 78 грн.

Тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь збитки у розмірі 14 603,78 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилався на обставини зазначені в запереченнях. Суду зазначив, що місце пригоди не залишав, а навпаки був там присутній, своєї вини не заперечував та давав пояснення, щодо причин вчинення ДТП. Одразу не помітив зіткнення свого автомобіля з іншими транспортними засобами зупинився проїхавши через перехрестя, що не може розцінюватись, як залишення місця ДТП. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та визнано винним у спричинені дорожньо - транспортної пригоди, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн., ще підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.01.2013 р.

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.01.2013 р. відповідача ОСОБА_1, було визнано винним ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому посилання відповідача на те, що він не залишав місце пригоди є безпідставним.

Згідно до повідомлення потерпілої особи про дорожньо транспортну пригоду від 12.12.2012 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю ВАЗ 21130 120 - 20, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, власником автомобіля є ОСОБА_5.

Відповідно до страхового акту № 000010656/01 потерпілому ОСОБА_4 позивач сплатив кошти внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ 21130 120 - 20, д/н НОМЕР_3 в розмірі 3199, 88 грн.

Згідно до повідомлення потерпілої особи про дорожньо транспортну пригоду від 07.12.2012 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6, та є власником вище зазначеного автомобіля.

Відповідно до страхового акту № 000005949/01 потерпілому ОСОБА_7 позивач сплатив кошти внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_2 в розмірі 11 403, 90 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодження транспортному засобу «ЗАЗ», д/н НОМЕР_4, № 24/12/12 від 24.12.2012 року, складено ПП ОСОБА_8, розмір заподіяної шкоди автомобілю ОСОБА_6 складає 11 601, 67 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Виходячи з вище наведеного та те, що позивачем було здійснено відшкодування шкоди за водія, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду та те, що в судовому засіданні не підтверджено, що відповідач не залишав місце пригоди, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати в розмірі 243,60 грн., а тому, сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 993, 1187 ЦК України, ст. ст. 6, 22, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів», ст. ст. 3, 11, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ АВТО», ЕДРПОУ 24227777:

- 14 603 (чотирнадцять тисяч шістсот три) грн. 78 коп. відшкодування збитків в порядку регресу;

- 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. - сума судового збору.

Усього: 14 847 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 38 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, з дня його проголошення.

Суддя Похваліта С. М.